Відповіді до підручника: Стр.92
Готова відповідь до завдання Стр.92 з ГДЗ Біологія 9 клас Тагліна 2026.
Біологія, 9 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
Тема 3. Клітинна будова
Пошук, оцінювання: подібність клітин евкаріотів
Подібність клітин усіх евкаріотів свідчить про їхнє спільне еволюційне походження й єдиний план будови. Це означає, що всі евкаріоти мають спільного предка та подібні основні процеси життєдіяльності.
1
Ліва клітина — евкаріотична: є ядро й інші органели. Наявні хлоропласти й джгутик, тому це рухливий водний організм, здатний до фотосинтезу (автотрофне або міксотрофне живлення).
Середня клітина — прокаріотична (бактерія): немає ядра, ДНК кільцева в нуклеоїді, є клітинна стінка, джгутики та пілі. Це дрібний одноклітинний організм, що живе у воді чи ґрунті, швидко ділиться й живиться готовими речовинами навколишнього середовища.
Права клітина — евкаріотична (одноклітинний тваринний організм): є ядро, скоротливі вакуолі, поверхня вкрита війками. Живе у воді, активно рухається й захоплює частинки їжі (гетеротрофне живлення).
2
Ситоподібні клітини флоеми мають видовжену форму й пористі перегородки, майже не містять органел, тому утворюють безперервні провідні трубки для транспорту органічних речовин по рослині.
Клітини стовпчастої паренхіми щільно розташовані в один-два шари, видовжені перпендикулярно до поверхні листка й містять багато хлоропластів, що забезпечує інтенсивний фотосинтез.
Кореневі волоски — це сильно витягнуті вирости клітин епіблеми кореня; велика довжина збільшує площу поверхні, завдяки чому ефективніше всмоктуються вода й мінеральні речовини з ґрунту.
3
Яйцеклітина людини велика, з великим запасом поживних речовин у цитоплазмі й міцною оболонкою, що забезпечує живлення зародка на ранніх етапах розвитку та його захист.
Скелетні м’язові клітини видовжені, містять багато міофібрил і ядер, що дає змогу їм скорочуватися з великою силою та витривалістю.
Епітеліальні клітини кишки мають циліндричну форму й густі мікроворсинки на вільній поверхні, які різко збільшують площу поверхні й забезпечують ефективне всмоктування поживних речовин.
4
В Україні лікування стовбуровими клітинами проводять у спеціалізованих наукових центрах та клініках, що мають дозвіл МОЗ на використання клітинних технологій. Найчастіше застосовують трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин при захворюваннях крові (зокрема лейкеміях), а також клітинну терапію для загоєння опіків, ушкоджень шкіри, кісткової й хрящової тканин.
Стовбурові клітини отримують із кісткового мозку, периферичної чи пуповинної крові, інколи з жирової тканини пацієнта, очищують і за потреби культивують у лабораторії, а потім вводять хворому, щоб вони замінили пошкоджені клітини й відновили функції тканини.