Відповіді до підручника: Стр.30

§4 Форми суспільної та просторової організації національної економіки

Творча лабораторія

Ієрархічна драбина елементів просторової організації промисловості (від найменшого до найбільшого):

1. Промисловий пункт – населений пункт, у якому домінує одне велике підприємство (наприклад, невелике село або селище з єдиним цукровим заводом).
2. Промисловий центр – місто, де зосереджено кілька великих підприємств різних галузей (наприклад, Жовті Води, Чортків, Новий Розділ).
3. Промисловий вузол – територія, де близько розташовані кілька промислових центрів і підприємств, пов’язаних виробничими, транспортними чи економічними зв’язками (наприклад, Київський, Харківський, Дніпровський промислові вузли).
4. Промислова агломерація – велика територія з високою концентрацією промислових центрів і вузлів навколо потужного міста-ядра (наприклад, Київська, Харківська, Дніпровсько-Кам’янська, Криворізька, Львівська промислові агломерації).
5. Промисловий район – найбільша територіальна одиниця, що об’єднує кілька вузлів та агломерацій із певною виробничою спеціалізацією (наприклад, Донецький, Придніпровський, Причорноморський промислові райони).

Спостерігаємо… 1

Приклад таблиці «Форми просторової організації господарства»:

Форма	Коротка характеристика	Приклад в Україні
Промисловий пункт	Невеликий населений пункт з одним домінуючим підприємством	Населений пункт із цукровим заводом
Промисловий центр	Місто з кількома великими підприємствами різних галузей	Жовті Води, Чортків, Новий Розділ
Промисловий вузол	Територія, де близько розташовані кілька промислових центрів, пов’язаних між собою	Київський, Харківський, Дніпровський вузли
Промислова агломерація	Велика урбанізована територія з високою концентрацією промисловості, інфраструктури й населення	Київська, Харківська, Дніпровсько-Кам’янська, Криворізька, Львівська агломерації
Промисловий район	Велика територія, що об’єднує центри, вузли й агломерації з певною спеціалізацією	Донецький, Придніпровський, Причорноморський райони
Технополіс	Спеціально організована територія високотехнологічних підприємств, наукових установ та інноваційних компаній	Київський технополіс при НТУ «Київська політехніка»

Спостерігаємо… 2

Приклад заповнення (умовні дані; учень має адаптувати до свого краю):

1. Промислові пункти – невеликі селища, де працює одне велике підприємство (наприклад, цукровий або цегельний завод), яке забезпечує більшість робочих місць.
2. Промислові центри – районні або обласні міста з кількома підприємствами різних галузей (харчова, машинобудівна, легка промисловість), розвиненою транспортною та соціальною інфраструктурою.
3. Промислові вузли – групи близько розташованих міст і селищ з взаємопов’язаними підприємствами (наприклад, центр із заводами та сусідні селища-постачальники сировини чи запчастин).
4. Промислова агломерація – велика міська територія навколо головного міста регіону з щільною забудовою, численними промисловими підприємствами, транспортними розв’язками й високою густотою населення.
5. Промисловий район – частина країни, у межах якої зосереджені основні промислові центри та вузли вашого краю, що мають схожу спеціалізацію (наприклад, машинобудівну чи гірничо-металургійну).

Спостерігаємо… 3

Схема чинників розміщення виробництва (текстовий варіант):

1. Природні чинники:

• Сировинний (наявність корисних копалин, лісу, сільськогосподарської сировини).
• Паливно-енергетичний (доступ до дешевої електроенергії, палива).
• Водний (наявність достатніх запасів прісної води).
• Земельний (площа й придатність території для будівництва підприємств).
• Екологічний (можливість дотримання екологічних норм і захисту довкілля).

1. Суспільні чинники:

• Працересурсний (кількість і кваліфікація робочої сили).
• Споживчий (близькість до великих ринків збуту продукції).
• Транспортний (наявність зручних шляхів сполучення, портів, вузлів).
• Науково-технічний (наявність наукових центрів, університетів, технополісів).

1. Політичні чинники:

• Військово-стратегічний / геополітичний (політична стабільність, безпека, захищеність території від воєнних загроз).

Спостерігаємо… 4

Приклад короткого проєкту на тему «Чинник сировини: від видобутку до продукту».

1. Об’єкт: виробництво сталі на основі залізної руди.
2. Етапи шляху: видобуток залізної руди → збагачення руди → виплавка чавуну → виробництво сталі → прокат (листи, балки, арматура) → готові вироби (будівельні конструкції, техніка тощо).
3. Прояв сировинного чинника: підприємства збагачення й виплавки розміщують біля родовищ руди та коксівного вугілля, щоб зменшити витрати на перевезення важкої сировини.
4. Наслідки для регіону: створення робочих місць, розвиток транспортної й енергетичної інфраструктури, але й сильне навантаження на довкілля, потреба в екологічних технологіях.
5. Висновок: сировинний чинник визначає місце розміщення перших ланок виробничого ланцюга, а подальші етапи (прокат, готові вироби) часто наближають до споживача, поєднуючи сировинний і споживчий чинники.

Тест 1

Правильна відповідь: В – просторова організація та розвиток господарської діяльності людини.

Тест 2

Правильна відповідь: А – первинного сектору економіки.

Тест 3

Правильна відповідь: Б – індекс людського розвитку.

Тест 4

Правильна відповідь: Г – агломерування (формування великої урбанізованої території з концентрацією різних підприємств).

Тест 5

Правильна відповідь: Г – промисловий вузол.

Тест 6 (відповідність)

Відповідність:
1 – В (валовий внутрішній продукт – сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за певний період).
2 – Д (індекс людського розвитку – комплексний показник тривалості життя, рівня освіти та доходів населення).
3 – Г (секторальна модель економіки – структура економіки за основними видами діяльності: первинний, вторинний, третинний сектори).
4 – А (економічне зростання – збільшення обсягів виробництва товарів та послуг у країні протягом певного періоду).
Без пари залишається визначення Б (оцінка впливу господарської діяльності на навколишнє середовище).