Відповіді до підручника: Стр.83

§10 Сільське господарство світу

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо – завдання 1

Потрібне відео. Редактор має додати відповідь після перегляду запису.
Приклад можливих результатів спостережень (на основі типових відео):

1. Промисловий океанічний вилов риби: великі траулери, величезні неводи, одночасний вилов великої кількості риби, потребує дорогого обладнання й пального, є ризик перелову та прилову небажаних видів.
2. Узбережний (прибережний) вилов: невеликі човни, менші сітки чи вудки, часто сімейні або кооперативні господарства, менший вплив на екосистеми, але й менші обсяги вилову.
3. Аквакультура в ставках і басейнах: рибу вирощують у контрольованих умовах, регулюють годівлю, щільність посадки, якість води; можна отримувати стабільний урожай незалежно від коливань вилову в морях.
4. Морські ферми (марикультура): рибу, мідій, устриць чи водорості вирощують у клітках і садках у прибережних водах; потрібен постійний моніторинг забруднення води й хвороб.
5. Порівняння: традиційний вилов більше залежить від природних запасів і погоди, тоді як аквакультура вимагає великих початкових інвестицій і знань, але дає можливість точніше планувати обсяги продукції.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо – завдання 2

1. Зернові культури.

• Пшениця: помірний пояс Північної півкулі – прерії США й Канади, степи України та Росії, рівнини Франції, Німеччини, Австралія.
• Кукурудза: США та країни Латинської Америки (Бразилія, Аргентина, Мексика), Китай, Індія, частина Європи (Франція, Італія, Україна) – райони з теплим вологим літом і родючими ґрунтами.
• Рис: вологі субтропіки й тропіки Південної, Східної та Південно-Східної Азії (Китай, Індія, Індонезія, В’єтнам, Таїланд, Бангладеш), рівнини з можливістю затоплення полів.

1. Технічні культури (приклад – волокнисті, олійні та цукроносні).

• Волокнисті: бавовник – посушливі й жаркі райони Азії (Індія, Китай, Пакистан, Узбекистан), США, Бразилія, Аргентина; льон – помірний пояс Європи (Франція, Бельгія, Білорусь, Україна, Росія).
• Олійні: соняшник – степові й лісостепові зони України, Росії, Румунії, Аргентини; соя – США, Бразилія, Аргентина, Китай, Індія; олійна пальма – вологі тропіки Малайзії та Індонезії.
• Цукроносні: цукрова тростина – вологі субтропіки й тропіки Бразилії, Індії, Китаю, Таїланду, Мексики; цукровий буряк – помірний пояс Європи, США, України, Росії, Франції, Німеччини, Туреччини.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо – завдання 3

Приклад проєкту на тему «Роль сільського господарства в структурі економіки країн різних рівнів розвитку».

1. Країни з низьким рівнем розвитку та аграрним типом економіки: сільське господарство дає велику частку ВВП і зайнятості, але продуктивність низька, переважає екстенсивне виробництво й дрібні господарства, значна частина продукції споживається всередині країни.
2. Країни із середнім рівнем розвитку: частка сільського господарства у ВВП поступово зменшується, зростає роль промисловості та послуг; агросектор модернізується, з’являються агрохолдинги, експорт зерна, технічних культур і тваринницької продукції.
3. Розвинені країни: сільське господарство дає невелику частку ВВП і зайнятості, але відзначається дуже високою продуктивністю, інтенсивними технологіями, великою механізацією та спеціалізацією; країни стають провідними експортерами продовольства.
4. Узагальнення: зі зростанням рівня розвитку економіки роль сільського господарства у створенні ВВП відносно зменшується, але його значення для продовольчої безпеки, експорту та зайнятості в сільській місцевості залишається ключовим.

Працюємо з інтернет-ресурсами – обмеження на вживання м’яса

Приклади країн, де існують заборони або обмеження на вживання м’яса певних тварин:

1. Індія — у багатьох штатах заборонено забій корів та обмежено продаж яловичини. Причина — релігійна: корова є священною твариною в індуїзмі.

2. Непал — заборонено забій корів і волів, обмежено імпорт яловичини. Причина — релігійна та культурна.

3. Маврикій — багато індуїстів не вживають яловичини через релігійні традиції. Загальнодержавної заборони немає.

4. Бутан — у певні буддійські свята й релігійні періоди заборонено забій тварин і продаж м’яса. Причина — релігійна повага до життя.

Висновок. Обмеження на вживання м’яса найчастіше пов’язані з релігійними віруваннями, культурними традиціями та захистом тварин. Важливо розрізняти законодавчі заборони й добровільну відмову від певних продуктів.

§11 Лісове господарство в Україні та світі

ПРИГАДАЄМО (§11)

1. Ліс – це природна екосистема, у якій переважають дерева з підліском і трав’янистим покривом; він накопичує органічну речовину, виробляє кисень, захищає ґрунти, регулює водний режим і клімат та є середовищем існування багатьох видів.
2. Приклади екосистем, де ліс є ключовим компонентом: тайга (хвойні ліси Північної Євразії та Північної Америки), мішані ліси Європи, широколисті ліси Карпат, вологі екваторіальні ліси Амазонії чи басейну Конго.
3. Ліси не ростуть там, де для дерев занадто холодно, сухо або болотисто (арктичні й високогірні райони, пустелі, степи з недостатньою вологістю), а також у місцях, де люди масово вирубали ліс під ріллю й забудову.
4. В Україні найбільші лісові масиви зосереджені на Поліссі та в гірських районах Карпат; тут переважають хвойні породи (сосна, ялина, смерека) та листяні породи (бук, дуб, граб, береза).

Працюємо з інформацією – лісове господарство як вид економічної діяльності

Одна з можливих ментальних мап (у текстовій формі).
Центр: Лісове господарство як вид економічної діяльності.

1. Основні напрями діяльності:

• Охорона лісів: протипожежні заходи, боротьба зі шкідниками, заповідання цінних територій.
• Відновлення лісів: посадка молодих дерев, лісорозведення на вирубаних чи деградованих землях, догляд за насадженнями.
• Раціональне використання: планова лісозаготівля, вибіркові рубки, заготівля недеревних ресурсів (гриби, ягоди, лікарські рослини, смола).

1. Продукція лісового господарства:

• Деревина: будівельний матеріал, сировина для деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, паливо.
• Недеревні ресурси: гриби, ягоди, лікарські рослини, живиця, кора, мед тощо.
• Рекреаційні послуги: відпочинок, туризм, оздоровлення населення.

1. Екологічні функції лісу (як основа діяльності галузі):

• Захист ґрунтів від ерозії, регулювання стоку вод, попередження повеней і зсувів.
• Участь у кругообігу вуглецю та виробництво кисню, пом’якшення клімату.
• Збереження біорізноманіття та середовища існування тварин і рослин.

1. Принципи сучасного лісового господарства:

• Сталий (раціональний) підхід: обсяги рубок не перевищують природне й штучне відновлення лісу.
• Дотримання природоохоронного законодавства й вимог лісозабезпеченості.
• Поєднання економічних інтересів із збереженням екосистем і прав місцевих громад.