Відповіді до підручника: Стр.72
Готова відповідь до завдання Стр.72 з ГДЗ Географія 9 клас Безуглий.
Географія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§9 Тваринництво і рибне господарство
Кейс-випадки
Україна стикається з подвійною загрозою для сільськогосподарських угідь: 1) втратою земель через забудову (особливо під час майбутнього повоєнного відновлення) та 2) деградацією через нераціональне ведення господарства (ерозія, виснаження, забруднення). Поясніть, чому ці процеси є критичною проблемою для України, визначте основні економічні, екологічні та соціальні наслідки й запропонуйте заходи для комплексного збереження та раціонального використання сільськогосподарських угідь.
Втрата й деградація сільськогосподарських угідь критичні для України, бо саме на родючих землях тримається внутрішня продовольча безпека та значна частина валютних надходжень від експорту агропродукції; скорочення площі та якості угідь означає менше продовольства й доходів.
Економічні наслідки: падіння врожайності й обсягів виробництва, зростання собівартості продукції, втрата конкурентних позицій на світовому ринку, скорочення робочих місць у сільській місцевості та зменшення податкових надходжень громад і держави.
Екологічні наслідки: посилення водної й вітрової ерозії, виснаження та засолення чорноземів, забруднення ґрунтів і вод пестицидами та відходами, зменшення біорізноманіття, ризик пилових бур і локального опустелювання.
Соціальні наслідки: зростання бідності в сільських громадах, вимушена міграція населення за межі регіону чи країни, погіршення здоров’я людей через неякісні продукти й забруднене довкілля, посилення соціальної напруги та конфліктів за землю.
Основні заходи: суворе просторове планування із забороною хаотичної забудови найбільш родючих земель і обов’язковою рекультивацією порушених територій; перехід до ґрунтозахисних технологій (чіткі сівозміни, мінімальний обробіток, покривні культури, лісосмуги, ощадливе зрошення); посилення контролю за використанням добрив і пестицидів, очищення стічних вод, штрафи за забруднення; державні програми відновлення деградованих ґрунтів та підтримка фермерів, які впроваджують екологічні технології; просвітницька робота й прозорий ринок землі, що стимулює довгострокове, а не «хижацьке» користування нею.
Творча лабораторія: Стартап у своєму рідному краї
Уявіть, що ви плануєте відкрити власне фермерське господарство у своїй місцевості. Проаналізуйте природно- та суспільно-географічні чинники, які впливають на ваше рішення, оберіть і обґрунтуйте один з напрямів спеціалізації (традиційний з урахуванням природних умов і агрокліматичних ресурсів або альтернативний / інноваційний), коротко опишіть продукцію, її споживачів, а також виклики й можливості такого стартапу.
Приклад відповіді (альтернативний напрям):
У лісостеповій зоні з помірним вологим кліматом, родючими ґрунтами та близькістю великого міста доцільно створити тепличне господарство з вирощування зелені й ягід (салат, рукола, шпинат, полуниця) за технологіями крапельного зрошення й енергоощадного обігріву. Природні чинники (достаток води, якісні ґрунти, багато сонячних днів) та суспільні (великий міський ринок збуту, хороші дороги, наявність робочої сили) сприяють такій спеціалізації.
Господарство вироблятиме свіжу зелень і полуницю круглий рік для супермаркетів, локальних магазинів, кафе й ресторанів поблизу, частину продукції можна продавати онлайн із доставкою. Основні виклики: високі початкові інвестиції в теплиці та обладнання, витрати на енергоносії, конкуренція з імпортною продукцією. Можливості: стабільний попит на свіжі локальні продукти, можливість отримувати вищу ціну за екологічну або органічну продукцію, використання сучасних технологій (сенсори, автоматичне поливання), що підвищують урожайність і знижують ризики.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
- Провести спостереження за напрямами ведення тваринництва (рибного господарства) у своїй місцевості. 2) Визначити напрями фермерської діяльності в Україні та своїй місцевості. 3) Пояснити необхідність охорони та збереження сільськогосподарських угідь: а) в умовах повномасштабної війни; б) у своїй місцевості (на вибір).
Приклад відповіді (умовна лісостепова громада):
- У місцевості переважають молочно-м’ясне скотарство (корови), свинарство та птахівництво (кури й бройлери у приватних господарствах і на невеликих птахофермах); у ставках розводять коропа, товстолобика й білого амура для місцевого ринку.
- Основні напрями фермерської діяльності в Україні та нашому районі: вирощування зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь), технічних (соняшник, цукровий буряк), овочівництво (відкритий ґрунт і теплиці біля міста), садівництво та ягідництво, молочне скотарство, свинарство, птахівництво й бджільництво.
- В умовах повномасштабної війни охорона угідь потрібна через мінування, руйнування зрошувальних систем, забруднення ґрунтів паливом і металом, ризик неконтрольованої вирубки лісосмуг і забудови полів, що загрожує майбутньому врожаю та продовольчій безпеці. У нашій місцевості слід захищати ґрунти від ерозії (дотримуватися сівозмін, не розорювати крутосхили, відновлювати лісосмуги), контролювати використання добрив і пестицидів, не допускати перетворення родючих полів на смітники чи хаотичну забудову.
Працюємо з інтернет-ресурсами
За допомогою інтернет-джерел дізнайтесь, коли були одомашнені основні тварини, що характерні для України (наприклад, корова, свиня, кінь, вівця, курка), та напишіть короткий звіт про те, як одомашнення цих тварин вплинуло на розвиток сільського господарства в Україні.
| Тварина | Орієнтовний час і район одомашнення | Як це вплинуло на розвиток сільського господарства України |
|---|---|---|
| Корова | Одомашнена в неоліті в районах Близького Сходу й Південної Азії, звідки поступово поширилася в Європу | Стала основою молочного скотарства й джерелом яловичини; історично забезпечувала селян молоком, м’ясом і тягловою силою, формуючи традиції молочної й м’ясної продукції в Україні. |
| Свиня | Одомашнена в давні часи в Південно-Східній Азії та Європі | Сприяла розвитку м’ясного тваринництва (свинарства); свинина й сало стали важливими продуктами харчування, а відходи рослинництва ефективно використовуються як корм. |
| Кінь | Одомашнена в степах Євразії (зокрема в Понтійсько-Каспійському степу) в доісторичний період | Довго був головною тягловою й транспортною силою в українському селі: оранка, перевезення вантажів, обробіток полів; сформував традиції кінярства й кінних військових і сільськогосподарських підрозділів. |
| Вівця | Одомашнена в неоліті в районах Передньої Азії | Забезпечила поєднання вовни й м’яса; в Україні сприяла розвитку вівчарства в Карпатах, Криму та степових районах, пов’язаних із виробництвом вовни, м’яса й молочних продуктів. |
| Курка | Походить від диких банківських фазанів, одомашнена в давнину в Південній та Південно-Східній Азії | Дала можливість отримувати доступне м’ясо й яйця з невеликих подвір’їв; швидкий ріст і висока плодючість зробили птахівництво однією з найдинамічніших галузей агросектору України. |
§10 Сільське господарство світу
ПРИГАДАЄМО (§10)
Відповідайте на запитання до § 10: 1) Які країни у світі традиційно зараховують до аграрних? 2) Які основні природні чинники впливають на розміщення та спеціалізацію сільського господарства у світі? 3) Які суспільні чинники відіграють ключову роль у формуванні структури та розміщенні світового сільського господарства? 4) Як кліматичні пояси та природні зони світу впливають на життя та поширення тваринництва?
- До аграрних традиційно зараховують країни, де значна частка зайнятих і ВВП припадає на сільське господарство, насамперед багато країн, що розвиваються в Азії, Африці та Латинській Америці (наприклад, Індія, Пакистан, Ефіопія та ін.).
- Головні природні чинники: клімат (температура й кількість опадів), тривалість безморозного та вегетаційного періоду, родючість і типи ґрунтів, рельєф, забезпеченість водними ресурсами для зрошення.
- Суспільні чинники: чисельність і кваліфікація сільського населення, рівень механізації та агротехнологій, форми власності й аграрні відносини, інвестиції й державна політика підтримки, попит внутрішнього й зовнішнього ринку, розвиток транспорту та переробної промисловості.
- Кліматичні пояси й природні зони визначають, які корми та культури можуть рости й як довго триває пасовищний період, тому в помірних луках поширене молочно-м’ясне скотарство, у степах і саванах — м’ясне скотарство й вівчарство, у гірських районах — вівчарство й козівництво, а в жарких та посушливих зонах — екстенсивне пасовищне тваринництво.