Відповіді до підручника: Стр.172

Готова відповідь до завдання Стр.172 з ГДЗ Біологія 9 клас Тагліна 2026.

Біологія, 9 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

Біологічна систематика

Робота в групі — види ведмедів

Ведмідь бурий (Ursus arctos) — великий хижак бурого забарвлення, масивна статура, живе в лісах та горах помірного поясу Євразії й Північної Америки, всеїдний (рослинна їжа, комахи, риба, падло).
Ведмідь білий (Ursus maritimus) — найбільший серед ведмедів, тіло видовжене, шия довша, хутро біле, пристосований до життя в Арктиці, більшість часу проводить на льоді, живиться переважно морськими ссавцями (тюленями), чудово плаває.
Ведмідь гімалайський (Ursus thibetanus) — менший за бурого, хутро чорне, на грудях характерна біла або жовтувата «підкова», мешкає в гірських і лісових районах Азії, добре лазить по деревах, живиться плодами, горіхами, комахами, дрібними хребетними.
Отже, види відрізняються зовнішнім виглядом (розміри, колір шерсті, форма тіла), ареалом і умовами існування та особливостями живлення й поведінки.

1

Біологічна систематика вивчає різноманіття організмів, їхню спорідненість і створює наукову систему класифікації. Вона дає змогу впорядкувати знання про живий світ, передбачати властивості організмів і зручно користуватися інформацією про них.

2

Сучасна біологічна систематика спирається на такі методи досліджень: морфологічний аналіз (зовнішня та внутрішня будова), порівняльна анатомія й ембріологія, цитологічні та цитогенетичні методи (будова клітин, каріотип), екологічні й географічні дослідження, палеонтологічні дані (викопні рештки), біохімічні методи (склад білків і метаболітів), молекулярно-генетичні методи (порівняння послідовностей ДНК і РНК), а також комп’ютерний аналіз і побудова філогенетичних дерев.

3

Окрема ознака може збігатися в різних видах (конвергенція) або сильно змінюватися в межах одного виду, тому за нею легко помилитися. Використання комплексу критеріїв (морфологічного, генетичного, репродуктивного, екологічного тощо) дає повнішу картину й надійніше відокремлює один вид від іншого.

4

Щоб розрізнити види-двійники комарів, можна застосувати:
• молекулярно-генетичні методи — аналіз послідовностей ДНК чи специфічних генів збудників;
• біохімічні маркери — відмінності в будові білків, ферментів;
• екологічні критерії — різні місця й умови розмноження, різні види хазяїв, яких вони кусають;
• етологічні критерії — відмінності в часі активності, шлюбній поведінці, „співах крил“;
• репродуктивний критерій — перевірка, чи дають схрещування між популяціями плідне потомство.