Відповіді до підручника: Стр.126

Добувна промисловість світу та України

Завдання 1 (мегаблоки Українського щита)

Заповнена таблиця (можливий варіант на основі карт і шкільного курсу географії):

Мегаблоки Українського щита / Основні корисні копалини	Волинський	Подільський	Бузько-Росинський	Кіровоградський	Придніпровський	Приазовський
Основні корисні копалини	базальти, буре вугілля, будівельний камінь	вапняки, крейда, фосфорити, цементна сировина	залізні та нікелеві руди, титанові руди, будівельні матеріали	уранові руди, графіт, залізні руди	залізні руди (Криворізький басейн), марганцеві руди, будівельні матеріали	залізні та титанові руди, руди кольорових і рідкісних металів

Висновок: мегаблоки Українського щита зосереджують головні запаси рудних корисних копалин (залізо, марганець, уран, титанові руди) та будівельної сировини, що забезпечує розвиток металургії, енергетики й будівництва та формує важливу експортну спеціалізацію України.

Завдання 2 (статистичні дані для оцінки місця України)

Україна має понад 5% розвіданого мінерально-сировинного потенціалу Землі. Запаси залізної руди становлять 31,4 млрд т, видобуток у 2025 р. — 75 млн т. Важливе значення також мають марганцеві, титанові, уранові руди, графіт і каолін. Ці показники свідчать про значний сировинний потенціал України, хоча самі по собі не визначають її точного місця у світовому рейтингу.

Завдання 3 (зміни п’ятірки лідерів з видобутку нафти й газу)

Корисна копалина	2020 р.	2025 р.
Нафта	США, Росія, Саудівська Аравія, Канада, Ірак.	США, Росія, Саудівська Аравія, Канада, Ірак.
Природний газ	США, Росія, Іран, Китай, Катар.	США, Росія, Іран, Китай, Канада.

Висновок. Лідери нафтовидобутку не змінилися. У видобутку газу Канада витіснила Катар із першої п'ятірки. Причини змін — розвиток технологій видобутку, освоєння родовищ, попит на енергоресурси та геополітичні чинники.

Установлюємо закономірності (залежність між будовою, рельєфом і копалинами)

Приклад території — Український щит (Придніпровський і Приазовський райони).
1) Тектонічна структура: давня платформа з кристалічним фундаментом, який місцями виходить на поверхню.
2) Рельєф: височинний, сильно розчленований ярами та долинами річок, є численні відслонення кристалічних порід.
3) Склад корисних копалин: у таких структурах зосереджені багаті рудні родовища — залізні (Криворізький басейн), марганцеві, титанові, нікелеві, уранові руди, а також будівельні матеріали.

Висновок: у межах давніх кристалічних щитів із піднятими ділянками рельєфу переважають рудні корисні копалини, тоді як у прилеглих западинах із рівнинним рельєфом (Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська низовина) переважають паливні корисні копалини (нафта, газ, вугілля). Отже, будова земної кори й рельєф прямо пов’язані з типом родовищ.

Досліджуємо світ навколо нас (проєкт про ТНК або видобуток у Світовому океані)

Обираємо тему 1: «Інвестиційна політика ТНК у розробленні родовищ палива в Африці (на прикладі Нігерії)».

Короткий проєкт.
1) Мета: показати, як інвестиції транснаціональних корпорацій (ТНК) впливають на освоєння нафтових родовищ Нігерії та розвиток її економіки.
2) Об’єкт дослідження: нафтова промисловість Нігерії.
3) Головні ТНК-інвестори: «Shell», «ExxonMobil», «Chevron», «TotalEnergies» та інші міжнародні нафтогазові компанії.
4) Форми інвестиційної політики ТНК:
- вкладення капіталу в розвідку й буріння свердловин на суходолі та шельфі;
- будівництво нафтопроводів, нафтотерміналів, переробних заводів;
- спільні підприємства з державною нафтовою компанією Нігерії.
5) Умови залучення інвестицій:
- значні запаси нафти, вигідне виходження до Гвінейської затоки;
- податкові пільги й спеціальні угоди про розподіл продукції;
- дешева робоча сила, але водночас — політичні та екологічні ризики.
6) Наслідки для країни:
Позитивні: валютні надходження від експорту нафти, створення робочих місць, розвиток транспортної та портової інфраструктури.
Негативні: залежність економіки від однієї сировинної галузі, забруднення довкілля (розливи нафти в дельті Нігера), соціальні конфлікти навколо розподілу прибутків.
7) Висновок: інвестиційна політика ТНК дає Нігерії значні доходи, але без жорстких екологічних вимог, контролю держави й диверсифікації економіки посилює сировинну залежність і екологічні проблеми.