Відповіді до підручника: Стр.155

Готова відповідь до завдання Стр.155 з ГДЗ Географія 9 клас Довгань 2026.

Географія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

Хімічне виробництво

Ділимося своїми думками

Я б головною метою обрав(ла) екологічну безпеку, бо без чистого довкілля ні люди, ні підприємство не зможуть розвиватися довго. Прибуток і інновації мають досягатися так, щоб мінімізувати викиди, економити ресурси та безпечно поводитися з відходами.

Перевіряємо себе №1

Основні складники хімічної промисловості та їхня продукція:

  1. Гірничо-хімічна промисловість — сірка, фосфорити, калійні солі, інші мінерали.
  2. Основна (неорганічна) хімія — мінеральні добрива, кислоти, луги, сода, хлор.
  3. Хімія органічного синтезу — пластмаси, синтетичні волокна, синтетичний каучук, полімерні матеріали.
  4. Фармацевтична промисловість — лікарські препарати, вакцини, медичні субстанції.
  5. Виробництво хімічних волокон, лакофарбових матеріалів і побутової хімії — хімічні волокна й тканини, фарби, лаки, емалі, мийні засоби, косметика тощо.

Перевіряємо себе №2

На розміщення хімічних виробництв впливають такі чинники:

  • сировинний — близькість до родовищ солей, сірки, фосфоритів, нафти, газу, вугілля;
  • паливно-енергетичний — потреба у великій кількості дешевої електроенергії та палива;
  • водний — наявність значних водних ресурсів для технологічних потреб і охолодження;
  • транспортний — зручні шляхи підвезення сировини й вивезення продукції (залізниці, порти, трубопроводи);
  • споживчий — розміщення поблизу густонаселених районів та аграрних регіонів, де є попит на добрива й побутову хімію;
  • науковий і трудовий — наявність дослідних центрів і кваліфікованих кадрів (особливо для фармацевтики й тонкої хімії);
  • екологічний — вимоги до зменшення викидів, розташування в промзонах, віддалення від житлової забудови.

Перевіряємо себе №3

У високорозвинених країнах у структурі хімічної промисловості переважають високотехнологічні напрями: фармацевтика, спеціальні полімери, продукція тонкого органічного синтезу з великою доданою вартістю. У країнах, що розвиваються, домінує основна хімія: виробництво мінеральних добрив, кислот, соди та іншої відносно простої масової продукції, часто орієнтованої на експорт сировини.

Перевіряємо себе №4

Країни-лідери у виробництві:

  • Мінеральних добрив: Китай, Індія, США, Канада.
  • Полімерів (пластмас, синтетичних волокон): Китай, США, Німеччина, Саудівська Аравія, Південна Корея.
  • Ліків (фармацевтичної продукції): США, Китай, Німеччина, Японія, Швейцарія, Індія.

Перевіряємо себе №5

Хімічна промисловість України виробляє:

  • мінеральні добрива, насамперед азотні (аміак, селітра, карбамід) і частково фосфатні;
  • полімери: синтетичні смоли й пластмаси, пластикові труби, тару та пакування, композитну арматуру, інші полімерні вироби;
  • фармацевтичну продукцію: широкий асортимент ліків, у т. ч. для експорту;
  • лакофарбові матеріали: фарби, емалі, лаки для будівництва, машинобудування й побуту;
  • побутову хімію: пральні порошки, рідкі мийні засоби, засоби особистої гігієни, косметику;
  • допоміжні хімікати: емульгатори, антиоксиданти, інші спеціальні добавки.

Досліджуємо світ навколо нас

Приклади побутових засобів, що можуть забруднювати воду або повітря:

  • пральні порошки й деякі засоби для миття посуду (ПАР, фосфати, ароматизатори);
  • хлорвмісні відбілювачі й дезінфектанти;
  • аерозольні освіжувачі повітря та інсектициди (леткі органічні сполуки);
  • засоби для чищення сантехніки й каналізаційних труб (агресивні кислоти чи луги).

Коротка пам’ятка, як зменшити негативний вплив побутової хімії:

  1. Купувати засоби з екомаркуванням і безфосфатні пральні порошки.
  2. Чітко дотримуватися інструкцій і не перевищувати рекомендовану дозу.
  3. Не зливати концентровані залишки в раковину чи унітаз, розбавляти їх водою.
  4. По можливості замінювати частину хімічних засобів простими речовинами (оцет, сода, мило).
  5. Провітрювати приміщення під час і після прибирання, особливо при використанні аерозолів.
  6. Зберігати побутову хімію в щільно закритій тарі, не змішувати різні засоби.
  7. Не використовувати агресивні засоби без потреби, обирати м’якші аналоги.

Працюємо з інформацією

  1. Приймання та контроль сировини — перевірка якості діючих речовин і допоміжних компонентів у лабораторії.
  2. Зважування й підготовка компонентів — відмірювання потрібних кількостей згідно з рецептурою.
  3. Змішування та гранулювання — отримання однорідної маси, іноді з подальшим гранулюванням і сушінням гранул.
  4. Таблетування — пресування гранул у таблетки на таблетпресах.
  5. Покриття оболонкою (за потреби) — нанесення плівкової або цукрової оболонки в спеціальних барабанах.
  6. Пакування — фасування таблеток у блістери чи флакони, упаковка в коробки з інструкцією.
  7. Фінальний контроль якості — перевірка зовнішнього вигляду, маси, міцності, вмісту діючої речовини та терміну придатності перед відправкою на склад.

Установлюємо закономірності №1

Приклад змісту ментальної карти «Зв’язки хімічного виробництва з різними сферами життя»:

  • Центр: Хімічне виробництво.
  • Гілка 1 — Сільське господарство: мінеральні добрива, засоби захисту рослин, ветеринарні препарати.
  • Гілка 2 — Промисловість і будівництво: пластмаси, фарби, клеї, будівельні суміші, мастила.
  • Гілка 3 — Медицина й фармацевтика: ліки, антисептики, медичні полімерні матеріали.
  • Гілка 4 — Побут і сфера послуг: пральні порошки, мийні засоби, косметика, парфумерія.
  • Гілка 5 — Транспорт та енергетика: паливо, мастильні матеріали, акумуляторні електроліти.
  • Гілка 6 — Екологія: засоби очищення води й повітря, біорозкладні матеріали, технології переробки відходів.

Таку структуру можна перенести у вигляді схеми з центральним колом і відгалуженнями-гілками.

Установлюємо закономірності №2

Заповнена таблиця аргументів:

Варіант розміщенняАргументи «за»Аргументи «проти»
Велике містоБагато кваліфікованих кадрів, наукові центри й університети; добра транспортна інфраструктура; великий ринок збутуВищі вимоги до екології, ризик забруднення густонаселених районів; висока вартість землі та будівництва
Середнє містоДостатньо кадрів і медичної інфраструктури; менший тиск на довкілля, ніж у мегаполісі; зручні зв’язки з регіономТрохи менший вибір висококваліфікованих спеціалістів; ринок збуту й логістика слабші, ніж у великих містах
СелищеДешева земля, можливість створити нові робочі місця; менший конфлікт із житловою забудовою (можна винести за межі селища)Нестача кваліфікованих кадрів; слабка транспортна інфраструктура; відсутність наукової бази; складніше забезпечити суворий контроль якості й екологічний моніторинг

Висновок: найдоцільніше розміщувати велике фармацевтичне виробництво у великому або принаймні середньому місті (краще в промисловій зоні великого міста), де є кваліфіковані кадри, наука й хороша логістика, а екологічні вимоги можна виконати завдяки сучасним очисним технологіям.