Відповіді до підручника: Стр.197

Готова відповідь до завдання Стр.197 з ГДЗ Біологія 9 клас Тагліна 2026.

Біологія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

Екосистеми. Агроценози. Трофічні ланцюги. Екологічні піраміди

Завдання 1 (планктон і морська видра)

Ланцюг: фітопланктон → нехижі риби → хижі риби → морська видра.
За правилом екологічної піраміди на кожному рівні залишається 10 % біомаси попереднього.
Маса видри (4-й рівень): 30 кг.
3-й рівень (хижі риби): 30 кг / 0,10 = 300 кг.
2-й рівень (нехижі риби): 300 кг / 0,10 = 3000 кг.
1-й рівень (фітопланктон): 3000 кг / 0,10 = 30 000 кг.
Відповідь: потрібно близько 30 000 кг (30 т) фітопланктону.

Завдання 2 (мартин і фітопланктон)

Ланцюг: фітопланктон → риба → мартин (чайка).
Біомаса фітопланктону за рік: 1200 кг (суха маса).
1) Риба (1-й консумент): 10 % від фітопланктону:
1200 кг · 0,10 = 120 кг сухої маси риби.
2) Мартин (2-й консумент): 10 % від риби:
120 кг · 0,10 = 12 кг сухої маси мартинів.
Суха маса одного мартина: 1 кг · 0,40 = 0,4 кг.
Кількість мартинів: 12 кг / 0,4 кг = 30.
Відповідь: на такій ділянці моря може прогодуватися приблизно 30 мартинів.

Запитання і завдання 1 (луговий харчовий ланцюг)

Харчовий ланцюг лугового угруповання:
люцерна → гусениця → жайворонок → шуліка.

Запитання і завдання 2 (трофічні рівні й екологічна піраміда)

Розподіл за трофічними рівнями:
• Первинні продуценти (1-й трофічний рівень): дерева, чагарники.
• Первинні консументи (2-й рівень, рослиноїдні): гусениці, інші комахи-рослиноїдні.
• Вторинні консументи (3-й рівень, хижаки дрібних безхребетних): синиці, мухоловки.
• Третинні консументи, вершини харчових ланцюгів (4-й рівень): яструби, сови.
• Редуценти, що розкладають рештки всіх рівнів: гриби, бактерії.
Екологічна піраміда: в основі — дерева й чагарники, над ними — гусениці й комахи, далі — синиці й мухоловки, на вершині — яструби й сови; поряд діють редуценти (гриби, бактерії).

Запитання і завдання 3 (лисиця й площа угіддя)

Маса однорічної лисиці: 7 кг.
Маса лисеняти у 2 місяці: 1400 г = 1,4 кг.
Приріст маси за час живлення куріпками:
Δm_лисиці = 7,0 − 1,4 = 5,6 кг.
За правилом 10 %:
1) Біомаса куріпок, потрібна для цього приросту:
5,6 кг — це 10 % від біомаси куріпок →
M_куріпок = 5,6 кг / 0,10 = 56 кг.
2) Біомаса рослин, потрібна для вирощування 56 кг куріпок:
56 кг — це 10 % від рослинної біомаси →
M_рослин = 56 кг / 0,10 = 560 кг.
Продуктивність рослинної біомаси: 1,5 т/га = 1500 кг/га.
Площа, потрібна для утворення 560 кг біомаси:
S = 560 кг / 1500 кг·га⁻¹ ≈ 0,37 га.
Відповідь: щоб одна лисиця виросла (з 1,4 до 7 кг), потрібна площа близько 0,37 га, тобто приблизно 0,4 га угідь.

Робота в групі (город як екосистема)

Город — це штучна наземна екосистема, агроценоз.
Компоненти:
• Абіотичні: ґрунт, вода, повітря, світло, температура, добрива.
• Біотичні: культурні рослини (картопля, томати тощо), бур’яни, комахи-шкідники й запилювачі, дощові черви, ґрунтові мікроорганізми, птахи, дрібні гризуни, хижі тварини, людина.
Взаємозв’язки:
• Рослини-продуценти створюють органічну речовину.
• Рослиноїдні комахи й гризуни — первинні консументи, хижі комахи, птахи й дрібні хижаки — вторинні консументи.
• Гриби та бактерії розкладають рештки організмів, повертаючи елементи в ґрунт.
• Людина регулює склад видів (прополювання, обробка пестицидами, полив, удобрення).
Стійкість: город має низьку природну стійкість і саморегуляцію; без постійного втручання людини його швидко замінюють природні рослинні угруповання, але завдяки догляду забезпечується висока врожайність.