Відповіді до підручника: Стр.89

Чинники розміщення виробництва

Ділимося своїми думками

Наприклад, я відкриваю мініпекарню.
1) Споживчий чинник — розміщу пекарню в густонаселеному районі, щоб бути ближче до покупців і швидко продавати свіжий хліб.
2) Транспортний чинник — поблизу має бути зручна дорога/зупинка, щоб легко завозити борошно й іншу сировину та покупцям було зручно добиратися.
3) Працересурсний чинник — потрібні працівники (пекарі, продавці), тому виберу місце, де є достатньо робочої сили й адекватний рівень заробітної плати та оренди.

Перевіряємо себе — завдання 1

Основні чинники розміщення виробництва:
• природні: сировинний, паливно-енергетичний, водний, кліматичний і рельєфний;
• суспільні: транспортний, працересурсний, науковий, споживчий, військово-стратегічний, екологічний.

Приклад: хлібозавод у місті.
• Споживчий чинник — завод розташований у великому місті, поруч із основними покупцями хліба.
• Транспортний чинник — поряд залізниця та автомагістралі для підвезення зерна й розвезення готової продукції.
• Сировинний чинник — у навколишніх районах розвинене зернове господарство, є елеватори.
• Працересурсний чинник — у місті достатньо працівників потрібної кваліфікації.
• Екологічний чинник — підприємство розміщують у промзоні, віддаленій від житлової забудови.

Перевіряємо себе — завдання 2

Приклади та сутність форм:
1) Концентрація. Приклад: великий металургійний комбінат, де виробляють мільйони тонн сталі. Сутність: зосередження великого обсягу однотипного виробництва на небагатьох великих підприємствах. Значення: зменшує собівартість, дає змогу використовувати потужне сучасне обладнання, але підсилює екологічний тиск і ризики простою.
2) Комбінування. Приклад: металургійний комбінат, де є коксохімія, доменне, сталеплавильне та прокатне виробництва в одному комплексі; целюлозно-паперовий комбінат «ліс — целюлоза — папір». Сутність: поєднання кількох пов’язаних виробництв на одному підприємстві, у т. ч. з використанням відходів. Значення: економія на транспортуванні сировини й відходів, повніше використання ресурсів, зменшення собівартості.
3) Спеціалізація. Приклад: автомобільний завод, що випускає переважно вантажівки; взуттєва фабрика, що шиє тільки спортивне взуття. Сутність: підприємство зосереджується на обмеженому асортименті продукції або окремих деталях/операціях. Значення: підвищує продуктивність праці, якість продукції, полегшує впровадження нових технологій, але робить підприємство залежним від певного ринку.
4) Кооперування. Приклад: завод двигунів, завод кузовів і завод електроніки, які постачають вузли на основний автоскладальний завод; мережа дрібних швейних цехів, що працюють на одну велику фірму. Сутність: стійкі виробничі зв’язки між спеціалізованими підприємствами для спільного виготовлення кінцевого продукту. Значення: дає змогу глибоко спеціалізуватися, економити ресурси, швидко змінювати обсяги випуску й асортимент.

Досліджуємо світ навколо нас

Приклад товару — хліб.
1) Підприємства в «економічному ланцюжку»:
• сільськогосподарське підприємство (ферма), що вирощує пшеницю;
• елеватор (зберігання й первинна обробка зерна);
• борошномельний комбінат (виробництво борошна);
• хлібозавод/пекарня (випікання хліба й булочок);
• транспортні компанії (перевезення зерна, борошна, готового хліба);
• оптові бази, магазини, супермаркети (продаж населенню).
2) Форми суспільної організації виробництва:
• спеціалізація — ферма спеціалізується на зернових, млин — на борошні, пекарня — на хлібі;
• концентрація — великий хлібозавод випікає продукцію для всього міста/району;
• комбінування — можливе поєднання млина й пекарні в одному підприємстві;
• кооперування — договірні зв’язки між фермою, елеватором, млином, пекарнею й торговельною мережею;
• агломерування — розміщення млина, хлібозаводу й оптових баз у межах однієї міської агломерації.
3) Основні чинники розміщення цих підприємств:
• сировинний — зернові господарства й елеватори розташовані поруч із полями;
• транспортний — усі ланки пов’язані дорогами й залізницею для швидкого перевезення зерна та хліба;
• споживчий — хлібозаводи й магазини тяжіють до міст та інших великих населених пунктів;
• працересурсний — підприємства розміщують там, де є достатньо робочої сили;
• водний та енергетичний — млин і хлібозавод потребують електроенергії й води, тому орієнтуються на наявну інфраструктуру;
• екологічний — виробництва розміщують у промзонах, віддалених від житлових кварталів.

Працюємо з інформацією

1. Розподіл зайнятого населення за секторами економіки (2022 р.)

Найбільше населення працювало у сфері послуг — 63,5%. У сільському господарстві — 17,3%, промисловості — 14,8%, будівництві — 4,4%.

2. Структура промисловості України (2024 р.)

Найбільшу частку має переробна промисловість — 55,4%. Серед важливих виробництв — харчове, металургійне та машинобудування.

3. Короткий звіт

Розвиток промисловості України пов’язаний із запасами корисних копалин, родючими ґрунтами, трудовими ресурсами та транспортними шляхами. Металургія орієнтується на сировину, харчова промисловість — на сільськогосподарську продукцію та споживачів, машинобудування — на кваліфіковані кадри.

Висновок. В Україні переважає зайнятість у сфері послуг, а в промисловості провідне місце посідає переробна промисловість. Її розміщення залежить від природних ресурсів, робочої сили та споживачів.