Відповіді на вправи
Відповіді на вправи: 647
Готова відповідь до завдання 647 з ГДЗ Алгебра 9 клас Бевз 2026.
Алгебра, 9 клас · Відповіді на вправи
Текстова відповідь
647. При яких значеннях m кожне дійсне число задовольняє
нерівність:
а) x2 – mx + 4 > 0. Оскільки a = 1 > 0, то розв’язками нерівності будуть будь–які числа х із множини R у випадку, якщо D = b2 – 4ас 0. D = (–m)2 – 4 • 1 • 4 = m2 – 16 0; (m – 4)(m + 4) 0;
m = –4; m = 4; знаки (рис.); тоді m [–4; 4]. Отже, якщо m [–4; 4], то у нерівності х2 – mх + 4 > 0 x — будь–яке дійсне число.
б) x2 – 6mx + m 0; тоді D 0;
a > 0; D = 36 – 4m.
Тоді оскільки a = 1 > 0, то 36 – 4m 0;
4m 36; m 9; m [9; +).
в) mx2 + m + 3 < 4x; mx2 – 4x + (m + 3) < 0, тоді
D < 0;
a < 0; D = 16 – 4 · m · (m + 3) = 16 – 4m2 – 12m.
Тоді 16 – 4m2 – 12m < 0; 4m2 + 12m – 16 > 0; m2 + 3m – 4 > 0;
m < 0; m < 0; m < 0.
Для нерівновності m2 + Зm – 4 > 0: а > 0; нулі m = –4, m = 1; знаки (рис.); отже, m (–; –4) (1; m). Оскільки за умовою m < 0, то m (–; –4).
Відповідь: а) [–4; 4]; б) [9; +); в) (–; –4).
652. Розв’яжіть графічно нерівність:
а) х2 < x + 2; y1 = x2; у2 = х + 2;
графік у1 — парабола, вершина (0; 0), а = 1; у2 — пряма, що проходить через точки (0; 2), (–2; 0).
Графік y1 вище графіка у2 при х (–; –1) і x (2; –).
Отже, x2 < x + 2 при х (–; –1) (2; +).
б) (х – 2)2 |x|; у1 = (х – 2)2 — парабола з вершиною в точці x = 2, а = 1; у2 = |x|.
Графік y1 не нижче графіка у2 при х (–; 1] та x [4; +).
Отже, (х – 2)2 x при x (–; 1] [4; +).
в) 2х2 < 1 + ; у1 = 2х2 — парабола з вершиною (0; 0) і а = 2;
y1 = 1 + — графік у = , піднятий на 1 по Оу. Оскільки область визначення y2 = 1 + , то розглянемо тільки x 0.
Графік y1 нижче у2 при х [0; 1).
Отже, 2х2 < 1 + при x [0; 1).
664. Розв’яжи графічно систему рівнянь.
а) у + х = 1; у = 1 – х;
y + x2 =1; y = 1 – x2.
Тоді побудуємо у1 = 1 – x (пряма, що проходить через точки (0; 1) і (1; 0)) та у2 = 1 – х2 – (парабола у = х2, симетрично відображена
відносно Ох і піднята на 1 по Оу). Точки перетину графіків А(0; 1) і В(1; 0). Тоді розв’язки системи рівнянь (0; 1), (1; 0).
б) 8y = x2; y = x2;
y – = 0; y = ;
Побудуємо графіки y1 = x2; у2 = при x 0, оскільки має зміст при x 0.
Точки перетину графіків А(0; 0) і В(4; 2).
Отже, розв’язки системи (0; 0) і (4; 2).
в) xy = 6; y = ;
y + 2 = 0; y = –2.
Будуємо графіки у1= (x 0), y2 = –2.
x | –3 | –2 | –1 | 1 | 2 | 3 |
y | –2 | –3 | –6 | 6 | 3 | 2 |
Точка перетину графіків А (–3; –2).
Отже, розв’язки системи (–3; 2).
Відповідь: а) (0; 1), (1; 0); б) (0; 0), (4; 2); в) (–3; 2).
520. Розв’яжіть графічно систему рівнянь.
a) x2 + y2 = 18;
x – y = 0.
х2 + y2 = 18 — коло з центром у початку координат, яке проходить
через точку з координатами (3; 3), x – у = 0 — пряма у = х, для побудови якої достатньо дво точок. Графіки рівнянь перетинаються в точках з координатами (3; 3) і (–3; –3), які і є розв’язками системи.
Відповідь: (3; 3) і (–3; –3).
б) x2 + y2 = 1,
x + y = 1;
х2 + у3 = 1 — коло радіусів r = 1 з центром у початку координат, х +
+ у = 1 — пряма у = 1 – х, для побудови якої достатньо двох точок:
якщо x = 0, то у = 1; якщо x = 1, то y = 0. Графіки рівнянь перетинаються в точках з координатами (0; 1) і (1; 0), які є розв’язками системи.
Відповідь: (0; 1) і (1; 0).
в) xy = 16,
х – у = 0;
xy = 16 – гіпербола у = , для побудови вітки графіка при додатних х складемо таблицю.
x | 1 | 2 | 4 | 8 | 10 |
y | 16 | 8 | 4 | 2 | 1 |
Вітка гіперболи при від’ємних х буде симетричною першій відносно початку координат. x – у = 0 — пряма у = x, для побудови якої достатньо двох точок. Графіки рівнянь перетинаються в точках з координатами (4; 4) і (–4; –4), які і є розв’язками системи.
Відповідь: (4; 4) і (–4; –4).
521. Розв’яжіть графічно систему рівнянь.
a) y2 = х.
у = х2.
Для побудови графіка у2 = х складемо таблицю.
y | –2 | –1 | 0 | 1 | 2 |
x | 4 | 1 | 0 | 1 | 4 |
Для побудови параболи у = х2 складемо таблицю.
y | –2 | –1 | 0 | 1 | 2 |
x | 4 | 1 | 0 | 1 | 4 |
Точки перетину графіків мають координати (0; 0) і (1; 1), які і є розв’язками системи.
Відповідь: (0; 0) і (1; 1).
б) х – у2 = 0, y2 = х,
у – 2 = х; у = x + 2.
Параболу у2 = х будуємо, скориставшись таблицею прикладу а). Для побудови прямої у = х + 2 достатньо двох точок: якщо х = 0, то у =
= 2; якщо х = –2, то у = 0. Графіки рівнянь не перетинаються, тобто
система не має розв’язків.
Відповідь: немає розв’язків.
в) xy – 8 = 0, y = ,
х2 – у = 0; y = x2.
у = — для побудови вітки графіка при додатних x складемо таблицю.
x | 1 | 2 | 4 | 8 |
y | 8 | 4 | 2 | 1 |
Вітка гіперболи при від’ємних х буде симетричною першій відносно початку координат. Для побудови параболи у = х2 складемо таблицю.
x | –2 | –1 | 0 | 1 | 2 |
y | 4 | 1 | 0 | 1 | 4 |
Точка перетину графіків має координати (2; 4), які і є розв’язком системи.
Відповідь: (2; 4).
522. Розв’яжіть графічно систему рівнянь.
a) x2 + y2 = 25;
x2 – y = 5;
x2 + у2 = 25 — коло з радіусом 5 і центром (0; 0);
у = x2 – 5 — парабола.
Точки перетину графіків A (–3; 4), В(3; 4), С(0; –5).
Отже, розв’язки системи (–3; 4), (3; 4), (0; –5).
б) х2 + у2 = 18; — коло з радіусом 3 і центром (0; 0);
ху = 9; – гіпербола.
Точки перетину графіків А (–3; –3), В(3; 3).
Розв’язки системи (–3; –3), (3; 3).
в) x2 + у2 = 4; х2 + у2 = 4 — коло з R = 2 і центром (0; 0);
у – 2 = х; y = х + 2 — пряма.
Точки перетину A(–2; 0), В(1; 3).
Розв’язки системи (–2; 0), (1; 3).
Відповідь: а) (–3; 4), (3; 4), (0; –5) б) (–3; –3), (3; 3); в) (–2; 0),
(1; 3).
523. Розв’яжіть систему рівнянь способом підстановки.
a) x – y = 3; x = 3 + y; x = 3 + y;
x2 + y2 = 9; (3 + y)2 + y2 = 9; 9 + 6y + 2y2 = 9;
x = 3 + y; x = 3 + y; x = 3 – y; x = 3 + y;
2y2 + 6y = 0; 2y(y + 3) = 0; тоді y = 0; або x = –3;
x = 3; x = 0
звідки y = 0; або y = –3.
Отже, розв’язки: (3; 0), (0; –3).
б) x – y = 3; x = 3 + y; x = 3 + y; x = 3 + y;
xy = 4; (3 + y)y = 4; y2 + 3y – 4 = 0; тоді у = –4; або
x = 3 + y; x = –1; x = 4;
y = 1; звідки у = –4; або у = 1. Отже, розвязки: (–1; –4);
(4; 1).
в) xy – 2y = 4; x(x – 2) – 2(x – 2) = 4; x2 – 2x – 2x + 4 = 4;
y = x – 2; y = x – 2; y = x – 2;
x2 – 4x = 0; x(x – 4) = 0; x = 0; x = 0;
y = x – 2; y = x – 2; тоді y = x – 2; або y = х – 2;звідки
х = 0; x = 4;
у = –2; або y = 2. Отже, розв’язки (0; –2); (4; 2).
г) 3x + 4y = 8; 3x = 8 – 4y; 3x = 8 – 4y; 3x = 8 – 4y;
xy = 1; 3x = 3; (8 – 4y)y = 3; 8y – 4y2 – 3 = 0;
3x = 8 – 4y;
4y2 – 8y + 3 = 0.
Розв’яжемо рівняння 4y2 – 8y + 3 = 0; y1,2 = ;
y1,2 = ; y1 = ; y2 = . Отже, розв’язки: (2; ), (; ).
Відповідь: а) (3; 0), (0; –3); б) (–1; –4), (4; 1); в) (0; –2) , (4; 2);
г) (2; ), (; ).
524. Розв’яжіть систему рівнянь способом підстановки.
a) x2 + y2 = 100,
x – 6 = 0;
х = 6; у2 + 62 = 100; у2 = 100 – 36; у2 = 64; y1 = –8; у2 = 8.
Відповідь: (6; –8) і (6; 8).
б) x2 + y2 = 4,
x + 1 = 0;
x = –1; (–1)2 + у2 = 4; у2 = З; y1 = –; y2 = .
Відповідь: (–1; –) і (1; ).
в) x – y = 3, x = y + 3,
xy + 2 = 0; (y + 3)y + 2 = 0;
(y + 3)y + 2 = 0; y2 + 3y + 2 = 0; D = 9 – 8 = 1;
y1 = = –2; y2 = = –1; x1 = –2 + 3 = 1; x2 = –1 + 3 = 2.
Відповідь: (1; –2), (2; –1).
525. Розв’яжіть систему рівнянь способом підстановки.
а) 3x + y = 7,
x – 2y2 = 2;
x = 2 + 2y2; 3(2 + 2y2) + y = 7; 6 + 6y2 + y – 7 = 0; 6y2 + y – 1 = 0;
D = 1 + 24 = 25; y1 = = –; y2 = = ;
x1 = 2 + 2 · (–)2 = ; x2 = 2 + 2 · ()2 = .
Відповідь: (; –) і (; ).
б) 2x – у = 8,
2х2 – у2 =32;
у = 2х – 8; 2x2 – (2х – 8)2 = 32; 2х2 – 4х2 + 32х – 64 – 32 = 0;
–2x2 + 32х – 96 = 0; х2 – 16х + 48 = 0; D = 256 – 192 = 64;
х1 = = 4; x2 = = 12; y1 = 2 • 4 – 8 = 0; y2 = 2 •
• 12 – 8 = 16.
Відповідь: (4; 0), (12; 16).
526. Розв’яжіть систему рівнянь способом алгебраїчного додавання.
a) х + у – ху = –23;
x – y + xy = 49. Складемо почленно рівняння, звідки 2х = 26;
х = 13. Підставимо в перше рівняння: 13 + y – 13y = –23; –12y = –36;
y = 3. Отже, х = 13, у = 3 або (13; 3).
б) x2 + xy = 15;
y2 + xy = 10. Замість першого рівняння в системі запишемо суму рівнянь:
x2 + 2xy + y2 = 25; (x + y)2 = 25; x + y = 5;
y2 + xy = 10; y(y + x) = 10; y(y + x) = 10; або
x + y = –5; x + y = 5; x + y = –5;
y(y + x) = 10; тоді у · 5 = 10; або у · (–5) = 10; звідки
х + у = 5; х + у = –5;
у = 2; або у = –2.
Тоді x = 3; x = –3;
y = 2; або y = –2.
Отже, розв’язки: (3; 2), (–3; –2).
в) x2 + y2 = 10; x2 + y2 = 10;
(x – y)(x + y) = 8; x2 – y2 = 8.
Замість першого рівняння запишемо суму рівнянь, а замість другого — різницю.
2x2 = 18; x2 = 9; Тоді x = 3; або x = 3; або x = –3; або
2y2 = 2; y2 = 1; y = 1; y = –1; y = 1;
x = –3;
y = –1.
Отже, розв’язки: (3; 1); (–3; –1); (3; –1); (–3; 1).
г) x2 + y2 = 25; 2x2 = 30; x2 = 15;
x2 – y2 = 5; 2y2 = 20; y2 = 10.
Тоді x = ; або x = ; або x = –; або x = –;
y = ; y = –; y = ; y = –.
Отже, розв’язки: (; ); (; –); (–; ); (–; –).
527. Розв’яжіть систему рівнянь способом алгебраїчного додавання.
a) x2 + y2 = 41; x2 + y2 = 41;
xy = 2; | · 2 2xy = 40.
Запишемо замість першого рівняння їх суму:
x2 + 2xy + y2 = 81; (x + y)2 = 81; x + y = 9; x + y = –9;
xy = 20; xy = 20; xy = 20; або xy = 20.
Розв’яжемо кожну систему окремо.
1) x + y = 9; x = 9 – y; x = 9 – y; x = 9 – y;
xy = 20; (9 – y)y = 20; 9y – y2 – 20 = 0; y2 – 9y + 20 = 0;
звідки x = 9 – y; або x = 9 – y; тоді х = 4; або х = 5;
у = 5; у = 4; у = 5; у = 4.
Отже, (4; 5), (5; 4).
2) x + y = –9; x = –0 – y; x = –9 – y; x = –9 – y;
xy = 20; xy = 20; (–9 – y)y = 20; –9y – y2 – 20 = 0;
x = –9 – y; звідки x = –9 – y; або x = –9 –y; тоді x = –4; або
y2 + 9y + 20 = 0; y = –5; y = –4; y = –5;
x = –5;
y = –4.
Отже, (–4 ; –5 ), (–5 ; –4 ).
Маємо розв’язки заданої системи (4; 5), (5; 4), (–4; –5), (–5; –4).
в) х2 – 2 = ху,
у2 +1 = ху.
Замість першого рівняння запишемо різницю рівнянь, а замість другого – суму.
x2 – y2 – 3 = 0; x2 – y2 = 3; (x – y)(x + y) = 3;
x2 + y2 – 1 = 2xy; x2 – 2xy + y2 = 1; (x – y)2 = 1; тоді:
1) (x – y)(x + y) = 3; 1 · (x + y) = 3; x + y = 3; 2x = 4; x = 2;
x – y = 1; x – y = 1; x – y = 1; 2y = 2; y = 1.
2) (x – y)(x + y) = 3; –1 · (x + y) = 3; x + y = –3; 2x = –4;
x – y = –1; x – y = –1; x – y = –1; 2y = –2;
x = –2;
y = –1.
Отже, розв’язки (2; 1), (–2; –1).
г) x + y = 5xy; x + y = 5xy; –4x + 6y = 0; 6y = 4x;
x – y = xy; | · (–5) –5x + 5y = –5xy; x + y = 5xy; x + y = 5xy;
y = x; y = x; y = x; y = x; звідки
x + x = 5x · x; x = x2; x2 – x = 0; x(2x – 1) = 0;
y = x; тоді y = 0; Або y = x; y = x; y = · ; x =;
x = 0; x = 0. 2x – 1 = 0; x = ; x = ; y = .
Отже, розв’язки (0; 0); (; ).
528. Розв’яжіть системи рівнянь:
а) x + y = 10; x = 10 – y; x = 10 – y;
x2 + y2 = 68; (10 – y)2 + y2 = 68; 100 – 20y + y2 + y2 = 68;
x = 10 – y; x = 10 – y;
2y2 – 20y + 32 = 0; y2 = 10y + 16 = 0; тоді
1) x = 10 – y; x = 8; 2) x = 10 – y; x = 2;
y = 2; y = 2; або у = 8; у = 8.
Розв’язки системи (2; 8); (8; 2).
б) x + y = 20; x + y = 20; x + y = 20; x + y = 20;
x2 – y2 = 80; (x – y)(x + y) = 80; (x – y) · 20 = 80; x – y = 4;
2x = 24; x = 12;
2y = 16; y = 8.
Розв’язки системи (12; 8).
529. Розв’ яжіть системи рівнянь:
а) xy – y = 42; x = 2 + y; x = 2 + y;
x – y = 2; (2 + y)y – y = 42; 2y + y2 – y = 42;
x = 2 + y; тоді 1) x = 2 + y; x = –5; або 2) x = 2 + y;
y2 + y – 42 = 0; y = –7; y = –7; y = 6;
x = 8;
y = 6. Отже, розв’язки (–5; –7); (8; 6).
б) xy – x = 40; y = x – 2; y = x – 2;
x – y = 2; x(x – 2) – x = 40; x2 – 2x – x – 40 = 0;
y = x – 2; тоді 1) y = x – 2; y = –7; або 2) y = x – 2;
x2 – 3x – 40 = 0; х = –5; х = –5; x = 8;
x = 8;
y = 6. Отже, розв’язки (–5; –7); (8; 6).
530. Розв’яжіть системи рівнянь:
а) x + y = 10; y = 10 – x;
x(x – y) = 24y; x(x – 10 + x) = 24(10 – x);
y = 10 – x; y = 10 – x; y = 10 – x;
2x2 – 10x – 240 + 24x = 0; 2x2 + 14x – 240 = 0; x2 + 7x – 120 = 0.
Тоді 1) y = 10 – x; y = 25; або 2) y = 10 – x; y = 2;
x = –15; x = –15; x = 8; x = 8.
Отже, розв’язки (–15; 25); (8; 2).
б) x + y = 10; y = 10 – x; y = 10 – x; тоді
x2 = 32y; x2 = 32(10 – x); x2 + 32x – 320 = 0;
1) y = 10 – x; x = 50; або 2) y = 10 – x; y = 2;
x = –40; x = –40; x = 8; x = 8.
Отже, розв’язки (–40; 50); (8; 2).
533. Побудуйте графік рівняння:
а) у2 – x = 1; у2 = x + 1. Об’єднання прямих у = х + 1 і у = –(х + 1). Ні, не функція.
б) х2 + у2 = 9. Коло з центром (0; 0) і радіусом 3. Ні, не функція.
в) (х – 1)2 + (у + 3)2 = 1. Коло з центром (1; –3 ) і радіусом 1. Ні.
г) х2 + у2 – 2х = 3; y2 = –х2 + 2х + 3.
Об’єднання графіків у = –х2 + 2х + З і y = –(–х2 + 2х + 3). Ні.
1) y = –х2 + 2х + 3; вершина m = = 1; n = –12 + 2 · 1 + 3 = 4;
(1; 4), а = –1; нулі: –х2 + 2х + З = 0; х2 – 2х – З = 0; x = 3; x = –1.
2) y = –(–x2 + 2x + 3): y = x2 – 2x – 3; вершина m = = 1; n = 12 –
– 2 – З = –4; (1; –4); нулі: х = З, х = –1, а = 1. Ні.
ґ) х2 – у2 = 0; у2 = х2. Об’єднання парабол у = х2 і у = –х2. Ні.
д) x2 + 1 + y2 – 2у = 0; х2 + y2 – 2y + 1 = 0; х2 + (у – 1)2 = 0.
Це можливо, якщо x = 0, у = 1, отже, точка (0; 1). Виконайте побудови.
534. Розв’яжіть графічно систему рівнянь.
а) y = 6x – x2 – 7;
y = |x| – 1.
Побудуємо у = –x2 + 6х – 7 — параболу з вершиною m = = 3;
n = – 9 + 6 · З – 7 = 2; (3; 2); вітки вниз, а = 1;
додаткові точки (0; –7), (1; –2).
у = |x| – 1 — графік у = |х| переміщено на 1 вниз по Оу.
Точки перетину A(2; 1), В(3; 2).
Отже, розв’язки (2; 1), (3; 2).
б) у = х2 – 2х – 1; — парабола;
y = + 1;
у = x2 – 2х + 1 – 1 – 1;
у = (х – 1)2 – 2; — гіпербола.
Точка перетину A(3; 2).
Отже, розв’язки системи (3; 2).
Відповідь: а) (2; 1), (3; 2); б) (3; 2).
536. Розв’яжіть графічно систему рівнянь.
а) х2 + у2 = 32; x2 + y2 = 32; — коло з центром (0; 0),
|х| – у = 0; y = |x|;
R = 4.
Точки перетину А (–4; 4) і В(4; 4).
Отже, розв’язки (–4; 4), (4; 4).
б) х2 – у = 0; у = х2 — парабола,
|x| – y = 0; y = |х|.
вершина (0; 0)
Точки перетину А (–1; 1); В(1; 1).
Отже, розв’язки (–1; 1), (1; 1).
Відповідь: а) (–4; 4), (4; 4); б) (–1; 1), (1; 1).
537. Розв’яжіть систему рівнянь.
a) x2 – ху = 3,36,
Зx + y = 2;
у = 2 – Зх; х2 – x(2 – Зх) = 3,36; х2 – 2х + Зх2 = 3,36;
4х2 – 2х – 3,36 = 0; 2х2 – х – 1,68 = 0;
D = 1 + 13,44 = 14,44; = = 3,8;
1 = = 1,2; x2 = = –0,7; y1 = 2 – 3 · 1,2 = –1,6;
y2 = 2 – 3 · (–0,7) = 4,1.
Відповідь: (1,2; –1,6) i (–0,7; 4,1).
б) x2 – y2 = 2,
3x + y = –4; y = –(4 + 3x); x2 – (4 + 3x)2 = 2; x2 – 16 – 24x – 9x2 –
– 2 = 0; –8x2 – 24x – 18 = 0; 4x2 + 12x + 9 = 0; D = 144 – 144 = 0;
x = – = –'; y = –(4 + 3 · (–)) = –() = .
Відповідь: (–; ).
в) x2 + y2 = 25, x2 + y2 = 25.
(x – 8)(x – 3) = 0; x1 = 8; x2 = З
1) 9 + у2 = 25; у2 = 16; y1 = 4; y2 = –4;
2) 64 + y2 = 25; у2 = 25 – 64; у2 = –39 — рівняння не має розв’язків.
Відповідь: (3; 4) і (3; –4), Примітка: у підручнику подано неповну відповідь.
г) х2 – у2 = 50,
х(у + 1) = 0; x(y + 1) = 0 або у + 1 = 0; x = 0 або у = –1;
1) 02 – у2 = 50; у2 = –50 – рівняння нe має розв’язку;
2) x2 – (–1)2 = 50; х2 = 51; х1 = ; х2 = –.
Відповідь: (; –1) i (–; –1).
538. Розв’яжіть систему рівнянь.
a) x + y = 8,
+ = ;
x + y = 8,
= ; = ; x 0 i y 0; 4xy = 24; xy = 6;
x + y = 8, x = 8 – y,
xy = 6; y(8 – y) = 6;
8y – y2 – 6 = 0; y2 – 8y + 6 = 0; D = 64 – 24 = 40; y1 = =
= 4 + ; y2 = = 4 – ; x1 = 8 – 4 – = 4 – ; x2 =
= 8 – 4 + = 4 + .
Відповідь: (–4 – ; 4 + ) і (4 + ; 4 – ).
б) 2x – y = 0. y = 2x,
– = ; = ; x 0 i y 0; = ; y = 6; 6 = 2x; x = 3.
Відповідь: (3; 6).
539. Розв’яжіть систему рівнянь.
a) xy – x – y = 7;
xy + x – y = 13. Віднімемо від другого перше рівняння:
2x = 6; x = 3; x = 3; x = 3;
xy – x – y = 7; 3y – 3 – y = 7; 2y = 10; y = 5.
Відповідь: (3; 5).
б) x + y + xy = 5;
x + y – xy = 4. Додамо і віднімемо від першого рівняння друге:
2x + 2y = 9; x + y = 4,5; x = 4,5 – y; x = 4,5 – y;
2xy = 1; xy = 0,5; (4,5 – y)y = 0,5; y2 – 4,5y + 0,5 = 0.
Тоді
1) x = 4,5 – y; x = ; або 2) x = 4,5 – y; x = ;
y = ; y = ; y = ; y = .
Розв’язки (; ), (; ).
в) + = ; = ; = ; xy = 15 | · 2;
x2 + y2 = 34; x2 + y2 = 34; x2 + y2 = 34; x2 + y2 = 34;
2xy = 30; xy = 15;
x2 + 2xy + y2 = 64; (x + y)2 = 64; тоді:
1) xy = 15; x = 8 – y; x = 8 – y; x = 8 – y;
x + y = 8; (8 – y)y = 15; y2 – 8y + 15 = 0; тоді y = 3;
x = 5; x = 8 – y; x = 3;
y = 3; або y = 5; y = 5.
Розв’язки (5; 3), (3; 5).
2) xy = 15; x = –8 – y; x = –8 – y; x = –8 – y;
x + y = –8; (–8 – y)y = 15; –8y2 – y2 – 15 = 0; –y2 + 8y + 15 = 0
тоді x = –8 – y; x = –5; або x = –8 – y; x = –3;
y = –3; y = –3; y = –5; y = –5.
Розв’язки (–5; –3), (–3; –5). Розв’язки заданої системи:
(5; 3), (3; 5), (–5; –3), (–3; –5).
540. Розв’яжіть систему рівнянь.
a) x2 + 2y2 = 3; x2 + 2y2 = 3; x2 + 2(2 – x) = 3;
x + y2 = 2; y2 = 2 – x; y2 = 2 – x;
x2 – 2x + 4 – 3 = 0; x2 – 2x + 1 = 0; (x – 1)2 = 0; x – 1 = 0;
y2 = 2 – x; y2 = 2 – x; y2 = 2 – x; y2 = 2 – x;
x = 1; x = 1; x = 1; x = 1;
y2 = 2 – 1; y = 1; тоді y = 1; або y = –1.
Отже, розв’язки (1; 1); (1; –1).
в) x2 – xy = 0; xy = x2; 4y = x · xy; 4y = x · x2;
x2y – 4y = 0; 4y = x2y; xy = x2; xy = x2;
4y = x3; y = .
Підставимо в x2 – xy = 0, тоді x2 – x · = 0; 4x2 – x4 = 0; x2(4 – x2) =
= 0; або 4 – x2 = 0; звідки х = 2. Отже, якщо х = 0, то у = = 0;
(0; 0); якщо х = 2, то у = = 2; (2; 2); якщо х = –2, то y = =
= –2; (–2; –2).
Розв’язки системи (0; 0); (2; 2); (–2; –2).
541. Розв’яжіть системи рівнянь з праць відомих авторів.
a) x + y = 10; y = 10 – x; y = 10 – x; y = 10 – x;
x2 = 4xy; x2 = 4x(10 – x); x2 = 40x – 4x2; 5x2 – 40x = 0;
y = 10 – x; тоді 1) y = 20 – x; y = 10; або 2) y = 10 – x;
5x(x – 8) = 0; x = 0; x = 0; x = 8;
y = 2;
x = 8.
Розв’язки системи (0; 10); (8; 2).
б) x + y = 10; x = 10 – y; x = 10 – y;
+ = 2; = ; 6(y2 + x2) = 13xy;
x = 10 – y; x = 10 – y;
6(y2 + (10 – y)2) = 13y(10 – y); 6(y2 + 100 – 20y + y2) = 130y – 13y2;
12у2 + 600 – 120у – 130у + 13y2 = 0; 25у2 – 250y + 600 = 0; у2 – 10у + 24 = 0; у1 = 6; у2 = 4. Тоді x1 = 10 – 6 = 4; x2 = 10 – 4 = 6. Отже, маємо (4; 6), (6; 4).
Відповідь: а) (0; 10); (8; 2); б) (4; 6), (6; 4).
542. Розв’яжіть системи рівнянь з праць відомих авторів.
a) x + y = 12; x = 12 – y; x = 12 – y; x = 12 – y;
= 4; = ; 2xy = 9(x – y); 2y(12 – y) = 9(12–y–y);
2у(12 – у) = 9(12 – 2y); 24у – 2у2 = 108 – 18y; 2у2 – 42у + 108 = 0;
y2 – 21у + 54 = 0; звідки у1 = 18; у2 = З, тоді х1 = 12 – 18 = –6;
х2 = 12 – З = 8. Отже, (–6; 18), (8; 3),
б) x + y = 10; x + y = 10; x = 10 – y;
( + 10)( + 10) = 122; = ; 30(x2 + y2) = 65xy;
30((10 – у)2 + у2) = 65y(10 – у); 30(100 – 20y + у2 + у2) = 650у –65у2;
60y2 – 600у + 3000 – 650у + 65у2 = 0; 125у2 – 1250у + 3000 = 0;
у2 – 10у + 24 = 0; у1 = 6; у2 = 4; тоді х1 = 10 – 6 = 4; х2 = 10 – 4 =
= 6. Отже, (4; 6), (6; 4).
Відповідь: а) (–6; 18), (8; 3); б) (4; 6), (6; 4).
544. Розв’яжіть систему рівнянь.
a) x2 + y2 = 2;
y2 + x = 2. Віднімемо від першого рівняння друге:
x2 – y2 + y – x = 0; x2 – y2 – (x – y) = 0; (x – y)(x + y) – (x – y) = 0;
x2 + y = 2; x2 + y = 2; x2 + y = 2;
(x – y)(x + y – 1) = 0; звідки 1) x – y = 0; або 2) x + y – 1 = 0;
x2 + y = 2; x2 + y = 2; x2 + y = 2;
1) x = y; x = y; x = y; x = y; x = –2;
x2 + x = 2; x2 + x – 2 = 0; тоді х = –2; або х = 1; у = –2;
або х = 1;
у = 1. Отже, (–2; –2), (1; 1).
2) x + y – 1 = 0; y = 1 – x; y = 1 – x; y = x – 1;
x2 + y = 2; x2 + 1 – x = 2; x2 – x – 1 = 0; x = ;
y = 1 – ; y = ; y = ; y = 1 – x;
x = ; x = ; x = ; або x = ;
y = 1 – ; y = ;
x = ; x = .
Отже, (; ), (; ).
в) + = 3; ( + )2 = 32; x + 2 + y = 9;
xy = 4; = ; = 2;
x + 2 · 2 + y = 9; x + y = 5; x = 5 – y; x = 5 – y;
xy = 4; xy = 4; y(5 – y) – 4 = 0; y2 – 5y + 4 = 0;
x = 5 – y; або x = 5 – y; x = 4; або x = 1;
y = 1; y = 4; y = 1; y = 4.
Відповідь: (4; 1); (1; 4).
г) + = 5; x + 2 + y = 25; x + 2 · 6 + y = 25;
· = 6; = 6; xy = 36;
x + y = 13; x = 13 – y; x = 13 – y; x = 13 – y
xy = 36; y(13 – y) – 36 = 0; y2 – 13y + 36 = 0; y = 4;
або x = 13 – y; x = 9; або x = 4;
y = 9; y = 4; y = 9.
Відповідь: (9; 4), (4; 9).
545. Розв’яжіть систему рівнянь.
a) x2 + у2 = 90,
x(x – 3y) = 0;
x(x – 3у) = 0; x = 0 або x – 3y = 0; x = 0 або x = 3y;
1) при x = 0
02 + у2 = 90; y2 = 90; y1 = ; y1 = 3; y2 = –; y2 = –3;
2) при у = Зу; (3у)2 + у2 = 90; 9у2 + y2 = 90; 10у2 = 90; y2 = 9; у3 = 3; у4 = –3; x3 = 2 · З = 9; x4 = 2 · (–3) = –9.
Відповідь: (0; 3) ; (0; –3) і (9; 3); (–9; –3).
б) (x + y)(x – y) = 0, x2 – y2 = 0,
x2 + y2 = 64; x2 + y2 = 64;
2x2 = 64; x2 = 32; x1 = = 4; x2 = – = –4;
(x + y)(x – y) = 0; x = –y або x = y;
1) x1 = 4; y1 = 4; 2) x2 = –4; y3 = –4; y4 = 4.
Відповідь: (4; 4); (4; –4) i (–4; –4); (–4; 4).
в) x2y2 + xy = 72;
x + y = 6;
xy = t : t2 + t – 72 = 0; D = 1 + 288 = 289; t1 = = 8;
t2 = = –9; xy = 8 або xy = –9;
1) x + y = 6, x = 6 – y,
xy = 8; (6 – y)y = 8; –y2 + 6y – 8 = 0; D = 36 – 32 = 4;
y1 = = 2; y2 = = 4; x1 = 6 – 2 = 4; x2 = 6 – 4 = 2;
2) x + y = 6, x = 6 – y,
xy = –9; (6 – y)y = –9; –y2 + 6y + 9 = 0; D = 36 + 36 = 2 · 36;
= 6;
y1 = = 3 – 3; y2 = = 3 + 3; x1 = 6 – 3 + 3 =
= 3 + 3; x2 = 6 – 3 – 3 = 3 – 3.
Відповідь: (4; 2) і (2; 4); (3 – 3; 3 + 3) і (3 + 3; 3 – 3).
546. Розв’яжіть систему рівнянь способом заміни змінних.
a) 5(x + y) + 2xy = –19;
x + y + 3xy = –35. Заміна x + y = u; xy = v. Тоді:
5u + 2v = –19; 5u + 2v = –19; 5u + 2v = –19; 5u + 2v = –19;
u + 3v = –36;|·(–5) –5u – 15v = 175; –13v = 156; v = –12;
5u – 24 = –19; 5u = 5; u = 1;
v = –12; v = –12; v = –12.
Урахувавши заміну, маємо:
x + y = 1; x = 1 – y; x = 1 – y; x = 1 – y;
xy = –12; y(1 – y) + 12 = 0; y2 – y – 12 = 0; y = –3; або
x = 1 – y; x = 4; або x = –3;
y = 4; y = –3; y = 4.
Відповідь: (4; –3), (–3; 4).
в) x3 + y3 = 28; (x + y)(x2 – xy + y2) = 28; 4(x2 – xy + y2) = 28;
x + y = 4; x + y = 4; x + y = 4;
x2 – xy + y2 = 7; x2 + 2xy + y2 – 3xy = 7; (x + y)2 – 3xy = 7;
x = 4 – y; x + y = 4; x + y = 4;
16 – 3xy = 7; 3xy = 9; xy = 3; x = 4 – y;
x + y = 4; x + y = 4; x + y = 4; y(4 – y) – 3 = 0;
x = 4 – y; x = 4 – y; x = 4 – y; x = 3; x = 1;
y2 – 4y + 3 = 0; y = 1; або y = 3; y = 1; або y = 3.
Відповідь: (3; 1); (1; 3).
г) x3y3 = –8;
x3 + y3 = –7. Заміна: x3 = u; y3 = v. Тоді:
uv = –8; u = –7 – v; u = –7 – v; u = –7 – v;
u + v = –7; v(7 – v) = –8; –7v – v2 + 8 = 0; v2 + 7v – 8 = 0;
u = –7 – v; u = –7 – v; u = 1; u = –8;
v = –8 або v = 1; v = –8; або v = 1.
Урахувавши заміну, маємо:
1) x3 = 1; x = 1; 2) x3 = –8; x = –2;
y3 = –8; y = –2; y3 = 1; y = 1.
Відповідь: (1; –2), (–2; 1).
547. Розв’яжіть систему рівнянь способом заміни змінних.
a) 2xy – 3 · = 15;
xy + = 15. Заміна: xy = u; = v. Тоді.
2u – 3v = 15; 5u = 60; u = 12; u = 12;
3u + 3v = 45; u + v = 15; 12 + v = 15; v = 3.
Урахувавши заміну, маємо:
xy = 12; xy = 12; 3y2 = 12; y2 = 4; y = 2; або y = –2;
= 3; x = 3y; x = 3y; x = 3y; x = 6; x = –6.
Відповідь6 (6; 2), (–6; –2).
б) + = ; = ; = ;
x2 + y2 = 17; x2 + y2 + 2xy – 2xy = 17; (x + y)2 – 2xy = 7.
Заміна: x + y = u; xy = v. Тоді:
= ; v = ; v = ; v = ;
u2 – 2v = 17 = 0; u2 – 2 · = 17; u2 – 1,6u – 17 = 0; u = –3,4;
v = –2,72;
u = –3,4.
(u2 – 1,6u – 17 = 0; u1,2 = 0,8 ; u1,2 = 0,8 4,2;
u1 = –3,4; u2 = 5) або v = 4;
u = 5.
Урахувавши заміну, маємо:
1) x + y = –3,4; x = –3,4 – y; x = –3,4 – y;
xy = –2,72; y(–3,4 – y) + 2,72 = 0; y2 + 3,4y – 2,72 = 0;
x = –3,4 = y; x = –1,7 + ; x = –1,7 – ;
y = –1,7 – ; y = –1,7 – ; або y = –1,7 + ;
2) x + y = 5; x = 5 – y; x = 5 – y; x = 5 – y;
xy = 4; y(5 – y) – 4 = 0; y2 – 5y + 4 = 0; y = 1;
x = 4; x = 5 – y; x = 1;
y = 1; або y = 4; y = 4.
Відповідь: (–1,7 + ; –1,7 – ); (–1,7; –; –1,7 + );
(4; 1); (1; 4).
в) + = ; = ; = ;
+ = ; = ; = ;
= ; = ; = ;
= ; ( – = ; ()2 – = ;
= ; = ; = ; x + y = 3; x = 3 – y;
= – ; = 1; xy = 2; xy = 2; y(3 – y) = 2;
x = 3 – y; x = 3 – y; x = 2; x = 3 – y; x = 1;
y2 – 3y + 2 = 0; y = 1; y = 1; або y = 2; y = 2.
Відповідь: (2; 1), (1; 2).
г) + = ; = ;
x2 + y2 = 160; (x + y)2 – 2xy = 160.
Заміна: x + y = u; xy = v, тоді:
= ; v = 3u; v = 3u; v = 48;
u2 – 2v = 160; u2 – 6u – 160 = 0; u = 16; u = 16 або
v = –30;
u = –10.
Урахувавши заміну, маємо:
1) x + y = 16; x = 16 – y; x = 16 – y; x = 16 – y;
xy = 48; y(16 – y) – 48 = 0; y2 – 16y + 48 = 0; y = 12;
або x = 16 – y; x = 4; або x = 12;
y = 4; y = 12; y = 4;
2) x + y = –10; x = –10 – y; x = –10 – y;
xy = –30; y(–10 – y) + 30 = 0; y2 + 10y – 30 = 0;
x = –10 – y; x = –10 – y; x = –5 – x = –5 +
y = –5 + ; або y = –5 – ; y = –5 + або y = –5 – .
Відповідь: (–5 – ; –5 + ); (–5 + ; –5 –); (4; 12); (12; 4).
548. Розв’яжіть систему рівнянь способом заміни змінних.
a) х2 + у2 – ху = 12; х2 + у2 – ху = 12; х2 + у2 – ху = 12;
x3 + у3 = 72; (х + у)(х2 – ху + у2) = 72; 12(х + у) = 72;
х2 + у2 + 2ху – 3ху = 12; (х + y)2 – Зху = 12; 62 – 3хy = 12;
х + у = 6; х + у = 6; x + у = 6;
3xy = 24; ху = 8; х = 6 – у; x = 6 – y;
х + у = 6; x + у = 6; y(6 – y) – 8 = 0; y2 – 6y + 8 = 0;
x = 6 – y; x = 4; x = 6 – y; x = 2;
y = 2; y = 2; або y = 4; y = 4.
Відповідь: (4; 2), (2; 4).
в) x(1 + ) = 1,5; x · = 1,5; (x + y) · = 1,5;
y(1 + ) = 6; y · = 6; (x + y) · = 6.
Заміна: x + y = u; = v, тоді = .
uv = 1,5; u = 6v; u = 6v; v = ; v = –;
= 6; 6v2 = 1,5; v2 = ; u = 3; або u = –3.
Урахувавши заміну, маємо:
1) x + y = 3; y = 2x; y = 2x; y = 2;
= ; x + 2x = 3; x = 1; x = 1;
2) x + y = –3; y = –2x; x = 3;
= –; x – 2x = –3; y = –6.
Відповідь: (1; 2); (3; –6).
г) xy – = 26;
xy – = 26. Заміна: xy = u; = v, тоді = .
u – v = 26; u – v = 26; u – v = 26; u – v = 26; u = 26 + v;
u – = 26, –v + = 0; = 0; v2 = 1; v = 1;
u = 27; u = 25;
v = 1; або v = –1.
Урахувавши заміну, маємо:
1) xy = 27; x = y; y = 3; y = –3;
= 1; y2 = 27; x = 3; або x = –3;
2) xy = 25; x = –y; x = –y;
= –1; –y2 = 25; y2 = –25 – неможливо, тому в цьому випадку розв’язків немає.
Відповідь: (3; 3); (–3; –3).
549. Знайдіть числа а і b, якщо:
a) 8ab = 8; ab = 1; a = ;
3a + 4b = 8; 3a + 4b = 8; + 4b – 8 = 0;
+ 4b – 8 = 0; | · b 0
3 + 4b2 – 8b = 0; 4b2 – 8b + 3 = 0; b1,2 = ; b1,2 = ; b1 = ; b2 = . Тоді a1 = 1 : = 2; a2 = 1 : = .
Відповідь: a = 2; b = або a = ; b = .
б) a2 – 0,5b = 1; b = a – 1;
a – b = 1; a2 – 0,5(a – 1) = 1; a2 – 0,5a + 0,5 – 1 = 0;
a2 – 0,5a – 0,5 = 0; a1 = 1; a2 = –0,5. Тоді b1 = 1 – 1 = 0; b2 = –0,5 –
– 1 = –1,5.
Відповідь: a = 1; b = 0 або a = –0,5; b = –1,5.
в) a2 + ab – 5 = 10; b(b + a) = 10;
b2 + ab = 10; a(a + b) = 15; віднімемо від першого рівняння друге і поділимо перше рівняння на друге. b2 – a2 + 5 = 0;
= ;
b = ; b = ; b = a; a = 3; a = –3;
()2 – a2 + 5 = 0; a2 – a2 = –5; a2 = 9; b = 2; або b = –2.
Відповідь: a = 3; b = 2 або a = –3; b = –2.
г) 2a + b = 0; b = –2a; b = –2a;
a2 + b2 – 6b = 0; a2 + 4a2 – 6 · (–2a) = 0; a2 + 4a2 + 12a = 0;
b = –2a; 5a(a + 2,4) = 0; a = 0; a = –2,4;
5a2 + 12a = 0; b = –2a; b = 0; або b = 4,8.
Відповідь: a = 0; b = 0 або a = –2,4; b = 4,8.
ґ) a + b = –1; b = –1 – a; b = –1 – a;
a2 + b – 2a = –1; a2 – 1 – a – 2a + 1 = 0; a2 – 3a = 0;
b = –1 – a; a = 0; a = 3;
a(a – 3) = 0; b = –1; або b = –4.
Відповідь: a = 0; b = –1 або a = 3; b = –4.
д) a – b = 3; a – b = 3; a = 3 + b;
3(a – 2)(b + 1) (a – 2)(b + 1); (3 + b – 2)(b + 1) = 1;
a = 3 + b; b + 1 = 1; b = 0; b + 1 = –1; b = –2;
(b + 1)2 = 1; a = 3 + b; a = 3; або a = 3 + b; a = 1.
Відповідь: a = 3; b = 0 або a = 1; b = –2.
550. Знайдіть відстань між точками перетину прямої і кола, рівняння яких х – у = 7 і х2 + у2 = 169.
Розв'язання. Відстань між двома точками з координатами (x1; у1) і (х2; у2) визначається за формулою d = . Оскільки координати точок перетину повинні задовольняти обидва рівняння, то спочатку розв’яжемо систему рівнянь:
x – y = 7,
х2 + у2 = 169; x = 7 + y, тоді (7 + y)2 + y2 = 169; 49 + 14y + 2y2–
– 168 = 0; 2у2 + 14у – 120 = 0; y2 + 7y – 60 = 0; D = 49 + 240 =
= 289;
y1 = = 5; y2 = = –12;
x1 = 7 + y1 = 7 + 5 = 12; x2 = 7 + y2 = 7 – 12 = –5.
Отже, точки перетину прямої і кола мають координати (12; 5) і (–5;
–12). Тоді відстань між ними становить
d – = = =
= 17.
Відповідь: 17.
551. Знайдіть відстань між точками перетину кіл, рівняння яких х2 +
+ у2 = 25 і (х – 4)2 + (у – 4)2 = 1.
Розв’язання. Відстань між двома точками з координатами (x1; у1) і (х2; у2) визначається формулою d = . Оскільки координати точок перетину повинні задовольняти обидва рівняння, то розв’яж емо систему цих рівнянь, спростивши спочатку друге.
(х – 4)2 + (у – 4)2 = 1; x2 – 8х + 16 + у2 – 8y + 16 = 1; х2 + y2 – 8x –
– 8у = –31.
х2 + у2 = 25,
x2 + y2 – 8y = –31; 25 – 8х – 8у = –31; 8х + 8y = 56; x + у = 7;
y = 7 – х. Тоді x2 + (7 – х)2 = 25; x2 + 49 – 14x + x2 – 25 = 0; 2x2 –
– 14y + 24 = 0; х2 – 7х + 12 = 0; D = 49 – 48 = 1;
x1 = = 4; x2 = = З; у1 = 7 – x1 = 7 – 4 = 3; y2 = 7 –
– x2 = 7 – 3 = 4. Отже, точки перетину кіл мають координати (4; 3) і (3; 4). Тоді відстань між ними становить d= =
= = .
Відповідь: .
556. Знайдіть два числа, сума яких дорівнює 21, а добуток
становить 90.
Нехай одне число a, друге — b, Тоді:
а + b = 21; а = 21 – b;
ab = 90; (21 – b)b = 90; 21b – b2 – 90 = 0; b2 – 21b + 90 = 0; b1 = 6; b2 = 15.
Тоді a1 = 21 – 6 = 15; a2 = 21 – 15 = 6. Отже, одне число 6, друге — 15.
Відповідь: 6 і 15.
557. Знайдіть два числа, різниця яких дорівнює 1,1, а добуток – 0,6.
Одне число а, друге — b.
a – b = 1,1; a = 1,1 + b;
ab = 0,6; b(1,1 + b) = 0,6; b2 + 1,2b – 0,6 = 0; b1 = –1,5; b2 =
= 0,4. Тоді a1 = 1,1 – 1,5 = –0,4; a2 = 1,1 + 0,4 = 1,5.
Відповідь: –0,4 і –1,5 або 1,5 і 0,4.
558. Знайдіть два числа, сума яких дорівнює 31, а сума їх квадратів — 625.
Якщо одне число а, а друге b, то:
a + b = 31; a = 31 – b;
a2 + b2 = 625; (31– b)2 + b2 = 625.
Тоді 961 – 62b + b2 + b2 = 625; 2b2 – 62b + 336 = 0; b2 – 31b + 168 =
= 0; b1 = 7; b2 = 24. Тоді a1 = 31 – 7 = 24; a2 = 31 – 24 = 7.
Маємо: одне число 7, друге — 24.
Відповідь: 7 і 24.
559. Середнє геометричне двох чисел дорівнює 3. Знайдіть ці числа, якщо одне з них більше від другого на 9,1.
Нехай одне число x, а друге — y і х більше від у на 9,1. тоді х – у =
= 9,1.
Середнє геометричне цих чисел дорівнює З, тоді = 3. Складемо та розв’яжемо систему рівнянь:
x – у = 9,1; x = 9,1 + y; х = 9,1 + у;
= 3; xy = 9; у(9,1 + у) – 9 = 0;
y2 + 9,1y – 9 = 0; y1 = –10; у2 = 0,9. Тоді x1 = 9,1 – 10 = –0,9; x2 =
= 9,1 + 0,9 = 10.
Відповідь: –0,9 і –10 або 10 і 0,9.
560. Периметр прямокутного трикутника дорівнює 90 см, а гіпотенуза — 41 см. Знайдіть катети трикутника.
Нехай довжини катетів прямокутного трикутника х см і у см (х > 0,
у > 0), тоді його периметр Р = x + у + 41 = 90. За теоремою Піфагора x2 + y2 = 412.
Складемо та розв’яжемо систему рівнянь:
x + y + 41 = 90; x + y = 49; x = 49 – y;
x2 + у2 = 1681; x2 + y2 = 1681; (49 – y)2 + y2 = 1681;
2401 – 98y + y2 + y2 – 1681 = 0; 2y2 – 98y + 720 = 0; y2 – 49y +
+ 360 = 0; y1 = 9; y2 = 40, тоді x1 = 49 – 9 = 40; x2 = 49 – 40 = 9. Отже, один катет 9 см , другий — 40 см.
Відповідь: 9 см і 40 см.
561. Знайдіть два числа, якщо:
а) їх різниця дорівнює 2, а різниця квадратів — 88;
б) їх півсума дорівнює 9,5, а сума квадратів — 185;
в) їх сума дорівнює 20, а добуток — 84.
Нехай задані числа а і b. Тоді:
a) a – b = 2; a – b = 2; а – b = 2; a – b = 2;
a2 – b2 = 88; (a – b)(a + b) = 88; 2 • (a + b) = 88; a + b = 44;
2a = 46; a – 23;
2b = 42; b = 21.
Відповідь: 23 і 21.
6) = 9,5; a + b = 19; a + b = 19;
a2 + b2 = 185; a2 + b2 = 185; (19 – b)2 + b2 – 185 = 0;
361 – 38b + 2b2 – 185 = 0; 2b2 – 38b + 176 = 0; b2 – 19b + 88 = 0;
b1 = 8; b2 = 11. Тоді a1 = 19 – 8 = 11; a2 = 19 – 11 = 8. Отже, числа 8 і 11.
Відповідь: 8 i 11.
в) a + b = 20; a = 20 – b;
ab – 84; b(20 – b) – 84 = 0; b2 – 20b + 84 = 0; b1 = 6;
b2 = 14, тоді a1 = 20 – 6 = 14; a2 = 20 – 14 = 6. Числа 6 і 14.
Відповідь: 6 і 14.
562. Знайдіть катети прямокутного трикутника, в якого:
а) гіпотенуза дорівнює 13 дм, а площа — 30 дм2;
б) периметр дорівнює 30 см, а сума катетів — 17 см;
в) гіпотенуза дорівнює 17 см, а периметр — 40 см.
Позначимо довжини катетів прямокутного трикутника за х і у (x > 0, у > 0). Тоді:
a) x2 + y2 = 132; x2 + у2 = 169; х2 + 2ху + у2 – 2xy = 169;
xу = 30; ху = 60; xу = 60;
(х + y)2 – 120 = 169; (x + y)2 = 289; x + y = 17;
xy = 60; ху = 60; xy = 60;
х = 17 – у;
у(17 – y) – 60 = 0; у2 – 17у + 60 = 0; y1 = 5; у2 = 12. Тоді x1 = 17 –
– 5 = 12; x2 = 17 – 12 = 5. Отже, катети 5 дм і 12 дм.
Відповідь: 5 дм і 12 дм.
б) Гіпотенуза с трикутника за теоремою Піфагора; с2 = х2 + у2, тоді
с = . P = . Маємо:
х + у = 17; x + y = 17; x = 17 – у;
х + у + = 30; 17 + = 30; = 13;
x = 17 – y;
x2 + y2 = 169;
(17 – y)2 + у2 = 169; 289 – 34y + у2 + у2 = 169; 2у2 – З4у + 120 =
= 0; у2 – 17у + 60 = 0; y1 = 5; у2 = 12. Тоді x1 = 12; х2 = 5. Отже, катети 5 см і 12 см.
в) P = x + y = 17; x2 + y2 = 172.
x + y + 17 = 40; x – y = 23; x = 23 – y;
x2 + y2 = 289; х2 + y2 = 289; (23 – у)2 + у2 = 289;
529 – 46у + у2 + у2 = 289; 2у2 – 46y + 240 = 0; у2 – 23у + 120 = 0; у1 = 8; у2 = 15.
Тоді x1 = 23 – 8 = 15; х2 = 23 – 15 = 8. Отже, катети 8 см і 15 см.
Відповідь: 8 см і 15 см.
563. Знайдіть сторони прямокутника, діагональ якого дорівнює 10 м, а площа — 48 м2.
Нехай довжина сторін прямокутника х м і у м (х > 0, у > 0), тоді його площа ху = 48. Діагональ розбиває прямокутник на прямокутні трикутники, тоді x2 + у2 = 102. Маємо:
ху = 48; ху = 48; ху = 48;
x2 + y2 = 100; (x + у)2 – 2xy = 100; (х + y)2 – 96 = 100;
ху = 48; x + y = 14; x = 14 – y;
(х + y)2 = 196; xy = 48; y(14 – y) = 48;
y2 – 14y + 48 = 0; y2 – 14y + 48 = 0; y1 = 6; y2 = 8.
Тоді x1 = 8; x2 = 6. Отже, сторони прямокутника 6 м і 8 м.
Відповідь: 6 м і 8 м.
564. Знайдіть катети прямокутного трикутника, якщо один з них менший від гіпотенузи на 2 см, а другий — на 25 см.
Побачимо довжини катетів трикутника за х см і у см (x > 0, у > 0). Тоді гіпотенуза — (х + 2) см або (у + 25) см і х + 2 = у + 25. За теоремою Піфагора x2 + y2 = (х + 2)2. Отже,
x + 2 = у + 25; x = у + 23; x = y + 23;
x2 + у2 = (x + 2)2; x2 + y2 = x2 + 4x + 4; y2 – 4x – 4 = 0;
x = y + 23;
y2 – 4(y + 23) – 4 = 0;
y2 – 4y – 92 – 4 = 0; y2 – 4y – 96 = 0; y1 = 12; y2 = –8 < 0.
Тоді x = 12 + 23; х = 35. Отже, катети 12 см і 35 см.
Відповідь: 12 см і 35 см.
565. Внутрішній і зовнішній контури рамки — квадрати. Сторона одного з них дорівнює діагоналі другого (мал. 107). Знайдіть сторони цих квадратів, якщо площа рамки дорівнює 32 см2.
Нехай зовнішня сторона рамки має довжину х см, а внутрішня —
у см (x > 0, у > 0). Площа зовнішнього квадрата х2, внутрішнього — у2, а рамки — х2 – у2 = 32. Оскільки діагональ внутрішнього дорівнює стороні зовнішнього, то у2 + у2 = х2; 2у2 = х2. Маємо:
x2 – y2 = 32;
2у2 = х2; 2y2 – y2 = 32; y2 = 32; y = 4; x2 = 2 • 32; x2 = 64;
х = 8.
Отже, сторона зовнішнього – 8 см, внутрішнього — 4 см.
Відповідь: 8 см і 4 см.
566. Знайдіть внутрішній і зовнішній радіуси кільця, якщо їх різниця дорівнює 5 см, а площа кільця — 125 см2 (мал. 108).
Нехай x см і у см (x > 0, у > 0) — довжини радіусів кіл, х – у = 5. Площа більшого х2, меншого у2, а площа кільця х2 – у2 = 125, звідки х2 – у2 = 125.
Маємо: x – y = 5; x – y = 5; x – y = 5;
x2 – y2 = 125; (x – y)(x + y) = 125; 5(x + y) = 125;
x – y = 5; 2x = 30; x = 15;
(x + y) = 25; 2y = 20; y = 10. Отже, радіус більшого 15 см, меншого 10 см.
Відповідь: 15 см і 10 см.
567. Знайдіть довжини ребер прямокутного паралелепіпеда, якщо довжина одного з них, площа поверхні й об’єм паралелепіпеда дорівнюють відповідно 8 см, 158 см2 і 120 см3.
Нехай довжини невідомих ребер х см і у см (x > 0, у > 0). Об’єм цього прямокутного паралелепіпеда 8ху = 120; площа поверхні
2(ху + 8х + 8у) = 158. (Нагадаємо, що у прямокутного паралеле–піпеда з ребрами а, b і с V = аbс, Sпов = 2(ab + bc + ac).)
Маємо систему:
8xy = 120; xy = 15; xy = 15;
2(ху + 8x + 8y) = 158; ху + 8х + 8у = 79; 15 + 8x + 8у = 79;
xy = 15; xy = 15; x = 8 – y;
8(x + y) = 64; x + y = 8; y(8 – y) = 15;
y2 – 8y + 15 = 0; y1 = 3; y2 = 5. Тоді x1 = 5; х2 = 3. Отже, довжини ребер 3 см, 5 cм і 8 см.
Відповідь: 3 см, 5 см, 8 см.
568. Один комбайнер може зібрати врожай пшениці з ділянки на 24 год швидше, ніж другий. Якщо комбайнери працюватимуть разом, то можуть завершити роботу за 35 год. За який час кожний комбайнер
може зібрати весь урожай?
Нехай перший комбайнер може зібрати врожай за х год, а другий — за у год. (х > 0, у > 0), а разом за 35 год, тоді, оскільки один може зібрати на 24 год. швидше, то у – x = 24. Перший за 1 год. збирає частину врожаю, другий частику, а разом частину. Маємо систему:
y – x = 24; y = 24 + x;
+ = ; + = ; + = ; = ;
= ;
35(24 + 2x) = 24x + x2; х2 + 24 – 70x – 840 = 0; x2 – 46x – 840 = 0; х1 = 60; х2 = –14 < 0. Тоді у = 24 + 60; у = 84. Отже, перший може зібрати врожай за 60 годин, а другий — за 84 години.
Відповідь: 60 год. і 84 год.
569. Сума квадратів двох чисел дорівнює 20, а добуток — 8. Знайдіть ці числа.
х, у – числа.
x2 + y2 = 20; (x + y)2 – 2xy = 20; (x + y)2 – 16 = 20;
xy = 8; xy = 8; xy = 8;
(x + y)2 = 36;
xy = 8;
1) x + y = 6; x = 6 – y; x = 6 – y; x = 5 – y;
xy = 8; y(6 – y) = 8; y2 – 6y + 8 = 0; y = 2; або
x = 6 – y; x = 4; x = 2;
y = 4; y = 2; або y = 4;
2) x + y = –6; x = –6 – y; x = –6 – y; y2 + 6y + 8 = 0;
xy = 8; xy = 8; y(–6 – y) = 8; x = –6 – y;
x = –6 – y; x = –6 – y; x = –4; x = –2;
y = –2; або y = –4; y = –2; або y = –4.
Отже, числа 4 і 2 або –4 і –2.
Відповідь: 4 і 2 або –4 і –2.
570. Чисельник звичайного нескоротного дробу на 3 менший від
знаменника, а якщо до обох його членів додати по 10, то значення дробу збільшиться вдвічі. Який це дріб?
Нехай чисельник дробу х, а знаменник у (х > 0, у > 0) і у – х = 3.
Якщо до чисельника і знаменника додати по 10, одержимо дріб , який у 2 рази більший, ніж отже, = . Маємо систему:
y – x = 3; y = 3 + x;
= ; = ; = ;
(x + 10)(3 + х ) = 2х(13 + x); Зх + х2 + 30 + 10x = 26х + 2х2; х2 +
+ 13x – 30 = 0; х = 2; x = –15 — не задовольняє умову (при х = –15 отримаємо скоротний дріб);
x = 2; у = З + 2; у = b. Отже, мали дріб .
Відповідь: .
571. Автомат виготовляє однакові деталі. Якби він щохвилини
виготовляв на одну деталь більше, то 720 деталей виготовив би на
1 год швидше. Скільки деталей виготовляє автомат за одну годину?
Нехай автомат виготовляє х деталей за 1 годину (х > 0), а 720 деталей за у годин ( у > 0), тобто за год; у = , звідки ху =
= 720. Якби автомат виготовляв за 1 хвилину на 1 деталь більше, то за 1 годину — на 60 більше, тобто х + 60 деталей за годину. Тоді 720 деталей за = у – 1. Маємо: 720 = (x + 60)(y – 1).
xy = 720; xy = 720; xy = 720;
(x + 60)(y – 1) = 720; xy – x + 60y – 60 = 720; x – 60y + 60 =0;
xy = 720; x = 60y – 60;
x – 60y = –60; y(60y – 60) = 720;
60y2 – 60у – 720 = 0; у2 – у – 12 = 0; у1 = 4; у2 = –З < 0. Тоді y = 4;
x = 60 · 4 – 60 = 180. Отже, автомат виготовляє за годину 180 деталей.
Відповідь: 180 деталей.
572. Замовлення на випуск 150 машин завод мав би виконати за кілька днів. Але вже за два дні до строку, випускаючи щодня 2 машини понад план, він не тільки виконав замовлення повністю, а й випустив ще б машин додатково. За скільки днів завод мав би виконати замовлення?
Нехай за планом завод мав виконати замовлення за х днів (х > 0), випускаючи в день по у машин. Тоді ху = 150. Завод працював (х – 2) дні, випускаючи в день по (у + 2) машин і випустив (150 + 6) машин, тоді (x – 2)(у + 2) = 156.
Маємо систему:
xy = 150; xy = 150; xy = 150;
(x – 2)(y + 2) = 156; xy + 2x – 2y – 4 = 156; 150 + 2x – 2y = 160;
xy = 150; xy = 150; x = 5 + y;
2x – 2y = 10; x – y = 5; y(5 + y) = 150;
у2 + 5y – 150 = 0; у1 = 10; y2 = –15 < 0. Тоді у = 10, x = 5 + 10 =
= 15. Отже, завод мав би виконати завданїтя за 15 днів.
574. Бригада лісорубів повинна була заготовити протягом кількох днів 216 м3 дров. Перші три дні вона працювала, як передбачалось, а потім щодня заготовляла на 8 м3 більше, тому вже за день до строку заготовила 232 м3 дров. Скільки кубометрів дров заготовляла бригада щодня?
Нехай бригада за планом повинна була заготовляти щодня х3 дров і за у днів заготувати 216 м3 (x > 0, у > 0), тоді ху = 216. За перші три дні бригада заготувала Зx м3 дров, а в наступні дні заготовляла на 8 м3 більше, тобто (х + 8) м3 дров. Перевиконуючи план, бригада працювала (у – З – 1) день, оскільки за день до строку вже заготувала 232 м3 дров, або Зx + (у – 4)(х + 8) = 232. Маємо
систему:
xy = 216; xy = 216;
3x + (y – 4)(x + 8) = 232; 3x + xy + 8y – 4x – 32 = 232;
xy = 216; xy = 216; xy = 216;
xy – x + 8y = 264; 216 – x + 8y = 264; 8y – x = 48,
x = 8y – 48;
y(8y – 48) = 216;
8y2 – 48y – 216 = 0; y2 – 6y – 27 = 0; y1 = 9; y2 = –3 < 0. Тоді x =
= 8 · 9 – 48 = 24.
Отже, за день бригада заготовляла 24 м3 дров.
Відповідь: 24 м3.
575. Одна труба може наповнити басейн водою на 36 хв швидше, ніж друга. Якщо спочатку половину басейну наповнить одна труба, а потім половину басейну — друга, то він наповнюватиметься на півгодини довше, ніж одночасно обома трубами. За скільки хвилин може наповнити басейн водою кожна труба?
Нехай перша труба може наповнити басейн за х хвилин, а друга — за (x + 36) хвилин (x > 0) і нехай, працюючи разом, вони наповню–ють басейн за у хвилин (у > 0). Тоді за 1 хвилину вони наповнюють: перша – частину басейна, друга – частину, разом – частину і + = . Для заповнення половини басейну перша труба працюватиме хвилин, друга – = + 18 (хвилин), тоді на заповнення басейну у такій послідовності піде на 30 хвилин більше часу, тобто у + 30, отже, + + 18 = у + 30. Маємо систему:
+ + 18 = y + 30; x + 18 = y + 30; y = x – 12;
+ = ; = ; = ;
тоді (2х + 36)(x – 12) = x2 + З6x; 2x2 – 24д + З6x – 432 = x2 + З6x;
x2 – 24x – 432 = 0; звідки х1 = 36, х2 = –12 < 0. Отже, перша труба може наповнити басейн за 36 хвилин, тоді друга – за x + 36 = 72 хвилини.
Відповідь: 36 хв і 72 хв.
577. Поїзд мав би проїхати шлях від станції А до станції В за 4 год. Однак на відстані 150 км від А його було затримано на 20 хв. Щоб прибути до В за розкладом, він пройшов решту шляху зі швидкістю, більшою від початкової на 15 км/год. Знайдіть відстань від А до В.
Нехай запланована швидкість поїзда х км/год, а відстань АВ — у км
(х > 0, у > 0). На подолання за планом необхідно 4 години, тому
= 4, у = 4x. 150 км поїзд їхав із запланованою швидкістю і
витратив години. Шлях, що залишився (у – 150), він пройшов із швидкістю (x + 15) км/год і витратив год. Затримка в 20 хв — год. Отже, + + = 4. Маємо систему:
y = 4x;
+ + = 4; + = 3;
= ; =
= ;
3(2250 + 4x2) = 11(x2 + 15x); 6750 + 12x2 = 11x2 + 165x; x2 –
– 165x + 6750 = 0; x1 = 75; x2 = 90. Тоді y1 = 4 • 75 = 300; y2 =
= 4 · 90 = 360. Отже, відстань АВ = 300 км або АВ = 360 км.
Відповідь: 300 км або 360 км.
579. Шлях між селами A i B складається з підйому і спуску. Вело– сипедист, рухаючись на спуску зі швидкістю на 6 км/год більшою, ніж на підйомі, шлях від А до В долає за 2 год 40 хв, а від В до А — на 20 хв швидше. Знайдіть швидкості велосипедиста на підйомі й спуску та довжину підйому від А до В, якщо відстань від А до В
дорівнює 36 км.
Нехай від А до В довжина підйому АС — х км, тоді спуску СВ — (36 –
– x) км (0 < x < 36). Нехай швидкість на підйом і у км/год, тоді на спуску – (у + 6) км/год. Час на шляху АВ такий: + = 2
(40 хв – год). На шляху ВА: ВС — підйом, СА — спуск, тоді час на шляху ВА: + = 2 (на 20 хв = год швидше). Отже,
+ = ; = ;
+ = ; = ;
= ; = ;
= ; = ;
3(6x + 36y) = 8(y2 + 6y); 18x + 108y = 8y2 + 48y;
3(36y – 6x + 216) = 7(y2 + 6y); –18x + 108y + 648 = 7y2 + 42y;
18x + 108y = 8y2 + 48y; 18x = 8y2 – 60y;
216y + 648 = 15y2 + 90y; 15y2 – 126y – 648 = 0;
9x = 4y2 – 30y;
5y2 – 42y – 216 = 0; 5y2 – 42y – 216 = 0; y1,2 = ;
y1,2 = ; y1 = = 12; y2 = = < 0.
Тоді y + 6 = 12 + 6 = 18.
Отже, швидкість на підйомі 12 км/год , на спуску — 18 км/год.
Знайдемо x: 9x = 4 · 122 – 30 • 12; 9х = 576 – 360 = 216; х = 24. Отже, довжина АС = 24 км.
Відповідь: довжина підйому від A до В 24 км; швидкість на підйомі 12 км/год, на спуску — 18 км/год.
580. Теплохід пройшов за 9 год 100 км за течією річки і 64 км —
проти течії. Іншим разом за такий самий час він пройшов 80 км за течією і 80 км — проти течії. Знайдіть власну швидкість теплохода і швидкість течії річки.
Нехай власна швидкість теплохода х км/год, а течії річки у км /год (x > 0, y > 0, у < х). Швидкість теплохода за течією (х + у) км/год, проти — (х – у) км /год. На 100 км за течією необхідно год, а на 64 км проти течії – год, усього – + = 9. На 80 км за течією необхідно год, а на 80 км проти течії – год,
усього – + = 9. Маємо систему:
+ = 9; = 9;
+ = 9; 80 · () = 9;
= 9; = 9;
() = 9; = 9;
тоді 164x – З6у = 160x; 164x – 160x = З6у, 4х = Зу; х = 9у.
Підставимо в одне з рівнянь:
+ = 9; + = 9; + = 9; = 9; y = = 2.
Якщо y = 2, то x = 9 · 2 = 18. Отже, швидкість теплохода 18 км/год, течії — 2 км/год.
Відповідь: 18 км/год; 2 км/год.
581. Швидкість одного літака на 100 км/год більша від швидкості
другого. Тому перший долає відстань 980 км на 0,4 год довше, ніж другий — відстань 600 км. Знайдіть швидкості літаків.
Нехай x км/год і у км/год — швидкості літаків і х – y = 100 (х > 0,
у > 0). 980 км перший долає зa год, а 600 км другий долає за год. За умовою – = 0,4. Маємо систему:
x – y = 100; x – y = 100; x = 100 + y; x = 100 + y;
– = 0,4; – = ; – = ; = ;
= ; = ;
= ;
950y – 150000 = 100y + у2; у2 – 850y + 150000 = 0; у1 = 250; у2 =
= 600; тоді x1 = 100 + 250 = 350; х2 = 100 + 600 = 700.
Отже, швидкості літаків 250 і 350 км/год або 600 і 700 км/год.
583. Із села в місто, відстань між якими 20 км, виїхав велосипедист,
а через 15 хв слідом за ним другий. Наздогнавши першого, другий велосипедист повернувся назад і прибув до села за 45 хв до прибуття першого велосипедиста в місто. Знайдіть швидкість першого велосипедиста, якщо другий їхав зі швидкістю 15 км/год.
Позначимо швидкість першого велосипедиста за х км/год (х > 0), а за у км — відстань від села, на якійx другий велосипедист наздогнав першого. Перший проїхав у км за год, а другий — за год, що на 15 хв = год. менше (пізніше виїхав), отже, – = . Відстань до міста, що залишилось проїхати, (20 – у) км, її перший подолав за год. Тим часом другий повернувся до села за год. на
45 хв = год. раніше, ніж перший прибув до міста. Отже, –
– = . Маємо систему:
– = ; – = ; y · = ;
– = ; – = ; = ;
y = : ; y = ; x = 40 – 4 · ;
= ; x = 40 – 4y; x + – 40 = 0;
= 0;
15x – x2 + 15x – 600 + 40x = 0;
15 – x 0;
–х2 + 70x – 600 = 0; x2 – 70x + 600 = 0; x1 = 10; x2 = 60 —
неможливо за умовою задачі. Отже, швидкість першого
велосипедиста 10 км/год.
Відповідь: 10 км/год.
584. З пункту А одночасно і в одному напрямку виїхали два
велосипедисти зі швидкостями 18 км/год і 24 км/год. Через 1 год слідом за ними виїхав автомобіль, який наздогнав спочатку одного велосипедиста, а через 10 хв — і другого. Знайдіть швидкість автомобіля.
Позначимо за х км/год (x > 0) швидкість автомобіля, а за у год. — відстань від пункту A, на якій автомобіль наздогнав першого велосипедиста (у > 0). На це він витратив год, а перший велосипедист ( + 1) год. (автомобіль виїхав через годину). Відстань, на якій автомобіль наздогнав другого велосипедиста: (y +
+ ) км ( км – проїхав автомобіль за 10 хв). Час автомобіля на цьому шляху год, а другого велосипедиста – ( + 1) год. Тоді
= – 1; = – 1; = – 1;
= – 1; + = + – 1; + = + – 1;
= – 1; = ; x = ;
= – + ; = y( – ) + ; = – + ;
= – + ; = – ; = ; y = ;
y = .
Тоді x = = = .
звідки х(х – 60) = 18(x – 24); x2 – 60x – 18x + 432 = 0; х2 – 78х +
+ 432 = 0; x1,2 = 39 ± ; х1,2 = 39 ± 33; x1 = 72; x2 = 6 — не задовольняє мову задачі. Отже, швидкість автомобіля
72 км/год.
Відповідь: 72 км /год.
Завдання для самостійної роботи
Варіант І
1. Побудуйте графік функції: а) у = –х2; б) у = 2 + .
а) у = –х2. Параболу y1 = х2 відобразити симетрично відносно Ох;
б) y = 2 + . Графік у1 = перемістити на 2 вгору по Оу.
2. Розв’яжіть нерівність.
x2 – 2х < 0; х(х – 2) < 0; вітки вгору (а > 0); нулі x = 0, x = 2.
Тоді ; x (0; 2).
3. Площа прямокутника дорівнює 180 см2, а його периметр становить 54 см. Знайдіть сторони прямокутника.
Сторони прямокутника x см і у см (x > 0, y > 0). Р = 2(x + y);
S = ху. Тоді
ху = 180; xy = 180; x = 27 – y;
x + y = ; x + y = 27; y(27 – y) = 180;
у2 – 27у + 180 = 0; у1 = 12; у2 = 15. Тоді х1 = 27 – 12 = 15; x2 = 27 –
– 15 = 12.
Отже, сторони прямокутника 12 см і 15 см.
Відповідь: 12 см і 15 см.
4. Побудуйте графік функції у = x2 – 2x – 3, дослідіть її.
у = х2 – 2х – 3. Область визначення R; область значень [–4; –);
у(–х) = (–х)2 – 2 (–х) – З = х2 + 2х – З ± у(х); функція ні парна, ні непарна; вершина (m; n); m = = 1; n = 12 – 2 • 1 – З – 4; (1; –4);
допоміжні точки (0; –3); нулі функції: х2 – 2х – З = 0; х = 3; х = –1.
Набуває додатних значень на (–; –1), (3; +); від’ємних на (–1; 3).
Спадає на (–; 1); зростає на (1; +).
Варіант II
1. Побудуйте графік функції: а) у = –; б) у = х2 – 4.
а) y = –. Графік у1 = відобразіть симетрично відносно Ох;
б) y = x2 – 4. Параболу у1 = х2 перемістіть вниз на 4 по Оу.
2. Розв’яжіть нерівність.
2х – х2 > 0; а < 0; вітки параболи вниз; х(2 – x) > 0; нулі x = 0,
x = 2.
Тоді і x (0; 2)
Відповідь: х (0; 2).
3. Довжина гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює 61 см. Знайдіть довжини катетів цього трикутника, якщо його площа —
330 см2.
Нехай довжини катетів х см і у см (х > 0, у > 0), тоді S = ху. х2 +
+ y2 = 612.
Отже, = 330; ху = 660; ху = 660;
x2 + y2 = 612; x2 + y2 = 3721; (x + y)2 – 2xy = 3721;
xy = 660; xy = 660; xy = 660;
(x + y)2 = 3721 + 1320; (x + y)2 = 5041; x + y = 71;
x = 71 – y;
y(71 – y) = 660;
у2 – 71у + 660 = 0; у1 = 11; у2 = 60, тоді х1 = 71 – 11 = 60; x2 = 71 –
– 60 = 11.
Отже, катети 11 см і 60 см.
4. Побудуйте графік функції у = х2 + 2х – 3, дослідіть її.
у = х2 + 2х – 3. Область визначення R; область значень [–3; +);
у(–х) = (–x)2 + 2(–х) – 3 = x2 – 2х – З y(x); ні парна, ні непарна;
нулі: x2 + 2х – З = 0; x = –3; x = 1.
Вершина (m; n): m = = –1;
n = (–1)2 + 2 · (–1) – З = –4; (–1; –4).
Допоміжні точки (0; –3).
Набуває додатних значень (–; –3), (1; +);
від’ємних (–3; 1). Спадає на (–; –1); зростає на (–1; +).
Варіант III
1. Побудуйте графік функції: а) у = х–1; б) у = х2 + 2.
a) у = x–1; y = — гіпербола;
б) у = x2 + 2 — парабола, y1 = х2, переміщена на 2 вгору по Оу.
2. Розв’яжіть нерівність.
x2 + Зx 0; вітки параболи вгору, а > 0; x(x + 3) 0; нулі x = 0,
x = –3.
Тоді і x [–3; 0].
Відповідь: [3; 0].
3. Сума площ двох квадратів дорівнює 65 м2, а сума їх периметрів — 44 м. Знайдіть сторони цих квадратів.
Нехай сторони квадратів мають довжини х м і у м (х > 0, у > 0), їх площі х2 і у2, а периметри 4х і 4у.
Тоді x2 + y2 = 65; x2 + y2 = 65; x = 11 – y;
4x + 4y = 44; x + y = 11; (11 – y)2 + y2 = 65;
(11 – у)2 + y2 = 65; 121 – 22y + y2 + у2 = 65; 2у2 – 22у + 56 = 0; у2 –
– 11y + 28 = 0; у1 = 4; у2 = 7, тоді x1 = 11 – 4 = 7; x2 = 11 – 7 = 4.
Отже, сторони квадратів 4 м і 7 м.
Відповідь: 4 м і 7 м.
4. Побудуйте графік функції у = 4х – х2 і дослідіть її.
у = 4х – х2. Область визначення R;
область значень (–; 4]; вітки параболи вниз, а < 0;
нулі: 4x – x2 = 0; x(4 – х) = 0; х = 0; х = 4;
вершина (m; n): m = = 2; n = 4 · 2 – 22 = 4; (2; 4).
Допоміжна точка (0; 0);
у(–x) = 4 · (–x) – (–x)2 = –4х – х2 = –(4х + x2) ± y(х);
ні парна, ні непарна. Набуває додатних значень (0; 4); від’ємних на (–; 0), (4; +).
Спадає на (2; +); спадає на (–; 2).
Варіант IV
1. Побудуйте графік функції: а) у = х–3; б) у = 4 – х2.
а) у = –х2 — кубічна парабола, симетрично відображена відносно Ох;
б) у = 4 – х2 — парабола y1 = х2, симетрично відображена відносно Ох і переміщена на 4 вгору по Оу.
2. Розв’яжіть нерівність.
x2 – 4х 0; вітки параболи вгору, а > 0; нулі х(х – 4) = 0; х = 0;
х = 4.
Тоді і х (–; 0] [4; +).
Відповідь: (–; 0] [4; +).
3. Площа прямокутника дорівнює 120 см2, а його периметр — 46 см. Знайдіть сторони та діагональ прямокутника.
Нехай сторони прямокутника мають довжини х см і y см. Тоді:
ху = 20; хy = 20; х = 23 – у;
2(х + у) = 46; х + у = 23; у(23 – у) – 120 = 0;
у2 – 23у + 120 = 0; у1 = 8; у2 = 15. Тоді x1 = 23 – 8 = 15; х2 = 23 –
– 15 = 8. Отже, сторони 8 см і 15 см. За теоремою Піфагора d2 = 82 +
+ 152; d2 = 289; d = 17. Діагональ 17 cм.
Відповідь: 17 см.
4. Побудуйте графік функції у = х2 – 5х + 4, дослідіть її.
у = x2 – 5х + 4; область визначення R;
область значень [–2,25; +);
у(–х) = (–х)2 – 5 · (–1) + 4 = x2 + 5x + 4 ± y(х);
ні парна, ні непарна; вітки параболи вгору, а > 0;
вершина m = = 1,5;
n = 2,52 – 5 · 2,5 + 4 = 6,25 – 12,5 + 4 = –2,25; (2,5; –2,25).
Нулі: x2 – 5x + 4 = 0; x = 1; x = 4.
Допоміжні точки (0; 4).
Набуває додатних значень (–; 1), (4; +); від’ємних (1; 4).
Спадає на (–; 2,5); зростає на (2,5; +).
Готуємося до тематичного оцінювання
Тестові завдання № 2
1. R — це область визначення функції:
в).
2. Парною є функція:
в).
3. На проміжку (0; ) зростаючою є функція:
г).
4. Скільки нулів має функція.
б) х = 0, х = –4.
5. Парабола — це графік функції:
б).
6. Розв’язком нерівності х2 + 2х + 3 > 2 є проміжок:
б) x2 + 2х + 3 – 2 > 0; x2 + 2х + 1 > 0; (х + 1)2 > 0 для всіх х, окрім х + 1 = 0, тому x (–; –1) (–1; +).
7. Симетричним відносно точки (0; 0) є графік функції:
в)
8. Розв’язком системи рівнянь є точка:
г) у = х2 + 4;
4x + у = 0; 4х + х2 + 4 = 0; х2 + 4х + 4 = 0; (x + 2)2 = 0;
x = –2;
у = (–2)2 + 4 = 8; (–2; 8).
9. Областю значень функції є проміжок:
г ) у = x2 – 2х – 1; у = х2 – 2х + 1 – 2; у = (х – 1)2 – 2. Координати вершини параболи (1; –2). Найменше значення –2, оскільки вітки напрямлені вгору. Область значень [–2; +).
10. Функція у = 2х – x2 набуває найбільшого значення, якщо:
б) Вітки параболи спрямовані вниз, тому найбільше значення біля вершини. у = 2х – х2; вершина (m; n): m = = 1; отже, найбільше значення при x = 1.
Типові завдання до контрольної роботи № 2
1. Побудуйте графік функції у = 2х + 3. Знайдіть її область
визначення та область значень. Установіть нулі функції та проміжки знакосталості.
у = 2х + 3.
Область визначення R; область значень R.
Нулі функції; у = 0; 2х + З = 0; x = –1,5.
Набуває додатних значень при х (–1,5; +); від'ємних — при x
(–; –1,5).
Графік — пряма, що проходить через точки (0; 3), (–1,5; 0).
2. Функцію задано формулою f(х) = (2х + З)2. Знайдіть:
у = (2х + 3)2;
а) f(0) = (2 · 0 + 3)2 = 9;
б) f(–4) = (2 · (– 4) + 3)2 = (–5)2 = 25;
в) f(3,5) = (2 · 3,5 + 3)2 = 102 = 100.
3. Побудуйте графік та дослідіть властивості функції:
а) у = –х2 + 1. Парабола y1 = х2 відображена симетрично відносно Ох і переміщена на 1 вгору по Оу.
Область визначення R; область значень (–; 1];
у(–х) = –(–x)2 + 1 = –x2 + 1 = у(х); парна; нулі: –x2 + 1 = 0; x2 = 1;
x = ± 1; перетинає Оу в; у = 0 + 1 = 1: (0; 1);
зростає на (–; 0); спадає на (0; +).
Набуває від’ємних значень на (–; –1), (1; +); додатних значень — на (–1; 1).
б) y = (х + 1)2 – 4. Парабола з вершиною (–1; –4), вітки вгору. Область визначення R; область значень [–4; +).
y(–x) = (–x + 1)2 – 4 ± у (х); ні парна, ні непарна. Нулі:
(х + 1)2 – 4 = 0; (x + 1)2 = 4; x + 1 ± 2; x = 1; x = –3.
Точка на Оу: у = (0 + 1)2 – 4 = –3; (0; –3).
Набуває від’ємних значень при х (–3; 1); додатних значень — при x (–; –3), х (1; +).
Спадає на (–; –1); зростає на (–1; +).
4. Розв’яжіть нерівність:
а) (x + 5)(x – 3) > 0. Розглянемо f(x) = (x + 5)(х – 3); вітки параболи вгору (а = 1); нулі функції: х = –5, х = 3.
Тоді , отже, x (–; –5) (3; +).
б) –5x2 + Зx + 2 0; 5x2 – 3x – 2 0; f(x) = 5х2 – Зх – 2; вітки вгору
(а = 5); нулі: 5x2 – 3x – 2 = 0; x1,2 = ; x1,2 = ;
x1 = –0,4; x2 = 1.
Тоді , отже, x (–; –0,4] [1; +).
Відповідь: (–; –0,4] [1; +).
5. Побудуйте графік функції:
а) у =x2 + 4x + 3; графік – парабола; вершина (m; n):
m = = –2; n = (–2)2 + 4 · (–2) + З = –1; (–2; –1);
вітки вгору; нулі функції: x2 + 4x + 4 = 0; x = –3; x = –1;
точка перетину з Оу:
у = 02 + 4 · 0 + З = З; (0; 3).
б) у = |6х – x2 – 5|.
Побудуємо графік функції у1 = 6х – х2 – 5 і його частину, що лежить нижче осі Ох, відобразимо симетрично відносно Ох.
у1 = 6х – х2 – 5; у1 = –x2 + 6х – 5; парабола з вершиною (m; n):
m = = 3; n = –З2 + 6 • З – 5 = 4; (3; 4); нулі функції:
–x2 + 6x – 5 = 0; x2 – 6x + 5 = 0; х1 = 1; x2 = 5; вітки спрямовані вниз (а = –1). Точка перетину з Оу : у = –5 (0; –5).
6. Розв’яжіть графічно систему рівнянь:
a) x2 + у = 1; у = 1 – х2; – А
x – у + 1 = 0; у = x + 1; – Б
А — парабола: вершина (0; 1); Б — пряма; точки (0; –1), (–1; 0).
Точки перетину графіків А (–1; 0), В(0; 1). Розв’язки: (–1; 0), (0; 1).
Відповідь: (–1; 0), (0; 1).
б) x2 + y2 – 4 = 0; х2 + у2 = 4; — А
х2 – у + 2 = 0; y = x2 + 2; — Б
А — коло з центром (0; 0), R = 1; Б — парабола, вершина (0; 2); вітки вгору. Точка перетину А (0; 2).
Розв’язки: (0; 2).
Відповідь: (0; 2).
7. Розв’яжіть систему рівнянь:
а) x2 + y2 = 17; y = 3x + 1;
3x – y + 1 = 0; x2 + (3x + 1)2 = 17;
x2 + 9x2 + 6x + 1 – 17 = 0; 10x2 + 6x – 16 = 0; 5x2 + 3x – 8 = 0;
x1,2 = ; x1,2 = ; x1 = –1,6; x2 = 1. Тоді
y1 = 3 · (–1,6) + 1 = –3,8; y2 = 3 · 1 + 1 = 4.
Отже розв’язки (–1,6; –3,8), (1; 4).
Відповідь: (–1,6; –3,8), (1; 4).
б) x2 – xy – 3 = 0; x2 – xy = 3;
x2 – xy + 2 = 0; x2 – xy = –2; система розв’язків не має.
Відповідь: .
8. Якщо деяке двоцифрове число поділити на суму цифр, то в частці одержимо 8, в остачі буде 5, а якщо поділити його на добуток цифр, то в частці одержимо 10, а в остачі буде 1. Знайдіть це число.
Нехай у цьому числі х десятків і у одиниць (х N , у N). Тоді маємо число 10х + у . При діленні на x + y частка 8, остача 5, тоді 10x +
+ у = 8(x + y) + 5. При діленні на ху частка 10, остача 1, тоді
10x + у = 10ху + 1. Маємо систему:
10x + у = 8(x + y) + 5; 10x + у – 8х – 8у = 5; 2x – 7y = 5;
10x + у = 10xy + 1; 10x + y = 10xy + 1; 10x + y = 10xy + 1;
x = ;
10 · + y = 10 · · y + 1;
5(5 + 7y) + y = 5(5 + 7y)y + 1; 25 + 35y + y = 25y + 35y2 + 1;
35y2 – 11y – 24 = 0; y1,2 = ; y1,2 = ;
y1 = N; y2 = 1.
Отже, у = 1, тоді х = = 6. Отже, задане число 10 · 6 + 1 =
= 61.
Відповідь: 61.
9. Розв’яжіть нерівність:
а) (х + 5)2(х – 3)(1 + х) > 0; f(x) = (x + 5)2(x – 3)(1 + x).
Нулі многочлена: х = –5, x = З, x = –1.
Проміжки знакосталості:
І (–; –5); f(–6) = (–6 + 5)2(–6 – 3)(–6 + 1) > 0;
II (–5; –1); f(–2) = (–2 + 5)2(–2 – 3)(–2 + 1) > 0;
IIІ (–1; 3); f(0) = (0 + 5)2(0 – 3)(0 + 1) < 0;
IV (3; +); f(4) = (4 + 5)2(4 – 3)(4 + 1) > 0.
x (–; –5) (–5; –1) (3; +).
б) 0 рівносильно системі: (x3 – 16)(x3 – 5x2 + 4x) 0;
x3 – 5x2 + 4x 0.
Розв’яжемо нерівність (х3 – 16x)(x3 – 5х2 + 4x) 0 без урахування умови x3 – 5x2 + 4 0.
х(х2 – 16) · x(х2 – 5x + 4) 0; x2(x – 4)(x + 4)(x – 1)(x – 4) 0;
(розкладемо x2 – 5x + 4: х2 – 5х + 4 = 0; x1 = 1; х2 = 4, тоді
х2 – 5x + 4 = (x – 1)(x – 4))
х2(х – 4)2(х + 4)(x – 1) 0. f(x) = x2(x – 4)2(x + 4)(х – 1), нулі;
x = 0, x = 4, x = –4, x = 1. Проміжки знакосталості:
(–; –4); f(–5) = (–5)2(–5 – 4)2(–5 + 4)(–5 – 1) > 0;
(–4; 0); f(–1) = (–1)2(–1 – 4)2(–1 + 4)(–1 – 1) > 0;
(0; 1); f(0,5) = (0,5)2(0,5 – 4)2(0,5 + 4)(0,5 – 1) < 0;
(1; 4); f(2) = (2)2(2 – 4)2(2 + 4)(2 – 1) > 0;
(4; +); f(5) = (5)2(5 – 4)2(5 + 4)(5 – 1) > 0. Отже, x [–4; 0] [0; 1].
За умовою x3 – 5х2 + 4х 0; x(x2 – 5x + 4) 0; х(х – 1)(х + 4) 0; тоді х 0, x 1, x 4. Урахувавши цю умову, маємо розв’язки заданої нерівності: x [–4; 0) (0; 1).
Відповідь: [–4; 0) (0; 1).
10. Знайдіть, при яких значеннях с рівняння має два різних дійсних корені.
Це справджується при умові, що квадратне рівняння виду ах2 + bх +
+ с = 0 має D = b2 – 4ас > 0. Тоді: (с + 1)х2 + (Зс – 2)х – с = 0;
D = (Зс – 2)2 – 4(с + 1) • (–c) = 9с2 – 12с + 4 + 4с2 + 4с = 13c2 – 8с +
+ 4; 13с2 – 8с + 4 > 0; дискримінант цього тричлена D1 = 64 –
– 16 · 134 < 0, отже, нулів у тричлена немає. Вітки параболи y =
= 13с2 – 8с + 4 спрямовані вгору, тому 13c2 – 8с + 4 > 0 для всіх значень х R. Отже, при будь–якому дійсному с рівняння має два різних дійсних корені.
601. Знайдіть об’єм цеглини, розміри якої 250 x 120 x 65 мм.
Розв’язання. Цеглина має форму прям окутного паралелепіпеда. Тому треба знайти об’єм прямокутного паралелепіпеда, який має розміри цеглини, тобто довжину помножити на ширину і помножити на висоту.
Отже, Vцеглини = 250 • 120 · 65 = 1950000 мм3.
Відповідь: 1950 см3.
602. Корова прив’язана на галявині до кілка мотузкою завдовжки
8 м. Яку площу вона випасає?
Розв'язання. Корова може випасти траву в будь–якій точці, яка віддалена від кілка на відстань, не більш у від 8 м, тобто вона випасує коло радіусом 8 м. Отже, потрібно знайти площу кола радіуса r = 8 м.
Sвипасу = r2 = 3,14 · 64 = 200,96 = 201 м2.
Відповідь: = 201 м3.
603. Щоб підняти відро з криниці, треба зробити 12 обертів
коловорота. Знайдіть глибину криниці, якщо діаметр вала коловорота становить 24 см.
Побудуйте математичні моделі задач 604 і 605 у вигляді секторних
діаграм. Дайте відповіді на запитання.
Розв’язання. Глибина криниці дорівню є довжині ланцюга, який з’єднує відро з валом коловорота. Оскільки після 12 обертів з ланцюга на вал коловорота намотається 12 кіл діаметром, що дорівнює діаметру вала, то довжина ланцюга дорівнюватиме сумі довжин 12 кіл діаметром 24 см.
h = 12 · d = 12 · 3,14 • 24 = 904,32 см, тобто глибина криниці — приблизно 904 см , або = 9 м.
Відповідь: = 9 м.
613. Два ковалі, працюючи разом, виконують певну роботу за 8 днів. За скільки днів виконав би цю роботу другий коваль, якщо перший може виконати її за 12 днів?
Розв’язання. Візьмемо всю роботу за рдиницю, а кількість днів, за які її виконає другий коваль, – за х. Тоді продуктивність першого становить , продуктивність другого – , а продуктивність спільної роботи ковалів – ( + ), або . Отже, маємо рівняння, яке є математичною моделлю задачі: + = .
+ = ; = 0; х 0; 24 – х = 0; х = 24.
Відповідь: другий коваль може виконати роботу за 24 дні.
614. а) Одна бригада може виконати роботу за 3 год, друга — за 5 год. За скільки годин виконали б цю роботу обидві бригади разом?
б) Однією з двох труб басейн можна наповнити за 3 год, а другою — за 5 год. За скільки годин наповниться басейн, якщо відкрити обидві труби?
в) Від станції А до станції В і від В до А одночасно виїхали два автомобілі. Через скільки годин вони зустрінуться, якщо відомо, що перший автомобіль відстань AB долає за 3 год, а другий — за 5 год?
а) Розв’язання. Візьмемо всю роботу за одиницю. Тоді продуктив–ність першої бригади становить , а другої — , продуктивність обох бригад — + = = = , тобто разом вони виконають роботу за 1,815 год, що становить 1 годину і 52,5 хв.
Відповідь: за 1 год. 52,5 хв.
б) Розв'язання. Приймемо увесь об’єм басейну за одиницю. Тоді за годину перша труба наповнить , а друга , а разом — + =
= = = , тобто разом вони заповнять басейн за 1,875 години, що становить 1 годину і 52,5 хв.
Відповідь: за 1 год. 52,5 хв.
в) Розв'язання. Разом до зустрічі автомобілі проїдуть відстань АВ. Отже, необхідно знайти час, за який вони подолають цю відстань. За одну годину перший автомобіль проїде , а другии – , а разом –
+ = = = . Отже, разом вони подолають відстань АВ за 1,875 години, що становить 1 годину і 52,5 хв.
615. У їдальні є дві перші страви — борщ і суп, три другі — голубці, вареники та млинці, два напої — чай і компот. Скільки різних обідів з трьох страв може запропонувати їдальня?
Розв'язання. Нехай перший теплохід рухався на південь зі швидкістю х км/год, тоді другий рухався на захід зі швидкістю (х + 6) км/год.
За 2 год. перший подолав 2х км, а другий — 2(х + 6) = (2х + 12) км. Побудувавши схему їх руху, дістанемо прямокутний трикутник. Тому, скориставшись теоремою Піфагора, дістанемо рівняння, яке буде математичною моделлю задачі (2х)2 + (2х + 12)2 = 602.
Звідки: 4х2 + 4х2 + 48x + 144 – 3600 = 0; 8x2 + 48х – 3456 = 0;
х2 + 6х – 432 = 0; D = 36 + 1728 = 1764; = = 42;
x1 = < 0 — не задовольняє умову задачі;
x2 = = 18.
Отже, швидкість першого теплохода становить 18 км/год, а швидкість другого — 18 + 6 = 24 км/год.
Відповідь: 18 км/год і 24 км/год.
621. У розіграші першості з футболу було зіграно 55 матчів, кожна команда грала з кожною іншою по одному разу. Скільки команд брало участь у розіграші?
Прзначимо загальну кількість команд х. Тоді кожна з них зіграла
(x – 1) ігор. Усього було зіграно ігор, що за умовою задачі становить 55. Розв’яжемо рівняння: = 55; x2 – x – 110 = 0; х1 = 11, x2 = –10 — не задовольняє умову. Отже, у розіграші брали участь 11 команд.
Зауваження. Хоча кожна з х команд зіграла (x – 1) матч, загальна кількість ігор становить , б0 в кожному матчі одночасно грають дві команди.
622. Катер за 4 год пройшов 24 км за течією річки і 20 км — проти течії. Знайдіть швидкість течії, якщо власна швидкість катера дорівнює 12 км/год.
Позначимо швидкість течії за х км/год.
V (км/год) | S(км) | Т(год) | |
За течією | 12 + х | 24 | |
Проти течії | 12 – х | 20 |
За умовою весь шлях каїер пройшов за 4 год. Розв’яжемо рівняння:
288 – 24х + 240 + 20х – 57х + 4х2 = 0;
4х2 – 4х – 48 = 0;
х2 – x – 12 = 0;
x1 = –З — не задовольняє умову задачі,
x2 = 4. Отже, швидкість течії — 4 км/год.
623. Знайдіть сторони прямокутника, знаючи, що його периметр
дорівнює 74 см, і якщо одну зі сторін збільшити на 3 см, а другу — зменшити на 2 см, то площа прямокутника зменшиться на 20 см.
Оскільки периметр прямокутника дорівнює 74 см, то сума двох суміжних сторін – 74 : 2 = 37 (см). Позначимо одну сторону х см, тоді друга — (37 – х) см, а площа прямокутника становить х(37 –
– х) см2. Після зміни сторони дорівню ватимуть (х + 3) см і (37 – х –
– 2) = (35 – х) см , а площа — (х + 3)(35 – х). За умовою різниця площ становить 20 см2. Складемо і розв'яжемо рівняння:
x(37 – x) – (х + 3)(35 – x) = 20;
37x – x2 – 35x + x2 = 105 + Зx – 20 = 0;
5х – 125 = 0; 5x = 125; x = 25.
Одна сторона дорівнює 25 см , друга 37 – 25 = 12 (см).
624. Дві вежі, одна заввишки 40, а друга — 30 футів, розташовані на відстані 50 футів одна від одної. До розміщеної між ними криниці злітаються одночасно з обох веж два птахи. Якщо птахи летять з однаковою швидкістю, то вони водночас долітають до криниці.
Знайдіть відстань від криниці до веж.
Нехай АВ = 3, футів і DE = 40 футів — дані вежі, АЕ = 50 футів — відстань між ними. С — криниця. Оскільки птахи злітають одночасно,
летять з однаковою швидкістю і долітають до криниці одночасно, то відстань, яку вони пролітають, однакова: ВС = CD. Нехай АС = х
футів, тоді СЕ = (50 – х) футів. За теоремою Піфагора:
З
+ СЕ2 = 402 + (50 – х2) = 1600 + 2500 – 100х + х2.
Розв’яжемо рівняння;
90 + x2 = 1600 + 2500 – 100х + х2;
100х = 3200; x = 32;
50 – 32 = 18 (футів).
Таким чином, відстані від криниці до венс дорівнюють 32 і 18 футів.
625. Дві бригади мулярів, працюючи разом, можуть виконати роботу за 4 дні. За скільки днів кожна бригада окремо могла б виконати цю роботу, якщо перша зробить це на 6 днів раніше, ніж друга?
Нехай перща бригада може виконати всю роботу за х днів, тоді за один день вона виконує
(всю роботу разом виконую ть за 4 год). Маємо рівняння:
4х + 24 + 4х – х2 – 6х = 0;
–x2 + 2х + 24 = 0; х2 – 2х – 24 = 0;
x1 = 6; x2 = –4 — не задовольняє умову задачі. Отже, перша бригада виконала б роботу за 6 днів, а друга — за 6 + 6 = 12 днів.
626. Двома екскаваторами різної потужності, що працювали разом, вирили котлован за 6 год. Якби одним з них вирили б половину котловану, а потім другим — решту, то всю роботу було б закінчено за 12,5 год. За скільки годин кожним екскаватором окремо можна виконати всю роботу?
Нехай перший екскаватор вириє котлован за х год, а другий — за у
год. Тоді за 1 годину вони вириють відповідно
Половину котловану перший екскаватор вириє за
за
Розв’яжемо систему рівнянь:
6y + 150 – 6y – 25y + y2 = 0, y2 – 25y + 150 = 0,
x = 25 – y; x = 25 – y;
y = 15 y = 10, y = 15, y = 10,
x = 25 – 15; або x = 25 – 10; x = 10; або x = 15.
Отже, один з екскаваторів може виконати роботу за 10 год, інший — за 15 год.
627. Двома насосами, що працювали разом, наповнили танкер
нафтою за 5 год. Якби потужність І насоса була удвічі меншою, а потужність II — вдвічі більшою за початкову, то танкер наповнили б за 4 год. За скільки годин кожним насосом, що працював би окремо з початковою потужністю, можна наповнити танкер нафтою?
Нехай перший насос наповнить танкер за х год, а другий — за у год. Тоді за 1 год. перший насос наповнить
Кожний насос, працюючи окремо, наповнить танкер за 10 годин.
628. Є 10–відсотковийі 15–відсотковий розчини солі. Скільки треба взяти кожного розчину, щоб мати 100 г 12–відсоткового розчину?
Розв’язання. Якщо треба взяти х г 10–відсоткового розчину, то 15–відсоткового розчину треба взяти (40 – х) г. Тоді в 10–відсотковом у розчині буде О, ї х г солі, а в 15–відсотковому — 0,15(40 – х ) г солі. У сумі це дорівнюватиме кількості солі в 40 г утвореного 12–відсоткового розчину, тобто 0,12 • 40 = 4,8 г. Отже, маємо
рівняння, яке є математичною моделлю задачі: 0,1х + 0,15(40 – х) =
= 4,8.
0,1x + 0,15(40 – х) = 4,8; 0,1x + 6 – 0,15x = 4,8; –0,05х = –1,2; х =
= 24.
Отже, 10–відсоткового розчину треба взяти 24 г, а 15–відсоткового розчину — 40 – 24 = 16 г.
Відповідь: 24 г 10–відсоткового і 16 г 15–відсоткового.
629. Є два розчини солі. Концентрація солівпершому — 0,25, а в другому — 0,4. На скільки кілограмів більше треба взяти одного розчину, ніж другого, щоб одержати розчин масою 100 кг, концентрація солі в якому 0,37?
Маса розчину (кг) | Доля солі | Маса солі (кг) | |
1–й розчин | х | 0,25 | 0,25 х |
2–й розчин | у | 0,4 | 0,4 у |
3–й розчин | 100 | 0,37 | 0,37 · 100 |
x + y = 100, 25x + 25y = 2500,
0,25x + 0,4y = 0,37 · 100; 25x + 40y = 3700; 15y = 1200;
у = 80. x = 100 – у, x = 100 – 80, x = 20. Отже, одного розчину треба взяти 80 кг, другого — 20 кг. Тобто одного розчину потрібно взяти на 60 кг більше, ніж, другого.
630. Ціна меблів після двох послідовних знижок на р % зменшилася
з 12 500 до 8 000 грн. На скільки відсотків зменшувалася ціна щоразу?
Після зниження на р% ціна стала 12500 (1 –
12500(1 –
(1 –
Відповід: ціна щоразу зменшувалась на 20%.
631. У дитячому кафе фруктовий салат “Екзотика», що складається
на 3 4 із персиків, коштує 24 грн. Якою буде ціна салату, якщо персики замінити: а) сливами, що вдвічі дешевші за персики;
б) плодами, що в k разів дорожчі за персики? Врахуйте, що вартість компонентів салату становить 50 % його загальної вартості.
Компоненти салату кош тують 50 % від 24 грн, тобто 12 грн. Персики коштують
Тоді решта компонентів коштує 12 – 9 = З (грн).
а) Якщо персики замінити сливами, які коштують вдвічі менше за персики, тобто 4,5 грн, то салат кош туватиме 2 · (З + 4,5) =
= 15 (грн.).
б) Плоди коштують 9k грн., всі компоненти — (3 + 9k) грн., салат — 2 · (3 + 9k) грн.
632. Попит і пропозиція певного товару описуються рівняннями:
QD = 750 – 23р, Qs = 150 + 97р, де QD — обсяг попиту (млн штук за рік), Qs — обсяг пропозиції (млн штук за рік), р — ціна, грн. Знайдіть рівноважну ціну та обсяг продажу. Як зміняться попит і пропозиція,
якщо ціна товару становитиме 6 грн.?
Рівноважна ціна — це ціна, при якій попит і пропозиція рівні:
750 – 23 р = 150 + 97 р; 120р = 600; р = 5.
Рівноважна ціна — 5 грн.
Обсяг продажу при цій ціні: QD = QS = 750 – 23 · 5 = 635 (млн. штук).
Якщо ціна товару становитиме 6 грн., тобто збільшиться на 1 грн, матимемо:
QD = 750 – 23 (р + 1) = 750 – 23р – 23 — попит зменшиться на 23 млн. штук;
Qs = 150 + 97 (р + 1) = 150 + 97р + 97 — пропозиція збільшиться на 97 млн. штук.
633. Для виробництва продукції фірма закупила устаткування,
вартість якого — 200 000 грн. Передбачається, що термін експлуатації устаткування — 10 років, після чого, у зв’язку із закінченням терміну експлуатації, воно може бути продано тільки на брухт за ціною 19 700 грн. Установіть, якою буде поточна вартість устаткування через 2 і через 5 років його експлуатації, якщо щороку амортизаційні відрахування залишаються сталими.
Амортизаційні відрахування щороку: (200000 – 19700) : 10 =
= 18030 (грн.).
Через 2 роки вартість устаткування: 20 0000 – 18 030 · 2 =
= 163 940 (грн).
Через 5 років: 200000 – 18 030 • 5 = 109 850 (грн).
634. У фермера є 600 м металевої сітки, якою хоче обгородити загін для телят. Яку форму загону слід обрати, щоб він мав найбільшу площу?
Слід обрати форму круга, оскільки круг має найбільшу площу серед всіх плоских фігур з одним периметром.
635. Учні фізико–математичних класів ліцею підготували наукові проекти з математики, фізики та інформатики. 3 математики — 48 проектів, фізики — 30, а з інформатики — 40. Із математики і фізики роботи виконали 6 учнів, математики й інформатики — 9, із фізики й
інформатики — 7. Двоє учнів мають наукові проекти із усіх трьох предметів. Скільки учнів не підготували проект з жодного із цих трьох предметів, якщо у фізико–математичних класах ліцею навчаються 100 учнів?
Проекти підготували: тільки з математики 48 – (6 – 2) – (9 – 2) – 2 =
= 35; тільки з фізики
30 – (6 – 2) – (7 – 2) – 2 = 19; тільки з інформатики
40 – (9 – 2) – (7 – 2) – 2 = 26. Усього проекти підготували
35 + 19 + 26 + 7 + 4 + + 5 + 2 = 98 (учнів).
Отже, не підготували жодного проекту 2 учні.
636. У 9–А класі навчаються 36 учнів. З’ясувалося, що на канікулах
тільки двоє учнів не були ні в кіно, ні в театрі, ні в цирку. Проте в кіно були 25 учнів, у театрі — 11, а в цирку — 17. Шестеро учнів ходили і в кіно, і в театр, четверо — в театр і цирк, а десятеро — в кіно і в цирк. Скільки учнів були на канікулах і в кіно, і в театрі, і в цирку?
Нехай і в кіно, і в театрі, і в цирку були x учнів. У кіно були:
25 – (6 – х) – (10 – х) – х = 25 – 16 + х = 9 + х.
У театрі: 11 – (6 – х) – (4 – х) – х = 1 + х.
У цирку: 17 – (10 – x) – (4 – x) – x = З + x.
Усього в класі учнів
(9 + х) + (1 + х) + (3 + x) + (6 – x) + (4 – x) + (10 – х) + x + 2 =
= x + 35, що за умовою дорівнює 36.
x + 35 = 36, x = 1.
Відповідь: 1 учень.
637. З двох міст, відстань між якими 120 км, назустріч один одному одночасно виїхали мотоцикліст і велосипедист. Зустрілися вони через 3 год. Знайдіть їхні швидкості, знаючи, що всю відстань мотоцикліст проїхав на 2,5 год швидше, ніж велосипедист.
Нехай х км/год — швидкість велосипедиста, а у км/год — швидкість мотоцикліста. Тоді швидкість їх зближення (х + у) км/год. За З год. вони разом проїдуть 3(х + у) = 120, х + у = 40.
Велосипедист проїде всю відстань за
x + y = 40, x = 40 – y,
x = 40 – y, x = 40 – y,
120y – 4800 + 120y – 100y + 2,5y2 = 0; 2,5y2 + 140y – 4800 = 0;
x = 40 – y, x = 40 – у,
y2 + 56y – 19200; y = 24 або у = –80 – не задовольняє умову задачі.
х = 40 – 24, x = 16,
y = 24; y = 24.
Швидкість велосипедиста – 16 км/год, мотоцикліста – 24 км/год.
638. Два поїзди вийшли з міст А і В, відстань між якими 900 км,
і зустрілися на середині шляху. Знайдіть їхні швидкості, якщо
швидкість першого на 5 км/год менша від швидкості другого, а виїхав перший з А на 1 год раніше, ніж другий із В.
Нехай швидкість другого поїзда х км/год, тоді швидкість першого —
(х – 5) км/год. До зустрічі кожний із поїздів проїхав половину шляху, тобто 450 км. Перший поїзд подолав цю відстань за
450х – 450x + 2250 – х2 + 5х = 0;
х2 – 5х – 2250 = 0;
x1 = 50, х2 = –45 — не задовольняє умову задачі. Отже, швидкість другого поїзда — 50 км/год, швидкість першого 50 – 5 = 45 (км/год).
639. Відстань між містами A i B — 90 км. З них одночасно назустріч один одному виїхали два мотоциклісти. З якими швидкостями вони їхали, якщо після зустрічі перший їхав до В 1 год 15 хв, а другий до А — 48 хв?
Згідно з доведеною формулою,
t2 = 1
Тобто до зустрічі кожний мотоцикліст проїхав 1 год. Тоді вся похздка тривала для першого
48 хв =
V1 =
v2 =
640. З пунктів А і В, відстань між якими 24 км, вирушили одночасно два автомобілі назустріч один одному. Після їх зустрічі автомобіль, що вийшов з А, прийшов до В через 16 хв, а другий автомобіль
прийшов до А через 4 хв. Знайдіть швидкість кожного автомобіля.
Пояснення аналогічно №639.
t2 = t1 · t2; t2 =
Весь час руху кожного автомобіля становить
=
V1 =
641. 3 двох міст, відстань між якими 350 км, одночасно назустріч
один одному виїхали два мотоциклісти. Через 3 год після початку руху їм залишилося проїхати до зустрічі 20 км. Знайдіть швидкості мотоциклістів, якщо їх різниця дорівнює 10 км/год.
Нехай швидкість першого мотоцикліста х км/год, другого — (х + 10) км/год. За 3 год. вони разом проїхали 3(x + x + 10) км. Складемо і розв’яжемо рівняння: 3(x + x + 10) + 20 = 350; 6x + 50 = 350;
6x = 300; x = 50 V1 = 50 км/год; V2 = V1 + 10 = 50 + 10 =
= 60 (км/год).
643. Однією дорогою зі сталими швидкостями їдуть мотоцикліст
і велосипедист, а назустріч їм іде пішохід. Коли мотоцикліст наздогнав велосипедиста, вони були на відстані 8 км від пішохода.
Коли мотоцикліст зустрів пішохода, велосипедист відстав від мотоцикліста на 4 км. На скільки кілометрів мотоцикліст випереджатиме велосипедиста в момент, коли велосипедист зустрінеться з пішоходом (мал. 117)?
Скористаємось математичною моделлю на мал. 117. У
644. Круговою доріжкою завдовжки 2 км рухаються в одному
напрямку два ковзанярі, які сходяться через кожні 20 хв. Визначте швидкість кожного ковзаняра, якщо перший з них пробігає коло на
1 хв швидше від другого.
Позначимо швидкість першого ковзаняра V1 км/год, другого – V2 км/год (V1 > V2).
Одне коло вони пробігають відповідно за
За умовою
За кожні 20 хв. перший ковзаняр обганяє другого на коло – 2 км:
20 хв =
120V2 + 720 – 120V2 –
V1 = V2 + 6;
–
V1 = V2 + 6; V1 = V2 + 6 – не задовольняє умову або V2 = 24
V2 = 24, V2 = 24,
V1 = 24 + 6; V1 = 30.
Швидкість першого ковзаняра 30 км/год, другого – 24 кмгод.
645. Поліна, Галина, Данило та Валентин працюють на кондитер–ській фабриці в різних цехах, де виробляють карамель, шоколад, печиво, торти. Валентин, Данило і той, хто працює в цеху, де випікають торти, разом навчалися в кулінарному училищі. Поліна та Галина ходять на роботу пішки, а той, хто працює в карамельному
цеху, та Данило постійно їздять на роботу на власних авто. Людина, яка працює в цеху, де виробляють печиво, ніколи не була знайома ні з працівником цеху, де виробляють шоколад, ні з Галиною. Хто в якому цеху працює?
Карамель | Шоколад | Печиво | Торти | |
Поліна | 0 | 0 | 1 | 0 |
Галина | 0 | 0 | 0 | 1 |
Данило | 0 | 1 | 0 | 0 |
Валентин | 1 | 0 | 0 | 0 |
Валентин і Данило не випікають торти. Поліна, Галина і Данило не працюютьу карамельному цеху, тоді там працює Валентин. Людина, яка випікає печиво, не знайома принаймні з двома робітникам и, значить, вона не навчалася в кулінарному училищі, а отже, не знайома з Валентином, Данилом і Галиною. Це — Поліна.
Заповнивши клітинки в рядках і стовпчиках, де стоять одиниці, нулям и, побачимо: шоколад виготовляє Данило, торти — Галина.
646. Побудуйте графік функції.
у = 2х + 3
|
648. Який з дробів більший:
а)
б) 1 –
в)
649. Значення якого виразу більше:
(32
(21
(32
650. Скоротіть дріб:
a)
б)
в)
651. Знайдіть 50 % від: а) 200; б) 35; в) 0,5; г) 1 год.
50% = 0,5 =
200 • 0 ,5 = 100; б) 35 • 0,5 = 17,5; в) 0,5 • 0,5 = 0,25; г) 1 год. •
• 0,5 = 30 хв.
652. Знайдіть 25 % від: а) 80; б) 16; в) 0,4; г) 1 грн.
25% = 0,25 =
а) 80 : 4 = 20; б) 16 : 4 = 4; в) 0,4 : 4 = 0,1; г) 1 грн : 4 = 25 к.
653. Знайдіть число, 10 % якого дорівнює:
10% = 0,1 =
а) 7 : 0,1 = 70; б) 200: 0,1 = 2000; в) 3,5 : 0,1 = 35;
г) 1 : 0,1 = 10; ґ) 0,5 : 0,1 = 5.
654. Знайдіть відсоткове відношення чисел:
a) 5 : 25 = 0,2 = 20 %; б) 25 : 20 = 1,25 = 125%;
в)
655. Виразіть у відсотках відношення:
а) 1 : 4 = 0,25 = 25%; б) З : 12 = 0,25 = 25%;
в) З : 15 = 0,2 = 20%; г) 5 : 50 = 0,1 = 10 %.
656. На скільки відсотків число 20 більше від 10? На скільки
відсотків число 10 менше від 20?
1) З’ясуємо, скільки процентів становить число 20 від числа 10:
10 – 100%
20 – х %
x =
200% – 100% = 100%.
Відповідь: на 100%.
2) Аналогічно:
20 – 100% x =
10 – х%
100% – 50% = 50%.
Відповідь: на 50 %.
657. Ціна на яблука зросла на 300 %. У скільки разів зросла їх ціна?
Початкова ціна — 100%. Нова ціна – 100% + 300% = 400%.
400% : 100% = 4.
Відповідь: у 4 рази.
658. Запишіть у вигляді десяткових дробів:
а) 2 % = 0,02; б) 35% = 0,35; в) 216% = 2,16; г) 5,4% = 0,054.
659. Запишіть у вигляді відсотків:
а) 0,4 = 40%; б) 0,53 = 53%; в) 13,7 = 1370%; г) 24 = 2400%.
660. Знайдіть:
1. а) 42%, 0,42; 350 · 0,42 = 147 (грн);
б) 0,6% = 0,006; 5 • 0,006 = 0,03 (кг);
в) 12% = 0,12; 0,54 • 0,12 = 0,0648 (м);
г) 125% = 1,25; 4 · 1,25 = 5 (год).
2. a) 60% = 0,6.
30 : 0,6 = 50; 90 : 0,6 = 150; 120 : 0,6 = 200; 150 : 0,6 = 250;
1,8 : 0,6 = 3; 2,4 : 0,6 = 4;
6) 2,5% = 0,025.
15 : 0,025 = 600; 45 : 0,025 = 1800; 60 : 0,025 = 2400;
125 : 0,025 = 5000; 7,5 : 0,025 = 300; 1,7 : 0,025 = 68.
661. Знайдіть число:
a) 45% = 0,45; 270 : 0,45 = 600; б) 0,3% = 0,003; 0,3 : 0,003 = 100.
662. Запишіть у відсотках відношення:
a) 7 : 10 = 0,7 = 70%; б) 21 : 140 = 0,15 = 15%; в) 0,39 : 2,6 =
= 0,15 = 15%.
663. Скільки відсотків площі великого квадрата (мал. 121) позначено:
Квадрат складається зі 100 клітинок, це 100%.
а) 32 %; б) 16 %; в) 10 %; г) 10 %.
664. Скільки кілограмів жиру містяться в 50 кг молока, жирність якого 3,8 %?
3,8% = 0,038. 50 · 0,038 = 1,9 (кг).
665. Руда містить 54 % заліза. Скільки заліза можна виплавити
з 5 000 т такої руди?
54% = 0,54. 500 · 0,54 = 2700 (т).
666. Скільки кілограмів солі містяться в 1 кг 7–відсоткового
розчину?
1 кг – 100%
х кг – 7% х =
667. У магазин завезли 1 000 кг яблук, з них 20 % першого
сорту, 30 % — другого, а решта — третього сорту. Скільки кілограмів яблук кожного сорту завезли в магазин?
1) 20 % = 0,2; 1000 · 0,2 = 200 (кг) – яблук 1 сорту.
2) 30 % = 0,3; 1000 • 0,3 = 300 (кг) — яблук II сорту.
3) 1000 – (200 + 300) = 500 (кг) – яблук ІІІ сорту.
668. Довжина прямокутника 65 см, а ширина становить 40 %
довжини. Знайдіть периметр прямокутника.
1) 40 % = 0,4; 65 · 0,4 = 26 (см) – ширина;
2) Р = (65 + 26) · 2= 182 (см).
669. Посадовий оклад службовця — 2 000 грн. З нового року його обіцяють підвищити на 20 % . Яким стане посадовий оклад службовця?
І спосіб. 2000 грн – 100%
х грн – 20%. х =
2000 + 400 = 2400 (грн).
ІІ спосіб. 1) 100% + 20% = 120%;
2) 2000 грн – 100%
х грн – 120%; х =
670. При виготовленні розсолу для соління огірків треба 0,76 кг солі на відро води (12 кг). Виразіть у відсотках міцність розчину.
0,76 : 12 = 0,06 (3) = 6%.
671. Із 1050 зернин пшениці 1000 зернин зійшло. Який відсоток
схожості має насіння?
1050 зерен – 100% х =
1000 зерен — х%.
672. Банк обслуговує 50 000 клієнтів: 21 000 — юридичні особи, а решта — фізичні. Скільки відсотків становлять: а) юридичні особи;
б) фізичні особи?
1) 50 000 кл. 100%
21000 кл. — х %.
х =
2) 100% – 42 % = 58 % — фізичні особи.
674. Тракторист мав зорати 25 га, а зорав — 27 га. На скільки
відсотків він виконав завдання? На скільки відсотків перевиконав завдання?
1) 25 га – 100% х =
27 га – х %.
2) 108% – 100% = 8 % — перевиконання зявдання.
677. Довжина прямокутника 54 см, а ширина — на 20 % менша.
Знайдіть площу прямокутника.
Якщо довжина — 100 %, то ширина становить 100% — 20 % = 80%
80% = 0,8; 54 · 0,8 = 43,2 (см).
S = 54 • 43,2 = 2332,8 (см2).
678. Площа прямокутника дорівнює 96,8 см2. Знайдіть його сторони, якщо одна з них на 20 % менша за другу.
Нехай одна сторона х см , тоді друга — 0,8х. Площа прямокутника
S = х · 0,8х = 0,82. 0,8х2 = 96,8; х2 = 121; х = 11 (х > 0)
11 · 0,8 = 8,8 (см). Сторони прямокутника 11 см і 8,8 см.
679. Площа прямокутника дорівнює 96,8 см2. Знайдіть його сторони, якщо одна з них на 20 % більша за другу.
Задача аналогічна № 678.
680. В одній книжці на 20 % сторінок менше, ніж у другій. На скільки відсотків у другій книжці сторінок більше, ніж у першій?
У другій книжці сторінок 100 %, у першій на 20 % менше, тобто 80%. Визначимо процентне відношення кількості сторінок у другій книзі щодо третьої: 100 : 80 = 1,25 = 125 %; 125% – 100% = 25%. Отже, у другій книжці на 25% сторінок більше.
681. Яка була ціна товару до переоцінки, якщо після підвищення
її на 20 % цей товар коштує 450 грн.?
120% — 450 грн. х =
100% — х грн.
682. Ціна краму спочатку знизилась на 10 %, а потім ще раз на 10 %. На скільки відсотків вона змінилась після двох переоцінок?
Розв’язання. Ціна знижувалась кожного разу на 10 %, тобто після зниження становила 90 % від попередньої. Нехай спочатку ціна краму дорівнювала х. Після першого зниження вона становила 0,9х, після другого — 0,9х · 0,9 = 0,81х, тобто становила 81 % від початкової ціни.
Отже, ціна знизилась на 100 – 81 = 19 %.
Відповідь: 19 %.
683. Ціна на автомобіль спочатку підвищилась на 20 %, а потім знизилась на 20 % . Як змінилась ціна на автомобіль після цих двох переоцінок?
Розв'язання. Нехай спочатку ціна на автомобіль дорівнювала х. Після підвищення вона становила 1,2х, а після зниження — 1,2х · 0,8 = 0,96х, тобто становила 96 % від початкової ціни. Отже,
ціна знизилась на 100 – 96 = 4%.
Відповідь: знизилась на 4 %.
684. Сума двох чисел на 20 % більша від їх різниці. Знайдіть
відношення цих чисел.
x – y – 100%
x + y – 120%
(x + y) – (x – y) = 120% – 100%;
x + y – x + y = 20%;
2y = 20%;
y = 10%
x = 120% – y = 120% – 10% = 110%;
Відповідь:
685. Півсума двох чисел на 30 % більша від їх різниці. Знайдіть
відношення цих чисел.
x – y – 100%
(x + y) – 260%
(x + y) – (x – y) = 260% – 100%;
2y = 160%; y = 80%
x = 100% + y = 100% + 80% = 180%
686. У двох баках міститься 140 л бензину. Якщо з першого бака
12,5 % бензину перелити до другого, то в обох баках бензину стане
порівну. Скільки літрів бензину в кожному баці?
Нехай у першому баці x л, в другому — у л. Маємо: х + у = 140.
Після переливання в першому баці стане (х – 0,125x) л, у другому — (у + 0,125x) л, за умовою — порівну:
x – 0,125х = у + 0,125x. Розв’яжемо систему рівнянь:
x + y = 140, x + y = 140, x + у = 140,
x – 0,125x = у + 0,125x; x – y – 0,25x = 0; 0,75х – у = 0;
1,75x = 140; x = 80;
у = 140 – x = 140 – 80 = 60 (л). У баках 80 л і 60 л бензину.
687. Завод збільшив випуск продукції за перший рік на 20 %, а за другий — на 25 %. Як зріс випуск продукції на заводі за ці два роки?
Розв’язання. Нехай продуктивність заводу була х. За перший рік вона стала дорівнювати 1,2x, а за другий — 1,2x · 1,25 = 1,5x, тобто становила 150% від початкової. Отже, за два роки випуск продукції зріс на 50 %.
Відповідь: зріс на 50 %.
688. Обсяг робіт на будівництві збільшився на 50 %, а продуктив–ність праці — на 20 %. Як змінилась кількість робітників?
Розв'язання. Початковий обсяг робіт був 1, а початкова кількість
робітників — x. Тоді продуктивність праці становила
Відповідь: збільшилось на 25%.
689. До 18 кг 10–відсоткового розчину кислоти долили 2 кг води. Визначте відсоткову концентрацію нового розчину.
1) 18 кг – 100% х =
х кг – 10%
2) 188 + 2 = 20 кг – маса нового розчину.
3) 20 кг – 100% х =
1,8 кг – х %
690. Скільки треба змішати 10–відсоткового і 20–відсоткового розчинів солі, щоб мати 1 кг 12–відсоткового розчину?
Маса розчину (кг) | Солі % | Маса солі (кг) | |
1 – й | х | 10 | 0,1х |
2 – й | у | 20 | 0,2у |
Новий розчин | 1 | 12 | 0,12 · 1 |
х + у = 1, х + у = 1, у = 0,2;
0,1х + 0,2у = 0,12; х + 2у = 1,2; х = 0,8.
Треба взяти 0,8 кг 10 % розчину солі і 0,2 кг 20%.
691. Скільки кілограмів 7–відсоткового розчину слід долити до 5 кг 5–відсоткового розчину, щоб він став 6–відсотковим?
Маса розчину (кг) | Маса речовини (кг) | |
7 – відсотковий | х | 0,07х |
5 – відсотковий | 5 | 0,05 · 5 |
6 – відсотковий | х + 5 | 0,06(х + 5) |
0,07х + 0,25 = 0,06x + 0,3;
0,01х = 0,3 – 0,25;
0,01х = 0,05;
х = 5. Треба долити 5 кг 7–відсоткового розчину.
692. Скільки прісної води треба долити до 100 кг морської, яка містить 5 % солі, щоб концентрація солі в ній дорівнювала 1,5 %?
1) 100 кг – 100% х =
х кг – 5%
2) У новому розчині ці 5 кг солі становитимуть 1,5%.
5 кг – 1,5%
х кг – 100% х =
3) 333
695. Скільки води треба долити до 10 кг розчину солі, концентрація
якого 5 %0, щоб одержати розчин концентрацією 3 %0?
Розв'язання. Оскільки проміле — це
Оскільки 0,05 кг солі в х кг нового розчину становитимуть З проміле, то маємо рівняння 0,003х = 0,05; х =
Відповідь:
696. Скільки треба змішати розчину солі концентрацією 2 %о і розчину солі концентрацією 10 %о, щоб одержати 800 г розчину, концентрація якого 7 %о?
Розв'язання. Нехай треба змішати х г розчину солі концентрацією 2 проміле та у г розчину солі концентрацією 10 проміле, тобто маємо рівняння х + у = 800. До нового розчину з першого розчину потрапить солі 0,002 г, а з другого – 0,01у г, що в сумі становитиме 0,007 · 800 = 5,6 г. Отже, маємо друге рівняння 0,002х + 0,01у =
= 5,6. Складемо систему рівнянь:
х + у = 800, x + y = 800,
0,002х + 0,01у = 5,6;| – 100; –0,2х – у = –560;
0,8x = 240; x = 300; 300 + у = 800; у = 500.
Отже, треба змішати 300 г розчину солі концентрацією 2 проміле і 500 г розчину солі концентрацією 10 проміле.
Biдповідь: 300 г і 500 г.
697. Скільки золота 375–ї проби треба сплавити із 30 г золота 750–ї проби, щоб одержати сплав золота 500–ї проби?
Розв'язання. Нехай сплавивши х г золота 375–ї проби з 30 г золота 750–ї проби, одержимо у г золота 500–ї проби. Тоді маємо рівняння
х + 30 = у. У х г золота 375–ї проби міститься 0,375 х г чистого золота, а в 30 г золота 750–ї проби міститься 0,75 · 30 = 22,5 г чистого золота, що в сумі становитиме вміст чистого золота в золоті 500–ї проби, тобто 0,5у г. Отже, маємо друге рівняння 0,375х +
+ 22,5 = 0,5у. Складемо систему;
х + 30 = у, x + 30 = y,
0,375х + 22,5 = 0,5у| –2; –0,75x – 45 = –y;
0,25x – 15 = 0; 0,25х = 15; x = 60.
Отже, треба взяти 60 г 375–ї проби.
Bідповідь: 60 г.
698. Із молока жирністю 5 % виготовляють сир жирністю 15,5 %, при цьому залишається сироватка жирністю 0,5 %. Скільки сиру одержують із 100 кг молока?
Маса продукту (кг) | % жиру | Маса жиру (кг) | |
Сир | х | 15,5 | 0,155х |
Сироватка | у | 0,5 | 0,05у |
Молоко | 100 | 5 | 0,05 · 100 |
х + у = 100, х + у = 100, 5х + 5у = 500,
0,155х + 0,005у = 0,05 · 100; 155 + 5у = 5000; 155х + 5у = 5000;
450х = 4500 : х = 30.
Відповідь: 30 кг сиру.
699. На першому полі 65 % площі засіяно житом. На другому полі під жито відвели 45 % площі. Відомо, що на обох полях житом засіяно 53 % загальної площі. Яку частину всієї засіяної площі становить перше поле?
Нехай площа першого поля х, другого – у, тоді загальна площа —
(х + у).
Маємо рівняння: 0,65x + 0,45y = 0,53 (x + y);
0,65х + 0,4у = 0,53x + 0,53у;
0,65х – 0,53x = 0,53у – 0,45y;
0,12х = 0,08y. За властивісгю пропорції
Площі першого і другого полів пропорційні відповідно числами 2 і З, тоді загальна площа – числу 5. Площа першого поля становить
701. 3 молока одержують 20 % вершків, а з вершків — 25% масла. Скільки треба молока, щоб одержати 10 кг масла?
1) 10 кг – 25% х =
х кг – 100 %
2) 40 кг – 20%
х кг – 100 % х =
702. Руда містить 60 % заліза. З неї виплавляють чавун, який
містить 98 % заліза. Із скількох тонн руди виплавляють 1000 т чавуну?
Розв'язання. У 1000 т чавуну міститься 1000 · 0,98 = 980 т заліза. Нехай потрібно х т руди, щоб добути 980 т заліза, яке становить 60 % від маси руди, тобто
Відповідь: = 1663 т.
703. Яблука під час сушіння втрачають 84 % своєї маси. Скільки свіжих яблук треба висушити, щоб одержати 40 кг сушених?
Розв’язання. Нехай потрібно взяти х кг свіжих яблук, щоб одержати 40 кг сухих, що становлять 100 – 84 = 16 % від початкової маси. Отже,
Відповідь: 250 кг.
704. Під час прожарювання кавові зерна втрачають 12,5 % своєї маси. Скільки кілограмів непрожарених зерен потрібно, щоб одержати 42 кг прожарених?
Сирі кавові зерна становлять 100 %. При прожарюванні втрачається 12,5 % — волога, тоді залишається 100 % – 12,5 % = 87,5 %.
42 кг — 87,5 % х =
х — 100 %.
705. Свіжі гриби містять 90 % води, а сухі — 12 %. Скільки вийде сухих грибів із 44 кг свіжих?
1) 100 % – 90 % = 10% — процентний вміст сухої речовини в свіжих грибах.
2) 100% – 12 % = 88% — процентний вміст сухої речовини в сухих грибах.
3) 44 • 0,1 = 4,4 (кг) — маса сухої речовини в свіжих грибах, це становить 88 % сухих.
4,4 кг — 88 % х =
х кг — 100%.
706. Свіжі гриби містять 90 % води, а сухі — 12 %. Скільки треба висушити свіжих грибів, щоб одержати 10 кг сухих?
1) 10 кг – 100 %
х кг – 88% х =
2) 8,8 кг — 10 % х = 8,8 · 10 = 88 (кг) — маса свіжих грибів.
х кг – 100 %
707. Вологість свіжих грибів дорівнювала 99 %. Коли гриби
підсушили, їх вологість зменшилась до 98 %. Як змінилась маса грибів?
Розв'язання. Нехай свіжі гриби важать х, а підсушені — у. Тоді свіжі гриби мали вологи 0,99х, а підсушені — 0,98у. Отже, кількість вологи, що випарувалась, дорівнює різниці мас вологи в свіжих і підсушених грибах, тобто (0,99х – 0,98у), або різниці мас свіжих і підсушених грибів, тобто (х – у).
Звідси маємо рівняння
х – у = 0,99х – 0,98у: х – 0,99х = –0,98у + у; 0,01х = 0,02у;
Відповідь: зменшилась удвічі.
708. Фірма взяла в банку кредит 250 000 грн. на 5 років під простих 3 %. Визначте: а) скільки гривень фірма поверне банку через 5 років; б) який прибуток одержить банк?
а) Через 5 років фірма має повернути банку 3 % · 5 = 15 % та саму суму кредиту, тобто 115% від 25 0000 : 250000 • 1,15 =
= 287 500 (грн).
б) 287 500 – 250000 = 37500 (грн) — прибуток банку.
709. Підприємець вніс до банку 15 000 грн. під складні 5 % річних. Якою буде сума його вкладу через 4 роки?
P4 = 15000(1 +
710. Підприємству надано 50 000 грн. у кредит на шість місяців за ставкою 8 % річних. Яку суму підприємство має повернути банку через півроку?
За користування кредитом протягом року підприємство мало заплатити банку 50 000 • 0,08 грн = 4000 грн. Але оскільки кредит надано на 6 місяців, то слід заплатити
711. На вклад у розмірі 90 000 грн. строком на 5 років банк
нараховує 18 % річних. Яка сума буде на рахунку в кінці строку, якщо нарахування відсотків здійснюється за схемою складних відсотків: а) щопівроку; б) щоквартально?
a) Pn = 90000 (1 +
б) Pn = 90000 (1 +
712. Вкладник поклав до банку 200 000 грн. під 17 % річних. Які відсоткові гроші він матиме через два роки?
Прості відсотки: 200000 • 0,17 · 2 = 68000 (грн).
Складні відсотки:
200000 · (1 +
713. За якої умови покладений до банку капітал через два роки збільшиться на 44 %?
1) У випадку простих відсотків щороку капітал має зростати на
44 % : 2 = 22 %.
2) Якщо капітал покладений до банку під складні відсотки, скористаємось відповідною формулою. Позначимо х — покладений капітал:
x · (1 +
Відповідь: 20 %.
714. Через скільки років капітал, покладений до банку під 25 % річних, збільшиться в 2 рази? (Скористайтеся калькулятором.)
Збільщення у 2 рази означає на 100 %.
1) У випадку простих процентів капітал подвоїться через
100% : 25 % = 4 роки.
2) Складні проценти (див. № 713): х · (1 +
n
715. Говорять, що в 1723 р. гетьман Павло Полуботок поклав до англійського банку великий капітал з України під 4 % річних. У скільки разів збільшився б той капітал до наших днів?
Розв'язання. Застосуємо формулу складних відсотків: An = A0 · (1 +
+
A279 = A0 (1 +
Отже, капітал збільшився приблизно у 56 533 рази.
Відповідь: у 56 533 рази.
716. Щороку населення Землі зростає приблизно на 2 %. Скільки людей житиме в 2025 p., якщо в 2000 р. їх було 6 млрд?
6 · (1 +
717. Обчисліть.
а) –6–3 = –
в) (–0,4)–4 = (
г) (–0,3)–5 = –
718. Обчисліть.
а)
б)
в)
719. Розв’яжіть усно рівняння.
а) x2 – Зx – 18 = 0; x1 = 6, x2 = –З; б) x2 – 16х + 60 = 0; x1 = 10,
x2 = 6.
720. Розв’яжіть усно рівняння.
а) х2 + 16x + 48 = 0; x1 = –12, x2 = –4; б) x2 + 4x – 21 = 0; x1 = –7, х2 =3.
721. Які з наведених у прикладах чисел можна віднести до
точних, а які — до наближених:
а) у школі навчаються 900 учнів;
б) маса Місяця 7,35 • 1022 кг;
в) площа басейну 600 м2;
г) товарний поїзд складається з 60 вагонів;
ґ) прискорення вільного падіння дорівнює 9,8 м/с2;
д) клавіатура комп’ютера містить 113 клавіш, а клавіатура
фортепіано — 87;
е) потомство однієї інфузорії туфельки на рік становить 75 • 10108 особин;
є) африканська антилопа імпала може стрибнути у довжину на 7,5 м, а кенгуру — на 12 м;
ж) рецепт овочевої запіканки має 9 компонентів?
Точні — а, г, д, ж. Наближені — б, в, ґ, е, є.
722. Вимірявши довжину рейки ранком і опівдні, одержали різні її
значення: 8,234 м і 8,237 м. Яка довжина цієї рейки? Чи можна
визначити абсолютну похибку якого–небудь її наближеного значення?
1 = (8,234 + 8,237) : 2 = 8,2355. Абсолютну похибку за правилом знайти неможливо, бо ми не знаємо точної довж ини рейки.
723. Товщина книжки m = 35 ± 1 мм. Назвіть наближене значення
товщини книжки і межу його абсолютної похибки.
Наближене значення 35 мм, межа абсолю тної похибки – 1 мм.
724. Вивозячи з кар’ єру руду, 45–тонний самоскид зробив 13 рейсів. Чи можна стверджувати, що він вивіз 585 т руди?
Ні, це наближене значення.
725. Назвіть десяткові знаки в числах: 2,325; 0,007; 20,7.
З, 2, 5; 0, 0, 7; 7.
726. Скільки значущих цифр мають числа: 327; 1,005; 0,028;
1001?
3; 4; 2; 4.
727. Об’ єм Землі дорівнює 1 083 000 000 000 км3. Скільки значущих цифр має це наближене значення?
Чотири.
728. Діаметр молекули води дорівнює 0,0000003 мм. Скільки
десяткових знаків і скільки значущих цифр має це наближене
значення?
7 десяткових знаків; одна значуща цифра.
729. Округліть число:
а) 37,2539 з точністю до сотих;
б) 0,02578 з точністю до тисячних;
в) 6 548 371 з точністю до тисяч.
Округлимо числа;
а) 37,2539 з точністю до соти х; 37,2539
б) 0,02578 з точністю до тисячних; 0,02578
в) 6 548 371 з точністю до тисяч; 6 548 371
730. Запишіть у вигляді подвійної нерівності вираз:
а) x = 4,96 ± 0,03; 4,93
б) x = 37,9
в) x = 3,05 ± 0,01; 3,04
г) x = 73 ± 1; 72
ґ) х = 79,25 ± 0,05; 79,20
д) x = 97000
731. Маса атома Гідрогену дорівнює 1,0783 (а. о. м.). Округліть це число послідовно до тисячних, сотих, десятих, цілих і знайдіть відповідні абсолютні похибки наближення.
До тисячних; 1,0783
До сотих: 1,0783
До десятих: 1,0783
До цілих; 1,0783
732. Маса яблука більша від 310 г і менша від 320 г. Назвіть
наближене значення маси яблука і межу абсолютної похибки.
Відповідь: Наближене значення маси — 315 г, межа абсолютної похибки — 5 г.
733. Перетворивши число 1 3 у десятковий дріб, знайшли його
наближене значення 0,333. Знайдіть абсолютну похибку.
Перетворивши число
734. Чи правильно, що:
З’ясуємо, чи правильні наведені рівності:
а)
б)
в)
г)
735. Швидкість світла у вакуумі (у метрах за секунду) —
299 792 458 ± 2, а швидкість звуку в повітрі — 331,6 ± 0,1 м/с. Назвіть наближене значення швидкості світла і швидкості звуку та відповідні межі абсолютних похибок.
Швидкість світла: наближене значення 299792458, межа абсолютної похибки – 2. Швидкість звуку: наближене значення 331,6, межа абсолютної похибки – 0,1.
736. Знайдіть наближене значення і межу абсолютної похибки виразу:
а) + 4,13 2,59 6,72 a + b = 6,74 | б) + 4,13 2,59 10,6967 ab = 10,7641 |
+ 4,13 2,61 1,52 a – b = 1,54 |
737. Користуючись правилами підрахунку цифр, знайдіть суму, різницю, добуток і частку наближених значень m = 12,31 і n = 5,407.
При додаванні і відніманні наближених значень у результаті збережемо два додаткових знаки (як у числа m, де їх менше):
+ 12,31?
5,407? 12,31 + 5,407
17,71??
_12,31?
5,407?
6,91??
При множенні і діленні наближених чисел слід зберегти в результаті стільки значущих цифр, скільки має наближене число, у якого їх менше. У нашому випадку в обох чисел значущ их цифр — чотири.
x 12,31?
5,407?
?????
8617?
0000? mn
4921?
6155?
66,55?????
13,31 : 5,407
738. Знаючи, що діаметр стовбура липи дорівнює 57 см, учень
обчислив площу поперечного перерізу стовбура: 2550,5 см2. Чи правильна ця відповідь? Якщо неправильна — виправіть.
r = 57 : 2 = 28,5 (см); S =
У обох множників значущих цифр три, тому й у результаті їх має бути три.
739. Знайдіть площу поверхні та об’єм кавуна, діаметр якого
дорівнює 45 см.
S = 4
V =
740. Сторона квадрата а = 8 ± 0,5. Знайдіть його площу.
S = a2; x 7,5
7,5
56,25
S = 64,25
741. Сторона квадрата а = 0,7 ± 0,05. Знайдіть довжину його
діагоналі.
Діагональ квадрата знаходять за формулою d = а
+ 0,65
1,41
0,9165
d = 1,9815 ± 0,07425.
742. Перетворивши звичайний дріб 2 3 у десятковий, одержали 0,6667. Знайдіть абсолютну похибку цього наближення. Знайдіть наближене значення числа 2 3 з точністю до тисячних і його абсолютну похибку.
1) |0,6667 –
2)
743. Знайдіть (з точним урахуванням похибок) суму, різницю, добуток і частку наближених значень a = 3,24 ± 0,02 і b = 1,17 ±
± 0,03.
Знайдемо суму, різницю, добуток і частку наближених значень, точно враховуючи похибки а = 3,24 + 0,02 і b = 1,17 ± 0,03.
3,22
Сума: 3,22 + 1,14
а + b = 4,41 ± 0,05.
Різниця: 1,14
3,22
2,02
Добуток: 3,22 • 1,14
аb = 3,79 ± 0,12.
Частка:
0,833
2,68
744. Знайдіть наближене значення дробу m n .
Знайдемо наближене значення і межу абсолютної похибки дробу
3,24 • 0,575
745. Знайдіть абсолютну і відносну похибки, які допускають,
округлюючи числа:
a) |2,54 – 2,6| = 0,04;
б) |
в) |–0,327 – (–0,33)| = 0,003;
г) |7,52 • 105 – 7,5 • 105| = 0,02 • 105;
ґ)|2,58 • 10–7 – 2,6 • 10–7| = 0,02 • 10–7;
746. Покажіть, що для малих значень α правильна наближена рівність (1 + α )2 ≈ 1 + 2α . Користуючись нею, знайдіть наближені значення.
(1 +
При малих значеннях
а) 1,032 = (1 + 0,3)2
б) 1,0022 = (1 + 0,002)2
в) 0,972 = (1 + (–0,03))2
г) 0,9982 = (1 + (–0,002))2
748. Гепард розвинув швидкість 34,5 м/с. Виразіть цю швидкість у кілометрах за годину, округліть до цілих і знайдіть абсолютну похибку наближення.
34,5 м/с =
|124,2 – 124| = 0,2 — абсолютна похибка.
749. Чи можна увімкнути в коло прилад з опорoм 44 ±0,5 Ом, щоб при напрузі 215 ± 15 В сила струму не перевищувала 6 А?
Залежність між опором r, та напругою u та силою струму l виражається формулою:
l =
u = 215 ± 15 В;
r = 44 ± 0,5 Ом;
x 200
4,49
Відповідь: так.
750. Дано наближені значення: z = 7,48 ± 0,01 і t = 3,24 ± 0,02.
Знайдіть (з точним урахуванням похибок) значення виразу:
7,47
a) z – t = z + (–t).
7,47
x
2,29
в) + 55,80
3,22
59,02
751. Відомо, що х = 2,15 ±0,05. Знайдіть відповідне значення функції.
2,10
a) 4,41
б) 0,1
± 0,0035;
в)
25
752. Знайдіть за правилами підрахунку цифр суму, різницю, добуток, частку наближених значень x = 21,37 і у = 9,832.
Зйайдемо суму, різницю, добуток і частку наближених значень х =
= 21,37 і y = 9,832, використавши правила підрахунку цифр.
х + у = 21,37 + 9,832 = 31,20; х – у = 21,37 – 9,832 = 11,54;
x • у = 21,37 • 9,832 – 210,1;
753. Дано наближені значення а = 2,23 і b = 3,75. Знайдіть
значення виразу:
Знайдемо значення виразу, якщо подано наближені значення а =
= 2,23 і b = 3,75.
а) а2 + b = (2,23)2 + 3,75 = 4,97 + 3,75 = 8,72;
б) 2а – b = 2 • 2,23 – 3,75 = 4,46 – 3,75 = 0,71;
в) ab – а2 = 2,23 • 3,75 – (2,23)2 = 8,36 – 4,97 = 3,39.
754. Порівняйте точність вимірювань товщини d людської волосини і діаметра D Сонця, якщо d = 0,15 ± 0,005 мм, a D = 1 392 000 ±
± 1 000 км.
Знайдемо межу відносної похибки кожного вимірювання:
3,33% > 0,07%, тоді діаметр Сонця обчислено точніше, ніж людська волосина.
755. Необхідно перевезти 1 000 ± 20 м3 бетону. Скільки рейсів має зробити самоскид, щоб виконати цю роботу, якщо кузов містить
2,25 ± 0,02 м3.
Кількість бетону; 980
980
431,7
756. Порівняйте числа.
а) 1,38 < 1,48; б) 0,712 > 0,812; в) (–1,5)9 < (–1,6)9;
г) (–0,3)15 < (–0,7)15.
757. Скільки розв’язків має рівняння.
а) один; б) один; в) три; г) два; ґ) два; д) один.
758. Побудуйте графік функції:
а) у – 1,4х2 + 3 Параболу у = х2 розтягнути вздовж осі ординат в 1,4
рази. Вершину перемістити в точку (0; 3).
б) у = (х + 3)2 – 2 Графік цієї функції — парабола у = х2, яку перемістили на З одиниці ліворуч і на 2 — вниз.
в) y = x(x – 2) + 1; у = х2 – 2х + 1; y = (x – 1)2. Вершина (1; 0).
г) у = 5 – x(х – 2); у = 5 – x2 + 2х; у = –x2 + 2х + 5; виділимо квадрат двочлена: у = –(х2 – 2х + 5);
у = –(x2 – 2x + 1 – 1 – 5); у = –(x – 1)2 + 6.
Вітки параболи напрямлені вниз. Координати вершини — (1; 6)
759. Якою з погляду теорії ймовірностей є подія: а) при падінні грального кубика випадуть п’ять очок; б) дитина народиться 30 лютого; в) перестановкою букв у слові «зебра» одержати слово «береза»; г) вибране навмання двоцифрове число виявиться меншим за 100; ґ) побудований графік непарної функції виявиться симетричним відносно початку координат.
а) випадкова; б) неможлива; в) неможлива; г) достовірна;
ґ) достовірна.
760. Яка ймовірність того, що при падінні грального кубика випаде: а) два очки; б) парна кількість очок; в) кількість очок, кратна З?
Число всіх подій – 6 (грані кубика).
a) P =
761. Беруть навмання пластинку доміно. Яка ймовірність того, що вона: а) є дублем; б) не є дублем?
a) P =
762. Опишіть простір елементарних подій для даного експерименту: а) встановлення дня народження довільно обраного учня; б) визначення кількості коренів квадратного рівняння; в) установлення кількості спільних точок кола і гіперболи, побудованих в одній системі координат.
а) 365 подій — день народження учня може бути в будь–який день
року;
б) Ω = {рівняння не має коренів, рівняння має один корінь, рівняння має два корені}:
в) Ω = {немає спільних точок, одна спільна точка, дві спільних точки, три спільних точки, чотири спільних точки}.
763. Знайдіть імовірність того, що ваш товариш народився:
а) в середу; б) навесні; в) у вересні; г) 1 січня.
a) n = 7 P(A) =
764. У 9–А класі навчаються 20 учнів, 25 % з яких — відмінники. Доводити теорему синусів навмання викликають одного учня. Яка ймовірність того, що це буде відмінник?
І спосіб. 25% від 20; 20 : 4 = 5 (учнів) Р(A) =
ІI спосіб. За умовою відношення кількості відмінників до числа учнів в класі дорівнює 25% = 0,25. А це і є вірогідність того, що викликаний учень — відмінник.
765. Набираючи номер телефону, абонент забув першу цифру і набрав її навмання. Яка ймовірність того, що потрібний номер він набрав правильно?
Першою цифрою номера може бути одна з 9 цифр, отже, Р(А) =
766. Пофарбований з усіх боків дерев’яний кубик розпиляли на 125 рівних кубиків і зсипали їх у торбину. Яка ймовірність того, що беручи з торбини кубик навмання, візьмете такий, у якого пофарбовано: а) три грані; б) тільки дві грані; в) тільки одна грань (мал. 125)?
а) Три грані пофарбовано у 8 кубиків біля вершин куба.
P(A) =
б) Дві грані пофарбовано у 3 кубикіа на кожному з 8 ребер, тобто у 24 кубиків.
P(A) =
в) Одна грань пофарбована у 9 • 6 = 54 кубиків. P(A) =
767. З букв, написаних на окремих картках, склали слово ТОТОЖНІСТЬ. Потім ці картки перевернули, перетасували і взяли навмання одну з них. Яка ймовірність того, що на ній виявиться:
а) буква Т; б) буква О; в) буква Н?
a)
768. У торбині 5 білих і 7 чорних куль. Яка ймовірність того що, беручи навмання, виймуть з неї: а) білу кулю; б) чорну кулю?
Усього можливостей вибору 5 + 7 = 12.
а) Сприятливих подій 5: Р(A) =
б) Сприятливих подій 7: Р(А) =
769. У мішечку 10 згорнутих папірців. На двох із них написаноно «ні», а на решті — «так». Яка ймовірність того, що на взятому навмання папірці виявиться слово «так»?
«Так» написано на 8 папірцях, отже, сприятливих подій 8. Загальна кількість подій 10. Р(А) =
770. В ящику 10 червоних і 5 жовтих куль. З нього вийняли одну кулю червоного кольору і відклали вбік. Після цього з ящика беруть ще одну кулю навмання. Яка ймовірність того, що вона виявиться жовтою?
Після того як з ящика вийняли червону кулю, в ньому залишилось всього 9 + 5 = 14 куль, з них 5 жовтих. Р(A) =
771. У змаганнях беруть участь 25 учнів першої школи, 15 — другої і
10 — третьої. Яка ймовірність того, що першим виступатиме учень з
першої школи?
Загальна кількість подій 25 + 15 + 10 = 50, сприятливих — 25.
P(A) =
772. Пасажир чекає трамвай № 1 або № 3 на зупинці, де зупиняються трамваї № 1, 3, 4 і 9. Вважаючи, що всі трамваї підходять однаково часто, знайдіть імовірність того, що першим прийде до зупинки трамвай, якого чекає пасажир.
Усього елементарних подій 4, сприятливих — 2. Р(А) =
773. На 1000 білетів лотереї припадає 1 виграш 1000 грн., 10 виграшів по 200 грн., 50 — по 100 грн., 100 — по 50 грн. Решта білетів невиграшні. Знайдіть імовірність виграшу на один білет, не меншого від 100 грн.
Виграш, не менший від 100, — це виграш 100 грн, 200 грн. 1000 грн. Таких подій 1 + 10 + 50 = 61. Загальна кількість елементарних подій — 1000, P(A) =
774. У партії зі 100 деталей 75 деталей першого сорту, 15 — другого, 8 — третього і 2 деталі браковані. Яка ймовірність того, що взята навмання деталь виявиться першого або другого сорту?
Загальна кількість можливостей вибору однієї деталі із 100 – 100. Сприятливих подій стільки, скільки деталей першого і другого сорту разом:
75 + 15 = 90. Р(A) =
775. Із 10 карток, занумерованих числами від 1 до 10, виймають одну. Яка ймовірність того, що її номер виявиться меншим за 7 і більшим за З?
Число всіх можливих випадків — 10, а число сприятливих подій дорівнює 3 (4 , 5, 6). Р =
776. В урні є 30 жетонів з номерами від 1 до 30. Яка ймовірність того, що перший витягнутий з урни навмання жетон не міститиме цифри 6?
Несприятливих подій, коли на жетоні є цифра 6, — три (на жетоні
числа 6, 16, 26). Отже, сприятливих подій m = 27 з n = 30
можливих. Р =
777. 3 15 карток, нумерованих числами від 1 до 15, виймають одну. Яка ймовірність того, що номер вийнятої картки виявиться:
а) кратним 3; б) кратним 4?
Загальна кількість подій — 15.
а) Числа, кратні 3: З, 6, 9, 12, 15. Їх 5. Р =
б) Числа, кратні 4: 4, 8, 12. Таких чисел 3. Р =
778. Зі 100 науковців установи англійською володіють 90,
німецькою — 85, 80 осіб — обома цими мовами. Знайдіть імовірність того, що вибраний навмання науковець з цієї установи: а) володіє англійською або німецькою; б) не знає ні англійської, ні німецькою.
Тільки англійською мовою володіє 90 – 80 = 10 осіб.
Тільки німецькою мовою володіє 85 – 80 = 5 осіб.
Хоча б однією мовою володіє 10 + 80 + 5 = 95 осіб, жодною мовою не володіє 100 – 95 = 5 осіб.
а) Р =
б) Р =
779. Підкидають два гральних кубики. Яка ймовірність появи хоча б однієї шістки?
Для підкидання двох кубиків простір елементарних подій містить 36 елементів (див. приклад З §18). Сприятливих подій три: число 6 винало на першому кубику, на другому, на обох. Р =
780. Беруть навмання пластинку доміно. Яка ймовірність того, що на ній є: а) всього 9 очок; б) більш ніж 9 очок; в) менш ніж 9 очок?
Простір елементарних подій містить 28 елементів — кількість пластинок доміно.
а) Усього 9 очок мають дві пластинки: 4 + 5, 6 + 3 Р =
б) Більше, ніж 9 очок мають З пластинки: 5 + 5, 5 + 6, 6 + 6. Р =
в) Менше, ніж 9 очок мають 23 пластинки: 28 – (2 + 3) = 23. Р =
781. Пофарбований дерев’яний кубик розпиляли на 1000 рівних кубиків і зсипали їх у торбину. Яка ймовірність того, що беручи з торбини навмання один кубик, ви візьмете такий, який має:
а) принаймні одну пофарбовану грань; б) тільки дві пофарбовані грані?
Загальна кількість елементарних подій n = 1000. Виміри куба
10 x 10 x 10.
а) Принаймні одну пофарбовану грань мають усі кубики, що утворюють поверхню куба: 8 кубиків на вершинах, у яких зафарбовано по три грані, 8 • 12 = 96 кубиків на ребрах куба з двома зафарбованими гранями, 64 • 6 = 384 кубики з однією зафарбованою гранню.
m = 7 + 96 + 384 = 488. P =
б) P =
782. Знайдіть імовірність того, що вибране навмання двоцифрове число кратне 5.
Усього двоцифрових чисел n = 99 – 9 = 90. Кількість двоцифрових чисел, кратних 5, m = 18. Р =
783. Одночасно підкидають дві однакові монети. Знайдіть
імовірність події: а) А = {випав один герб і одна решка};
б) B = {випало не менше одного герб}.
Простір елементарних подій складається з чотирьох подій: A1 =
= {випало два герба}, A2 = {випали число та герб}, A3 = {випали герб та число}, А4 = {випали два числа}.
а) Події А сприяють події А1, і А2, P(A) =
б) Події В сприяють події А1, A2, A3, Р(A) =
784. Стрілець у незмінних умовах робить 5 серій пострілів по мішені. В кожній серії — 100 пострілів. Результати стрільби занесено в таблицю. Знайдіть відносну частоту влучення в мішень: а) в кожній серії; б) у перших 300 пострілах; в) в останніх 300 пострілах;
г) у всіх 500 пострілах. Сформулюйте гіпотезу про ймовірність влучення в мішень.
Відносна частота влучання в ціль х1 — це відношення кількості влучань до загальної кількості пострілів.
a) x1 =
= 0,78; x5 =
б) x1–3 =
= 0,72;
г) x1–5 =
Можна припустити, що ймовірність влучання в ціль – 0,7.
785. Перевірили 500 довільно вибраних деталей і виявили, що 5 із них — браковані. Скільки бракованих деталей можна очікувати в партії з 3 500 штук?
Ймовірність знаходження бракованої деталі дорівнює
787. Функцію задано формулою f(x) = –5х + 3. Знайдіть f(0,1);
f(–2,5); f(–10); f(0,3); f(–1,2).
f(0,1) = –5 • 0,1 + 3 = 2,5;
f(–2,5) = –5 • (–2,5) + 3 = 15,5;
f(–10) = –5 • (–10) + 3 = 53
f(0,3) = –5 • 0,3 + 3 = 1,5;
f(–1,2) = –5 • (–1,2) + 3 = 9.
788. Розв’яжіть рівняння.
а) 1 – 4x – 5x2 = 0; 5x2 + 4х – 1 = 0;
I спосіб. D = b2 – 4ас = 42 – 4 • 5 • (–1) = 16 + 20 = 36;
x1 =
x2 =
II спосіб. «Перекинемо» перший коефіцієнт до вільного члена:
y2 + 4у – 5 = 0, звідси y1 = –5, y2 = 1. x1 =
б) –Зх2 + 5х + 2 = 0; Зx2 – 5x – 2 = 0;
y2 – 5y – 6 = 0; y1 = 6; y2 = –1
x1 =
789. Розв’яжіть нерівність:
а) (Зх – 1)(х + 3) > х(1 + 5х);
Зх2 + 9х – x – З > x + 5x2;
Зх2 – 5x2 + 9х – x – x – З > 0
–2х2 + 7х – З > 0; помножимо обидві частини нерівності на (–1):
2х2 – 7х + З < 0.
Знайдемо корені квадратного тричлена:
2х2 – 7х + З = 0;
y2 – 7х + 6 = 0;
y1 = 6; у2 = 1
x1 =
Зобразимо схематично графік функції y = 2х2 – 7х + З і визначимо проміжки, на яких у < 0;
Відповідь: (0,5; 3).
б) х2 + 8х + 8
–2х2 + 8х + 8
x2 – 4х – 4
х2 – 4х – 4 = 0,
D = b2 – 4ас = (–4)2 – 4 · 1 · (–4) = 16 + 16 = 32;
x1 =
Відповідь: (–
790. Побудуйте графік функції:
а) Будуємо графік функції у = х2 – х, а потім частину графіка, для якої у < 0, відображаємо симетрично осі абсцис, у = х2 – x
1) Знайдемо координати вершини параболи:
x0 = –
y0 =(0,5)2 – 0,5 = 0,25 – 0,5 = –0,5.
2) Точки перетину з осями координат:
при x = 0 у = 0 (0; 0)
у = 0, якщо х2 – x = 0; х(х – 1) = 0; x1 = 0, х2 = 1.
Маємо: (0; 0), (1; 0).
б) у = х2 – |х|
Для побудови графіка функції у = f(|x|) треба побудувати графік функції у = f(х), частину графіка, яка лежить у правій півплощині і на осі ординат залишити без змін, а замість частини в лівій півплощині побудувати симетричну правій відносно осі ординат.
791. Знайдіть моду, медіану і середнє значення вибірки:
а) мода – 8, медіана – 7, середнє значення:
=
б) мода – 12, медіана – 12. Вибірка має парне число значень, тому її медіана дорівнює півсумі її серединних значень.
Середнє значення:
792. У конкурсі «Кенгуру» брали участь 2 000 осіб рівня «Кадет».
На мал. 130 зображено відповідність між кількістю учасників (%) і кількістю балів, яку вони набрали. Яку інформацію про результати конкурсу можна одержати за допомогою даної гістограми?
Найбільшу кількість балів набрали 19,7 % учасників (мода вибірки). Можна визначити, який процент учасників отримав 10, 20, 30 балів тощо.
793. Укажіть центральні тенденції вибірки і відносну частоту
кожного її значення, якщо вибірку подано у формі такої частотної
таблиці.
Мода — 0
= 34 %;
794. Знайдіть середнє арифметичне усіх цілих чисел х таких, що:
а) Усі цілі числа х такі, що 10
б) Аналогічно а. Відповідь: 15. в) 0.
795. Дано 100 чисел; з них число 2 трапляється 15 разів, число
4 — 40, число 8 — 20, число 9 — 20, число 10 — 5 разів. Знайдіть їхнє середнє арифметичне.
Середнє арифметичне кількох чисел — це частка від ділення суми всіх чисел на їх кількість:
=
796. Вимірявши зріст 40 учнів у сантиметрах, одержали таку
частотну таблицю.
Побудуйте відповідну гістограму. Визначте відносну частоту кожного значення.
Відносні частоти:
797. За таблицею побудуйте гістограму розподілу дітей, які
відвідують гурток малювання, за роками народження.
798. Дано 50 чисел: з них число 2 трапляється 10 разів, число
З — 20 і число 5 — 20 разів. Знайдіть їх середнє арифметичне.
Розв'язання. Знаходимо середнє арифметичне:
Відповідь: 3,6.
799. Чому дорівнює середнє арифметичне перших 99 натуральних
чисел?
Знайдемо, чому дорівнює середнє арифметичне перших 99 натуральних чисел. Оскільки 1; 2; 3; 4; ...; 99 – арифметична прогресія з непарним числом членів, то її середнім арифметичним буде її середній член, тобто 50. У цьому можна переконатися, знайшовши середнє арифметичне, тобто розділивши суму вказаних чисел на їх кількість, а1 = 1, а99 = 99, d = 1, т = 99, тому
(1 + 2 + З + ... + 98 + 99): 99 =
Відповідь: 50.
800. Знайдіть моду, медіану і середнє значення вибірки:
Знайдемо моду, медіану і середнє значення цих вибірок.
а) 2, З, 4, 4, 6, 6, 6, 7, 7, 8.
Мода цієї вибірки дорівнює 6, бо 6 зустрічається найчастіше.
Вибірка має парне число (10) значень, тому медіана дорівнює півсумі п’ятого і шостого значень, тобто
Середнє значення вибірки
= 5,3.
б) 12, 17, 11, 13, 14, 15, 16, 13, 13.
Мода даної вибірки дорівнює 13, бо 13 зустрічається найчастіше.
Щоб знайти медіану, треба спочатку упорядкувати вибірку: 11, 12, 13, 13, 14, 15, 15, 16, 17. Вибірка має парне число (10) значень, тому медіана дорівнює півсумі п’ятого і шостого значень, тобто
801. Робочий стаж учителів однієї школи вказано в таблиці.
Знайдіть середнє значення, моду і медіану цієї вибірки даних.
1) Мода — 12.
2) Вибірка містить 24 значення (парна кількість).
Медіана — середнє арифметичне 12 і 123–го значень:
3) Середнє значення:
(1 + 2 · З + З · 2 + 7 · 1 + 10 · З + 12 · 4 + 13 · 1 + 14 · 2 + 17 · З +
+ 18 · 2 + 21 + 26) : 24 = (1 + 6 + 6 + 7 + 30 + 48 + 13 + 28 +
+ 51 + 36 + 21 + 26) : 24 = 273 : 24 = 11,375.
802. Учні класу написали контрольну роботу з алгебри. З них 4 одержали оцінки четвертого рівня навчальних досягнень, 16 — третього, 12 — другого ІЗ — першого рівня. Зведіть ці дані в таблицю і побудуйте за нею кругову і стовпчасту діаграми.
Оцінка | 4 | 3 | 2 | 1 |
Кількість учнів | 4 | 16 | 12 | 3 |
4 + 16 + 12 + 3 = 35.
35 учнів — 360
1 учень — приблизно 10
4 учні — 40
16 учнів — 160°;
12 учнів – 120
3 учні – 30
804. Щоб з’ясувати, скільки і яких кашкетів слід пошити, виміряли в сантиметрах обводи голів 35 вибраних курсантів. Результати виявились такими.
Побудуйте відповідну гістограму та обчисліть центральні тенденції
вибірки. Знайдіть відносну частоту кожного значення даної вибірки.
Мода — 56. Медіана — 56. Середнє, значення;
(1 · 53 + 7 · 54 + 10 · 55 + 12 · 56 + З · 57 + 58 + 59) : 35 =
= (53 + 378 + 550 + 672 + 171 + 58 + 59) : 35 = 1941 : 35 = 55.
Відносні частоти:
805. Опитавши 60 чоловіків про розміри їхнього взуття, склали таку таблицю.
Складіть частотну таблицю і побудуйте відповідну гістограму. Визначте частоту і відносну частоту кожного значення вибірки.
27,5 | 28 | 25,5 | 28 | 29 | 28,5 | 26 | 28 | 27,5 | 29,5 | 26,5 | 30,5 |
26,5 | 27,5 | 29,5 | 27,5 | 26 | 30 | 27,5 | 27 | 29 | 27 | 28,5 | 27,5 |
29,5 | 25,5 | 27 | 28,5 | 28 | 27 | 28 | 25 | 26 | 28 | 30 | 27 |
27 | 28,5 | 29 | 26 | 26,5 | 28,5 | 26,5 | 27,5 | 28 | 29,5 | 26,5 | 29 |
28 | 27,5 | 28,5 | 27,5 | 29 | 27 | 28 | 29 | 27 | 26,5 | 28,5 | 27,5 |
Складемо частотну таблицю і побудуємо відповідну гістограму, визначимо частоту і відносну частоту кожного її значення, використавши таблицю опитування 60 чоловіків про їхні розміри взуття.
Щоб знайти відносну частоту розміру, треба кількість чоловіків, які мають взуття цього розміру, поділити на 60. Якщо отримане число помножити на 100 %, то дістанемо відносну частоту розміру у відсотках. Приклад для розміру 26,5:
= 10%. Виконавши аналогічні дії для решти розмірів, дістанемо результати, занесені в таблицю.
Розмір взуття | 25 | 25,5 | 26 | 26,5 | 27 | 27,5 | 28 | 28,5 | 29 | 29,5 | 30 | 30,5 |
Кіль–кість чолові–ків (часто–та) | 1 | 2 | 4 | 6 | 8 | 10 | 9 | 7 | 6 | 4 | 2 | 1 |
Від–нос– на час–тота у відсот–ках | 1,67 | 3,33 | 6,67 | 10 | 13,33 | 16,67 | 15 | 11,67 | 10 | 6,67 | 3,33 | 1,67 |
806. На уроці фізкультури 11 дівчат–дев’ятикласниць у стрибках у висоту показали такі результати: 90 см, 125 см, 125 см, 130 см,
130 см, 135 см, 135 см, 135 см, 135 см, 140 см, 140 см. Який результат найкраще характеризує спортивну підготовку дівчат цього класу?
135 см — це мода даної вибірки.
807. Шість учасників математичної олімпіади за розв’язування задач набрали менше 3 балів, десять — від 3 до 6, тридцять два — від 7 до 9, сорок п’ять — від 10 до 12, сімнадцять — від 13 до 15, вісім — від 16 до 18, п’ять — понад 18 балів. Складіть за цими результатами частотну таблицю і побудуйте відповідну гістограму.
Бали | до 3 | 3 – 6 | 7 – 9 | 10 –12 | 13–15 | 16–18 | > 18 |
Кількість учнів | 6 | 10 | 32 | 45 | 17 | 8 | 5 |
808. Щоб з ’ясувати, як часто різні голосні звуки трапляються в українській мові, можна підрахувати, скільки літер, що позначають голосні звуки, є в різних текстах. Полічивши голосні в «Заповіті» Т. Шевченка, одержали дані, наведені в таблиці (п’ять рисок IIII означають число 5). Побудуйте за таблицею гістограму. Знайдіть
центральні тенденції цієї сукупності літер. Візьміть текст з історії, фізики, хімії, математики такого самого обсягу, як «Заповіт», використайте такий самий набір голосних і з ’ясуйте, чи зберігаються виявлені тенденції.
Мода — 0. Медіана — 1.
809. Пекарня випікає кілограмові калачі. Під час перевірки виявилось, що маса трьох зі ста калачів менша від 1 кг на 31—40 г, п’ятнадцяти — на 21—ЗО г, двадцяти — на 11— 20 г, тридцяти — на 1— 10 г; маса сімнадцяти калачів більша від 1 кг на 1—9 г, а двох — на 10— 19 г. Складіть частотну діаграму і побудуйте відповідну гістограму.
Розв'язання. 3 + 15 + 20 + 30 + 17 + 2 = 87 — кількість калачів зі ста, маса яких не дорівнювала 1 кг. Тоді 1 кг важив кожен із 100 –
– 87 = 13 калачів. Складемо частотну таблицю, в якій однією з характеристик буде різниця між масою калача і 1 кг.
Різниця у масі | –(40–31) | –(30–21) | –(20–11) | –(10–1) | 0 | 0–9 | 10–19 |
Кількість калачів | 3 | 15 | 20 | 30 | 13 | 17 | 2 |
За таблицею будуємо гістограму.
Різниця у масі
Визначимо центральні тенденції.
Мода – 10 — –1 грам, бо кількість калачів, що потрапили до цього класу, найбільша.
Оскільки кількість випробуваних калачів — 100 (парне число), то медіаною буде півсума балів, які будуть сорок дев’ятим і п’ятдесятим членами упорядкованої, вибірки різниць мас. Упорядковану вибірку балів подачо у вигляді таблиці.
Різниця у масі | –(40–31) | –(30–21) | –(20–11) | –(10–1) | 0 | 0–9 | 10–19 |
Номер члена вибірки | 1–3 | 4–18 | 19–38 | 39–68 | 69–81 | 82–98 | 99–100 |
З таблиці видно, що сорок дев’ятий і п’ятдесятий члени вибірки псітрапляють у проміжок –10 – –1 грам, тобто їх півсума теж потра–пить до цього проміжку. Отже, медіана — 10 – –1 грам.
Помноживши найменшу і найбільшу різницю мас кожного проміжку на кількість калачів, що потрапили до нього, дістанемо відповідно найменшу і найбільшу різницю мас, яку могли мати ці калачі разом.
Отже, разом моли мати різницю три калачі від –120 до –93 г. п’ятнадцять — від 450 до –315 г, двадцять — від –400 до –220 г, тридцять – від – 300 до –30 г, тринадцять — 0, сімнадцять — від 17 до 170 г, два — від 20 до 38 г. Усі калачі могли разом мати різницю у масі
від –120 – 450 – 400 – 300 + 0 + 17 + 20 = –1233;
до 93 – 315 – 220 – 30 + 0 + 170 + 38 = –450 грамів.
Розділивши кожне з отриманих значень на кількість калачів, тобто на 100, дістанемо, що середнє значення становить 12,3 — –4 ,5 грами. Отже, в середньому калач легший на 4,5 – 12,3 грами.
Відповідь: мода – маса калача менша на 1 – 10 грам, медіана — маса калача менша на 1 – 10 грам, середнє значення — маса калача менша на 4,5 – 12,3 грама.
810. Розміри денної виручки (у тисячах гривень) у 30 випадково
вибраних магазинах такі.
Складіть частотну таблицю на 5 інтервалів і побудуйте відповідну гістограму.
Виручка (тис. грн) | 1 – 20 | 21 – 40 | 41 – 60 | 61 – 80 | Більше 80 |
Кількість магазинів | 3 | 6 | 6 | 10 | 5 |
811. Розв’яжіть нерівність:
a)
Відповідь: (–7; 3).
б)
Відповідь: (–
в) Перетворимо нерівність так, щоб у правій частині стояв 0.
рис. 23. Відповідь: (
г)
Відповідь: [–12; –9,875].
812. Із 100 студентів–першокурсників 60 вивчають англійську мову, 30 — німецьку, 10 — французьку. Знайдіть імовірність того, що вибраний навмання студент цього факультету вивчає німецьку або французьку мову.
Простір елементарних подій — 100. Кількість подій, що сприяють даній: 30 + 10 = 40. Р(A) =
813. Дано наближені значення: а = 1,83 • 106 і с = 5,36 • 107.
Користуючись правилами підрахунку цифр, обчисліть значення виразу:
а = 1,83 • 106, с = 5,36 • 107 = 53,6 • 106.
а) а + с = 1,83 • 106 + 53,6 • 106 = (1,83 + 53,6) • 106 = 55,4 • 106;
б) ас = 1,83 • 106 – 53,6 • 106 = 98,1 • 1012;
в) с – а = 53,6 • 106 – 1,83 • 106 = (53,6 – 1,83) • 106 = 51,8 • 106.
814. Густина алюмінію становить 2,7 • 103 кг/м3. Знайдіть масу алюмінієвого куба, ребро якого дорівнює:
Vк = а3
а) V = 0,23 = 0,008 (м3); m = 0,008 • 2,7 • 103 = 0,0216 • 103 =
= 2,16 • 10 (кг);
б) V = (10–3)3 = 10–9 (м3); m = 10–9 • 2,7 • 103 = 2,7 • 10–6 (кг);
в) V = (2,5 • 10–2)3 = 15,625 • 10–6 (дм3)= 1,5625 • 10–10 (м3);
m = 1,5625 • 10–10 • 2,7 • 103
816. Назвіть 5 перших членів послідовності чисел, обернених до натуральних.
1,
817. Назвіть 5 перших членів послідовності простих чисел.
2, З, 5, 7, 11.
818. Продовжіть послідовність натуральних чисел:
а) які діляться на 3: 3, 6, 9, 1 2 ,... ;
б) які діляться на 5: 5, 10, 15, ... ;
в) які не діляться на 3: 1, 2, 4, 5, 7 , ... ;
г) кожне з яких на 3 більше за попереднє: 1, 4, 7 , ....
а) З, 6, 9, 12, 15, 18, 21,... б) 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, ...
в) 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11,... г) 1, 4, 7, 10, 13, 16,...
819. Розгляньте послідовності:
а) 1, 3, 9, 27, 81, 243, 729, 2187, ...;
б) 1, –1, 1, –1, 1, –1, 1, –1 , ...;
в) 5, 55, 555, 5555, 55555, 555555, ...;
Для кожної послідовності вкажіть такі члени: 1) другий, п’ятий і сьомий; 2) наступний за третім; 3) попередній сьомому; 4) які містяться між другим і шостим.
а) 1) а2 = З , а5 = 81, а7 = 729.
2) а3+1 = 27;
3) a7–1 = a6 = 243;
4) 9, 27, 81. б) 1) –1, 1, 1; 2) –1; 3) –1; 4) 1, –1, 1. в) 1) 55, 55555, 5555555; 2) 5555; 3) 555555; 4) 555, 5555, 55555.
820. Який член послідовності x1, х2, х3, х4, ..., хn, ... :
а) наступний за х3, х7, х39, х121, хn+1, х3n;
б) попередній відносно х5, х71, x99, х123, хn+1, х3n?
a) x4; x8; x40; x122; xn+2; x3n+1;
б) x4; x70; x98; x122; xn, x3n–1.
821. Скінченною чи нескінченною є послідовність:
а) простих чисел;
б) чисел, протилежних натуральним;
в) правильних дробів зі знаменником 10;
г) неправильних дробів зі знаменником 10;
ґ) правильних дробів із чисельником 10;
д) неправильних дробів із чисельником 10;
е) двоцифрових чисел;
є) цифр у десятковому записі числа π ?
Випишіть п’ять перших членів кожної послідовності.
a) нескінченна; б) нескінченна; в) скінченна; г) нескінченна;
ґ) нескінченна; д) скінченна; е) скінченна; є) нескінченна.
а) 2, 3, 5, 7, 11; б) –1, –2, –3, –4, –5; в)
г)
е) 10, 11, 12, 13, 14; є) 3, 1, 4, 1, 5.
822. Напишіть п’ять перших членів послідовності, n–й член якої
задається формулою:
а) а1 = 2 (1 – 1) = 0; а2 = 2(2 – 1) = 2; а3 = 2(3 – 1) = 4; a4 = 2(4 –
– 1) = 6; a5 = 2(5 – 1) = 8;
б) х1 = х2 = х3 = х4 = х5 = 12;
в) у1 – З • 1 + (–1)1 = 3 – 1 = 2; у2 = 3 • 2 + (–1)2 = 6 + 1 = 7;
y3 = З • З + (–1)3 = 9 – 1 = 8; у4 = 3 • 4 + (–1)4 = 12 + 1 = 13;
у5 = 3 • 5 + (–1)5 = 15 – 1 = 14.
г) b1 = 1 – 12 = 0; b2 = 1 – 22 = 1 – 4 = –З; b3 = 1 – 32 = 1 – 9 = –8;
b4 = 1 – 42 = 1 – 16 = –15; b5 = 1 – 52 = 1 – 25 = –24;
ґ) с1 = 2 • 12 = 2; c2 = 2 • 22 = 8; с3 = 2 • 32 = 18; с4 = 2 • 42 = 32; c5 = 2 • 52 = 50.
д) z1 = 1 + (–1)2 = 1 – 1 = 0; z2 = 1 + (–1)2 = 1 + 1 = 2; z3 = 1 +
+ (–1)3 = 0; z4 = 1 + (–1)4 = 2; z5 = 1 + (–1)5 = 1 – 1 = 0.
823. Послідовність задано формулою аn = 2n + 3. Знайдіть:
an = 2n + 3
а) a3 = 2 • 3 + 3 = 6 + 3 = 9; б) a6 = 2 • 6 + 3 = 12 + 3 = 15;
в) a15 = 2 • 15 + 3 = 30 + 3 = 33;
г) a100 = 2 • 100 + 3 = 200 + 3 = 203.
824. Напишіть сім перших членів послідовності, заданої формулою:
a) an = 3n – 2; a1 = 3 • 1 – 2 = 1; a2 = 3 • 2 – 2 = 6 – 2 = 4;
а3 = 3 • 3 – 2 = 9 – 2 = 7; a5 = 3 • 5 – 2 = 15 – 2 = 13; a6 = 3 • 6 –
– 2 = 18 – 2 = 16; a7 = 3 • 7 – 2 = 21 – 2 = 19;
б) an = n2 + 1; a1 = 12 + 1 = 2; a2 = 22 + 1 = 5; a3 = 32 + 1 = 10;
a4 = 42 + 1 = 17; a5 = 52 + 1 = 26; a6 = 62 + 1 = 37; a7 = 72 + 1 = 50;
в) an = 2 – 5n; a1 = 2 – 5 • 1 = –3; a2 = 2 – 5 • 2 = 2 – 10 = –8;
a3 = 2 – 5 • 3 = 2 – 15 = –13; a4 = 2 – 5 • 4 = 2 – 20 = –18;
a1 = 2 – 5 • 5 = 2 – 25 = –23; a6 = 2 – 5 • 6 = 2 – 30 = –28;
a7 = 2 – 5 • 7 = 2 – 35 = –33;
г) an = n2 – n; a1 = 12 – 1 = 0; a2 = 22 – 2 = 4 – 2 = 2; a3 = 32 – 3 =
= 9 – 3 = 6; a4 = 42 – 4 = 16 – 4 = 12; a5 = 52 – 5 = 25 – 5 = 20; a6 =
= 62 – 6 = 36 – 6 = 30; a7 = 72 – 7 = 49 – 7 = 42.
825. Напишіть кілька перших членів послідовності квадратів
натуральних чисел. Який її n–й член?
Напишемо кілька перших членів та n–й член послідовності квадратів натуральних чисел.
12; 22; 32; 42; ...; n2, або 1; 4; 9; 16; ...; n2.
826. Напишіть кілька перших членів і n–й член послідовності
кубів натуральних чисел.
Напишемо кілька перших членів та n – 1 член послідовності кубів натуральних чисел.
13; 23; З3; 43; …; n3, або 1; 8; 27; 64; ...; n3.
827. Напишіть кілька перших членів послідовності натуральних
чисел, кратних 3. Обчисліть її сороковий член.
Напишемо кілька перших членів послідовності натуральних чисел, що кратні 3: 3; 6; 9; 12; 15 ....
Обчислимо її сороковий член: an = Зn; а40 = З • 40 = 120.
828. Напишіть кілька перших членів послідовності, n–й член якої
аn = n2 – 1. Знайдіть а10, а20, а100.
Напишемо кілька перших членів послідовності, n – й член якої an =
= n2 – 1.
а1 = 12 – 1 = 0; а2 = 22 – 1 = 3; а3 = 32 – 1 = 8; a4 = 42 – 1 = 15; a6 =
= 52 – 1 = 21.
Отже, перші члени послідовності — 0; 3; 8; 15...
Знайдемо а10, а20, a100.
a10 = 102 – 1 = 99; a20 = 202 – 1 = 400 – 1 = 399;
a100 = 1002 – 1 = 10000 – 1 = 9999, тобто а10 = 99; а20 = 399;
a100 = 9999.
829. Напишіть скінченну послідовність, задану формулою:
a) a1 = 4 • 1 – 3 = 1; a2 = 4 • 2 – 3 = 5; a3 = 4 • 3 – 3 = 9; a4 = 4 •
• 4 – 3 = 13; a5 = 4 • 5 – 3 = 17; a6 = 4 • 6 – 3 = 21; a7 = 4 • 7 – 3 = 25; a8 = 4 • 8 – 3 = 29.
б) b1 =
b5 =
b9 =
в) с1 = 12 + 2 • 1 = З; c2 = 22 + 2 • 2 = 8; c3 = З2 + 2 • З = 15;
с4 = 42 + 2 • 4 = 24; c5 = 52 + 2 • 5 = 35; с6 = 62 + 2 • 6 = 48;
с7 = 72 + 2 • 7 = 63; c8 = 82 + 2 • 8 = 80.
г) у1 = 21 + 1 = З; y2 = 22 + 1 = 5; y3 = 23 + 1 = 9; у4 = 24 + 1 =
= 17; y5 = 25 + 1 = 33; у6 = 26 + 1 = 65; y7 = 27 + 1 = 129; у8 = 28 +
+ 1 = 257.
330. Знайдіть тридцятий член послідовності, заданої формулою:
а) а30 = 2 • 30 + 7 = 67; б) b30 = 2• 302 – 30= 1770;
в) c30 = (–1)30 + З = 1 + З = 4; г) x30 = 0,5 • 30(30 + 1) = 465.
831. Дано послідовність, n–й член якої аn = 5n + 8. Наскільки
її двадцятий член більший від дев’ятнадцятого?
a20 – a19 = 5 • 20 + 8 – (5 – 19 + 8) = 5 • 20+ 8 – 5 • 19 – 8 =
= 5(20 – 19) = 5.
Відповідь: на 5.
832. Дано послідовність, n–й член якої аn = n • Зn. У скільки разів її двадцятий член більший від вісімнадцятого?
а20 = 20 • 320, a18 = 18 • 318;
Відповідь: у 10 разів.
833. Знайдіть шостий, восьмий і десятий члени послідовності,
n–й член якої bn = 2n.
Знайдемо шостий, восьмий і десятий члени послідовності, n–й член якої bn = 2n. b6 = 26 = 64; b8 = 28 = 256; b10 = 210 = 1024.
834. Чи правильно, що аn = bn – 3 — формула n–го члена послідов–ності натуральних чисел, які при діленні на 5 дають остачу 2?
З’ясуємо, чи є an = 5n – З формулою n – го члена послідовності натуральних чисел, що при діленні па 5 дають остачу 2.
Правильно, бо an = 5n – З = (5n – З – 2) + 2 = (5n – 5) + 2 = 5(n – 1) + 2, тобто дану формулу можна подати у вигляді суми 2 і числа, кратного 5.
835. Напишіть формулу n–го члена послідовності натуральних
чисел, які при діленні на 7 дають остачу 3.
Напишемо формулу n – го члена послідовності натуральних чисел, які при діленні на 7 дають остачу 3.
Перші члени послідовності натуральних чисел, які при діленні на 7 дають остачу 3: 3; 10; 17; 24 ...
Перші члени послідовності натуральних чисел, які діляться на 7 без остачі: 7; 14; 21; 28 ...
Порівнявши їх, можна зробити висновок, що різниця членів з однаковими порядковими номерами дорівнює 4. Отже n – й член першої послідовності буде на 4 меншим від n–го члена другої. Тобто формула n–го члена послідовності натуральних чисел, які при діленні на 7 дають остачу З, має вигляд аn = 7n – 4, де n — натуральне число.
836. Перший член послідовності дорівнює 7, а кожний наступний
на 2 більший від попереднього. Напишіть кілька її перших членів.
Напишемо кілька перших членів послідовності, перший член якої дорівнює 7, а кожний інший на 2 більший від попереднього; 7; 9; 11; 13; 15; 17; 19; 21; ...
837. Перший член послідовності дорівнює 5, а кожний наступний
на 3 менший від попереднього. Напишіть кілька її перших членів. Зростаюча чи спадна ця послідовність?
Напишемо кілька перших членів послідовності, перший член якої дорівнює 5, а кожний інший на З менший від попереднього. З’ясуємо, зростаючою чи спадною є ця послідовність.
5; 2; –1; –4; –7; ... Послідовність спадна, оскільки кожний її член, починаючи з другого, менший від попереднього,
838. Послідовність 1, 3, 6, 10, 15, ... називають послідовністю
трикутних чисел (мал. 132). Напишіть 4 наступних члени цієї послідовності.
21, 28, 36, 45, 55.
839. Напишіть п’ять перших членів послідовності, яка задається рекурентною формулою:
a) a1 = 2, a2 = –2a1 = –2 • 2 = –4, a3 = –2a2 = –2 • (–4) = 8,
a4 = –2a3 = –2 • 8 = –16, a5 = –2a4 = –2 • (–16) = 32;
б) a1 = –1, a2 = 1, a3 = a2 + a1 = –1 + 1 = 0, a4 = a3 + a2 = 0 + 1 = 1, a5 + a4 + a3 = 1 + 0 = 1;
в) a1 = 15, a2 = a1 – 5 = 15 – 5 = 10, a3 = a2 – 5 = 10 – 5 = 5,
a4 = a3 – 5 = 5 – 5 – 0, a5 = a4 – 5 = 0 – 5 = –5;
г) c1 = –2, c2 = 3, c3 = 2c1 + c2 = 2 • (–2) + 3 = –1, c4 = 2c2 + c3 = 2 • 3 + (–1) = 5; c5 = 2с3 + с4 = 2 • (–1) + 5 = 3.
840. Послідовність чисел Фібоначчі можна задати рекурентною
формулою: a1 = 1, а2 = 1, аn+2 = аn+1 + аn або формулою
n–го члена:
Знайдіть п’ять перших членів цієї послідовності двома способами і порівняйте їх.
3a рекурентною формулою: a1 = 1, a2 = 1; a3 = a2 + a1 = 1 + 1 =
= 2; a4 = a3 + a2 = 2 + 1 = 3; a5 = a4 + a3 = 3 + 2 = 5.
3a формулою n–ro члена:
a1 =
•
a2=
=
a3 =
• 2
a4 =
=
a5 =
=
Відповідь: 1, 1, 2, 3, 5.
841. Послідовність a1, а2, а3, а4, ... така, що a1 = –5 і аі+1 – аі = З
для кожного натурального числа і. Знайдіть а2, а5, а10.
Знайдемо a2, a5, a10 послідовності a1, a2, а3, a4, ... такої, що a1 =
= –5 і aі+1 – а1 = 3 для кожного натурального числа i.
аі+1 = аі = З; аі+1 = аі + З; аі+2 = аі+1+1 = аі+1 + 3 = аі + 3 + 3 = аі + 2 • 3, тобто аі+n = аі + Зn. Нехай і = 1, тоді:
а2 = а1+1 = а1 + З • 1 = –5 + З = –2; а5 = а1+4 = а1 + З • 4 = –5 +
+ 12 = 7; а10 = а1+9 = а1 + 3 • 9 = –5 + 27 = 22. Отже, а2 = –2,
а5 = 7, а10 = 22.
842. Починаючи з якого номера всі члени послідовності:
а) аn = Зn + 1 більші за 50;
б) сn = n2 – 5 більші за 220;
в) хn = 200 – Зn менші за 12;
г) bn = n2 – n не менші за 110;
ґ) аn= n + 1 n не більші за 1,01?
а) Зn + 1 > 50, 3n > 50 – 1, Зn > 49, n > 16
Відповідь: починаючи з 17–го номера.
б) n2 – 5 > 220, n2 – n – 110 > 0.
Розв’яжемо цю квадратну нерівність.
n2 – n – 110 > 0. n1 = 11, n2 = –10.
Відповідь: починаючи з 11–го номера.
в) 200 – Зn < 12, –3n < 12 – 200 , Зn > 200 – 12 , Зn > 188, n > 62,7.
Відповідь: починаючи з 63 го номера.
ґ)
оскільки n — ціле додатне число, n
n
Відповідь: починаючи з 100–го номера.
843. Для яких номерів члени послідовності:
а) аn = Зn – 5 більші за 40, але менші за 150;
б) bn = 200 – 2n більші за 50, але менші за 170;
в) сn = 2n + 1 більші за 8, але менші за 30;
г) хn = 4 – 7n більші за –40, але менші за –10;
ґ) yn = n + 2 більші за 10 , але менші за 10?
a) 40 < 3n – 5 < 150; 40 + 5 < 3n < 150 + 5; 45 < 3n < 155;
< n <
Відповідь: від 16–го по 51–й номери.
б) 50 < 200 – 2n < 170; 50 – 200 < –2n < 170 – 200; –150 < –2n < –30;
30 < 2n < 150; 15 < n < 75
Відповідь: з 16–го по 74 номери.
в) 8 < 2n + 1 < 30; 8 – 1 < 2n < 30 – 1; 7 < 2n < 29.
Очевидно, що 4 < 2n < 32, 22 < 2n < 25, тоді 2 < n < 5.
Відповідь: З і 6 номери.
ґ)
Відповідь: від 9–го до 101–го елементів.
844. Скільки додатних членів містить послідовність, задана
формулою:
Спочатку визначимо номер останнього додатного члена;
а) –Зn + 374 > 0, – Зn > 374, n < 124,7; n = 124.
Відповідь: 124 члени.
б) –n2 + 70n + 800 > 0; n2 – 70n – 800 < 0;
n1 = 80, n2 = –10 – 10 < n < 80
Оскільки n — натуральне число, то 1
Відповідь: 79 членів.
845. Послідовність задано формулою аn = n2 – 15n. Скільки в ній від’ємних членів?
n2 – 15n < 0. n(n – 15) < 0, n1 = 0, n2 = 15.
0 < n < 15.
Відповідь: 14 членів.
846. Чи є серед членів послідовності аn = 7n – 2 такі, що:
а) закінчуються цифрою 0;
б) діляться на 13;
в) діляться на 2 і не діляться на 3;
г) при діленні на 27 дають остачу 1?
а) Число, яке закінчується на 0, ділиться на 10.
7n – 2 = 10n – Зn – 2 = 10n – (Зn + 2).
Перший доданок ділиться на 10. Якщо вираз (Зn + 2) ділиться па 10, то і число (7n – 2) ділиться на 10. При n = 6 Зn + 2 = З • 6 + 2 =
= 18 + 2 = 20.
Відповідь: так.
б) При n = 4 а1 = 7 • 4 – 2 = 26 — ділитьс я на 13.
в) При т = 4 a4 = 7 • 4 – 2 = 28 – 2 = 26 — ділиться на 2 і не ділиться на 3.
г) При n = 12 а12 = 7 • 12 – 2 = 84 – 2 = 82 = 81 + 1 = 27 • З + 1 — остача при діленні а12 на 27 дорівнює 1. 847. За умовою 7k – 1 =
= 8р + З, 7k – 8р = З + 1, 7k – 8р = 4. Враховуючи, що k і р —
натуральні числа, k = 4, р = З: 7 • 4 – 8 • З = 28 – 24 = 4.
849. Підберіть одну з можливих формул n–го члена послідовності. Задайте кожну послідовність у вигляді таблиці і графіка.
а) аn = Зn – 1
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
an | 2 | 5 | 8 | 11 | 14 |
б) bn = 2n
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
bn | 2 | 4 | 8 | 16 | 32 |
в) cn = (–1)n
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
cn | 1 | –1 | 1 | –1 | 1 |
г) an = 0,5 – 0,5(–1)n
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
an | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 |
ґ) bn =
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
bn | 0 |
д) cn =
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
cn | 2 |
850. Підберіть одну з можливих формул n–го члена послідовності. Задайте кожну послідовність у вигляді таблиці і графіка.
a) an = 3 · 2n–1
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
an | 3 | 6 | 12 | 24 | 48 |
б) bn = –22n–1 – 1
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
bn | 1 | 7 | 31 | 127 | 511 |
в) cn = –2(n – 1)
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
cn | 0 | –2 | –4 | –6 | –8 |
г) an = (–1)n · n
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
an | –1 | 2 | –3 | 4 | –5 |
ґ) bn =
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
bn |
д) cn =
n | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
cn |
851. Напишіть два різних n–них члени послідовностей, першими
членами яких є: 1, 3, 5, 7.
Напишемо два різні n – і члени послідовностей, перші члени яких: 1; 3; 5; 7.
1) an = 2n – 1 — n –й член послідовності непарних чисел;
2) bn = 2n – 1 + (n – 1)(n – 2)(n – 3)(n – 4) — n – й член послідовності, кожний член якої дорівнює сумі непарного числа і добутку (n – 1)(n –
– 2)(n – 3)(n – 4), який для перших чотирьох членів послідовності дорівню є 0.
852. Доведіть, що n–й член послідовності трикутних чисел (див.
задачу 838) дорівнює сумі перших n натуральних чисел.
Позначимо трикутне число з індексом і Ті.
T1 = 1,1 =
T3 = 1 + 2 + 3 = 6 6 =
T4 = 1 + 2 + 3 + 4 = 10 10 =
T5 = 1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15 15 =
T6 = 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 = 21 21 =
Висновок: Tn =
853. Нескінченна послідовність 0, 2, 0, 2, 0 , ... така, що сума
кожних двох її сусідніх членів дорівнює 2. Чи правильно, що її n–й член аn = 1 + (–1)n?
Так.
854. Послідовність задано формулою аn = (–1)n. Знайдіть суму її перших членів: а) ста; б) тисячі; в) тисячі одного.
аn = (–1)n
Задана послідовність починається так:
–1, 1, –1, 1, –1, 1..... тобто члени з непарними номерами дорівнюють 1, з парними — (–1). Оскільки –1 + 1 = 0, то сума парної кількості перших членів дорівнює 0, непарної — (–1).
а) 0: б) 0; в) –1.
855. Перемалюйте в зошит малюнок 133 і доповніть його двома
квадратами так, щоб їх сторони дорівнювали наступним членам послідовності Фібоначчі.
856. Зростаючими чи спадними є послідовності, задані такими
формулами:
а) an+1 = 9(n + 1) – 10; аn = 9n – 10;
аn+1 – an(n + 1) – 10 – 9n + 10 = 9n – 9 – 9n = 9 > 0
an+1 > an, послідовність зростаюча.
б) bn+1 = 10 – 9(n + 1), bn = 10 – 9n;
bn+1 – bn = 10 – 9 (n + 1) – 10 + 9n = –9n – 9 + 9n = –9 < 0,
bn+1 < bn, послідовність спадна.
в) cn+1 – cn = 5 – (n + 1)2 – 5 + n2 = 5 – n2 – 2n – 1 – 5 + n2 = –2n – 1 <
< 0 (n – натуральне число), сn+1 < cn, послідовність спадна.
г) xn+1 – xn=
=
ґ) yn+1 – yn =
=
=
д) zn+1 – zn = (n + 1)2 + 2(n + 1) – 3 – n2 – 2n + 3 = n2 + 2n + 1 +
+ 2n + 2 – n2 – 2n + 3 = 2n + 3 > 0, zn+1 > zn, послідовність зростаюча.
857. Доведіть, що послідовність аn = 8n – 7 — зростаюча.
an+1 – an = 8(n + 1) – 7 – 8n + 7 = 8n + 8 – 8n = 8 > 0, послідовність зростаюча.
858. Доведіть, що послідовність аn = n + 1 n — спадна.
Дано: аn =
Довести: послідовність спадна.
Доведення: an =
an+1 =
q =
859. Знайдіть найбільший член послідовності.
а) Знайдемо найбільший член послідовності an = 6n – n2 – 5.
6n – n2 – 5 = –(n2 – 6n + 5) = –(n – 3)2 + 4, цей вираз набуває найбільшого значення, якщо (n – 3)2 = 0, n = З, отже, a3 = 6 · 3 –
– 32 – 5 = 18 – 9 – 5 = 4.
Відповідь: 4.
б) Знайдемо найбільший член послідовності an = –n2 + 2n + 3.
–n2 + 2n + З = –(n2 – 2n – 3) = –(n – 1)2 + 4, цей вираз набуває найбільшого значення, якщо (n – 1)2 = 0, а n = 1. a1 = –1 + 2 + З = 4.
Відповідь: 4.
860. Знайдіть найбільший від’ємний член послідовності, заданої
формулою n–го члена:
а) Знайдемо наіібільший від’ємний член послідовності аn = n2 – 35,
n
n2 – 35 < 0;
(n –
0 < n <
тоді 0 < n
a5 = 25 – 35 = –10.
Відповідь: –10.
б) аналогічно а) 0,25n – 10,75 < 0. 0,25n < 10,75. n < 43, отже,
n = 42.
а42 = 0,25 · 42 – 10,75 = –0,25.
Відповідь: –0,25.
861. Яке з чисел –20, –10, –5, 4, 9 є членом послідовності, n–й член якої аn = 2n2 – 7n?
Розв’язок: n–й член послідовності задано формулою an = 2n2 – 7n, перевіримо, які з чисел: –20, –10; –5; 4, 9 є членами цієї послідовності.
–20 = 2n
2n2 – 7n + 20 = 0. D = b2 – 4ас, D = 49 – 160 < 0, отже, –20 не є членом цієї послідовності.
Аналогічно перевіряємо інші числа. Членами послідовності будуть числа – 5 і 4.
Відповідь: –5; 4.
862. Членом якої послідовності є число –12:
Розв'язок: Перевіримо, членом якої послідовності є число –12.
а) 12 = 7n2 – 11. 7n2 + 1 = 0. n2 = –
Аналогічно перевіряємо інші послідовності. –12 є членом послідов–ності б): ґ).
Відповідь: б); ґ).
870. Напишіть п’ять перших членів арифметичної прогресії, якщо:
а) a1 = 7; d = 2. а2 = 9; а3 = 11; a4 = 13; а15 = 15;
б) a1 = 0,5; d = –10. a2 = –9,5; а3 = –19,5; а4 = –29,5; a5 = –39,5;
в) а1 = –
г) а1 = 9; d = 0. а2 = 9; а3 = а4 = a5 = 9.
871. Напишіть сім перших членів арифметичної прогресії, якщо:
а) а1 = 2; d = 5. a2 = 7; a3 = 12; а4 = 17; а5 = 22;
б) а1 = –3; d = 4. а2 = 1; a3 = 5; a4 = 9; a5 = 13;
в) а1 = 0; d = 7. а2 = 7; a3 = 14; a4 = 21; a5 = 28;
г) a1 = 4; d = –1, а2 = 3; a3 = 2; а4 = 1; а5 = 0.
872. В арифметичній прогресії:
а) a1 = 5, d = –4. Знайдіть а7, а20;
б) а1 = 9, d = 4. Знайдіть а15, а32.
а) an – ар. пр.. a1 = 5, d = 4.
Знайти: a7; a20. an = a1 + d(n – 1)
a7 = 5 – 4 · 6 – 19. a20 = 5 – 4 • 19 = –71.
Відповідь: a7 = –19; a20 = –71.
6) an – ap. пр., a1 = 9. d = 4.
Знайти: a15; a32. a15 = 9 + 4 · 14 = 65. a32 = 9 + 4 · 31 = 133.
Відповідь: a15 = 65; a32 = 133.
873. В арифметичній прогресії а2 = 14, а3 = 25. Знайдіть d, а10, а20.
a) an — ap. пр.. a2 = 14. a3 = 25.
Знайти: d; a10; a20. d = 25 – 14 = 11. a1 = a2 – d
a1 = 14 – 11 = 3. a10 = 3 + 11 · 9 = 102. a20 = 3 + 11 • 19 = 212.
Відповідь: d = 3; a10 = 102; a30 = 212.
874. Знайдіть різницю і десятий член арифметичної прогресії:
a) an – ap. пр., 2; 7; 12; ...
Знайти: d; a10. d = 7 – 2 = 5. a10 = 2 + 5 • 9 = 47.
Відповідь: d = 5; a10 = 47.
6) an — ap. пр., 3; 1; –1; ...
Знайти: d; a10. d = 1 – 3 = –2. a10 = 3 – 2 • 9 = –15.
Відповідь: d = –2; a10 = –15.
в) an – aр. пр.,
Знайти: d; a10. d =
Відповідь: d = –
г) an – ар. пр., –
Знайти: d; a10. d = –
Відповідь: d =
874. Знайдіть різницю і десятий член арифметичної прогресії:
а) an — ар. пр., a11 = 25. d = 2.
Знайти: а1.
25 = а1 + 2 · 10. а1 = 6.
Відповідь: 5.
в) an — ар. пр., a8 = 9. d = 0,3.
Знайти: а1.
9 = а1 + 0,3 · 7. а1 = 6,9.
Відповідь: 6,9.
б) аn — ар. пр., a36 = 5.
Знайти: а1.
5 = а1 – 1 · 35. а1 = 40.
Відповідь: 40.
г) аn — ар. пр., a21 = –50. d = 3.
Знайти: а1.
–50 = а1 + З • 20. а1 = –110.
Відповідь: –110.
875. Знайдіть різницю арифметичної прогресії, якщо:
а) аn — ар. пр., а1 = 5. а7 = 95.
Знайти: d.
95 = 5 + 6d; 6d = 90. d = 15.
Відповідь: 15.
в) аn — ар. пр., a1 = –1,5. а10 = –24.
Знайти: d.
–24 = –15 + 9d; 9d = –9. d = –1.
Відповідь: –1.
б) аn — ар. пр., a1 = 23. а5 = 1,5.
Знайти: d.
1,5 = 2,3 + d · 4. 4d = 0,8. d = –0,2.
Відповідь: –0,2.
г) аn — ар. пр., a1 = –17. а7 = 97.
Знайти: d.
97 = –17 + 6d; 6d = 114. d = 19.
Відповідь: 19.
877. В арифметичній прогресії а17 = 53, d = 3. Знайдіть а1, а5, а11, а21.
an — ар. пр., a17 = 5З. d = 3.
Знайти: a1, a5, a11, a21.
53 = a1 + 3 · 16. a1 = 53 – 48. a1 = 5. a5 = 5 + 3 · 4 = 17. a11 = 5 +
+ 3 • 10 = 35. a21 = 5 + 3 • 20 = 65.
Відповідь: a1 = 5; a5 = 17; a11 = 35; a21 = 65.
878. В арифметичній прогресії а10 = 5, а11 = –4. Знайдіть а1, d, а5, а21.
an — ap. пр., a10 = 5. a11 = –4.
Знайти: a1; d; a5; a21.
d = 4 – 5 = –9. 5 = a1 – 9 · 9. a1 = 5 – 81. a1 = –76. a5 = –76 – 94 =
= –112. a21 = –76 – 9 · 20 = –256.
Відповідь: a1 = –76; d = –9; a5 = –112; a21 = –256.
879. В арифметичній прогресії а25 = 5, а27 = 4. Знайдіть а7, а20.
an — ap. пр., a25 = 5. a27 = 4.
Знайти: a7; a20.
an = am + d(n – m);
a27 = a25 + d(27 – 25); 5 = 4 + 2d; 2d = 1. d =
a7 = 4 – 10 = –6. 5 = a20 + 5 •
Відповідь: a7 = –6; a20 = 2,5.
880. В арифметичній прогресії а4 = 2, а6 = 3. Знайдіть а40, а41.
an – aр. пр., а4 = 2. а6 = 3.
Знайти: а40; а41.
3 = 2 + d · 2. 2d = 1. d =
a40 = 3 +
Відповідь: a40 = 20; a41 = 20
881. Знайдіть n–й член арифметичної прогресії:
а) d = 5 – 2 = 3. аn = 2 + 3(n – 1); an = Зn – 1. | б) d = 6 – 7 = –1. an = 7 – 1 • (n – 1); an = 7 – n + 1. an = 8 – n; |
в) d = an = an = | г) d = 1 an = 2 – an = 2 – an = 2 |
882. Запишіть формулу n–го члена арифметичної прогресії;
а)
d = 12 – 7 = 5. an = 7 + 5(n – 1); an = 5n + 2.
б)
d = –19 – (–25) = 6. an = –25 + 6(n – 1);
an = –25 + 6n – 6. an = 6n – 31.
в)
d = 0,5 – (–2,5) = 3. an = –2,5 + 3(n – 1);
ат = –2,5 + Зn – 3. ат = Зn – 5,5.
г)
d = –3,7 + 4,5 = 0,8. аn = –4,5 + 0,8(n – 1);
аn + 0,8n – 0,8. аn = 0,8n – 5,3.
883. Знайдіть суму перших десяти членів арифметичної прогресії:
a) an – ар. пр., а1 = –3,5. а10 = 10.
Знайти: S10.
Sn =
Відповідь: –125.
б) an – ар. пр., а1 = 66. а10 = –6.
Знайти: S10.
S10 =
Відповідь: 300.
в) an – ар. пр., а1 = –3,5. а10 = 2.
Знайти: S10.
S10 =
Відповідь: 300.
г) an – ар. пр., а1 = 20. а10 = 21,8.
Знайти: S10.
S10 =
Відповідь: 209.
884. Знайдіть перший член і різницю арифметичної прогресії, якщо:
a) an — ар. пр., a1 = 95. S10 = 500.
Знайти: a1; d.
500 =
95 = 5 + d · 9. d = 10.
Відповідь: a1 = 5; d = 10.
б) an — ap. пр., a15 = 47. S30 = 1500.
Знайти: a1; d.
a1 + d · 14 47, a1 + 14d = 47,
a1 + 14d = 47, a1 + 14d = 47, a1 + 14 · 6 = 17, a1 = –37,
a1 + 14, d = 59; 0,5d = 3; d = 6; d = 6.
Відповідь: a = –37; d = 6.
885. Знайдіть суму перших ста членів арифметичної прогресії:
a) an — ap. пр., 50; 49; 48; ...
Знайти: S100.
d = 49 – 50 = –1. S100 =
Відповідь: 50.
б) an — ap. пр., –50; –49; –48; ...
Знайти: S100.
d = –49 + 50 = 1. S100 =
Відповідь: –50.
в) an — ap. пр., 2; 7; 12; 17; ...
Знайти: S100.
d = 7 – 2 = 5. S100 =
Відповідь: 24 950.
г) an — ap. пр., 16; 13; 10; 7; ...
Знайти: S100.
S100 =
Відповідь: –13 250.
886. Знайдіть суму перших сорока членів арифметичної прогресії, якщо:
а) an — ap. пр., а1 = 2. d = 3.
Знайти: S40.
S40 =
Відповідь: 2420.
б) an — ap. пр., а1 = –18. d = 5.
Знайти: S40.
S40 =
Відповідь: 3180.
в) an — ap. пр., а1 = 3. d = –0,2.
Знайти: S40.
S40 =
Відповідь: –36
г) an — ap. пр., а1 = 7. а50 = 252.
Знайти: S40.
252 = 7 + d · 49. 49d = 245. d = 5.
S40 =
Відповідь: 4180.
887. В арифметичній прогресії відомі перший член a1 і різниця d. Знайдіть суму її перших n членів Sn, якщо:
Знайдемо перших Sn членів наведених арифметіичних прогресій, в яких перший член і різниця d. Для цього застосуєм о формули
an = a1 + (n – 1) · d і Sn =
а) a1 = 3, d = 2; n = 32; a32 = З + 31 · 2 = 65; S32 =
= 1088;
б) a1 = 4, d = 4; n = 25; a25 = –4 + 24 · 4 = 92; S25 =
= 1100;
в) а1 = 15, d = –2; n = 40; a50 = 15 + 39 · (–2) = –63;
S40 =
г) а1 = –5, d = –7; a12 = 12; а12 = –5 + 11 · (–7) = –82; S12 =
д) а1 = 0, d = 7; n = 35; a35 = 0 + 34 • 7 = 238; S35 =
= 4165;
е) a1 = 8, d = 0; n = 50; a50 = 8 + 59 · 0 = 8;
S50 =
888. Знайдіть 20–й член і суму двадцяти членів арифметичної прогресії 3, 7, 11, 15, ... .
Знайти: a20, S30.
d = 7 – 3 = 4. a20 = 3 + 4 · 19 = 79. S20 =
Відповідь: a20 = 79; S20 = 820.
889. Знайдіть суму шістдесяти перших натуральних чисел.
Знайти: S60.
d = 2 – 1 = 1. S60 =
Відповідь: 1830.
890. Учитель запропонував знайти суму всіх натуральних чисел від 1 до 40; вважав, що школярі довго додаватимуть сорок чисел. А малий Карл Гаусс (згодом відомий німецький математик) завдання виконав за хвилину. Як він міркував? Спробуйте завдання виконати усно.
Розв'язання. Карл Гаусс, розглянувш и задану послідовність натуральних чисел, помітив, що сума будь–яких двох членів, рівновіддалеиих від її кінців, дорівню є сумі двох інших таких членів і дорівню є сумі крайніх членів. А оскільки членів 40, то таких сум удвічі менше. Тому, взявши суму крайніх членів і помноживши на кількість сум, Гаусс дістав шукану суму, тобто
S = (1 + 40) ·
891. Знайдіть суму перших ста натуральних чисел.
Знайдемо суму перших ста натуральних чисел. Маємо арифметичну прогресію, в якій a1 = 1, a100 = 100. Тоді
S100 =
892. Знайдіть суму перших ста непарних натуральних чисел.
Знайдемо суму перших ста непарних натуральних чисел. Послідовність непарних натуральних чисел 1, 3. 5, ..., тобто d = 2.
an = a1 + (n – 1) · d; a100 = 1 + (100 – 1) · 2 = 199; S100 =
=
893. Ресора складається з десяти сталевих смуг (мал. 136). Довжина верхньої смуги 105 см, а кожна інша на 9 см коротша від попередньої. Знайдіть суму довжин усіх смуг ресори.
an – aр. пр., a1 = 105. d = –9.
Знайти: S10. S10 =
Відповідь: 645.
894. Людям, які копають криницю, обіцяно за перший метр заплатити 30 крб., а за кожний наступний — на 20 крб. більше, ніж за попередній метр. Скільки вони одержать за копання 12–метрової криниці?
Розв’язання. Оскільки сума грошей, яка буде сплачуватись за кожний наведений метр, починаючи з другого, збільшується на однакове число, то маємо арифметичну прогресію, в якій а1 = 30,
d = 20, n = 12. Тоді, виходячи з формули n–го члена: an = а1 + (n –
– 1)d, сума, сплачена за 12–й метр, становитиме a12 = 30 + 11 · 20 =
= 250 грн. Скористапппісь формулою суми n перших членів ариф– метичної прогресії Sn =
Відповідь: 1680 грн.
895. В арифметичній прогресії a1 = 0,1, d = 2. Знайдіть a9, аn, а3р.
аn — ар. пр., a1 = 0,1. d = 2.
Знайти: a9, an, a3p.
а9 = 0,1 + 2 · 8 = 16,1. an = 0,1 + 2 · (n – 1) = 2n – 1,9.
a3p = 0,1 + 2(3p – 1) = 6p – 1,9.
Відповідь: a9 = 16,1; an = 2n – 1,9; a3p = 6p – 1,9.
896. Знайдіть a1, d, a21, a100, якщо.
Знайдемо a30 арифметичної прогросії а1, а2, a3, a4, якщо:
а) а3 = 3; а4 = 4; d = а4 – aЗ = 4 – 3 = 1; а1 = a3 – 2d = З – 2 · 1 = 1;
а30 = 1 + 1 · 29 = 30;
б) а5 = 9; а7 = 13; d =
a30 = 1 + 29 · 2 = 59;
в) а1 = 8; a5 – а3 = 6, d =
г) а2 = 5, а5 – а4 = 12; a5 = a1 + 4d; d =
– З = 2; a30 = 2 + 29 · З = 89.
897. a1, а2, а3, а4, ... — арифметична прогресія. Знайдіть a1, d, a21, a100, якщо.
а) an — ар. пр., a1 = 10. а7 = 19.
Знайи: а1; d, a21, а100; a1 + 3d = 10
a1 + 6d = 19
Відповідь: a1 = 1; d = 3; а21 = 61; a100 = 298.
б) an — ар. пр., а5 = 5,2. а9 = 6,8.
Знайти: а1, d; а21, а100 a1 + 4d = 5,2
a1 + 8d = 6,8
4d = 1,6. d = 0,4. а1 + 4 · 0,4 = 5,2. a1 = 3,6. а21 = 3,6 + 0,4 • 20 =
= 11,6. a100 = 3,6 + 0,4 • 99 = 7, 56.
Відповідь: а1 = 3,6; d = 0,4; a21 = 11,6; a100 = 7,56.
в) аn — ар. пр., a5 = 8,2. a1 = 4,7.
Знайти: а1; d; а21; а100 а1 + 4d = 8,2
a1 + 9d = 4,7
5d = –3,5. d = –0,7. a1 + 4 · (–0,7) = 8,2. a1 = 11. а21 = 11 – 0,7 ·
· 20 = –3. a100 = 11 – 0,7 · 99 = –58,3.
Відповідь: а1 = 11; d = –0,7; а21 = –3; a100 = –58,3.
900. Які з чисел –23, –14, –З, 1, 3, 14, 23 є членами арифметичної
прогресії, n–й член якої:
а) an = 5n – 19. –23 = аn – 19. 5n = –4. n = –0,8. –23 не є членом ар. пр. –14 = 5n – 19. 5n – 5. n = 1. –14 є членом ар. пр.
–3 = 5n – 19. 5n = 16. n = 3
1 – 5n – 19. 5n = 20. n = 4. 1 є членом ар. пр.
3 = 5n – 19. 5n = –22. n = –4,4. 3 не є членом ар. пр.
3 = 5n – 19. 5n = –22. n = –4,4. 3 не є членом ар. пр.
14 = 5n – 19. 5n = 33. n = 6,6. 14 не є членом ар. пр.
23 = 5n – 19. 5n = 42. n = 8,4. 23 не є членом ар. пр.
б) bn = 0,1n + 11. –23 = 0,1n + 11. 0,1n = –34. n = –340. –23 не є членом ар. пр.
–14 = 0,1n + 11. 0,1n = –25. n = –250. –14 не є членом ар. пр.
–3 = 0,1n + 11. 0,1n = –14. n = –140. –3 не є членом ар. пр.
1 = 0,1n + 11. 0,1n = –10. n = –100. 1 не є членом ар. пр.
3 = 0,1n + 11. 0,1n = –8. n = –80. 3 не є членом ар. пр.
14 = 0,1n + 11. 0,1n = 3. n = 30. 14 є членом ар. пр.
23 = 0,1n + 11. 0,1n = 12. n = 120. 23 є членом ар. пр.
в) an = 97 – 2n; –23 = 97 – 2n
2n = 120. n = 60. –23 не є членом ар. пр.
–14 = 97 – 2n; 2n = 111. n = 55,5. –14 не є членом ар. пр.
–3 = 97 – 2n; 2n = 100. n = 50. –3 є членом ар. пр.
1 = 97 – 2n; 2n = 96. n = 48. 1 є членом ар. ар.
3 = 97 – 2n; 2n = 94. n = 47. 3 є членом ар. пр.
14 = 97 – 2n; 2n = 83. n = 41,5. 14 не є членом ар. пр.
23 = 97 – 2n; 2n = 74. n = 37. 23 є членом ар. пр.
901. Скільки від’ ємних членів має арифметична прогресія:
а)
Знайти: скільки від’ємних членів?
d = –8,6 – (–10,3) = 1,7. –10,3 + 1,7(n – 1) < 0. –10,3 + 1,7n – 1,7 < 0.
1,7n – 12 < 0. 1,7n < 12. n < 7
Відповідь: 7.
6)
Знайти: скільки від’ємних членів?
d = –3 5 ,7 – (–3 7 ,5 ) = 1,8. –3 7 ,5 + 1,8(п – 1) < 0. –3 7 ,5 + 1,8н – 1,8 < 0.
1,8n < 39,3. n < 21,8(3).
Відповідь: 21.
902. Скільки додатних членів містить арифметична прогресія:
а)
Знайти: скільки додатних членів?
d = 2,3 – 2,5 = –0,2. 2,5 – 0,2(n – 1) > 0. 2,5 – 0,2n + 0,2 > 0.
–0,2n > –2,7. n < 13,5.
Відповідь: 13.
б)
Знайти: скільки додатних членів?
d = 151 – 176 = –25. 176 – 25(n – 1) > 0. 176 – 25n + 25 > 0. –25n >
> – 201. n < 8,04.
Відповідь: 8.
903. Скільки від’ ємних членів має арифметична прогресія:
а)
Знайти: скільки від’ємних членів?
d = –30– (–32) = 2. –32 + 2(n – 1) < 0. –32 + 2n – 2 < 0. 2n < 34.
n < 17.
Відповідь: 16.
б)
Знайти: скільки від’ ємних членів?
d = –8 – (–8
–8
–8
Відповідь: 17.
904. Скільки членів арифметичної прогресії 10, 16, 22, ... міститься
між числами 110 і 345?
Знайти: скільки членів прогресії міститься між числами 110 і 345?
d = 16 – 10 = 6. n = 40,1(6)
а18 = 10 + 6 · 17 = 112.
110 = 10 + 6(n – 1)
110 – 10 + 6 = 7n
n = 17
345 = 10 + 6(n – 1)
345 = 10 + 6n – 6. 6n = 341. n = 56,8(3)
а56 = 10 + 6 · 55 = 340. 56 – 18 = 38.
Відповідь: 38 членів.
905. Знайдіть перший член і різницю арифметичної прогресії,
заданої формулою n–го члена:
а) ар. пр. cn = 5n – 3. с1 = 5 · 1 – З = 2; с2 = 5 · 2 – З = 7. d = 7 –
– 2 = 5.
Відповідь: с1 = 2; d = 5.
б) ар. пр. an = 2n + 10. a1 = 2 · 1 + 10 = 12; a2 = 2 ·2 + 10 = 14.
d = 14 – 12 = 2.
Відповідь: а1 = 12; d = 2.
в) ар. пр. an = –З – 0,5n; а1 = –З – 0,5 · 1 = –3,5; a2 = –З – 0,5 · 2 = = –4. d = –4 – (–3,5) = –0,5.
Відповідь: a1 = –3,5d = –0,5.
906. Чи є арифметичною прогресією послідовність, n–й член якої:
а) an = Зn + 1. а1 = З · 1 + 1 = 4; а2 = З · 2 + 1 = 7; a3 = З · З +
+ 1 = 10. d = 3: так;
б) bn = 5 – 4n; b1 = 5 – 4 · 1 = 1; b2 = 5 – 4 · 2 = –3; b3 = 5 – 4 · 3 =
= –7. d = –4
в) cn = 2n + 1. с1 = 21 + 1 = З; с2 = 22 + 1 = 5; с3 = 23 + 1 = 9.
5 =
5 = 6, не — правильно. Послідовність не є прогресією.
907. Ha стороні CA кута ACB від його вершини відкладено рівні
відрізки і через їх кінці проведено паралельні прямі (мал. 137).
Знайдіть довжини відрізків A3B3, A7B7, AnBn, якщо A1B1 = 2,5 см.
Розв'язання. Оскільки відрізки A1B1, A3B3, A7B7, AnBn паралельні, то трикутники А1СВ1, А2СВ2, А3СВ3, AnCBn, подібні, отже,
Тоді A3B3 = ЗАВ = З · 2,5 = 7,5 (см);
А7В7 = 7 • 2,5 = 17,5 (см);
AnBn = n · 2,5 = 2,5n (см).
Відповідь: 7,5 cм; 17,5 см; 2,5n см.
908. a1, а2, а3, а4, ... — арифметична прогресія, с — довільне число. Доведіть, що послідовність ca1, са2, са3, са4, ... — так само арифметична прогресія.
Доведення: Оскільки
Перевіримо властивість арифметичної прогресії:
ca2 =
909. a1, а2, а3, ... і x1, х2, х3, ... — арифметичні прогресії. Доведіть, що арифметичною прогресією є і послідовність a1 + x1, a2 + x2,
a3 + x3, ... .
Дано:
Довести:
Доведення: Оскільки
a2 =
а2 + х2 =
Перевіримо властивість арифметичної прогресії:
а2 + х2 =
910. Числа a2, b2, с2 нерівні й утворюють арифметичну прогресію.
Доведіть, що арифметичну прогресію утворюють і числа 1 b + c , 1 c + a , 1 a + b .
Доведення: Оскільки
b2 =
a2 + ac + 2bc + ac + c2 = 2ab = 2b2 + 2ac + 2bc
a2 + c2 = 2b2| : 2
b2 =
911. Дано арифметичну прогресію, n–й член якої аn. Доведіть,
що: а) а2 + а23 = а13 + а12; б) а20 – а16 = а10 – a6.
а) аn — ар. пр., а2 + a23 = a13 + a12.
Доведення: a1 + d + а1 + 22d = a1 + 12d + а1 + 11d
2a1 + 23d = 2a1 + 23d
6) a20 – a16 = a10 – a6.
Доведення: a1 + 19b – a1 – 15d = a1 + 9d – a1 – 5d
4d = 4d, — правильно.
912. Якась людина має багато коней, і всім їм різна ціна. Найгірший кінь коштує 4 золотих, а найкращий — 55 золотих, і ціна від одного
до другого коня весь час зростає на 3 золотих. Питаємо: скільки ж усього було коней?
Розв’язання. Оскільки, починаючи з другого коня, ціна кожного наступного коня весь час піднімається на З золотих, тобто на одне й те саме число, то маємо арифметичну прогресію, в якій a1 = 4, an =
= 55, d = 3.
Оскільки аn = а1 + (n – 1)d, то, підставивши відомі числа, дістанемо рівняння 55 = 4 + (n – 1) • З, де n — кількість коней.
Тоді Зn + 4 – З = 55; Зn = 54; n = 54 : 3; n = 18.
Відповідь: 18 коней.
913. Знайдіть суму перших п членів арифметичної прогресії, якщо:
а) аn — ар. пр., a1 = 1; a5 = 3; n = 40.
Знайти: S40.
3 = 1 + d · (5 – 1). 2 = 4d; d = 0,5. S40 =
= 430.
Відповідь: 430.
б) аn — ар. пр., a1 = –3; a3 = 3; n = 50.
Знайти: S50.
1 = –3 + d · (3 – 1). 2d = 4; d = 2. S50 =
= 2300.
Відповідь: 2300.
в) аn — ар. пр., a2 = 5; a4 = 6; n = 100.
Знайти: S100.
6 = 5 + d · (4 – 2). 1 = 2d; d = 0,5, a1 = 4,5.
S100 =
Відповідь: 2925.
г) an – ар. пр., а1 = 100; а3 = 3, n = 100.
Знайти: S100.
3 = 100 + d(3 – 1). d = –48,5. S100 =
= 230075.
Відповідь: 230075.
914. Знайдіть суму всіх парних натуральних чисел, менших за 200.
an – ар. пр., a1 = 2. d = 2. an = 198. 198 = 2 + 2(n – 1)
198 = 2 + 2n – 2; n = 99. S99 =
Відповідь: 4950.
915. Знайдіть суму всіх непарних натуральних чисел, менших за 200.
an – ар., пр., a1 = 1. d = 2. an = 199.
Знайти: Sn.
199 = 1 + 2(n – 1)
199 = 1 + 2n – 2. 2n = 200. n = 100. S100 =
Відповідь: 9950.
916. Знайдіть суму натуральних чисел, менших від 1000, які кратні:
Знайдемо суму натуральних чисел, менших від 1000, які:
а) кратні 3: an = 3n; an < 1000; тобто Зn < 1000; n = 333,3 ....
Оскільки n натуральне, то n = 333. Тоді маємо арифметичну прогресію, в якій а1 = З, a333 = З · 333 = 999. S33 =
=
б) Кратні 5; an = 5n; an < 1000, тобто 5n < 1000; n < 200. Отже,
n = 199.
Тоді маємо арифметичну прогресію, в якій а1 = 5, а199 = 5 • 199 =
= 995.
S199 =
в) кратні 12; an = 12n; an < 1000, тоб то 12n < 1000; n < 83,3.... Оскільки n натуральне, то n = 83. Тоді маємо арифметичну прогресію, в якій а1 = 12, а83 = 12 · 83 = 996.
S83 =
917. Знайдіть суму всіх цілих чисел, що належать проміжку:
Знайдемо суму всіх цілих чисел, що належить наведеним проміжкам.
а) Цілі числа, що належать проміжку [–30; 70], становлять арифметичну прогресію, в якій а1 = –30, an = 70, d = 1. Оскільки
аn = a1 + (n – 1)d, то 70 = –30 + (n – 1) · 1; 70 = –31 + n; n = 101.
Отже, S101 =
б) Цілі числа, що належать проміжку [–70; –30], становлять арифметичну прогресію, в якій а1 = –70, an = –30, d = 1. Оскільки
an = а1 + (n – 1)d, то –30 = –70 + (n – 1) · 1; –30 = – 71 + n; n = 41.
Отже S41 =
в) Цілі числа, що належать проміжку (–70; 70), становлять арифметичну прогресію, в якій a1 = –69, an = 69, d = 1, бо крайні числа не входять до проміжку.
Оскільки а1 + аn = –69 + 69 = 0, то Sn =
918. В арифметичній прогресії 10 членів. Сума членів з непарними
номерами дорівнює 10, а з парними — 25. Знайдіть її сьомий член.
an – ар. пр., a1 + a3 + a5 + a7 + a9 = 10. a2 + a4 + a6 + a8 + a10 = 25.
Знайти: a7 a1 + a1 + 2d + a1 + 4d + a1 + 6d + a1 + 8d = 10.
a1 + d + a1 + 3d + a1 + 7d + a1 + 9d = 25;
5a1 + 2d = 10, a1 + 4d = 2,
5a1 + 25d = 5; a1 + 5d = 5;
d = 3. a1 + 12 = 2. a1 = –10. a7 = –10 + 3 · 6 = 8.
Відповідь: 8.
919. Тринадцятий член арифметичної прогресії дорівнює 3. Знайдіть суму її перших 25 членів.
an – ap. пр., a13 = 3.
Знайти: S25 3 = a1 + d · 12. a12 + a14 = 6. S25 = 6 · 12 + 3 = 75.
Відповідm: 75.
920. Сума перших п’ятнадцяти членів арифметичної прогресії
дорівнює 20, а сума перших її дванадцяти членів на 6 менша. Знайдіть суму перших 27 членів.
an — ар. пр., S15 = 20. S12 < S15 на 6.
Знайти: S27.
(a1 + 7d) · 15 = 20 |: 5
(2a1 + 11d) · 6 = 14| : 2
(a1 + 7d) · 3 = 4 3a1 + 21d = 4
(2a1 + 11d) · 3 = 7 6a1 + 33d = 7
3a1 + 12d = 3|: 3
a1 + 4d = 1. a1 = 1 – 4d
3(1 – 4d) + 21d = 4. 3 – 12d + 21d = 4. 9d = 1. d =
a1 = 1 –
Відповідь: 54.
921. Знайдіть суму перших 20 членів арифметичної прогресії,
заданої формулою n–го члена:
a) an = 2 + 5n – ар. пр., a1 = 7. a20 = 102. S20 = ?
S20 =
Відповідь: 1090.
б) an = 2n – 1 – ар. пр.
Знайти: S20.
a1 = 1. a20 = 39. S20 =
Відповідь: 400.
в) an = –3 + n – ар. пр.
Знайти: S20.
a1 = –3. a20 = 17. S20 =
Відповідь: 140.
922. Знайдіть п’ятий член арифметичної прогресії, якщо суму n перших її членів можна знайти за формулою:
a) Sn = n2 – 6n – сума ар. пр.
Знайти: а5.
а1 = 1 – 6 = –5. S2 = 4 – 24 = –20. a2 – 5 = –20. d = –15 + 5 = –10. a2 = –15. a5 = –5 – 10 · 4 = –45.
Відповідь: –65.
б) Sn = 4n2 – 2n – сума ар. пр.
Знайти: а5.
a1 = 4 – 2 = 2. S2 = a1 + a2 = 16 – 4 = 12. 2 + a2 = 12. a2 = 10. d = 10 – 2 = 8. a5 = 2 + 8 · 4 = 34.
Відповідь: 34.
923. Сума четвертого і шостого членів арифметичної прогресії
дорівнює 14. Знайдіть суму перших дев’яти членів прогресії.
an – ар. пр., а4 + а6 = 14.
Знайти: S9.
a1 + 3d + a1 + 5d = 14. 2a1 + 8d = 14. a1 + 4d = 7. a5 = 7. S9 =
= 4 · 14 + 7 = 63.
Відповідь: 63.
924. Скільки разів проб’є годинник упродовж 12 год, якщо він відбиває щопівгодини?
25 разів.
925. При вільному падінні фізичне тіло проходить за першу секунду 4,9 м, а кожну наступну — на 9,8 м більше. Знайдіть: а) глибину шахти, якщо камінець досяг її дна через 8 с після початку падіння;
б) скільки секунд падала б гайка з висоти 490 м.
Розв’язання. а) Оскільки тіло, починаючи з другої (секунди, проходить, за кожну наступну на 9,8 м більше, ніж за попередню, то маємо арифметичину прогресію з а1 = 4,9, d = 9,8, n = 8. Оскільки an = а1 + (n – 1)d, то за восьму секунду камінець пролетить а8 =
= 4,9 + (8 – 1) · 9,8 = 73,5 м. Скориставшись фopмулою суми n перших членів арифметичної прогресії. Sn =
глибину шахти: S8 =
б) З умови задачі відомо, що за першу секунду тіло пролетить 4,9 м, а починаючи з другої секунди, пролітає за кожну наступну на 9,8 м більше, ніж за попередню, то це справедливо і для падіння гайки.
Тобто маємо арифметичну прогресію за а1 = 4,9, d = 9,8, Sn = 490.
Підставивши у формули Sn =
an = 4,9 + (n – 1) · 9,9, an = 9,8n – 4,9,
490 =
9,8n2 = 980; n2 = 100; n1 = 10; n2 = –10. Оскільки n – це кількість секунд, то n = –10 не задовольняє умову задачі. Отже, n = 10, тобто гайка падала б 10 секунд.
Відповідь: а)
926. Міри кутів п’ятикутника утворюють арифметичну прогресію.
Доведіть, що міра одного з цих кутів дорівнює 108°. Складіть подібні задачі для трикутника і семикутника.
Розв’язання. Сума кутів многокутника дорівнює Sn = 180(n – 2), де n – кількість кутів. Тоді для п’ятикутника вона становить Sn = 180
а5 = а4 + 4d градусів. Тоді сума кутів становить S5 =
=
Задача для трикутника.
Оскільки S3 =
=
= 180
Задача для семикутника
S7 =
=
+ 3d) = 900
= 5
927. Кінці відрізків, паралельних основам трапеції, лежать на її
бічних сторонах і ділять кожну з них на 8 рівних частин. Знайдіть довжини цих відрізків та їх суму, якщо основи трапеції а і b (мал. 138).
Розв’язання. Нехай у трапеції ABCD кінці відрізків с1, с2, ..., с7 ділять бічні сторони на 8 рівних відрізків. Ці відрізки паралельні між собою і паралельні основам трапеції. Проведемо відрізок CN такий, що
CN
Довжини всіх паралельних відрізків, розміщених між CN i AB, рівні b. AN = b, тоді ND = a – b.
Довжини паралельних відрізків, розміщених між відрізками CN i CD, дорівнюють (починаючи від нижньої основи трапеції)
Довжини відрізків с1, с2, ..., с7 становлять арифметичну прогресію, яка здається формулою cn = b + n.
с1 = b + 1 ·
с2 = b + 2 ·
с3 = b + 3 ·
с4 = b + 4 ·
с5 = b + 5 ·
с6 = b + 6 ·
с7 = b + 7 ·
Суму довжин відрізків с1, с2, ... с7 знайдемо як суму семи перших членів заданої арифметичної прогресії за формулою Sn =
Тоді S7 =
= 3,5(a + b).
928. Скоротіть дріб:
a)
2x2 – 5x – 3 = 0. D = 25 – 4 · 2(–3) = 49.
x1 =
б)
2a2 + 7S + 3 = 0. D = 49 – 4 · 2 · 3 = 25. a1 =
a2 =
в)
929. Розв’яжіть нерівність:
a) x2 – 8x < 0, x(x – 8) < 0.
x
б) x2 + 7x < 0. x(x + 7) < 0.
x = 0 x + 7 = 0. x = –7.
x
в) x2 – 16 < 0. x =
x
г) x2 – 3
x
935. Напишіть сім перших членів геометричної прогресії, в якій:
Напишемо сім перших членів геометричної прогресії, у якої:
а) b = 1; q = 3. 1; 3; 9; 27; 81; 243; 729;
б) b = 10; q =
в) b1 = –5; q = 2. –5; –10; –20; –40; –80; –160; –320;
г) b1 = 1; q = –2. 1; –2; 4; –8; 16; –32; 64.
938. Знайдіть b4, b7, bn.
bn – геом. пр., b1 = –3. q = 2.
Знайти: b4; b7; bn.
b4 = – 3 · 23 = –24. b7 = – 3 • 26 = –192. bn = –3 • 2n–1.
939. Знайдіть перший член геометричної прогресії, в якій:
a) bn — геом. пр., b8 = 384. q = 2.
Знайти: b1.
384 = b1 · 27 · b1 =
Відповідь: 3.
б) bn — геом. пр., b5 = 31,25. q = –2,5.
Знайти: b1.
51,25 = b1 • (–2,5)4. 51,25 = b1 · 39,0625. b1 = 1,312.
Відповідь: 1,312.
940. Знайдіть b12 якщо:
Знайдіть b12 геометричної прогресії b1, b2, b3, b4,..., якщо:
a) b1 = 1, b2 = 6; q =
= 362797056;
б) b1 = 25, b2 = –50; q =
= –51200;
в) b3 = 1, b4 = 0,5; q =
= 4 · (
г) b2 = 2, b4 = 4; q2 =
=
941. Знайдіть сьомий член геометричної прогресії, якщо:
a) bn – геом. пр., b3 = 3. b4 = 6.
Знайти: b7.
q =
b3 = b1 · q2 3 = b1 · 4. b1 =
Відповідь: 48.
б) bn – геом. пр., b3 = –1,5. b5 = –6.
Знайти: b7.
q2 =
q = –2. b1 =
q = 2. b1 =
Відповідь: 24.
в) bn – геом. пр., b5 = 80. b6 = –160.
Знайти: b7.
q =
Відповідь: 32.
г) bn – геом. пр., b6 = 18; b4 = 72.
Знайти6 b7.
q2 =
q = –
b1 = –576. b7 = 576 · (–
Відповідь: –9; 9.
942. Напишіть формулу n–го члена геометричної прогресії:
а)
q =
б)
q =
в)
q =
г)
q = –
943. Знайдіть номер n–го члена геометричної прогресії, в якій:
a) bn — гeoм. пр., b1 = 4. q = 3. bn = 324.
Знайти: n.
324 = 4 · 3n–1 3n–1 = 81. 33n–1 = 34; n – 1 = 4. n = 5.
Відповідь: 5.
б) bn — гeoм. пр., b1 = –8; q = 2. bn = –256.
Знайти: n.
–256 = –8 • 2n–1 2n–1 = 32. 2n–1 = 25 n – 1 = 5. n = 6.
Відповідь: 6.
944. A1C1 — середня лінія ∆ ABC, A2C2 — середня лінія ∆ A1BC1, A3C3 — середня лінія ∆ A2BC2 і т. д. (мал. 140). Чи правильно, що довжини відрізків AC, A1C1, A2C2, … утворюють геометричну прогресію?
Розв’язання. Розглянемо малюнок. А1С1 =
945. У геометричній прогресії перший член b1, знаменник q.
Знайдіть суму її перших членів, якщо:
a) bn – геом. пр., b1 = –3; q = 3. n = 6.
Знайти: S6.
S6 =
Відповідь: –1092.
б) bn – геом. пр., b1 = 2,5; q = 0,4, n = 4.
Знайти: S4.
S4 =
Відповідь: 4,06.
в) bn – геом. пр., b1 = 4; q = –2. n = 4.
Знайти: S10.
S10 =
Відповідь: –1364.
г) bn – геом. пр., b1 =
Знайти: S6.
S6 =
Відповідь:
946. Знайдіть суму n перших членів геометричної прогресії, якщо:
a) bn – геом. пр., а1 = 1; q = 2. n = 2.
Знайти: S9.
S9 =
Відповідь: 511.
б) bn – геом. пр., а1 = 1. q =
Знайти: S10.
S10 =
Відповідь:
в) bn – геом. пр., а1 = 81. q =
Знайти: S8.
S8 =
Відповідь:
г) bn – геом. пр., а1 = –2; q = 2. n = 12.
Знайти: S12.
S12 =
Відповідь: –8190.
947. Знайдіть суму перших шести членів геометричної прогресії:
а)
Знайти: S6.
q =
Відповідь: 5208.
б)
Знайти: S6.
q =
в)
Знайти: S6.
q =
г)
Знайти: S6.
S6 = 3 · 6 = 18.
ґ)
Знайти: S6.
q =
948. Знайдіть суму п’ятнадцяти перших членів геометричної
прогресії:
Знайдемо суму 15 перших членів геометричної прогресії. При розв’язанні застосовуємо формулу Sn =
a) 1; 2; 4; 8; …; b1 = 1, q = 2, n = 15;
S15 =
б) 1024; 5212; 256; ... ; b1 = 1024, q =
S15 =
в) 1; –2; 4; –8; …; b1 = 1, q = –2, n = 15; S15 =
=
г) 1024; –512; 256; …; b1 = 1024, q =
S15 =
=
= 682,6875.
949. Одного разу розумний бідняк попросив у скупого багатія притулку на два тижні на таких умовах: «За це я тобі першого дня заплачу 1 крб., другого — 2, третього — 3 і т. д., збільшуючи щоденну плату на 1 крб. Ти ж будеш подавати милостиню: першого дня 1 копійку, другого — 2, третього — 4 і т. д., збільшуючи щодня милостиню вдвічі». Багатій з радістю на це згодився, вважаючи
умови вигідними. Скільки грошей одержав багатій?
ар. пр. (an): 100; 200; 300; … геом. пр. (bn); 1; 2; 4; …
Знайти:
d = 200 – 100 = 100.
q =
Відповідь: віддав 5883 коп.
950. Чоловік, продаючи коня, запропонував покупцеві заплатити тільки за гвіздки, якими прибито до копит того коня підкови. За перший гвіздок — 1 пфеніг, за другий — 2, за третій — 4 і т. д.: за кожний удвічі більше, ніж за попередній. За скільки він продавав
коня, якщо гвіздків було 32?
Знайти: S32 =
a) bn – геом. пр., b3 = 625. b7 = 81.
Знайти: b1; q. b7 = b3 · q4 q4 =
q1 =
b1 =
625 = b1 · (
Відповідь: b1 =
б) bn – геом. пр., b5 = 3; b10 = –27
Знайти: b1; q. b10 = b5 · q5 – 27
–9
3 = b1 · (–
Відповідь: b =
в) bn – геом. пр., b4 =
Знайти: b1; q.
q4 =
Відповідь: q = –
г) bn – геом. пр., b4 = –6. b8 = –1
Знайти: b1; q. –1
q = –
–6 = b1 · (
Відповідь: q = –
952. Запишіть формулу n–го члена геометричної прогресії:
a)
q = –2; bn = 3 · (–2)n–1;
б)
q =
в)
q =
г)
q =
953. Чи є число 384 членом геометричної прогресії:
a)
q = 2; 384 = 3 · 2n–1 128 = 2n–1 25 = 2n–1 26 = 2n
n = 6. b6 = 384. Так.
б)
q =
= 6n–1; 65 = 6n–1. n – 1 = 5. n = 6. b6 = 386. Так.
954. Яке з чисел –27, –9, 18, 20, 27 є членом послідовності, n–й член якої:
a) bn = 5 · 2n
–27 = 5 · 2n; 5,4 = 2n; n
–9 = 5 · 24 –
18 = 5 · 2n; 3,6 = 2n; n
20 = 5 · 2n; 4 = 2n; n = 2. n
27 = 5 · 2n; 5,4 = 2n; n
б) xn = (–3)n+1
–27 = (–3)n+1; (–3)3 = (–3)n+1; n = 2. n
–9 = (–3)n+1; –32 = (–3)n+1; n
18 = (–3)n+1; 2 · 32 = (–3)n+1; n
20 = (–3)n+1; n
27 = (–3)n+1; 33 = (–3)n+1; n
в) yn = –36(–
–27 = –36 · (–
n
–9 = –36 · (–
n
18 = –26 (–
n = 1. n
20 = –36 · (–
27 = –36 · (–
г) an = –12 · (–
n
–9 = –12(–
n
–18 = –12 · (–
n = 1. n
20 = –12(–
n
27 = –12(–
n
955. Знайдіть перший член і знаменник геометричної прогресії, в якій:
a) bn – геом. пр., b1 + b3 = 10. b2 + b4 = 30.
Знайти: b1; q
b1 + b1q2 = 10, b1(1 + q2) = 10,
b1q + b1q3 = 30; b1q(1 + q2) = 30;
q = 3. b1 · 10 = 10. b1 = 1.
Відповідь: b1 = 1; q = 3.
б) bn – геом. пр.
b1q4 – b1 = 15, b1(q4 – 1) = 15,
v1q3 – b1q = 6; b1q(q2 – 1) = 6;
2q2 + 2 = 5q
2q2 – 5q + 2 = 0. D = 25 – 16 = 9. q1 =
q2 =
b1((
Відповідь: q = 2; b1 = 1; q =
956. Чи є послідовність, задана формулою сn = (–3)n+2, геометричною прогресією? Якщо так, то знайдіть її перший член і знаменник.
cn = (–3)n+2
c1 = (–3)3 = –27; c2 = (–3)4 = 81; c3 = (–3)5 = –243; 81 =
=
Відповідь: с1 = –27; q = –3.
957. Доведіть, що задана послідовність (хn) є геометричною
прогресією:
a) xn = 3 · 7n
x1 = 3 · 71 = 21; x2 = 3 · 72 = 147; x3 = 3 · 73 = 1029.
147 =
б) xn = 5 · 2n+1; x1 = 5 · 22 = 20; x2 = 5 · 23 = 40; x3 = 5 · 24 = 80.
40 =
в) xn = 0,41+n
x1 = 0,42 = 0,16; x2 = 0,43 = 0,064; x3 = 0,44 = 0,0256. 0,064 =
=
958. Доведіть, якщо а, b, с — геометрична прогресія, то:
(а2 + b2)с = (b2 + с2)а.
Оскільки дано геометричну прогресію, то b2 = ac, тоді
a2c + b2c = ab2 + ac2 a2c = a2c = a2c + ac2 – правильно.
959. Дано геометричну прогресію b1, b2, b3, b4, ... . Доведіть, що
геометричними прогресіями є також послідовності:
Оскільки дано геометричну прогресію, то
a) b1 · b2; b2b3; b3b4;…
б) b1 + b2; b2 + b3; b3 + b4;…
(b2 + b3)2 = (b1 + b2)(b3 + b4)
b1b3 + b2b3 + b2b4 = b1b3 + b1b4 + b2b4
b2b3 = b1b4
b1q · b1q2 = b1 · b1q3
в) b1 – b2; b2 – b3; b3 – b4.
(b2 – b3)2 = (b1 – b2)(b3 – b4)
0 = b2b3 – b1b4.
0 = b1q · b1q2 – b1 · b1q2
0 =
0 = 0 – правильно; послідовність є геометричною прогресією.
960. П’ятий член геометричної прогресії дорівнює 1. Чому дорівнює добуток дев’яти її перших членів?
1 · 9 = 9
961. Шостий член геометричної прогресії дорівнює –2. Чому дорівнює добуток одинадцяти її перших членів?
–2 · 11 = –22.
962. Знайдіть три числа, які становлять геометричну прогресію,
знаючи, що їх сума дорівнює 21, а добуток — 216.
Знайти: b1; b2; b3.
b1 + b1q + b1q2 = 21. b1 · b1q + b1q2 = 216.
b1q = 6. b1 + 6 + b1q2 = 21. b1 + b1q2 = 15. b1 + 6q = 15
b1 = 15 – 6q b1q = 6
(15 – 6q)q – 6 = 0. –6q2 + 15q – 6 = 0 |: (–3)
2q2 – 5q + 2 = 0. D = 25 – 16 = 9. q1 =
q =
Відповідь:
964. Після кожного руху поршня розріджувального насоса з
посудини забирається 5 % наявного в ній повітря. Визначте тиск повітря всередині посудини після десяти рухів поршня, якщо початковий тиск був 760 мм рт. ст.
Розв’язання. Якщо після кожного руху поршня забирається 5% повітря, то залишається 95 % того повітря, яке було перед цим, тобто тиск, що залишиться, дорівнює попередньому тиску, помноженому на 0,95. Отже, маємо геометричну прогресію з р1 =
= 650 • 0,95 і q = 0,95, тобто тиск після будь–якого руху поршня
можна знайти за формулою n–го члена геометричної прогресії рn =
= р1qn–1, звідси рn = 760 · 0,95 · 0,95n–1 = 760 • 0,95n, де n — число рухів поршня. Отже, після десятого руху поршня.
Отже, після десятого руху поршня тиск всередині посудини становитиме р10 = 760 · 0,9510
965. Чи можуть довжини сторін прямокутного трикутника
утворювати геометричну прогресію?
Припустімо, довжини сторін прямокутного трикутника утворюють геометричну прогресію.
q4 = 1 + q2. q4 – q2 – 1 = 0. D = 1 + 4 = 5.
22 =
967. Напишіть кілька перших членів послідовності з такими
властивостями: b1 = 1, bn = 3bn–1. Напишіть формулу її n–го члена Знайдіть S5 і S10.
b1 = 1; bn = 3bn–1.
Знайти: формулу n–го члена, b5; S100.
b1 = 1. b2 = 3. q = 3. b3 = 3. b5 = 1;
S10 =
Відповідь: b5 = 81; S10 = 29524.
968. Між числами 401 2 і 51 3 вставте такі чотири числа, які разом з даними числами утворюють геометричну прогресію. Знайдіть її суму двома способами.
bn – геом. пр., b1 = 40
Знайти: b2; b3; b4; b5; S5.
5
q5 =
b2 = 40
b4 =
Sn =
Sn =
=
Відповідь: 27; 18; 12; 8; 110
969. Знайдіть кількість членів геометричної прогресії, в якій:
a) bn – геом. пр., b1 = 3. bn = 96. Sn = 189.
Знайти: n.
96 = 3 · 3 · qn–1 32 = qn–1 qn = 32q
Sn =
32q – 1 = 63(q – 1)
32q – 1 = 63q – 63. –31q = –62. q = 2. 96 = 3 · 2n–1. 32 = 2n–1 · 25 =
= 2n–1. n – 1 = 5. n = 6.
Відповідь: 6.
б) bn – геом. пр., b1 = 1; bn = –512. Sn = –341.
Знайти: n.
–512 = 1 · qn–1. qn–1 = –512. qn = –512q
–341 =
–512q – 1 = –341q + 341. –171q = 942. q = –2. (–2)n = –512(–2)
(–2)n = 1024; (–2)n = (–2)10; n = 10.
Відповідь: 10.
в) bn – геом. пр., q = –
Знайти: n.
b1 · (–
b1(–
–
(–
Відповідь: 5.
г) bn – геом. пр., q =
Знайти: n.
b1(
54 – b1 = (26
54 – b1 = 78 – 26
–b1 = 2
Відповідь: 5.
970. Знайдіть чотири числа, з яких три перших є послідовними
членами геометричної прогресії, а три останніх — членами арифметичної прогресії, якщо сума крайніх чисел дорівнює 21, а сума середніх — 18.
b1; b2; b3 – послідовність;
b1 + b4 = 21
b2 + b3 = 18
Знайти: b1; b2; b3; b4.
2b3 = b2 + b4.
971. Знайдіть такі числа х, у, z, t, щоб послідовність х, у, –2, z, –8, t була геометричною прогресією.
Знайти: x; y; z; t
z = –4, t = –16. q = 2. y = –1. x = –
z = 4, t = 16. q = –2. y = 1. x = –
Відповідь:
972. Починаючи з якого номера члена геометричної прогресії.
a) bn – геом. пр.,
Знайти: n.
q =
37–n < 0,01. 37 · 3–n < 0,01. 3–n < 0,01.
в) bn – геом. пр.,
Знайти: n.
q =
973. Виведіть формулу для обчислення добутку n перших членів геометричної прогресії.
Виедемо формулу для обчислення добутку n перших членів геометричної прогресії.
Рn = b1 · b1q · b1q2 · … · bnq(n–1) =
=
1 + 2 + 3 + … + (n – 1) – сума членів послідовності, в якій кожний наведений член на одиницю більший від попереднього, тобто сума (n – 1) членів арифметичної прогресії, в якій a1 = 1, d = 1.
Отже, 1 + 2 + 3 + … + (n – 1) =
Тоді Pn =
974. Було це майже сто років тому. Селянин продавав 20 овець за 200 крб. Коли один з покупців почав надто довго торгуватись, селянин запропонував: «Дай за першу вівцю 1 к., за другу — 2 к., за третю — 4 к. і далі за кожну вівцю вдвічі більше копійок, ніж за попередню». Покупець погодився. Скільки він заплатив за тих 20 овець?
Розв’язання. Покупець дав за першу вівіцю – 1 к., за другу – 2 к., за третю – 4 к., за четверту – 8 к. і т. д., тобто за кожну наведену вдвічі більше, ніж за попередню. Отже, маємо геометричну прогресію, в якій b1 = 1, q = 2. Сума її двадцяти перших членів становить
S20 =
Відповідь: понад 10000 крб.
975. Бактерія, потрапивши в організм, до кінця 20–ї хвилини
ділиться на дві, кожна з них до кінця 20–ї хвилини знов ділиться на дві і т. д. Скільки бактерій в організмі буде за добу?
Розв’язання. З умови задачі випливає, що кількість бактерій збільшується з геометричною прогресією, у якої b1 = 1 i q = 2. Оскільки доба має 24 години, або 24 · 60 = 1440 хв, то за добу відбудеться
Відповідь: 272.
976. Уявімо, що на початку нашої ери жінка M народила дві дочки, кожна з них до 30 років так само народила дві дочки і т. д. Чи можливо це? Скільки б за таких умов нащадків M жило в наш час?
Розв’язання. 2002 : 30 – 66
Звідси, в останньому поколінні було б bn = 2 · 266 = 267 жінок, тобто їх кількість набагато перевищувала б нинішнє населення Землі. Отже, це неможливо.
Якщо урахувати передостаннє покоління, яке народилося б до 1950 року, то у наш час жило б 266 + 267 = 266(1 + 2) = 3 · 266, або 1,5 · 267 жінок.
984. Знайдіть суму нескінченної геометричної прогресії:
а)
Знайти: S.
q =
б)
Знайти: S.
q =
в)
Знайти: S.
q =
г)
Знайти: S.
q =
985. Знайдіть суму, доданками якої є послідовні члени геометричної
прогресії:
a) 1 +
q =
б) 2 –
q = –
в) 16 – 8 + 4 – 2 + …
q = –
г) –1 –
q =
986. Знайдіть суму нескінченної геометричної прогресії:
Розв’яжемо задачу Архімеда – знайдемо суму нескінченої геометричеої прогресії 1 +
b1 = 1, q =
987. Знайдіть суму нескінченної геометричної прогресії:
Знайдемо суму нескінченної геометричної прогресії.
а) 3 +
b1 = 3, q =
б) 6 +
6 +
= 6
988. Подайте у вигляді звичайного дробу нескінченні періодичні
десяткові дроби:
а) 0,3333… = 0,3 + 0,03 + 0,003 + …
b1 = 0,3; q = 0,1. S =
б) 0,666 = 0,6 + 0,06 + 0,006 + …
b1 = 0,6; q = 0,1; S =
в) 0,111111 = 0,1 + 0,01 + 0,001 + 0,0001 + …
b1 = 0; q = 0,1; S =
989. Запишіть нескінченний періодичний дріб у вигляді
звичайного дробу:
a) 0,(4) = 0,4 + 0,04 + 0,004 + …
b1 = 0,4; q = 0,1 S =
б) 0,(5) = 0,5 + 0,05 + 0,005 + …
b1 = 0,5; q = 0,1 S =
в) 0,(12) = 0,12 + 0,0012 + 0,000012 + …
b1 = 0,12; q = 0,01 S =
г) 0,(25) = 0,25 + 0,0025 + 0,000025 + …
b1 = 0,25; q = 0,01 S =
990. Дано рівносторонній трикутник зі стороною 1 см. Середини
його сторін — вершини другого трикутника, середини сторін другого — вершини третього трикутника і т. д. (мал. 144). Знайдіть суму периметрів усіх цих трикутників.
Розв’язання. Довжина сторони кожного наведеного трикутника дорівнює половині довжини сторони попереднього, оскільки є його середньою лінією (див. мал.). Отже, довжини сторін трикутників утворюють геометричну прогресію з b1 = 1, q =
Звідси |q| < 1, 3Sn = 3 ·
Відповідь: 6 см.
991. Сформулюйте і розв’яжіть задачу про квадрати, подібну до задачі 990.
Задача 1. Дано квадрат зі стороною 1 см. Середини його сторін є вершинами другого квадрата, середини сторін другого – вершинами третього квадрата і т. д. Знайдіть суму периметрів усіх квадратів.
Розв’язання. Скориставшись формулою сторони квадрата, вписаного в квадрат зі стороною А, а = А
Отже, b1 = 4, q =
+ 4
Відповідь: 8 + 4
Задача 2. У коло радіуса r вписано квадрат, у квадрата вписано друге коло, у яке знову вписано квадрат, і т. д. Знайдіть суму периметрів усіх квадратів і суму довжин усіх кіл.
Розв’язання. Скориставшись формулою сторони квадрата, вписаного в коло радіуса R, a = R
=
Sn =
=
=
Відповідь: 8r(
992. Доведіть, що:
b1 =
S1 =
S = 1 +
993. Знайдіть суму членів нескінченної геометричної прогресії:
Знайдемо суми членів даних нескінченних геометричних прогресій.
а) 1;
Sn =
= 2 +
б) 5;
Sn =
= 1,25(5 +
в) 1,
= |0,14| < 1;
Sn =
г)
=
=
994. У коло радіуса r вписано правильний трикутник, у трикутник
вписано друге коло, в яке знову вписано правильний трикутник, і т. д. Знайдіть суму периметрів усіх трикутників і суму довжин усіх кіл.
Розв’язання. Скориставшись формулою довжини сторони – правильного трикутника, вписаного в коло радіуса R, a = R
Отже, маємо дві послідовності: радіусів – r;
=
Pn =
Відповідь: 6
995. Запишіть у вигляді звичайного дробу нескінченний періодичний
десятковий дріб:
a) 10,(4) = 10 + 0,4 + 0,04 + 0,004 + …
q1 = 0,1 S =
б) 3,0(6) = 3 + 0,06 + 0,006 + 0,0006 +
q = 0,1 S =
в) 0,(24) = 0,24 + 0,0024 + 0,000024 + …
q = 0,01 S =
г) 1,4(7) = 1,4 + 0,07 + 0,007 + …
q = 0,1 S =
996. Запишіть у вигляді звичайного дробу число:
a) 3,(5) = 3,5 + 0,05 + 0,005 + …
q = 0,1 S =
б) 21,(21) = 21 + 0,21 + 0,0021 + 0,000021 + …
q = 0,01; S =
в) 1,1(6) = 1,1 + 0,06 + 0,006 + …
q = 0,1 S =
г) 10,00(52) = 1 + 0,0052 + 0,000052 + …
q = 0,01 S =
997. Відомо, що |а| < 1, |х| < 1. Спростіть нескінченні суми:
a) 1 + a + a2 + a3 + …
q = a; S =
б) 1 – x + x2 – x3 + …
q = –x; S =
998. Знайдіть суму нескінченного числа доданків:
кожний з яких удвічі менший від попереднього.
(8 + 4
q =
999. Запишіть таку нескінченно спадну геометричну прогресію
перший член якої дорівнює 3, а сума членів становить 4.
bn – геом. пр., b1 = 3; S = 4.
Знайти: прогресію.
4 =
1000. Перший член нескінченно спадної геометричної прогресії
на 8 більший, ніж другий, а її сума дорівнює 18. Знайдіть четвертий член цієї прогресії.
bn – геом. пр., b1 > b2 на 8. S = 18.
Знайти: bn.
b2 = 4. q’ =
=
Відповідь: –
1001. Сума членів нескінченно спадної геометричної прогресії
дорівнює 1,5, а сума їх квадратів — 1,125. Знайдіть перший член і знаменник цієї прогресії.
bn – геом. пр., bn спадна неск. геом. пр., S = 1,5. сума квадратів 1,125. Знайти: b1, q.
–
Відповідь: b1 = 1; q =
1002. Знайдіть суму ста перших доданків:
а) Об’єднаємо в пари два сусідніх доданки: 1 – 2 + 3 – 4 + 5 – 6 + ... + 99 – 100 = (1 – 2) + (3 – 4) + (5 – 6) + ... + (88 – 100) = –1 · 50 =
= –50.
(Сума кожної пари дорівнює –1, таких пар усього 50).
б) 1 – 22 + 32 + 42 + ... + 992 – 1002 = 1 + (32 – 22) + (52 – 42) + ... +
+ (992 – 982) – 1002 = 1 – 1002 + (2 + 3) + (4 + 5) + (6 + 7) + ... +
+ 98 + 99 = 1 – 1002 +
1003. Знайдіть суму перших сорока членів послідовності:
Знайдемо суми перших сорока членів даних послідовностей:
а)
41 ·
S40 =
–
Відповідь: 40.
б)
=
S40 =
+
Відповідь:
1007. Розв’яжіть рівняння, в лівій частині якого — сума членів
геометричної прогресії.
2 – 2x + 2x2 = 7x – 7x2. 9x2 – 9x + 2 = 0. D = 81 – 4 · 9 · 2 = 9.
x1 =
Відповідь:
1008. Доведіть тотожність.
1 + 2x + x2 – x3 – x4 – x5 + …. =
1 + 2x +
18x2 + 18x + 6 = 13 + 13x
18x2 + 5x – 7 = 0. D = 25 + 504 = 529.
x1 =
Відповідь: –
1011. Розв’яжіть нерівність і зобразіть множину її розв’язків на
координатній прямій.
a) 5x < 15; x < 3. | б) 0,6 |
Відповідь: х | Відповідь: х |
в) –4x < 1; x > – | г) 7 + 1 < 15; 7x < 14; x < 2. |
Відповідь: х | Відповідь: х |
ґ) 9x – 5 | д) 7 – 4 > 15; –4 > 8; x < –2. |
Відповідб: х | Відповідь: х |
1012. Розв’яжіть нерівність і зобразіть множину її розв’язків на
координатній прямій.
а) Зx – 5 < x + 7; 3x – x < 7 + 5;
2х < 12; х < 6.
Відповідь: x
б) x + 15
Відповідь: х
в) 0,3у + 1 > 3 – 0,2у
0,3у + 0,2у > 3 – 1. 0,5y > 2. у > 2 : 0,5. у > 4.
Відповідь: у
г) 1,5z – 2 < z + 8; 1,5z – z < 8 + 2;
0,5z < 10; z < 20.
Відповідь: z
1013. Розв’яжіть нерівність і зобразіть множину її розв’язків на
координатній прямій.
a) 2x –
2x –
Відповідь: x
б) 5
Відповідь: x
в) 1 +
12 + 4(2x + 1) < 3(11 – 3x)
12 + 8x + 4 < 33 – 9x
17x < 33 – 16. 17x < 17. x < 1.
Відповідь: x
г)
6(7z – 16) – 5(4z + 5) < 330
42z – 96 – 20z – 25 < 330
22z < 451; z < 20,5
Відповідь: z
1014. Розв’яжіть нерівність і зобразіть множину її розв’язків на
координатній прямій.
а) 5x – 1 – 2(3x – 2) > Зx – 4(2х – 7)
5x – 5 – 6x + 4 – Зx + 8x – 28 > 0
4x > –29. x > –7,25.
Відповідь: х
б) 4(3 – 7y) – 3(4y + 5) < 5y + 3(y – 4)
12 – 8y – 12у – 15 < 5y + Зy – 12
–20у – 8y < З – 12. –28у < –9. у >
Відповідь: у
1015. Розв’яжіть нерівність і зобразіть множину її розв’язків на
координатній прямій.
a) 0,5 – 1,2(3 – x)
0,5 – 3,6 + 1,2x
Відповідь: x
б) 1,z – 0,6(5 – 3,7)
1,2z – 3 + 1,8z
17,5z
Відповідь: x
1016. При яких значеннях змінної має зміст вираз:
a)
5x · 7
Відповідь: x
б)
Відповідь: x
в)
x
3x – 1
Відповідь: x
1017. Знайдіть область визначення функції:
a) y =
Відповідь: x
б) y =
Відповідь: x
в) y =
Відповідь: x
г) y =
Відповідь: x
ґ) y =
x
Відповідь: x
д) y =
1 – x
Відповідь: x
1018. Розв’яжіть систему нерівностей.
a) 5x + 1 > 6x – 18, 5x – 6x > –1 – 18, –x > –19, x < 19,
3x – x > 5x – 13; 3x – 5x > 7 – 13; –2x > –4, x< 2.
Відповідь: x
б) 7y + 3 > 8y – 17, 7y – 8y > –y – 17, –y > –20, y < 20,
3y – 2 < 6y – 12; 3y – 6y < 2 – 12; –3y < –10; y > 3
Відповідь: y
1019. Розв’яжіть систему нерівностей.
a) 4x + 5 < 9x – 5, 4x – 9x < –5 – 5, –5x < –10, x >2,
8x – 7
Відповідь: x
б) 5 + 3z
8z – 6 > 7z + 3; 8z – 7z > 6 + 3; z > 9; z > 9; z > 9.
Відповідь: z
1020. Розв’яжіть систему нерівностей.
a) 3(2x – 1) + 2,5x < 4, 6x – 3 + 2,5x < 4 8x < 7, x <
0,5(x – 3) – 4,5 < x; 0,5x – 1,5 – 4,5 < x –0,5x < 6; x > –12.
Відповідь: x
б) 1,5(2x – 3) + 2,7x < 2, 3x – 4,5 + 2,7x < 2, 5,7x < 6,5,
3x – 2,5(4 – 0,5x) > 0; 3x – 10 + 1,25x > 0; 4,25x > 10;
x <
x >
Відповідь: x
1021. Розв’яжіть систему нерівностей.
a) 1 + 2x >
7 + 2x > 3x – 1; 2x – 3x > –7 – 1; –x > –8;
–x > –6, x < 6,
x < 8; x < 8;
Відповідь: x
б)
5x – 8
–21x
17x
Відповідь: x
1022. Розв’яжіть подвійну нерівність.
a) 9 < 2x + 3 < 17. 2x + 3 > 9, 2x > 9 – 3, 3x > 6, x > 3,
2x + 3 < 17; 2x < 17 – 3; 2x < 14; x < 7.
Відповідь: x
б) –8 < 3x – 2 < 25. 3x – 2 > –8, 3x > 2 – 8, x > –2,
3x – 2 < 25; 3x > 25 + 2; x > 9.
Відповідь: x
в) 0
1 – x
Відповідь: x
г) 0
2 – x
Відповідь: x
ґ) –8
3 – 11z
3 – 11z < 58; –11z < 58 – 3; –11x < 55; x > –5.
Відповідь: z
д) –1,5 <
Відповідь: y
1023. Розв’яжіть нерівність.
a) (x + 3)(x – 5) < 0;
x + 3 < 0, x < –3, або x + 3 > 0, x > –3,
x – 5 > 0; x > 5. x – 5 < 0; x < 5.
Відповідь: x
б) (x + 7)(x + 4) < 0;
x + 7 < 0, x < –7, або x + 7 > 0, x > –7,
x + 4 > 0; x > –4; x + 4 < 0; x < –4.
Відповідь: x
в) (y – 2)(8 – y) > 0;
y – 2 > 0, y > 2, y > 2, або y – 2 < 0, y < 2, y < 2,
8 – y > 0. –y > –8; y < 8. 8 – y < 0; –y < –8; y > 8.
Відповідь: y
г) (z – 5)(6 – z) < 0;
z – 5 < 0, z < 5, z < 5, z
6 – z > 0; –z > –6; z < 6.
z – 5 > 0, z > 5, z > 5,
6 – z < 0; –z < –b; z < 6. z
1024. Розв’яжіть нерівність.
a) (x2 + 3)(x – 5) < 0
x2 + 3 < 0, x
x – 5 > 0; x – 5 < 0
Відповідь: x
б) (y + 2)(2 + y2) > 0;
y + 2 > 0, y > –2, або y + 2 < 0,
2 + y2 > 0; y
Відповідь: y
в) (3x – 2)(5 – 2x) > 0;
3x – 2 > 0, 3x > 2, x >
5 – 2x > 0; –2x > –5; x < 2,5. 5 – 2x < 0; –2x < –5; x > 2,5.
Відповідь: x
г) 4(2y – 3)(7 – 3y) < 0;
2y – 3 > 0, 2y > 3, y > 1,5, або 2y – 3 < 0, 2y < 3, y < 1,5,
7 – 3y < 0; –3y < –7; y > 2
Відповідь: y
1025. Розв’яжіть нерівність.
a)
x + 3 > 0. x > –3.
Відповідь: x
б)
Відповідь: z
в)
Відповідь: x
г)
x + 5 > 0, x > –5, x > –5, або x + 5 < 0, x < –5, x < –5,
3 – 2x > 0; –2x > –3; x < 1,5. 3 – 2x < 0; –2x < –3; x > 1,5.
Відповідь: x
ґ)
x – 7 < 0, x < 7, x < 7, або x – 7 > 0, x > 7, x > 7,
2 – 4x > 0; –4x > –2; x <
Відповідь: x
д)
c – 3 < 0, c < 3, c < 3, або c – 3 > 0, c > 3, c > 3,
5 – 2c > 0; –2c > –5; c < 2,5. 5 – 2c < 0; –2c < –5; c > 2,5.
Відповідь: c
1026. Знайдіть f(–2); f(–1); f(0); f(1); f(2), якщо функцію задано
формулою:
a) f(x) = 2x2 + 3; f(–2) = 2 · (–2)2 + 3 = 11; f(–1) = 2 · (–1)2 + 3 = 5; f(0) = 2 · 0 + 3 = 3; f(1) = 2 · 12 + 3 = 5; f(2) = 2 · 22 + 3 = 11; | б) f(x) = 3x3 – 2; f(–2) = 3 · (–2)3 – 2 = –26; f(–1) = 3 · (–1)3 – 2 = –5; f(0) = 3 · 02 – 2 = –2; f(1) = 3 · 12 – 2 = 1; f(2) = 3 · 22 – 2 = 22; |
в) f(x) = f(–2) = f(–1) = f(0) = |
1027. Функцію задано формулою у = 6 x 1 + x на множині натуральних чисел першого десятка. Задайте її у вигляді таблиці.
y =
x | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
y | 3 | 4 | 4,5 | 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5,4 | 5 |
1028. Функцію задано формулою у = 2x + 5 на області визначення D = {–4; –2,75; –1; 1,25; 4; 11}. Задайте її у вигляді таблиці і графіка.
y = 2
x | –4 | –2,75 | –1 | 1,25 | 4 | 11 |
y | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 8 |
1029. Побудуйте графік функції у = х2 – 4, якщо D = {–1; 0; 1; 2; 3}. Знайдіть її область значень.
y = x2 – 4
D = {–1; 0; 1; 2; 3}
f(–1) = –3.
f(0) = –4. f(1) = –3.
f(2) = 0. f(3) = 5.
E(y)
1030. Знайдіть область визначення функції:
a) y = 5x – 1; D(y)
б) y =
в) y = 4 – x; 4 – x
г) y =
ґ) y =
д) y =
1031. При яких значеннях х дана функція має найменше значення:
a) y = x2 – 6x + 9. xв = –
Відповідь: 3.
б) y = x2 + 4x + 7. xв =
Відповідь: –2.
в) y = 4x2 – 12x – 3. xв =
Відповідь: 1,5.
г) y = 4x2 – 4x + 1. хв =
Відповідь:
1032. Знайдіть найбільше значення функції:
a) y = 3 – (x – 2)2; xв = 2. x = 2.
Відповідь: 2.
б) y = –0,25(x + 5)2; xв = –5. x = –5.
Відповідь: –5.
в) y = 6x – x2 – 10; xв =
Відповідь: 3.
г) y = –5x2 + 4x + 1. xв =
Відповідь: 0,4.
1033. Знайдіть точки перетину графіка функції з віссю х:
a) y = x2 + 10x – 11; з NX: y = 0. x2 + 10x – 11 = 0.
x1 + x2 = –10,
x1 · x2 = –11; x1 = –11. x2 = 1.
Відповідь: (–11; 0); (1; 0).
б) y = x2 + 18; x + 81. з NX: y = 0. x2 + 18x + 81 = 0. (x + 9)2 = 0.
x = –9.
Відповідь: (–9; 0).
в) y = 6x2 – 5x – 1. з NX: y = 0. 6x2 – 5x – 1 = 0. D = 25 – 4 · 6(–1) =
= 49.
x1 =
Відповідь: (–
г) y = 2x2 + 3x – 9. з NX: y = 0. 2x2 + 3x – 9 = 0. D = 9 – 4 · 2(–9) =
= 81.
x1 =
Відповідь: (–3; 0) (1,5; 0).
ґ) y = –2x2 + 7x – 3. з NX: y = 0. –2x2 + 7x – 3 = 0. D = 49 – 4 ·
· (–2)(–3) = 25.
x1 =
Відповідь: (3; 0)(
д) y = 5 – 2x – 7x2. з NX: y = 0. –7x2 – 2x + 5 = 0| · (–)
7x2 + 2x – 5 = 0. D = 4 – 4 · 7(–5) = 144.
x1 =
Відповідь: (1; 0)(
е) y = 6x2 – x; з NX: y = 0. 6x2 – x = 0. x(6x – 1) = 0. x = 0. 6x – 1 = 0. x =
Відповідь: (0; 0)(
є) y = –2x(x + 3); з NX: y = 0. –2x(x + 3) = 0. –2x = 0. x = 0. (0; 0)
x + 3 = 0. x = –3.
Відповідь: (–3; 0).
1034. Способом виділення квадрата двочлена побудуйте параболу:
a) y = x2 + 4x + 5. y = x2 + 4x + 4 + 1. y = (x + 2)2 + 1. | б) y = x2 – 6x + 5. y = x2 – 6x + 9 – 0 + 5. y = (x – 3)2 – 4. |
Вершина: (–2; 1). | Вершина: (3; –4). |
в) y = x2 – 2x – 1. y = x2 – 2x + 1 – 1 – 1. y = (x – 1)2 – 2. | г) y = 1 + 4x – x2. y = –(x2 – 4x – 1) y = –(x2 – 4x + 4 – 4 – 1) y = –((x – 2)2 – 5) y = –(x – 2)2 + 5. |
Вершина: (1; –2). | Вершина: (2; 5). |
д) y = 5x2 + 10x + 4. y = 5(x2 + 2x + y = 5(x2 + 2x + 1 – 1 + y = 5((x + 1)2 – 0,2) y = 5(x + 1)2 – 1. | |
Вершина: (–1; 1). x = 0; y = 4. |
1035. Побудуйте графік функції.
a) y = (x + 2)2 – 3 | б) y = (x – 1)2 + 3 |
Вершина: (–2; –3). | Вершина: (1; 3). |
в) y = –(x – 3)2 + 1 | г) y = 2(x + 1)2 – 2 |
Вершина: (3; 1). | Вершина: (–1; –2) f(0) = 0 |
ґ) y = 0,5(x – 2)2 – 2 | д) y = 5 – (x – 0,5)2 |
Вершина: (2; –2) f(0) = 0 | Вершина: (0,5; 5). |
1036. Побудуйте графік функції.
a) y = x(x – 2)
y = x2 – 2x – парабола, вітки вгору;
хв =
з NX: y = 0, x(x – 2) = 0.
x = 0, x – 2 = 0. x = 2. (0; 0) (2; 0);
з NY: x = 0. y = 0 (0; 0).
б) y = x(5 – x)
y = –x2 + 5x – парбола, вітки вниз;
хв =
ув = –6,25 + 12,5 = 6,25;
(2,5; 6,25) – вершина;
з NX: y = 0, x(5 – x) = 0.
x = 0, x = 5. (0; 0) (5; 0);
з NY: (0; 0).
в) y = x2 – 6x – парабола, вітки вгору;
хв =
(3; –9) – вершина;
з NX: y = 0. x2 – 6x = 0.
x(x – 6) = 0.
x = 0, x = 6.
(0; 0) (6; 0);
з NY: (0; 0).
г) y = 2x – x2 – парабола, вітки вниз;
хв =
з NX: y = 0, 2x – x2 = 0.
x(2 – x) = 0. x = 0 x = 2.
(0; 0) (2; 0);
х NY: (0; 0).
ґ) y = 3x2 + 12 – парабола, вітки вгору;
хв = 0;
ув = 12;
з NY: (0; 12).
д) y = x – 2x2 – парабола, вітки вниз;
хв =
з NX: y = 0, x – 2x2 = 0.
x(1 – 2x) = 0.x = 0 x =
(0; 0) (
1037. Побудуйте графік функції.
a) y = 3x2 + 3x – 1 – парабола, вітки вгору.
хв =
(–
з NX: 3x2 + 3x – 1 = 0. D = 9 – 4 · 3(–1) = 21.
x1 =
(
з NY: x = 0. y = –1 (0; –1).
б) 2x2 – 4x + 5 – парабола, вітки вгору;
хв =
(1; 3) – вершина;
з NX: y = 0; 2x2 – 4x + 5 = 0.
D = 16 – 4 · 2 · 5 = –24.
З NX не перетинається;
з NY: x = 0, y = 5 (0; 5).
в) y = –3x2 + 6x – 1 – парабола, вітки вниз;
хв =
з NX: y = 0; –3x2 + 6x – 1 = 0| · (–1)
3x2 + 6x + 1 = 0. D = 36 – 4 · 3 · 1 = 24.
x1 =
з NY: x = 0, y = –1 (0; –1).
г) y = –x2 + x – 3. парабола, вітки вниз;
хв =
(
з NX: y = 0; –x2 + x – 3 = 0| · (–1)
x2 – x + 3 = 0. D = 1 – 12 – 11 < 0.
з NX: не перетинається;
з NY: x = 0. y = –3 (0; –3).
д) y = 5x2 + 3x – 2 – парабола, вітки вгору;
хв =
(–0,3; –2,45) – вершина;
з NX: y = 0; 5x2 + 3x – 2 = 0. D = 9 – 4 · 5 · (–2) = 49.
x1 =
(–1; 0) (0,4; 0);
з NY: x = 0; y = –2. (0; –2).
1038. Розв’яжіть квадратну нерівність.
a) x2 + 2x > 0. x(x + 2) > 0;
x(x + 2) = 0. x = 0 x = –2.
x
б) x2 – x
x2 – x = 0. x(x – 1) = 0.
x = 0 x = 1.
x
в) 2x2 + 5x
2x2 + 5x = 0. x(2x + 5) = 0.
x = 0. 2x + 5 = 0. 2x = –5. x = –2,5.
x
г) 3x2 – x < 0. 3x2 – x = 0. x(3x – 1) = 0.
x = 0, 3x – 1 = 0. x =
x
1039. Розв’яжіть квадратну нерівність.
a) x2 – 3x + 2 > 0
x2 – 3x + 2 = 0. x1 + x2 = 3,
x1 · x2 = 2;
x1 = 1. x2 = 2.
x
б) x2 + 5x + 9 < 0. x2 + 5x + 6 = 0. x1 + x2 = –5,
x1 · x2 = 6;
x1 = –2. x2 = –3.
x
в) x2 – x – 2
x1 · x2 = –2;
x1 = –1, x2 = 2.
x
г) x2 + 2x – 15
x2 + 2x – 15 = 0. x1 + x2 = –2,
x1 · x2 = –15;
x1 = –5; x2 = 3.
x
1040. Розв’яжіть квадратну нерівність.
a) 3x2 – x – 4
3x2 – x – 4 = 0. D = 1 – 4 · 3(–4) = 49.
x1 =
x
б) 5x2 – 2x – 3 > 0. 5x2 – 2x – 3 = 0.
D = 4 – 4 · 5(–3) = 64.
x1 =
x
в) 6x2 + 5x + 1 < 0. 6x2 + 5x + 1 = 0. D = 25 – 24 = 1.
x1 =
x
г) 10x2 – 9x + 2
D = 81 – 4 · 10 · 2 = 1;
x1 =
x
1041. Розв’яжіть квадратну нерівність.
a) –x2 + 2x – 1 < 0| · (–1)
x2 – 2x + 1 > 0. (x – 1)2 > 0.
(x – 1)2 = 0. x = 1.
x
б) –x2 – 2x – 5 > 0| · (–1);
x2 + 2x + 5 < 0
D = 4 – 20 = –16 – немає коренів.
х
в) 6x – 9 – x2
x2 – 6x + 9
x – 3 = 0. x = 3.
x = 3.
г) 3x – 7x2 – 5
7x2 – 3x + 5 = 0.
D = 9 – 4 · 7 · 5 = –131 – немає коренів.
х
1042. Розв’яжіть квадратну нерівність.
a) (x – 3)(x + 5) > 0
x – 3 = 0 x + 5 = 0. x = 3; x = –5.
x
б) (x + 2)(x + 7) < 0
x + 2 = 0 x + 7 = 0. x = –2; x = –7.
x
в) (X + 7)(x – 1)
x + 7 = 0; x – 1 = 0. x = –7; x = 1.
x
г) (x – 3)(x – 5)
x – 3 = 0; x – 5 = 0. x = 3; x = 5.
x
1043. Розв’яжіть квадратну нерівність.
a) (2x + 1)(x + 1) > 0
2x + 1 = 0; x + 1 = 0. x = –
x
б) (3x – 2)(2x + 3)
3x – 2 = 0; 2x + 3 = 0. x =
x
в) (x – 7)(3x + 1) < 0
x – 7 = 0; 3x + 1 = 0. x = 7; x = –
x
г) (2x – 5)(3x – 6) > 0
2x – 5 = 0; 3x – 6 = 0. x = 2,5; x = 2.
x
1044. Розв’яжіть квадратну нерівність.
a) (x – 1)(2 – x) > 0
x – 1 = 0; 2 – x = 0. x = 1; x = 2.
x
б) (3 + x)(x + 7) < 0.
3 + x = 0; x + 7 = 0. x = –3; x = –7.
x
в) (3 – x)(5 + x)
3 – x = 0; 5 + x = 0, x = 3; x = –5.
x
г) (5 – x)(1 – x)
5 – x = 0; 1 – x = 0. x = 5; x = 1.
x
1045. Розв’яжіть нерівність:
a)
x + 3 = 0; x – 7
x
б)
x = 0. x + 2
x
в)
2 + x = 0. x = –2. x + 3
x
г)
3 – x = 0. x = 3. x
x
1046. Розв’яжіть систему рівнянь способом підстановки:
a) x – y = 3, x = y + 3, x = y + 3,
x2 + y2 = 9; (y + 3)2 + y2 – 9 = 0; y2 + 6y + 9 + y2 – 9 = 0;
x2 = y + 3, 2y(y + 3) = 0 y1 = 0 y + 3 = 0 y2 = –3
2y2 + 6y = 0; x1 = 3 x2 = 0.
Відповідь: (3; 0)(0; –3).
б) x – y = 3, x = y + 3, x = y + 3,
xy = 4; (y + 3)y = 4; y2 + 3y – 4 = 0;
y2 + 3y – 4 = 0 y1 + y2 = –3,
y1 · y2 = –4;
y1 = –4, y2 = 1, x1 = –1, x2 = 4.
Відповідь: (–1; –4)(4; 1).
в) xy – 2y = 4, (y + 2)y – 2y – 4 = 0,
y = x – 2; x = y + 2;
y2 + 2y – 2y – 4 = 0;
y2 = 4; y =
y1 = –2, x1 = 0
y2 = 2, x2 = 4
Відповідь: (0; 2)(2; 4).
г) 3x + 4y = 9,
xy = 1;
4y = 8 – 3x, y = 2 –
3x2 – 8x + 4 = 0; D = 64 – 4 · 3 · 4 = 16
x1 =
= 0,5.
Відповідь: (
1047. Розв’яжіть систему рівнянь способом алгебраїчного
додавання:
a) x + y – xy = –23,
x – y + xy = 49;
2x = 23, x = 13; 13 + y – 13y = –23; –12y = –36, y = 3.
Відповідь: (13; 3),
б) x2 + y = 15,
y2 + xy = 10;
x2 + 2xy + y2 = 25; (x + y)2 = 25
x + y = 5, x + y = –5, y = 5 – x,
x2 + xy = 15; або x2 + xy = 15; x2 + x(5 – x) = 15;
x2 + 5x – x2 = 15, x = 3; y = 2
y = –x – 5; x2 + x(–x – 5) – 15 = 0; x2 – x2 – 5x – 15 = 0
–5x = 15, x = –3, y = –2.
Відповідь: (3; 2) (–3; –2).
в) x2 + y2 = 10, x2 + y2 = 10,
(x – y)(x + y) = 8; x2 – y2 = 8;
2x2 = 18, x2 = 0, x1 = –3
9 – y2 = 8, y2 = 1
y1 = –1, y2 = 1, x2 = 3
9 – y2 = 8
y2 = 1, y1 = –1, y2 = 1.
Відповідь: (–3; –1) (–3; 1) (3; –1) (3; 1).
г) x3 + y3 = 19, (x + y)(x2 + xy + y2) = 19,
x2y + xy2 = –6; xy(x + y) = –6;
–6x2 + 6xy – 6y2 = 19xy; –6x2 + 6xy – 6y2 – 19xy = 0
–6x2 – 13xy – 6y2 = 0| · (–y2)
6
Заміна:
D = 169 – 4 · 6 · 6 = 25,
t1 =
3,375y3 + y3 = 19
1048. Розв’яжіть систему рівнянь способом заміни змінних:
a) 5(x + y) + 2xy = –19,
x + y + 3xy = –35; Заміна: x + y = u xy = v
5u + 2v = –19, 5u + 2v = –19,
u + 3v = –35| · (–5); –5u – 15v = 175;
–13v = 156; v = –12; 5u – 24 = –19; 5u = 5; u = 1
x + y = 1, x = 1 – y,
xy = –12; (1 – y)y = –12;
–y2 + y – 12 = 0; y2 – y – 12 = 0
y1 + y2 = 1,
y1 · y2 = –12;
y1 = –3, y2 = 4; x1 = 4, x2 = 3.
Відповідь: (–3; 4), (4; –3).
б) xy + x + y = –11, xy + x + y = –11,
x2y + y2x = 30; xy(x + y) = 30;
Заміна: x + y = u; xy = v
u + v = –1,
u · v = 30;
u = –v – 11; (v – 11)v = 30; –v2 – 11v – 30 = 0| · (–1)
v2 = 11v + 30 = 0
v1 + v2 = –11,
v1 · v2 = 30;
v1 = –b, v2 = –5, u1 = –5, u2 = –6
x + y = –5, x = –y – 5,
xy = –6; (–y – 5)y = –6;
–y2 – 5y + 6 = 0; y2 + 5y – 6 = 0
y1 = –6; y2 = 1; x1 = 1; x2 = –6
x + y = –5, x = –y – 6,
xy = –5; (–y – b)y = –5;
–y2 – 6y + 5 = 0; y2 + 6y – 5 = 0
y1 + y2 = –6,
y1 · y2 = –5;
D = 36 + 20 = 56
y1 =
y2 =
x1 =
x2 =
Відповідь: (1; –6) (–6; 1) (
г) 2xy – 3
xy +
Заміна: xy = u; 2u – 3v = 15 2u – 3v = 15
–5v = –15, v = 3, y + 3 = 15, u = 12
xy = 12, xy = 12,
3y2 = 12, y2 = 4
y1 = –2; y2 = 2
x1 = –6; x2 = 6.
Відповідь: (–6; –2) (6; 2).
1049. На двох токах разом є 990 т пшениці. Скільки центнерів
пшениці на кожному з них, якщо на першому на 20 % більше, ніж на другому?
Нехай на 2 току х т, а на 1 (х + 0,2х) т. На двох (х + х + 0,2х), що за умовою 990 т. Рівняння: х + х + 0,2х = 990, 2,2х = 990, х = 450 т.
На 2 току було 450 т, а на 1 – 540 т.
Відповідь: 540 т; 450 т.
1050. У магазин привезли крупи двох сортів, усього 1800 кг. Після того як продали 60 % 1–го сорту і 70 % 2–го сорту, в магазині залишилось 640 кг крупи. Скільки крупи 1–го і 2–го сорту окремо привезли в магазин?
Нехай круп 1–го сорту привезли х кг, тоді 2–го сорту (1800 – х) кг, круп 1–го сорту продали 0,6 кг, а круп 2–го сорту продали 0,7(1800 –
– х) кг.
Залишилось 1800 – 0,6х – 0,7(1800 – х) кг, що за умовою 640 кг.
Рівняння: 1800 – 0,6х – 0,7(1800 – х) = 640
–0,6х + 0,7х = 640 – 1800 + 1260, 0,1х = 100, х = 1000,
Отже, круп 1–го сорту привезли 1000 кг, а 2–го сорту 800 кг.
Відповідь: 1000 кг, 800 кг.
1051. На вступному іспиті з математики 15 % абітурієнтів не розв’язали жодної задачі, 144 абітурієнти розв’язали задачі з помилками, а число тих, хто розв’язав усі задачі правильно, відноситься до числа тих, хто не розв’язав жодної, як 5 : 3. Скільки абітурієнтів складали іспит з математики?
Нехай іспит складали х учнів, тоді 0,15х студентів не розв’язали жодної задачі. Усі задачі правильно розв’язали х – 0,15х – 144 =
= 0,85х – 144.
Відношення кількості студентів, які розв’язали усі задачі правильно, до числа тих, что не розв’язав жодної:
3 · 0,85х – 3 · 144 = 5 · 0,15х
2,55х – 432 = 0,75х
1,8х = 432, х = 240.
Відповідь: 240.
1052. Відстань 400 км швидкий поїзд проїхав на годину швидше,
ніж товарний. Яка швидкість кожного поїзда, якщо швидкість товарного на 20 км/год менша, ніж швидкого?
Нехай швидкість товарного потягу х км/год, тоді швидкість швидкого потягу х + 20 км/год. Час руху швидкого
ОДЗ: x
x2 + 20x – 8000 = 0
D = 400 – 4 · (–8000) = 32400
x1 =
х2 =
Відповідь: 80; 100.
1053. Турист, проїхавши 1200 км, підрахував, що коли б він був у дорозі на 6 днів більше, то проїжджав би щодня на 10 км менше. Яку відстань проїжджав турист щодня?
Нехай турист був у дорозі х днів, тоді він би проїжджав
Півняння:
ОДЗ: x
x
D = 36 + 4 · 720 = 2916
x1 =
х2 =
Відповідь: 50 км.
1054. Басейн наповнюється двома трубами за 6 год. Одна труба
може наповнити весь басейн на 5 год швидше, ніж друга. За який час може наповнити весь басейн кожна труба окремо?
Візьмемо всю роботу за 1. Нехай 1 труба наповнить басейн за х год, тоді 2 труба за х + 5 год. За 1 год. 1 труба наповнить
–x2 + 7x + 30 = 0| · (–1)
x2 – 7x – 30 = 0
D = 49 + 120 = 169
x1 =
х2 =
Отже, 1 труба наповнить басейн за 10 год, а 2 труба – за 15 год.
Відповідь: 10; 15.
1055. Дві ткалі, працюючи разом, можуть виконати замовлення
за 12 днів. За скільки днів виконала б цю саму роботу кожна ткаля окремо, коли відомо, що продуктивність однієї з них у 1,5 раза вища від продуктивності другої?
Нехай продуктивність першої ткалі х р/день, тоді продуктивність другої – 1,5 х р/день.
І ткаля за 1 день виконає
Відповідь: 30; 20.
1056. Поїзд за певний час мав пройти відстань 250 км. Але через
2 год після початку руху він затримався на 20 хв і, щоб прибути вчасно до місця призначення, йому довелось збільшити швидкість на 25 км/год. Якою була швидкість поїзда за розкладом?
Нехай швидкість поїзда за розкладом х км/год, а після зупинки х +
+ 25 км/год. Тоді час руху після зупинки
руху (2 +
ОДЗ: х
x2 + 175x – 18750 = 0
D = 30625 + 75000 = 105625 = 3252
x1 =
х2 =
Відповідь: 75 км/год.
1057. У яблуках «Антонівка» цукор становить 10,7 % маси. Скільки цукру містить 50 кг таких яблук?
кг %
50 кг 100%
х кг 10,7 %
х =
Відповідь: 5,35 кг.
1058. Банк обслужив 45 клієнтів, що становить 15 % від усіх клієнтів. Скільки клієнтів має банк?
Клієнти %
45 15%
х 100%
х =
Відповідь: 300 клієнтів.
1059. Ціну на товар знизили спочатку на 10 %, а потім ще на 5 %, і в результаті він став коштувати 34,2 грн. Якою була початкова ціна товару?
Нехай початкова ціна товару х грн. Після першої знижки товар коштує х – 0,1х = 0,9х грн. Після другої знижки товар коштує
0,9х – 0,9х · 0,05 = 0,855 х грн., що за умовою 34,2 грн.
Рівняння: 0,855х = 34,2, х = 40.
Відповідь: 40 грн.
1060. У двох бочках води було порівну. Кількість води в першій бочці спочатку зменшилась на 10 %, а потім збільшилась на 10 %. Кількість води у другій бочці спочатку збільшилась на 10 %, а потім зменшилась на 10 %. В якій бочці води стало більше?
Нехай спочатку в кожній бочці було х л води. У першій бочці кількість після зменшення на 10 % стала 0,9х, а після наступного збільшення на 10 % стало 1,1 • 0,9х = 0,99 x.
У другій бочці кількість води спочатку збільшилась на 10 % і стала 1,1 х, а потім зменшилась на 10 % і стала 90 % від 1,1 х : 0,9 ·
· 1,1х = 0,99х.
Таким чином, в обох бочках води знову стало порівну.
Відповідь: стало порівну.
1061. На скільки відсотків збільшиться площа прямокутника, якщо його довжину збільшити на 20 %, а ширину — на 10 %?
Нехай довжина х м, а ширина у м. Площа ху м2. Довжина збільшилась на 20 % і стала х + 0,2х = 1,2 х м, а ширига збільшилась на 10 % і стала у + 0,1у = 1,1 у м. Площа стала 1,2х · 1,1у = 1,32 ху м2.
Площа збільшилась 1,32 ху – у = 0,32 ху, що становить 32 %.
Відповідь: 32 %.
1062. Ціну на товар було знижено на 20 %. На скільки відсотків її потрібно підвищити, щоб одержати попередню ціну?
Нехай ціна товару х грн., після знижки ціна стала 0,8 х грн. Тоді попередня ціна від нової становить х : 0,8х • 100 % = 25 %. Тобто нову ціну треба підвищити на 25 %.
Відповідь: 25 %.
1063. Витрати на виготовлення виробу становлять 1250 грн., а його ціна — 1750 грн. Обчисліть націнку на товар у відсотках.
Націнка у грн. становить 1750 – 1250 = 500 грн.
Націнка у % становить 500 : 1750 · 100 = 40%.
Відповідь: 40%.
1064. Торговельна організація купила два предмети за 2500 грн. і після їх продажу одержала 40 % прибутку. Скільки заплатила організація за кожний предмет, якщо перший приніс прибутку 25 %, а другий — 50 %.
Нехай 1 предмет коштує х грн., тоді ІІ – (2500 – х) грн. Прибуток з І 0,25х грн., а прибуток з ІІ 0,5(2500 – х) грн., весь прибуток становить 0,25х + 0,5(2500 – х) грн., що за умовою 2500 · 0,4 =
= 1000 грн.
Рівняння: 0,25х + 0,5(2500 – х) = 1000
0,25х + 1250 – 0,5х = 1000, –0,25х = –250, х = 1000.
Перший предмет коштує 1000 грн., а другий – 2500 – 1000 =
= 1500 грн.
Відповідь: 1000 грн., 1500 грн.
1065. Шматок сплаву міді з оловом масою 12 кг містить 45 % міді. Скільки кілограмів чистого олова потрібно додати до цього сплаву, щоб одержати новий сплав, що містить 40 % міді?
12 кг – 100%
х кг – 45%
х =
5,4 кг – 40%
у кг – 100%
у =
у = 13,5 (кг) – маса нового сплаву.
13,5 – 12 = 1,5 (кг) олова треба додати.
Відповідь: 1,5 кг.
1066. З класу, в якому навчаються 22 учні, навмання вибирається
один. Яка ймовірність того, що це буде хлопець, якщо у класі 10 хлопців?
Р(А) =
1067. В ящику 7 білих і 13 чорних куль. З нього навмання беруть одну кульку. Яка ймовірність того, що вона буде білого кольору?
Р(А) =
1068. У торбині а білих і b чорних куль. З неї виймають одну
кульку білого кольору і відкладають убік. Після цього з ящика беруть ще одну кульку. Яка ймовірність того, що вона теж біла?
Імовірність того, що кулька білого кольору: Р(А) =
Ймовірність того, що наступна кулька біла: Р(В) =
1069. З натуральних чисел від 1 до 20 учень навмання називає
одне. Яка ймовірність того, що це число є дільником числа 30?
P(A) =
1070. На семи однакових картках пишуть по одній літері, з яких можна викласти слово АЛГЕБРА. Потім їх перевертають, перемішують і навмання вибирають. Яка ймовірність того, що з вибраних карток точно можна буде скласти слово ГРАБ?
P(A) =
1071. Дерев’яний паралелепіпед розмірами 3x4x5 пофарбували
з усіх боків, а потім розрізали на 60 рівних кубиків і кинули їх у торбину. Яка ймовірність того, що вийнятий навмання з торбини кубик матиме пофарбованих: а) 3 грані; б) 2 грані; в) 1 грань;
г) 0 граней?
a) P(A) =
в) P(C) =
1072. Яка ймовірність того, що навмання вибране трицифрове число виявиться: а) кратним 5; б) більшим за 100; в) меншим за 200?
a) P(A) =
1073. Знайдіть моду, медіану і середнє значення вибірки:
а) мода 4; медіана: m = 6;
сер. знач. =
б) мода 5. 11; 11; 12; 13; 13; 14; 15; 15; 15; 16; 16; 17;
медіана: m =
сер. знач. =
1074. Знайдіть центральні тенденції вибірки:
a) мода 3,0; медіана m = 3,0;
сер. знач. =
= 2,8
б) мода 0,97
0,96; 0,97; 0,97; 0,97; 0,97; 0,98; 0,99; 1,01; 1,02; 1,03; 1;03; 1,05; 1,06.
медіана m =
1075. За результатами тестування 48 студентів склали таблицю
кількості допущених помилок.
Частотна таблиця
Помилка | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Кількість | 5 | 9 | 14 | 13 | 4 | 1 |
0; 0; 0; 0; 0; 1; 1; 1; 1; 1; 1; 1; 1; 1; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 4; 4; 4; 4; 5
мода 2; медіана m =
сер. знач. =
= 2
1076. Результати вимірювання діаметра 200 деталей після
шліфування занесено до таблиці.
За даними таблиці: а) побудуйте гістограму; б) визначте
відносну частоту кожного значення.
а) Кількість деталей
d, см
б) 6,67 – 6,69: 5 : 200 · 100 = 2,6%;
6,69 – 6,71: 17 : 200 · 100 = 8,5%;
6,71 – 6,73: 24 : 200 · 100 = 12%;
6,73 – 6,75: 54 : 200 · 100 = 27%;
6,75 – 6,77: 52 : 200 · 100 = 26%;
6,77 – 6,79: 23 : 200
6,79 – 6,81: 18 : 200 · 100 = 9%;
6,81 – 6,83: 7 : 200 · 100 = 3,5%.
1077. За результатами хімічного аналізу 3050 відливків чавуну
складена таблиця вмісту в них вуглецю (у відсотках).
За даними таблиці: а) визначте відносну частоту кожного
значення; б) знайдіть центральні тенденції вибірки.
a) 1,8: 52 : 3050 · 100
1,9: 120 : 3050 · 100
2,0: 180 : 3050 · 100
2,1: 305 : 3050 · 100
2,2: 407 : 3050 · 100
2,4: 621 : 3050 · 100
2,5: 413 : 3050 · 100
2,6: 320 : 3050 · 100
2,7: 225 : 3050 · 100
б) мода 2,4; медіана m =
сер. знач. =
+
=
+
1078. Напишіть п’ять перших членів послідовності, n–й член
якої задається формулою:
a) an = 2(n + 1); a1 = 2 · (1 + 1) = 4; a2 = 2 · (2 + 1) = 6; a3 = 2 · (3 + 1) = 8; a4 = 2 · (4 + 1) = 10; a5 = 2 · (5 + 1) = 12. | б) xn = 6 : n; x1 = 6 : 1 = 6; x2 = 6 : 2 = 3; x3 = 6 : 3 = 2; x4 = 6 : 4 = 1 x5 = 6 : 5 = 1 |
в) yn = n3 + 3n – (–1)n; y1 = 1 + 3 – (–1)1 = 5; y2 = 23 + 3 · 2 – (–1)2 = 13; y3 = 33 + 3 · 3 – (–1)3 = 36; y4 = 43 + 3 · 4 – (–1)4 =75; y5 = 52 + 3 · 5 – (–1)5 = 141. | г) bn = 1 + n2; b1 = 1 + 12 = 2; b2 = 1 + 22 = 5; b3 = 1 + 32 = 10; b4 = 1 + 42 = 17; b5 = 1 + 52 = 26. |
ґ) cn = 2n · n2; c1 = 2 · 1 · 12 = 2; c2 = 2 · 2 · 22 = 16; c3 = 2 · 3 · 32 = 54; c4 = 2 · 4 · 42 = 128; c5 = 2 · 5 · 52 = 250; | д) zn = 1 + (–1)n; z1 = 1 + (–1)1 = 0; z2 = 1 + (–1)2 = 2; z3 = 1 + (–1)3 = 0; z4 = 1 + (–1)4 = 2; z5 = 1 + (–1)5 = 0. |
1079. Знайдіть:
an = 2n2 + 3; a) a3 = 2 · 32 + 3 = 21; в) a15 = 2 · 152 + 3 = 453; | б) a6 = 2 · 62 + 3 = 75; г) a100 = 2 · 1002 + 3 = 20003. |
1080. Знайдіть сьомий, десятий і двадцять п’ятий члени
послідовності, n–й член якої задається формулою:
a) cn – (1 – n)2; c7 = (1 – 7)2 = 36; c10 = (1 – 10)2 = 81; c25 = (1 – 25)2 = 576; | б) cn = 350 + n; c7 = 350 + 7 = 357; c10 = 350 + 10 = 360; c25 = 350 + 25 = 375; |
в) cn = 2n – (–1)n; c7 = 2 · 7 – (–1)7 = 15; c10 = 2 · 10 – (–1)10 = 19; c25 = 2 · 25 – (–1)25 = 50 + 1 = 51. |
1081. Напишіть п’ять перших членів арифметичної прогресії, у якої:
a) a1 = 17; d = 2
a2 = 19; a3 = 21; a4 = 23; a5 = 25;
б) a1 = 0,5; d = 10
a2 = 10,5; a3 = 11; a4 = 11,5; a5 = 12;
в) a1 = –
a5 =
г) a1 = 6; d = 0; a2 = a3 = a4 = a5 = 6.
1082. В арифметичній прогресії перший член a1 і різниця d.
Знайдіть суму Sn її перших n членів, якщо:
a) an – ар. пр., а1 = 5, d = 3, n = 31.
S31 =
Відповідь: 1550.
б) an – ар. пр., а1 = 14,5, d = 0,7, n = 36.
Знайти: S26.
S26 =
Відповідь: 604,5.
в) an – ар. пр., а1 = –
Знайти: S35.
S35 =
Відповідь: 245.
г) an – ар. пр., а1 = 111, d = –
Знайти: S56.
S56 =
Відповідь: 5600.
1083. Знайдіть суму перших ста членів арифметичної прогресії:
a) an – ар. пр., а1 = –35, d = 6.
Знайти: S100.
S100 =
Відповідь: 26200.
б) an – ар. пр., а1 = 66, d = –8.
Знайти: S100.
S100 =
Відповідь: 16500.
в) an – ар. пр., а1 = –2,5, d = 3.
Знайти: S100.
S100 =
Відповідь: 14600.
г) an – ар. пр., а1 = –20, d = 1,4.
Знайти: S100.
S100 =
Відповідь: 4930.
1084. Сума чотирьох перших членів арифметичної прогресії
дорівнює 56, а сума чотирьох останніх — 112. Знайдіть кількість членів прогресії, якщо перший її член дорівнює 11.
an – ар. пр., S1–4 = 56, Sn–3–n = 112, a1 = 11.
Знайти: n.
3d + 22 = 28, 3d = 6, d = 2
an–3 = a1 + d(n – 4)
an–2 = a1 + d(n – 3)
an–1 = a1 + d(n – 2)
an = a1 + d(n – 1)
an–3 = 11 + 2(n – 4) = 2n + 3
an–2 = 11 + 2(n – 3) = 2n + 5
an–1 = 11 + 2(n – 1) = 2n + 7
an = 11 + 2(n – 1) = 2n + 9
4 · 2n + 3 + 5 + 7 + 9 = 112
8n + 24 = 112, 8n = 88, n = 11.
Відповідь: 11.
1085. Сума першого і п’ятого членів зростаючої арифметичної
прогресії дорівнює 14, добуток другого її члена на четвертий дорівнює 45. Скільки членів прогресії потрібно взяти, щоб в сумі одержати 24?
an – ар. пр., а1 + а5 = 14, а2 · a1 = 45, Sn = 24.
Знайти: n.
a5 = a1 + 4d = 14, 2a1 + 4d = 14|: 2,
(a1 + d)(a1 + 3d) = 45; (a1 + d)(a1 + 3d) = 45;
a1 + 2d = 7, a3 = 7, a1 = 7 – 2d
(7 – 2d + d)(7 – 2d + 3d) = 45
(7 – d)(7 + d) = 45
49 – d2 = 45, d2 = 4.
d1 = 2 d2 = –2 – не задовольняє умову.
a2 = a3 – d
a2 = 7 – 2 = 5
a1 = 5 – 2 = 3.
(3 + n – 1) · n = 24
n2 + 2n – 24 = 0
n1 + n2 = –2,
n1 · n2 = –24;
n1 = –6 – не задовольняє умову,
n2 = 4.
Відповідь: 4.
1086. Дано дві арифметичні прогресії. Перший і п’ятий члени першої прогресії дорівнюють відповідно 7 і –5. У другій прогресії перший член дорівнює 0, а останній — 3,5. Знайдіть суму членів другої прогресії, якщо відомо, що треті члени обох прогресій рівні між собою.
an – ар. пр., bn – ар. пр., а1 = 7, a5 = –5, b1 = 0, bn = 3,5, a3 = b3.
Знайти: Sn для bn.
a5 = a1 + 4d1
–5 = 7 + 4d1
4d1 = –12. d1 = –3
a3 = 7 – 3 · 2 = 1
b3 = 1
2b2 = b1 + b3
2b2 = 0 + 1
b2 = 0,5
d2 = 0,5 – 0 = 0,5
3,5 = 0 + 0,5(n – 1)
3,5 = 0,5n – 0,5
0,5n = 4, n = 8.
S8
Відповідь: 14.
1087. Знайдіть b1, q, b5.
bn – геом. пр., b7 = 80. b8 = 160.
Знайти: b1; q; b5.
q =
b1 · (–2)6 = 80
b1 =
b5 = 1,25 · (–2)4 = 20.
Відповідь: b1 = 1,25; q = –2; b5 = 20.
1088. Знайдіть b1, q.
bn – геом. пр., b6 = 18, b4 = 72.
Знайти: b1; q
18 = 72 · q2, q2 =
72 = b1 · (–
Відповідь: q = –
1089. Запишіть геометричну прогресію, яка складається з шести членів, якщо сума трьох перших її членів дорівнює 168, а сума трьох останніх — 21.
bn – геом. пр., S1–3 = 168, S4–6 = 21.
Знайти: геом. пр.
b1 + b1q + b1q2 = 168, b1(1 + q + q2) = 168,
b1q3 + b1q4 ·b1q5 = 21; b1q3(1 + q + q2) = 21;
q3 =
b1(1 +
Відповідь:
1090. У зростаючій геометричній прогресії сума першого і
останнього членів дорівнює 66, добуток другого і передостаннього членів — 128, а сума всіх членів становить 126. Скільки членів у прогресії?
bn – геом. пр., q > 0, b1 + bn = 66,
b2 – bn–1 = 128, Sn = 126.
Знайти: n.
b1 + b1qn–1 = 66, b1 + b1qn–1 = 66,
b1q · b1qn–2 = 128,
b1 · qn–1 =
D = 4356 – 512 = 622
2 + 2 · qn–1 = 66
2(1 + qn–1) = 66
1 + qn–1 = 33
qn–1 = 32; qn–1 = 25; q = 2
n – 1 = 5; n = 6
64(1 + qn–1) = 66
1 + qn–1 =
qn–1 =
n – 1 = 5, n = 6
q =
Відповідь: 6.
1091. У саду перший зірвав один гранат, другий — два, а кожний наступний — на один гранат більше. Потім усі, хто рвали гранати, розділили їх між собою порівну і кожний одержав по 6 гранатів. Скільки людей рвали гранати?
an – ар. пр., a1 = 1, a2 = 2, a3 = 1, d = 1, Sn = 6n.
Знайти: n.
2 + n – 1 = 12, n = 11.
Відповідь: 11.
1092. Подорожній у перший день проходить дві одиниці шляху, а кожного наступного дня на три одиниці більше, ніж у попередній. Інший подорожній проходить у перший день три одиниці шляху,
а в кожний наступний — на дві одиниці більше. Коли перший наздожене другого, якщо вони вийшли одночасно з одного місця і в одному напрямку?
an – aр. пр., a1 = 2, d = 3, bn – aр. пр., b1 = 3, d = 2.
Знайти: n.
2 + 3(n – 1) = an
3 + 2(n – 1) = bn
3n – 1 – an
2n + 1 = 6n
3n – 1 = 2n + 1
3n – 2n = 2, n = 2
Відповідь: на II день.
1093. Чи буде геометричною прогресією послідовність:
a) чи буде геом. пр. 5b1; 5b2; 5b3; 5b4; …
Оскільки для геом. пр. виконується властивість, то
25
б) чи буде геом. пр. b1 + 5; b2 + 5; b3 + 5; b4 + 5; …
(b2 + 5)2 = (b1 + 5)(b3 + 5)
в) чи буде геом. пр.
(
г) чи буде геом. пр.
1094. Знайдіть суму нескінченної геометричної прогресії:
a) bn неск. геом. пр., b1 = 27, q =
Знайти: S.
S =
Відповідь: 40,5.
б) bn – неск. геом. пр., b1 = 2, q = –
Знайти: S.
S =
Відповідь: 1
в) bn – неск. геом. пр., b1 =
Знайти: S.
S =
Відповідь: 2.
г) bn неск. геом. пр., b1 = –
Знайти: S.
S =
Відповідь: –
1095. Перевірте, що знаменник q даної геометричної прогресії
задовольняє умову |q| < 1, і знайдіть суму цієї прогресії:
a) 1;
q =
б) 0,1; –0,001; …
q = –0,1 |q| < 1; S =
в) 1,8; 0,36 …
q =
1096. Знайдіть суму нескінченної геометричної прогресії:
a) 7 +
q = 0,1, S –
б) 30 –
q = –0,01, S =
1098. Сума нескінченної геометричнбї прогресії дорівнює 4, а сума кубів її членів — 192. Знайдіть перший член і знаменник прогресії.
bn неск. геом. пр., S = 4,
Знайти: b1; q.
3 + 3q + 3q2 = 1 – 2q + q2
2q2 + 5q + 2 = 0
D = 25 – 4 · 2 · 2 = 9,
q1 =
q2 =
Відповідь: b1 = 2; q =
1099. Сума нескінченної геометричної прогресії становить 8 7 суми перших шести її членів. Знайдіть знаменник прогресії.
bn – неск. геом. пр., S =
Знайти: q.
q = –
Відповідь:
1100. Знайдіть суму, доданки якої є членами геометричної
прогресії (|b| < 1):
a) b1 = b2 + b3 + …; S =
в) b2 + b4 + b6 + …; S =
1101. Що більше: 14 + 6 чи 23 + 7 ?
З’ясуємо, що більше:
Розв’язання. (
= (
= (
Оскільки
Отже, добуток (
+
Відповідь:
1102. Доведіть нерівність.
Доведемо нерівність 4 <
Доведення. Оскільки всі три нерівності додатні, то можна кожну частину піднести до квадрата, не порушуючи знаків мвж ними.
42 < (
(
– 4
1103. Доведіть, що при будь–яких значеннях а, b, с:
Доведемо, що при будь–яких значеннях a, b, c дані нерівності правильні.
a) 2a2 + b2 + c2
2a2 + b2 + c2
(a – b)2 + (a – c)2
б) a2 + b2 + c2
+ 14
+ 4)(c2 – 6c + 9) = (a – 1)2 + (b – 2)2 + (c – 3)2. Оскільки (a – 1)2
+ (c – 3)2
+ 3c – 7) – теж правильна, що й треба було довести.
1104. Доведіть, що при будь–яких значеннях х, у:
Доведемо, що нерівності правильні при будь–яких значеннях х, у:
a) x4 + y4
x4 – x3y + y4 – xy3 = x3(x – y) + y3(y – x) = x3(x – y) – y3(x – y) =
= (x3 – y3)(x – y).
Оскільки будь–яке число і його куб мають однакові знаки, то (х3 – у3) і (х – у) теж мають однакові знаки, а добуток чисел з однаковими знаками – додатне число. Отже, (х3 – у3)(х – у) – додатне при будь–яких значеннях х і у і дорівнюєнулю при х = у, тобто (х3 – у3)(х – у)
б) 2x2 + 5y2 – 4xy – 2x – 4y + 5 > 0;
2x2 + 5y2 – 4xy – 2x – 4y + 5 = x2 + x2 + 4y2 + y2 – 4xy – 2x – 4y + 1 +
+ 4 = (x2 – 4xy + 4y2) + (x2 – 2x + 1) + (y2 – 4y + 4) = (x – 2y)2 + (x –
– 1)2 + (y – 2)2.
Оскільки квадрат будь–якого числа – невід’ємне число, то (х – 2у)2 +
+ (х – 1)2 + (у – 2)2
= 0, у – 2 = 0, а х – 2у
Отже, нерівність 2х2 + 5у2 – 4ху – 2х – 4у + 5 > 0 правильна, що й треба було довести.
1105. Доведіть, що при будь–якому значенні а:
Доведемо, що при будь–якому значенні а дані нерівності правильні.
a) a4 – 2a3 – a2 + 2a + 1
a4 – 2a3 + a2 – 2a2 + 2a + 1 = (a2 – a)2 – 2(a3 – a) + 1 = (a2 – a – 1)2.
Квадрат будь–якого числа – невід’ємне число, тобто (a3 – a – 1)2
б) a4 – 3a2 – 2a + 5 > 0;
a4 – 3a2 – 2a + 5 = (a4 – 4a2 + 4) + (a2 – 2a + 1) = (a2 – 2)2 + (a – 1)2.
Сума квадратів чисел, які одночасно не дорівнюють нулю, є додатним числом, тобто (a2 – 2)2 + (a – 1)2 > 0. Отже, a4 – 3a2 – 2a +
+ 5 > 0 при будь–яких а, що й треба було довести.
1106. Доведіть, що при будь–яких значеннях a, b, с, d:
Доведемо, що при будь–яких значеннях a, b, c, d:
a) (a2 + b2)(c2 + d2)
(a2 + b2)(c2 + d2) – 4abcd = a2c2 + a2d2 + b2c2 + b2d2 – 2abcd – 2abcd = (a2c2 – 2abcd + b2d2) + (a2d2 – 2abcd + b2c2) = (ac – bd)2 + (ad –
– bc)2. Оскільки квадрат будь–якого числа – завжди невід’ємне число, тобто (ac – bd)2
(a2 + b2)(c2 + d2)
б) a2 + b2 + c2 + d2
2(a2 + b2 + c2 + d2)
+ b)(c + d)
+ 2c2 + 2d2 – 2ac – 2ad – 2bc – 2bd = (a2 – 2ac + c2) + (a2 – 2ad +
+ d2) + (b2 – 2bc + c2) + (b2 – 2bd + d2) = (a – b)2 + (a – c)2 + (b –
– c)2 + (b – d)2.
Сума квадратів чисел є невід’ємним числом, бо квадрат будь–якого числа – невід’ємне число. Отже, (a – b)2 + (a + c)2 + (b – c)2 + (b –
– d)2
1107. Доведіть, що:
Доведемо, що x2 + y2
= 1.
а) Доведемо, що х2 + у2
Оскільки х + у = 1, то у = 1 – х. Тоді нерівність х2 + у2
+ у = 1, що й треба було довести.
б) Доведемо, що х2 + у2
Оскільки х + 2у = 1, то х = 1 – 2у. Тоді нерівність х2 + у2
1108. Розв’яжіть нерівність.
Розв’яжемо нерівності:
а)
Значення дробу від’ємне, коли його члени мають протилежні знаки, тобто отримана нерівність рівносильна двом системам нерівностей:
1) x + 1 < 0, x < –1,
x – 4 > 0; x > 4; система не має розв’язків;
2) x + 1 > 0, x > –1,
x – 4 < 0; x < 4; x
Відповідь: (–1; 4).
б)
Значення дробу додатне, коли його члени мають однакові знаки, тобто отримана нерівність рівносильна двом системам нерівностей:
2x2 + 3x – 5 > 0, і 2x2 + 3x – 5 < 0,
3x2 + 4x – 4 > 0; 3x2 + 4x – 4 < 0.
Обидві системи легко одночасно розв’язати за допомогою графіків функцій y = 2x2 + 3x – 5 і y = 3x2 + 4x – 4, що є лівими частинами нерівностей.
Вітки параболи у = 2х2 + 3х – 5 направлені вгору і перетинають вісь х у точках, де 2х2 + 3х – 5 = 0. Звідси D = 9 + 40 = 49;
x1 =
Через ці точки схематично будуємо графік. Вітки параболи y = 3x2 +
+ 4y – 4 – направлені вгору і перетинають вісь х у точках, де 3х2 +
+ 4х – 4 = 0. Звідси D = 16 + 48 = 64;
x1 =
Через ці точки також схематично будуємо графік.
На малюнку видно, що функції одночасно вибувають від’ємних значень на проміжку (–2;
Відповідь: х
1109. Розв’яжіть нерівність.
а)
Значення дробу від’ємне, коли його члени мають протилежні знаки. Оскільки х2 + 3 > 0 при будь–якому значенні х, то нерівність виконується, якщо 3 – x < 0, тобто при x > 3.
Відповідь: x > 3.
б)
Значення дробу додатне, коли його члени мають однакові знаки. Оскільки х2 + 2 > 0 при будь–якому значенні х, нерівність виконується, якщо x + 1 > 0, тобто при x > –1.
Відповідь: x > –1.
1110. Розв’яжіть нерівність.
a) (x + 3)2(x + 5)(x – 2) < 0. Оскільки (x + 3)2
(x + 5)(x – 2) < 0 – добуток від’ємний, коло його члени мають протилежні знаки. Отже, дана нерівність рівносильна двом системам нерівностей:
x + 5 < 0, x + 5 > 0,
x – 2 > 0, і x – 2 <0,
x
1) x + 5 < 0, x > –5,
x – 2 > 0, x < 2, –5 < x < 2.
x
2) x + 5 > 0, x < –5,
x – 2 < 0, x > 2, розв’язків немає.
х
Відповідь: х
б) (8 – х)5(х + 8)2(х + 4)
(8 – x)5
x + 4
1) (8 – x)5
x + 4
2) (8 – x)5
x + 4
Відповідь: х
1111. Покажіть, що нерівності мають однакові множини розв’язків.
Покажемо, що нерівності
Розв’язання. Під знаком повинно бути невід’ємне число, тому, щоб дані нерівності мали зміст, треба, щоб значення х задовольняло систему нерівностей х – 6
х – 1
Значення арифметичного квадратичного кореня невід’ємне, тому при збільшенні значення х збільшується значення суми
+
1112. Побудуйте графік функції.
a) y = 3 – |x|.
|x|
y = 3 – (–x), якщо х
у = 3 – х, якщо х
Звідки у = 3 + х, якщо х
у = 3 – х, якщо х
Побудувавши в одній системі координат графіки отриманих функцій, дістанемо графік функції у = 3 – |x|.
б) y =
x
у = –
y =
Побудувавши в одній системі координат графіки отриманих функцій, дістанемо графік функції y =
д) y =
x
y = –
y =
Звідки y = –1, якщо x < 0;
х = 1, якщо x > 0.
Побудувавши в одній системі координат графіки отриманих функцій, дістанемо графік функції y =
1113. Побудуйте графік функції.
б) y = x|x|.
|x|
y = –x2, якщо x
y = x2, якщо x
Побудувавши в одній системі координат графіки отриманих функцій, дістанемо графік функції y = x|x|.
1114. Побудуйте графік рівняння:
Побудуємо графіки рівнянь.
а) х2 + ху = 0. ху = –х2; у = –х.
Графік отриманої функції буде графіком даного рівняння.
б) (x + 1)(y – 3) = 0.
y – 3 = 0. Якщо у = 3, то будь–яке дійсне значення х задовольняє дане рівняння, тому множина точок прямої у = 3 буде його розв’язком.
х + 1 = 0. Якщо х = –1, то будь–яке дійсне значення у задовольняє дане рівняння, тому множина точок прямої х = –1 теж буде його розв’язком.
Побудувавши в одній системі координат обидві прямі, дістанемо графік рівняння (х + 1)у – 3) = 0;
в) (ху – 6)(у – 3) = 0.
у – 3 = 0. Якщо у = 3, то будь–яке дійсне значення х задовольняє дане рівняння, тому множина точок прямої у = 3 буде його розв’язком.
ху – 6 = 0; ху = 6; у =
Множина точок отриманої функції буде множиною розв’язків цього рівняння.
Побудувавши в одній системі координат пряму у = 3 і графік функції у =
Таблиця для графіка функції у =
x | –6 | –3 | –2 | –1 | 1 | 2 | 3 | 6 |
y | –1 | –2 | –3 | –6 | 6 | 3 | 2 | 1 |
1115. Запишіть простішою формулою функцію:
Запишемо функцію
y =
y =
+
Отже, простіша формула – y = |x +
Оскільки |x +
y = |x +
1) |x +
|x –
Тоді y = |x +
2) |x +
|x –
Тоді y = |x +
3) |x +
|x –
Тоді y = |x +
Отже, у = –2х, якщо х
|x –
Дані умови для х не мають змісту. Отже, побудувалт в одній системі координат графіки функцій у = 2х, якщо х
+
1116. Побудуйте графік функції.
Побудуємо графік функції.
а) y = |2x – 3|.
y = |2x – 3| = 2|x – 1,5|; y = 2|x – 1,5|. Взявши графік функції у =
= 2|x| (y = 2x при x
б) y = 2|x| – 3.
Взявши графік функції y = 2|x| (y = 2x при x
1117. Побудуйте графік функції.
a) y = 2|x – 3|.
Взявши графік функції y = 2|x| (y = 2x при х
б) y = |x2 – 6x + 5|.
Побудуємо графік функції у = х – 6х + 5 – параболу, вітки якої направлені вгору. Точки перетину з віссю х: у = 0, тобто
x2 – 6x + 5 = 0; D = 36 – 20 = 16;
x1 =
Вершина: х = –
y = 32 – 6 · 3 + 5 = –4.
Оскільки y = |x2 – 6x + 5| рівносильна двом функціям:
y = x2 – 6x + 5, якщо x2 – 6x + 5
y = –(x2 – 6x + 5), якщо х2 – 6х + 5
1118. Побудуйте графік функції.
a) y = x2 – 6|x| + 5.
1) Якщо х
у = 0, тобто
x2 – 6x + 5 = 0; D = 36 – 20 = 16;
x1 =
Вершина: х = –
y = 32 – 6 · 3 + 5 = –4.
2) Якщо х
x2 + 6x + 5 = 0; D = 36 – 20 = 16;
x1 =
Вершина: x = –
Побудувавши обидва графіки в одній системі координат, дістанемо графік функції y = x2 – 6|x| + 5.
б) y = |x2 – 6x| + 5.
Побудуємо графік функції y = |x2 – 6x|. Для цього спочатку побудуємо графік функції y = x2 – 6x – параболу, вітки якої направлені вгору. Точки перетину з віссю х: у = 0, тобто х2 – 6х =
= 0; х(х – 6) = 0; х1 = 0; х2 = 6. Вершина лежить на осі параболи, тому її абсциса х =
Функція y = |x2 – 6x| рівносильна двом:
y = x2 – 6x, якщо х2 – 6х
у = –(х2 – 6х), якщо х2 – 6х + 5
тому, віддзеркаливши відносно осі х частину побудованої параболи, яка лежить нижче від цієї осі, дістанемо графік функції y = |x2 – 6x|.
Перенісши отриманий графік на 5 одиниць у напрямі осі у, дістанемо графік фукції y = |x2 – 6x| + 5.
1119. Скільки розв’язків має рівняння |х2 – 6х + 5| = а, якщо
а дорівнює: –2, 0, 2, 4, 6?
З’ясуємо, скільки розв’язків має рівняння |x2 – 6x + 5| = a, коли а дорівнює –2; 0; 2; 4; 6.
Візьмемо графік функції y = |x2 – 6x + 5|, побудований у №1116 (б), і в цій же системі координат побудуємо прямі y = –2; y = 0; y = 2;
y = 4; y = 6.
Кількість точок перетину кожної прямої дорівнює кількості коренів рівняння з відповідним а.
Отже, у = –2, а = –2 – жодного;
y = 0, a = 0 – два;
у = 2, а = 2 – чотири;
у = 4, а = 4 – три;
у = 6, а = 6 – два.
1120. Розв’яжіть нерівність:
Розв’яжемо дані нерівності.
a) |x – 1| + |x – 5|
Оскільки |x – 1|
якщо х
2x
Якщо х
4
Якщо х
Відповідь: х
б) |x – 1| + |x – 5| < 3.
Оскільки |x – 1|
якщо x
2x – 6 < 3; 2x < 9; x < 4,5. x
якщо х
4 < 3 – не має змісту;
|x – 1| + |x – 5| = –(x – 1) – (x – 5) = –x + 1 – x + 5 = –2x + 6;
–2x + 6 < 3; –2x < –6; x > 3. x
Відповідь: немає розв’язків.
1121. Доведіть, що в арифметичній прогресії з парним числом членів сума членів однієї половини більша від суми решти членів на число, кратне квадрату половини числа членів.
Розв’язання. Візьмемо арифметичну прогресію з 2n членів, різницею d, першим членом а. Тоді її перша половина закінчується n–им членом an = a + (n – 1)d, а друга половина починається (n + 1) – им членом an+1 = a + (n + 1 – 1)d = a + nd і закінчується 2n–им членом a2n = a + (2n – 1)d. Суми половин дорівнюють відповідно.
S1 =
=
Отже, S2 – S1 =
=
Отже, S2 – S1 = n2d, де n – половина числа членів, що й треба було довести.
1122. Служивому воїну дано винагороду: за першу рану 1 к., за другу — 2 к., за третю — 4 к. і т. д., а всього 655 крб. 35 к. Скільки ран мав той воїн?
Розв’язання. Кожна наступна винагорода є членом геометричної прогресії з q = 2 b1 = 1, сума якої становить 655 крб 35 к., або
65535 к. Скориставшись формулою n перших членів геометричної прогресії Sn =
Відповідь: 16 ран.
1123. Рисак і шкапа біжать від Чаньаня до князівства Ці, що за 3000 лі від Чаньаня. За перший день рисак пробігає 193 лі, а кожного
наступного дня на 13 лі більше від попереднього. Шкапа за перший день пробігає 97 лі, а за кожний інший на половину лі менше, ніж за попередній. Рисак, добігши до Ці, повернув назад. Через скільки
днів він зустрів шкапу?
Розв’язання. Оскільки відстань, що пробігає рисак кожного наступного дня, на одну й ту саму величину відрізняється від відстані, подоланої попереднього дня, то його щоденні пробіги утворюють арифметичну прогресію з першим членом 193 і різницею 13. Це стосується і клячі, але арифметична прогресія, утворена її щоденними пробігами, матиме перший член 97 і різницю – 0,5. Отже, позначивши кількість днів, що минуть до зустрічі, через n, і застосувавши формули n–го члена an = a1 + (n – 1)d та суми її n перших членів Sn =
0,5n(386 + 13n – 13 + 194 – 0,5n + 0,5) = 6000;
n(567,5 + 12,5n) = 12000; 12,5n2 + 567,5n – 12000 = 0;
n2 + 45,4n – 960 = 0; D = 45,42 + 960 · 4 = 2061,16 + 3840 =
= 5901,16;
Відповідь: приблизно через 16 днів.
1124. На незнайомій вулиці ви шукаєте будинок 46, а бачите будинок 38. У який бік вам треба іти?
Розв’язання. Номери на будинках розташовані так, що рухаючись у бік збільшення номерів будб–яким боком вулиці, ми спочатку підходимо до рогу будинку, на якому знаходиться номер. Тому, щоб знайти будинок 46, йти треба ліворуч.
Відповідь: ліворуч.
1125. Довжини сторін прямокутного трикутника — послідовні члени арифметичної прогресії. Знайдіть відношення катетів цього трикутника.
Розв’язання. Візьмемо прямокутний трикутник, у якого а – менший катет, b – більший катет, с – гіпотенуза. Тоді за теоремою Піфагора
c2 = a2 + b2. Оскільки a, b, c – послідовні члени арифметичної прогресії, то b =
b =
c2 = a2 + b2; c2 = a2 + b2; c2 = a2 + b2;
(2b – a)2 = a2 + b2; 4b2 – 4ba + a2 – a2 – b2 = 0; 3b2 = 4ba; 3b = 4a;
Отже, дістали відношення катетів.
Відповідь: 3 : 4.
1126. Знайдіть числа x, y i z такі, щоб послідовність 2, х, у, z, 9 була
арифметичною прогресією.
Розв’язання. a5 = a1 + 4n; a5 = 9; a1 = 2; отже, 9 = 2 + 4n; звідки
n =
=
Відповідь: х =
1127. Знайдіть суму натуральних чисел, менших від 1000, які:
а) діляться на 7; б) взаємно прості з числом 7; в) діляться на 3 і не діляться на 6.
Знайдемо суму натуральних чисел, меншх від 1000, які:
а) Діляться на 7.
Числа, що діляться на 7, становлять арифметичну прогресію з першим членом а1 = 7 і різницею d = 7. Отже, an = a1 + (n – 1) ·
· 7 = 7 + 7(n – 1).
an < 1000, 7 + 7(n – 1) < 1000; 7n < 1000; n < 142,86. Оскільки n – ціле, то n = 142. Тоді an = 7 + 7 · 141 = 994;
S142 =
б) Взаємно прості з числом 7.
Взаємно прості з числом 7 – це числа, що не діляться на 7 і на які не ділиться 7, тобто всі числа, менші від 1000, окрім тих, що діляться на 7.
Оскільки сума останніх відома з прикеладу а), то знайшовши суму усіх чисел від 1 до 999 і віднявши від неї суму чисел, що діляться на 7, дістанемо суму чисел, взаємно простих з 7.
S = S999 – S142 =
в) Діляться на 3 і не діляться на 6.
a1 = 3; d = 6; an = 3 + (n – 1) · 6 = 6n – 6 < 1000; 6n < 1006;
n < 167,67.
Оскільки n – ціле, то n = 167. Тоді an = 3 + 6 · 166 = 999;
S167 =
1128. а1, а2, а3, ... , an – перші n членів геометричної прогресії зі знаменником q. Знайдіть суму:
а1, а2, а3, ..., an – перші n членів геометричної прогресії зі знаменником q. Знайдіть суму
Розв’язання. an = a1qn–1;
1129. q, q2, q3, q4, … — нескінченна геометрична прогресія.
Знайдіть суму q + 2q2 + 3q3 + 4q4 + … .
Розв’язання. Під час обчислення застосуємо формулу S =
q + 2q2 + 3q3 + 4q4 + … = q + q2 + q2 + q3 + q3 + q3 + q4 + q4 + q4 +
+ q4 + … = (q + q2 + q3 + q4 + …) + (q2 + q3 + q4 + …) + (q3 + q4 +
+ …) + … =
+ q4 + …) =
1130. Знайдіть нескінченну геометричну прогресію, якщо сума її членів дорівнює 4, а сума кубів її членів становить 192.
Розв’язання. Нехай b1, b2, b3, … – нескінченна спадна геометрична прогресія зі знаменником q. Тоді її можна записати у вигляді b1, b1q, b1q2, … , а куби її членів становлять послідовність
(1 – q)3 = 3(1 – q)(1 + q + q2); (1 – q)2 = 3 + 3q + 3q2;
1 – 2q + q2 – 3 – 3q – 3q2 = 0; –2q2 – 5q – 2 = 0; 2q2 + 5q + 2 = 0;
D = 25 – 16 = 9; q1 =
Оскільки прогресія спадна, то |q| < 1, тому q2 не задовольняє умову задачі. Отже, q = –
Відповідь: 6; –3;
1131. Другий, перший і третій члени арифметичної прогресії є
послідовними членами геометричної прогресії. Знайдіть її знаменник.
Розв’язання. Нехай а1, а2, а3 – три члени арифметичної прогресії, тоді a2 =
=
= 0; за теоремою Вієта q1 = 1, q2 = –2.
Відповідь: 1 або –2.
1132. а, b, с — послідовні члени арифметичної прогресії. Доведіть,
що числа а2 + ab + b2, а2 + ас + с2, b2 + Ьс + с2 також є послідовними членами арифметичної прогресії.
a, b, c – послідовні члени арифметичної прогресії. Доведіть, що числа a2 + ab + b2, a2 + ac + c2, b2 + bc + c2 теж послідовні члени арифметичної прогресії.
Доведення. Оскільки a, b, c – послідовні члени арифметичної, то
b =
a2 + ac + c2 =
+
+ a2 + c2) =
+ 2ac + c2, що й треба було довести.
1133. Підберіть формулу n–го члена для послідовності:
a) 1, 2, 1, 2, 1, 2, … .Оскільки
б) –1; 2; –3; 4; –5, … Очевидно, що an = n(–1)n.
1134. Знайдіть суму:
a) 1 · 2 + 2 · 3 + 3 · 4 + … + n(n + 1);
1 · 2 + 2 · 3 + 3 · 4 + … + n(n + 1) = 1 · 1 + 1 + 2 · 2 + 2 + 3 · 3 + … + n · n + n = 12 + 1 + 22 + 2 + 32 + 3 + … + n2 + n = (1 + 2 + 3 + … + n) + (12 + 22 + 32 + … + n2) =
=
=
1 + 2 + 3 + … + n =
+ n2 =
б) 1 · 2 + 2 · 5 + 3 · 8 + ... + n(3n – 1).
1 · 2 + 2 · 5 + 3 · 8 + … + n(3n – 1) = 3 · 12 – 1 + 3 · 22 – 2 + 3 · 32 –
– 3 + … + 3n2 – n = 3(12 + 22 + 32 + … + n2) – (1 + 2 + 3 + … + n) =
= 3
1 + 2 + 3 + … + n =
1136. В якій арифметичній прогресії сума перших n членів дорівнює 2n2 + n?
Знайдемо арифметичну прогресію, у якої сума перших n членів дорівнює 2n2 + n.
Розв’язання. Sn =
Нехай n = 1, тоді
Нехай n = 2, тоді
d = a2 – a1 = 7 – 3 = 4. Отже, арифметична прогресія – 3, 7, 11, 15, ....
1137. Один комерсант щорічно збільшував на третину свій капітал, зменшений на 100 фунтів, які щороку він витрачав на сім’ю. Через три роки його капітал подвоївся. Скільки грошей він мав спочатку?
Розв’язання. Нехай початковий капітал становив х фунтів. Збільшення на третину еквівалентне множенню на
(((x – 100) ·
–
· 100 –
·
З іншого боку, через три роки капітал збільшився вдвічі, тобто становив 2х, тобто маємо рівняння
Відповідь: 1480 фунтів.
