Відповіді до підручника: Стр.36

Міграції населення

Ділимося своїми думками

Передусім я б:
1) Організував реєстрацію ВПО, надання тимчасового житла та харчування, медичної й психологічної допомоги.
2) Забезпечив швидке оформлення соцвиплат і гуманітарної підтримки (одяг, ліки, засоби гігієни).
3) Подбав про навчання дітей (додаткові класи, групи в садках) і доступ до лікарень.
4) Створив програми працевлаштування та перекваліфікації для дорослих, щоб люди могли заробляти й інтегруватися в громаду.

Перевіряємо себе (питання 1–5)

1) Міграції розрізняють за напрямом (внутрішні й зовнішні, імміграція та еміграція), за тривалістю (постійні, тимчасові, сезонні), за причинами (економічні, політичні, сімейні, екологічні), за добровільністю (добровільні й вимушені).
2) Механічний рух населення характеризують: кількість емігрантів (Е), кількість іммігрантів (І), сальдо міграції (СМ = І − Е) та коефіцієнт сальдо міграції (Ксм).
3) Основні центри імміграції нині: розвинені країни Північної Америки (США, Канада), країни Західної Європи / ЄС, а також країни Перської затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар, Кувейт).
4) Війна спричинила масовий виїзд українців за кордон (біженці до країн ЄС та інших держав) і великі внутрішні переміщення — люди виїхали з окупованих і прифронтових територій у безпечніші області, отримавши статус внутрішньо переміщених осіб.
5) Основні напрями міграційної політики держав визначають економічні потреби (потреба в робочій силі), демографічна ситуація (старіння або дефіцит населення) та питання безпеки (контроль кордонів, боротьба з нелегальною міграцією).

Досліджуємо світ навколо нас

П’ять країн з найбільшою українською діаспорою (за картою в підручнику): Росія, Канада, США, Бразилія, Казахстан (можна також Польщу замість однієї з них — за вашим атласом/картою).
Історичні причини формування діаспори:
• кінець ХІХ — початок ХХ ст. — масова економічна еміграція селян у Канаду, США, Бразилію в пошуках землі й роботи;
• міжвоєнний період і після Другої світової війни — політична еміграція до США, Канади, країн Західної Європи;
• радянські переселення та депортації — формування великих українських громад у Росії та Казахстані;
• після розпаду СРСР — трудова еміграція до країн ЄС (зокрема Польщі, Італії, Іспанії, Німеччини).
Для інфографіки зобразіть на карті світу або у вигляді діаграми обрані 5 країн і підпишіть чисельність української діаспори в кожній з них за даними малюнка 4 підручника (точні значення візьміть із карти).

Працюємо з інформацією

Міжнародна міграція по-різному впливає на країни-«реципієнти» й країни-«донори» населення.
Для країн, що приймають мігрантів, позитивні наслідки: поповнення трудових ресурсів, особливо в умовах старіння населення; заповнення дефіциту робочої сили в певних галузях; додаткові податки й розвиток споживчого ринку; культурне різноманіття. Негативні: можливе зростання навантаження на систему освіти, охорони здоров’я й соціального захисту; конкуренція на ринку праці; напруженість між місцевим населенням і мігрантами, проблеми інтеграції та ризики нелегальної міграції.
Для країн, з яких люди виїжджають, позитивні наслідки: зменшення безробіття, грошові перекази мігрантів у сім’ї й економіку, повернення частини мігрантів з новими знаннями та досвідом. Негативні: «відтік мізків» (виїзд освічених і молодих людей), старіння населення, брак кваліфікованих кадрів у важливих галузях, демографічні втрати й посилення депопуляції.

Установлюємо закономірності (задача про сальдо міграції)

Дано: середня кількість населення N = 8 000 000 осіб; іммігрували I = 32 000 осіб; емігрували E = 48 000 осіб.
1. Обчислюємо сальдо міграції:
СМ = I − E = 32 000 − 48 000 = −16 000 осіб.
Отже, за рік через міграцію країна втратила 16 тис. осіб.
2. Обчислюємо коефіцієнт сальдо міграції:
Kсм = (СМ : N) × 1000 ‰ = (−16 000 : 8 000 000) × 1000 ‰.
−16 000 : 8 000 000 = −0,002.
Kсм = −0,002 × 1000 ‰ = −2 ‰.
Висновок: міграційна ситуація в країні несприятлива, переважає еміграція. Щороку через міграцію кількість населення зменшується приблизно на 2 особи на кожні 1000 жителів, що може посилювати дефіцит робочої сили й демографічні проблеми (старіння населення, скорочення працездатних).