Відповіді до підручника: Стр.264

§33 Глобальні проблеми людства

4

Головна загроза ядерної зброї – можливість миттєвого масового знищення людей, цілих міст і тривалої радіаційної катастрофи, що може поставити під загрозу існування людської цивілізації. Україна відіграє важливу роль у ядерній безпеці, бо добровільно відмовилася від ядерної зброї й стала без’ядерною державою, послідовно виступає за нерозповсюдження та контроль озброєнь. Особлива відповідальність росії та США полягає в тому, що саме вони володіють переважною більшістю ядерних боєголовок у світі, тому від їхніх дій щодо скорочення арсеналів і недопущення ядерного шантажу залежить глобальна безпека.

5

Гострота глобальних проблем різниться через неоднаковий рівень економічного розвитку, демографічну ситуацію, природні умови й політичну стабільність регіонів. У багатьох країнах Азії, Африки й Латинської Америки найбільш гострі демографічний вибух, голод, бідність, нестача ресурсів і збройні конфлікти, тоді як у розвинених країнах Європи, Північної Америки та Японії – старіння населення, депопуляція, надмірне споживання ресурсів, забруднення довкілля та наслідки техногенних й екологічних катастроф.

Дискутуємо

Аргументи «за»:
• Країни-реципієнти отримують робочу силу, яка заповнює дефіцит працівників у певних галузях і підтримує їхні пенсійні та податкові системи.
• Країни-донори отримують грошові перекази мігрантів, що підтримують економіку й добробут їхніх родин, а частина мігрантів повертається з новими навичками.
Аргументи «проти»:
• Для країн, що розвиваються, масова еміграція може означати «відплив мізків» і втрату активного працездатного населення.
• У розвинених країнах посилюються соціальні напруження, конкуренція на ринку праці та витрати на інтеграцію мігрантів; тому трудова міграція не завжди ефективно балансує глобальні проблеми без продуманої міграційної політики.

Творча лабораторія

Приклад змісту плаката.
Заголовок: «Мій внесок у розв’язання глобальної проблеми війни і миру».
Блок 1. Що я розумію під миром:
• Поважати права людини, суверенітет країн, засуджувати агресію та тероризм.
Блок 2. Мої особисті дії:
• Не поширюю фейки й мову ненависті, перевіряю інформацію в надійних джерелах.
• Підтримую Збройні Сили України й постраждалих від війни участю в шкільних волонтерських акціях, благодійних зборах, інформаційних кампаніях.
• Беру участь у шкільних заходах пам’яті, обговореннях проблеми війни і миру, поширюю ідеї безпеки й взаємоповаги в класі та онлайн.
Блок 3. Внесок моєї родини:
• Допомога переселенцям, військовим або їхнім родинам речами, коштами, волонтерською працею.
• Участь у громадах, які підтримують ініціативи миру, відбудови та реабілітації.
Блок 4. Моє бачення майбутнього:
• Україна як безпечна демократична держава, де конфлікти розв’язують переговорними та правовими методами.
Слоган плаката: «Мир починається з відповідальності кожного».

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

Приклад структури проєкту на тему «Проблема війни і миру».

1. Мета проєкту: показати причини й наслідки сучасних воєн та можливі шляхи їхнього подолання.
2. Основні запитання: де сьогодні тривають збройні конфлікти; як вони впливають на населення, економіку, довкілля; яку роль відіграють міжнародні організації.
3. Джерела інформації: текст §33, карти підручника, офіційні сайти ООН та міжнародних дослідницьких інститутів (за потреби – з дозволу вчителя).
4. Зміст роботи:

• короткий огляд кількох сучасних воєн і конфліктів (у т. ч. війни росії проти України);
• аналіз основних причин (політичні, економічні, релігійні, етнічні);
• опис гуманітарних наслідків: біженці, жертви серед мирного населення, руйнування інфраструктури;
• огляд миротворчих ініціатив, санкцій, дипломатичних зусиль;
• приклади внеску України та міжнародної спільноти в підтримання миру й безпеки.

1. Форма представлення результатів: презентація або постер із картою «гарячих точок», короткими висновками та пропозиціями учнів щодо зменшення ризику нових воєн.
2. Очікуваний результат: усвідомлення зв’язку між локальними війнами та глобальною безпекою й відповідальності кожної країни за дотримання міжнародного права.

Працюємо з інтернет-ресурсами

За даними Уппсальського університету (UCDP), кількість збройних конфліктів за участю держав зросла з 59 у 2023 році до 61 у 2024 році. Це був найвищий показник від початку спостережень у 1946 році.

Найнебезпечнішими стали війна росії проти України, бойові дії в Судані, секторі Гази та загострення конфліктів на Близькому Сході й в Африці.

У 2025 році також зафіксовано 8 міждержавних конфліктів, зокрема загострення між Іраном та Ізраїлем, Індією та Пакистаном.

Приклади трьох великих конфліктів

1. Війна росії проти України (з 2014 року, повномасштабна — з 2022 року).

- Учасники: Україна та росія.

- Причини: російська агресія, прагнення захоплення українських територій.

- Жертви: понад 2,5 тис. загиблих цивільних лише у 2025 році.

- Міжнародна участь: ООН, ЄС, США та інші країни надавали допомогу Україні й докладали дипломатичних зусиль.

2. Громадянська війна в Судані (з квітня 2023 року).

- Учасники: армія Судану та Сили швидкого реагування (RSF).

- Причини: боротьба за владу й контроль над державою.

- Постраждалі: близько 12 млн вимушених переселенців і біженців станом на серпень 2025 року.

- Міжнародна участь: ООН, Африканський Союз та інші організації намагалися сприяти припиненню війни.

3. Війна Ізраїлю та ХАМАС у секторі Гази (з жовтня 2023 року).

- Учасники: Ізраїль і палестинське угруповання ХАМАС.

- Причини: тривалий ізраїльсько-палестинський конфлікт, напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року та подальша воєнна операція Ізраїлю.

- Жертви: понад 70 тис. загиблих палестинців за повідомленими даними на грудень 2025 року.

- Міжнародна участь: ООН, Єгипет, Катар і США сприяли переговорам про припинення вогню.

Висновок. У 2022–2025 роках кількість збройних конфліктів у світі зростала. Деякі давні конфлікти, зокрема в Ємені та М'янмі, залишилися невирішеними. Війни призводять до загибелі людей, масового переселення населення й економічних руйнувань. Для їх припинення необхідні міжнародні переговори, дипломатія та дотримання міжнародного права.