Відповіді до підручника: Стр.183
Готова відповідь до завдання Стр.183 з ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Гісем.
Всесвітня історія, 8 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
Запитання і завдання
1
Навчальна гра «Шість запитань». Учні та учениці об’єднуються в кілька команд і за визначений час мають скласти по шість запитань за вивченою темою так, щоб вони не повторювалися в інших команд. Перемагає команда, у якої більше оригінальних запитань.
Приклад шести запитань за темою «Османська імперія в XVII ст.»:
- Що історики називають «жіночим султанатом» і яку роль у ньому відіграла Хюррем Султан?
- Чому в середині XVII ст. вплив валіде-султан на політику Османської імперії почав зменшуватися?
- Хто такий Мехмед Кепрюлю і які реформи він провів на посаді великого візира?
- У чому полягала економічна криза Османської імперії в XVII ст. (гроші, податки, становище селян і ремісників)?
- Які чинники сприяли поразці османської армії під Віднем у 1683 р.?
- Які території Османська імперія втратила за Карловицьким миром 1699 р. і чому цей мир був для неї несприятливим?
2
Поясніть, що таке «епоха великих візирів» і як вона пов’язана із «жіночим султанатом».
«Епоха великих візирів» — це період від 1656 р., коли фактична влада в Османській імперії зосередилася в руках великих візирів, насамперед Мехмеда Кепрюлю та його нащадків, які керували замість слабких султанів.
Вона пов’язана із «жіночим султанатом» тим, що виникла як реакція на надмірний вплив валіде-султан: саме Хатідже Турхан домоглася призначення Мехмеда Кепрюлю великим візиром, після чого владу жінок у гаремі поступово витіснило правління могутніх візирів.
3
Поясніть, які наслідки мала поразка османської армії під Віднем у 1683 р. для Османської імперії.
- Поразка під Віднем показала військову й організаційну слабкість Османської імперії та засвідчила, що вона втратила можливість наступати в глиб Європи.
- Після цієї невдачі проти османів зміцнилася широка коаліція європейських держав (Габсбурги, Річ Посполита, Венеція, згодом Московська держава), що посилило тиск на імперію.
- Війна завершилася Карловицьким миром 1699 р., за яким Османська імперія втратила значні території в Центральній і Південно-Східній Європі (Угорщину, більшу частину Трансільванії й Славонії, Поділля та Правобережжя, Пелопоннес тощо), тобто перейшла від наступу до тривалого відступу й занепаду.
4
Покажіть на карті атласу приєднані та втрачені в XVII ст. території Османської імперії. З’ясуйте, до складу яких країн зараз входять ці території.
- Території, приєднані в XVII ст.:
- Поділля й Правобережна Україна, захоплені Османською імперією в ході козацьких воєн (тепер територія України).
- Острів Крит і низка володінь у Східному Середземномор’ї (тепер частина Греції).
- Ірак та землі Південного Кавказу, відвоєвані в Сефевідського Ірану (тепер території держав Ірак, Туреччина, Сирія, а також Грузія, Азербайджан і Вірменія).
- Території, втрачені наприкінці XVII ст. (насамперед за Карловицьким миром 1699 р.):
- Більша частина Угорщини й Трансільванії — нині територія Угорщини, Румунії, а частково Словаччини та Сербії (володіння австрійських Габсбургів).
- Значна частина Славонії — нині північ Хорватії (також до Габсбургів).
- Пелопоннес і частина Далмації — нині територія Греції й Хорватії (відійшли до Венеційської республіки).
- Поділля й Правобережна Україна — повернулися під владу Речі Посполитої; тепер це територія України.
5
Працюючи в малих групах, складіть Т-таблицю за темою «“Жіночий султанат”: благо чи прокляття для Османської імперії?».
| «Жіночий султанат» як благо | «Жіночий султанат» як прокляття |
|---|---|
| Енергійні валіде-султани допомагали слабким султанам керувати імперією | Боротьба за вплив у гаремі спричиняла палацові інтриги й перевороти |
| Жінки опікувалися будівництвом мечетей, медресе, лікарень, підтримували культуру | Втручання гарему послаблювало особисту владу султана й центральне управління |
| Валіде-султани інколи пом’якшували жорсткі рішення султанів і захищали підданих | Посилювалися корупція, хабарництво й нестабільність у вищій владі |
6
За текстом підручника сформулюйте твердження про соціальні наслідки економічної кризи в Османській імперії в XVII ст.
- Знецінення монети й різке підвищення податків призвели до зубожіння селян і ремісників, багато хто був змушений кидати господарства, і цілі регіони знелюдніли.
- Намісники й інші посадовці захоплювали землі сипахів і селян, перетворюючи їх на приватні маєтки; значна частина земель перейшла до мусульманського духовенства, що посилило соціальну нерівність.
- Поширення хабарництва та продаж державних посад підривало довіру до влади і загострювало невдоволення різних верств населення.
- Зубожіння сипахів і перетворення яничар на напівміщан із власними господарствами знизили боєздатність армії й зробили її нестабільною соціальною силою, схильною до заколотів.
7
Проаналізуйте роль козаків у боротьбі з османською експансією й подайте результат роботи у вигляді постера.
Основні тези для постера:
- Козацькі війська неодноразово воювали проти Османської імперії на боці Речі Посполитої, зокрема відзначилися в Хотинській війні 1621 р., де допомогли зупинити османський наступ у Східну Європу.
- Українські козаки брали участь у війні проти османів наприкінці XVII ст., у тому числі в поході Яна III Собеського й битві під Віднем 1683 р., де проявили хоробрість і винахідливість.
- Своїми морськими походами та діями на чорноморському узбережжі козаки послаблювали османський флот і торгівлю, змушуючи імперію витрачати ресурси на оборону.
- Таким чином, козацтво стало важливим чинником оборони українських земель і всієї Центрально-Східної Європи від османської експансії.
8
Метод «ПРЕС». Обговоріть, чи можна вважати поразку під Віднем початком кінця Османської імперії, і поясніть свою думку.
Я вважаю, що поразку Османської імперії під Віднем 1683 р. можна вважати початком її занепаду, тому що саме вона зірвала останню спробу османів наступати в глиб Європи й показала слабкість держави.
Наприклад, після цієї поразки імперія була змушена укласти Карловицький мир 1699 р. і віддати великі території Габсбургам, Венеції та Речі Посполитій.
Отже, з цього часу Османська імперія з агресивної великої держави перетворилася на державу, що в основному втрачала володіння й оборонялася.
9
Оцініть роль особистості Мехмеда Кепрюлю у спробах подолати кризу в Османській імперії.
Мехмед Кепрюлю як великий візир жорсткими методами придушив заколоти й релігійні секти, що підривали владу султана, навів лад у внутрішній торгівлі та впорядкував систему податків, завдяки чому тимчасово зміцнив економіку імперії.
Він також був меценатом і зберігав воєнну могутність держави, тож його діяльність дозволила Османській імперії попри кризу певний час утримувати статус великої держави, хоча повністю подолати занепад він не зміг.
10
Розробіть навчальний проєкт «Роль жінок в історії Османської імперії: від Хюррем до Хатідже Турхан».
Приблизний план навчального проєкту:
- Тема й мета: з’ясувати, як валіде-султани й інші впливові жінки (Хюррем Султан, Нурбану, Сафіє, Кьосем, Хатідже Турхан) впливали на політику, культуру та повсякденне життя Османської імперії.
- Завдання:
- зібрати відомості про життя кожної з цих жінок;
- визначити їхній вплив на державне управління («жіночий султанат»);
- з’ясувати їхню роль у меценатстві, будівництві мечетей і медресе;
- підготувати узагальнення: позитивні й негативні наслідки їхнього впливу.
- Джерела: текст підручника (§24), словникові статті, зображення мечетей і гравюри з портретами, додаткові надійні інтернет‑ресурси (за дозволу вчителя).
- Форми роботи: розподіл учасників за міні‑групами (кожна досліджує 1–2 постаті), підготовка коротких повідомлень, створення спільної Т-таблиці «благо/прокляття» жіночого султанату.
- Презентація результатів: усний захист проєкту в класі з використанням постера або мультимедійної презентації, де будуть фото споруд, цитати й короткі висновки.