Відповіді до підручника: Стр.118

Готова відповідь до завдання Стр.118 з ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Гісем.

Всесвітня історія, 8 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

§16. Османська імперія

3

Наведіть факти, які підтверджують або спростовують думку, що Османська імперія в XVI ст. досягла найбільшої від часів свого виникнення військової могутності.

Підтверджують:

  • За Селіма I Грізного було завойовано Закавказзя і Кавказ (Азербайджан, частину Вірменії, Грузію, Дагестан, Курдистан), а також Сирію й Єгипет; султан оголосив себе халіфом, тобто верховним правителем усіх мусульман.
  • За Сулеймана I Пишного (1520–1566) османи просунулися в Центральну Європу: взяли Белград, розгромили чесько-угорське військо в битві під Могачем 1526 р., захопили значну частину Угорщини й обложили Відень 1529 р.
  • Було створено потужний флот, який контролював Східне Середземномор’я; навіть поразка біля Лепанто 1571 р. не зламала морської могутності — османи швидко відбудували флот.
  • Османська імперія стала одним з головних гравців європейської політики, уклала вигідний союз із Францією й підтримувала протестантів у війнах проти Габсбургів.

Спростовують/показують межі цієї могутності:

  • Османам не вдалося взяти Відень 1529 р., що показало обмеженість їхнього наступу в Центральній Європі.
  • Поразка флоту в битві біля Лепанто 1571 р. засвідчила, що християнські держави здатні завдати серйозних ударів по османській військовій силі.
  • Наприкінці XVI ст. «революція цін» і криза військово-адміністративної системи (занепад сипахів, подорожчання утримання яничар) послабили військову міць імперії.

4

Доведіть, що державний устрій Османської імперії був підпорядкований її військовим потребам.

  1. Провінції імперії поділялися на округи, правителі яких одночасно виконували цивільні й військові функції, очолювали місцеве ополчення та гарнізони яничарів.
  2. Система сипахів: кожен ополченець отримував у користування землю за умови обов’язкової служби в походах і підтримання порядку в окрузі, тобто земельні відносини будувалися навколо забезпечення війська.
  3. Чиновники за службу також наділялися великими земельними володіннями, які не можна було передавати у спадок, тому фактично земля була нагородою за державну (передусім військову) службу.
  4. Податкова система й адміністрація були зорієнтовані на постійне отримання ресурсів для війни: під час воєн зростали податки, значна частина доходів ішла на утримання сипахів і яничарського корпусу.
  5. Усе це свідчить, що структура влади, розподіл земель і податковий устрій були організовані насамперед для задоволення військових потреб імперії.

5

Покажіть на карті (с. 116) території, завойовані Османською імперією в XVI ст., і місця битв, у яких вона брала участь.

За картою й текстом параграфа в XVI ст. Османська імперія завоювала й контролювала:

  • 1512–1520 рр., Селім I: Сирія, Палестина, Єгипет.

    1520–1566 рр., Сулейман I: значна частина Угорщини, Родос, території в Месопотамії та Північній Африці.

    Основні місця битв: Могач (1526 р.), Відень (облога 1529 р.), Превеза (1538 р.), Лепанто (1571 р.).

  • Навчальний рисунок

6

За додатковими джерелами створіть перелік із десяти історичних фактів і десяти міфів про Роксолану. Результат роботи обговоріть у класі.

Приклад переліку.
Історичні факти про Роксолану:

  1. Була родом із українських (руських) земель, найімовірніше з околиць Рогатина в Галичині.
  2. У дитинстві потрапила в татарський полон під час набігу й була продана в рабство до Османської імперії.
  3. Потрапила до султанського гарему в Стамбулі й стала фавориткою султана Сулеймана I Пишного.
  4. На відміну від більшості наложниць, стала законною дружиною султана (було укладено шлюб за мусульманським обрядом).
  5. Народила Сулейману кількох дітей, зокрема майбутнього султана Селіма II.
  6. Мала значний політичний вплив при дворі: листувалася з правителями Європи, брала участь у дипломатичних кроках.
  7. Заснувала благодійні комплекси (мечеті, лікарні, лазні, притулки) в Стамбулі та інших містах за рахунок власних вакфів.
  8. Сприяла просуванню свого сина Селіма на престол у боротьбі з іншими претендентами.
  9. Померла 1558 р. й похована в мавзолеї біля мечеті Сулейманіє в Стамбулі.
  10. Її постать започаткувала тривалий період помітного впливу жінок гарему на османську політику.

Поширені міфи про Роксолану:

  1. Що вона свідомо прагнула зруйнувати Османську імперію як «помсту» за полон.
  2. Що Роксолана особисто наказувала катувати й убивати всіх суперниць у гаремі.
  3. Що тільки вона відповідальна за страту великого візира Ібрагіма-паші (насамперед це рішення султана, хоча вона могла впливати).
  4. Що саме вона одноосібно наказала вбити спадкоємця престолу Мустафу й особисто керувала стратою.
  5. Що через Роксолану Османська імперія нібито одразу втратила військову могутність і почала занепадати.
  6. Що вона була «відьмою» й використовувала магію або отрути, щоб зачарувати султана.
  7. Що вона була польською шляхтянкою високого роду; достовірних підтверджень цьому немає.
  8. Що вона жила розкішно й нічим не займалася, хоча джерела говорять про її активну благодійницьку діяльність і участь у політиці.
  9. Що в гаремі всі ненавиділи її без винятку; насправді поряд із ворогами вона мала й союзників.
  10. Що образ Роксолани в художніх фільмах і серіалах повністю відповідає реальній історичній особі (насправді це художня інтерпретація з великою кількістю вигадок).

7

Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». За додатковими джерелами проаналізуйте зовнішню політику султанів Селіма I Грізного та Сулеймана I Пишного.

Приклад заповнення (словесні «Кола Венна»).
Політика Селіма I Грізного:

  • Головний напрям — завоювання на сході й півдні (Іран, Закавказзя, Сирія, Єгипет).
  • Розгромив мамлюцький Єгипет, підпорядкував священні міста Мекку й Медіни, отримав титул халіфа.
  • Зосередився на контролі за караванними й морськими шляхами на Близькому Сході.

Політика Сулеймана I Пишного:

  • Активний наступ у Центральній Європі: Угорщина, облога Відня 1529 р.
  • Зміцнення панування в Середземному морі, створення великого флоту; війни проти християнських держав, зокрема битва біля Лепанто 1571 р.
  • Союз із Францією й підтримка протестантів у боротьбі з Габсбургами.

Спільні риси:

  • Обидва султани проводили наступальну завойовницьку політику й прагнули розширити імперію.
  • Мета — контроль над важливими торговими шляхами та стратегічними територіями.
  • Обидва використовували війни для посилення авторитету султана й утвердження Османської імперії як однієї з провідних держав свого часу.

8

Працюємо разом. Висловіть думку щодо ролі й місця в розвитку Османської імперії визвольної боротьби підкорених нею народів. Наведіть аргументи.

Визвольна боротьба підкорених народів послаблювала Османську імперію й гальмувала її подальший наступ у Європі.
Аргументи:

  1. Повстання (Прилепське, Тирновське тощо) та рух гайдуків змушували владу тримати великі гарнізони, витрачати кошти на придушення виступів замість нових завоювань.
  2. Завдяки підтримці православної церкви народи Балкан зберегли свою культуру, мову й релігію, що врешті унеможливило повну османізацію цих територій.
  3. Постійні виступи підривали авторитет султанської влади, посилювали кризу імперії та сприяли її поступовому ослабленню в ранньомодерний період.

9

Працюємо в парах. Створіть сторітелінг від імені української полонянки, яка опинилася на невільницькому ринку.

«Мене захопили восени, коли ми з батьком поверталися з ярмарку. Над селом налетіла татарська орда, дим заглушив крики, і я встигла лише схопити хрестик на шиї. Нас зв’язали й погнали в степ, де не було ні дерев, ні хат, тільки вітер і чужі голоси.
Після довгих днів дороги ми опинилися в порту на березі теплого моря. Я вперше побачила високі кам’яні мури, мінарети та кораблі з великими вітрилами. На невільницькому ринку нас вишикували рядами. Торговці роздивлялися, торкалися волосся, зубів, питали про вік, ніби ми були худобою, а не людьми.
Я чула різні мови: турецьку, грецьку, італійську. Хтось плакав, хтось мовчав від страху. Я повторювала пошепки молитви, щоб не забути рідну мову й Бога. Мені здавалося, що з кожним ударом молота по ланцюгах я віддаляюся від дому, але в серці жила надія: колись я повернуся або хоча б розповім дітям про своє село над Дністром, про українську пісню й зелені луки.
Коли мене купив новий господар і повів вузькими вуличками великого міста, я пообіцяла собі: де б я не була, залишуся українкою й збережу пам’ять про свій дім.»

10

Підготуйте навчальний проєкт, у якому презентуйте результати міні-дослідження за темою «Історія яничарів: загроза для Європи та жах для султанів».

Приклад структури навчального проєкту.

  1. Тема й мета: дослідити походження, розвиток і роль корпусу яничарів, показати, чому вони були водночас загрозою для європейських держав і для самих султанів.
  2. План дослідження:
  • Походження яничарів: система «девширме» (відбір християнських хлопчиків), їх виховання й ісламізація.
  • Військова роль: участь у завоюваннях Османської імперії в Європі й Азії, озброєння, дисципліна, чому європейці їх боялися.
  • Привілеї та вплив у столиці: платня, окремі квартали, можливості кар’єри.
  • Перетворення на політичну силу: повстання проти султанів, втручання у призначення великих візирів, участь у переворотах.
  • Ліквідація корпусу: реформи XIX ст. і «кривава розправа» над яничарами (чому султани вважали їх небезпечними).
  1. Джерела й матеріали: підручник (розділ про Османську імперію), історичні карти, фрагменти мемуарів і хронік (за можливості), науково-популярні статті, ілюстрації яничарів.
  2. Форма презентації результатів: мультимедійна презентація або стінгазета з хронологічною стрічкою, схемою устрою корпусу, короткими цитатами джерел і висновками.
  3. Основні висновки (коротко): у ранній період яничари були ударною силою імперії й сприяли її військовим успіхам, через що Європа сприймала їх як велику загрозу; з часом вони перетворилися на привілейовану, погано контрольовану корпорацію, схильну до бунтів, що робило їх небезпечними вже для самих султанів і гальмувало оновлення Османської імперії.