Відповіді до підручника: Стр.237

Готова відповідь до завдання Стр.237 з ГДЗ Біологія 9 клас Тагліна 2026.

Біологія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

§48. Походження і розвиток життя

Робота в групі (гіпотези походження життя)

Можна виділити такі гіпотези походження життя:
1) Біохімічна еволюція на дні океану біля гідротермальних джерел: там є постійний потік енергії, висока температура та багато мінералів — це створює умови для складних хімічних реакцій, утворення органічних сполук і протоклітин.
2) «Глинний» сценарій: мінерали глин адсорбують прості органічні молекули на поверхні, впорядковують їх і сприяють реакціям полімеризації, з яких могли виникнути перші біополімери.
3) Гіпотеза стаціонарного стану: життя існує вічно й не має початку; вона майже не спирається на експерименти й не пояснює послідовність змін у викопних рештках.
4) Гіпотеза панспермії: зародки життя могли бути занесені з космосу метеоритами або космічним пилом; її аргументи — вияв органічних сполук на метеоритах та кометах, але вона не пояснює, як саме життя з’явилося вперше.
5) Абіогенез і РНК-світ: у первинній атмосфері й океані з простих неорганічних речовин виникли органічні молекули, далі — РНК, здатні зберігати інформацію й каталізувати реакції, а вже потім — ДНК, білки й клітини.
Найбільш аргументованими можна вважати гіпотези абіогенезу (зокрема РНК-світу), які поєднуються із сценаріями гідротермальних джерел і поверхні глин, бо для них існують лабораторні моделі й геохімічні докази. Панспермія лише переносить питання походження життя в інше місце, а стаціонарний стан майже не підтверджується даними.
Відмінність між гіпотезою й теорією: гіпотеза — це наукове припущення, яке пропонує можливе пояснення явища й потребує перевірки; теорія — це система узагальнених, багаторазово перевірених гіпотез і фактів, що надійно пояснює велику групу явищ та робить передбачення.

Індивідуальна робота (рибосоми і РНК-світ)

1) Чи підтверджує склад рибосоми гіпотезу РНК-світу?
Так. Рибосоми складаються переважно з рибосомної РНК (рРНК) і лише частково з білків; саме рРНК виконує головну каталітичну роль під час утворення пептидних зв’язків. Це свідчить, що ще до появи білків РНК могла бути головним носієм каталізу й інформації, як передбачає гіпотеза РНК-світу.

2) Відмінності між рибосомами прокаріотів і еукаріотів та їх спільні риси:
• Прокаріотичні рибосоми — 70S, складаються з великої субодиниці 50S (23S + 5S рРНК і 36 білків) та малої 30S (16S рРНК і 21 білок).
• Еукаріотичні рибосоми — 80S, складаються з великої субодиниці 60S (28S + 5,8S + 5S рРНК і 49 білків) та малої 40S (18S рРНК і 33 білки).
Спільне: і там, і там рибосома має дві субодиниці, побудована з рРНК і білків, виконує одну й ту саму функцію — синтез білка за інформацією мРНК.

3) Чому 60S + 40S = 80S, а 50S + 30S = 70S?
Величина S (Сведберг) не є звичайною сумою мас; це показник швидкості осадження частинки в ультрацентрифузі, який залежить від маси, форми та опору середовища. Коли дві субодиниці з’єднуються в одну рибосому, змінюється їхня форма й гідродинамічні властивості, тому сумарна седиментація комплексу менша, ніж проста арифметична сума субодиниць: 50S + 30S дають частинку 70S, а 60S + 40S — 80S.

4) Одиниця седиментації Сведберга (S):
1S — це одиниця, що характеризує швидкість осадження частинки в полі відцентрових сил (чим більше S, тим більша й важча частинка осідає швидше). Це експериментальна, неадитивна одиниця, яку застосовують для опису розмірів рибосом, субодиниць і великих біомолекул.