Відповіді до підручника: Стр.118
Готова відповідь до завдання Стр.118 з ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Гісем.
Всесвітня історія, 8 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§16. Османська імперія
3
Наведіть факти, які підтверджують або спростовують думку, що Османська імперія в XVI ст. досягла найбільшої від часів свого виникнення військової могутності.
Підтверджують:
- За Селіма I Грізного було завойовано Закавказзя і Кавказ (Азербайджан, частину Вірменії, Грузію, Дагестан, Курдистан), а також Сирію й Єгипет; султан оголосив себе халіфом, тобто верховним правителем усіх мусульман.
- За Сулеймана I Пишного (1520–1566) османи просунулися в Центральну Європу: взяли Белград, розгромили чесько-угорське військо в битві під Могачем 1526 р., захопили значну частину Угорщини й обложили Відень 1529 р.
- Було створено потужний флот, який контролював Східне Середземномор’я; навіть поразка біля Лепанто 1571 р. не зламала морської могутності — османи швидко відбудували флот.
- Османська імперія стала одним з головних гравців європейської політики, уклала вигідний союз із Францією й підтримувала протестантів у війнах проти Габсбургів.
Спростовують/показують межі цієї могутності:
- Османам не вдалося взяти Відень 1529 р., що показало обмеженість їхнього наступу в Центральній Європі.
- Поразка флоту в битві біля Лепанто 1571 р. засвідчила, що християнські держави здатні завдати серйозних ударів по османській військовій силі.
- Наприкінці XVI ст. «революція цін» і криза військово-адміністративної системи (занепад сипахів, подорожчання утримання яничар) послабили військову міць імперії.
4
Доведіть, що державний устрій Османської імперії був підпорядкований її військовим потребам.
- Провінції імперії поділялися на округи, правителі яких одночасно виконували цивільні й військові функції, очолювали місцеве ополчення та гарнізони яничарів.
- Система сипахів: кожен ополченець отримував у користування землю за умови обов’язкової служби в походах і підтримання порядку в окрузі, тобто земельні відносини будувалися навколо забезпечення війська.
- Чиновники за службу також наділялися великими земельними володіннями, які не можна було передавати у спадок, тому фактично земля була нагородою за державну (передусім військову) службу.
- Податкова система й адміністрація були зорієнтовані на постійне отримання ресурсів для війни: під час воєн зростали податки, значна частина доходів ішла на утримання сипахів і яничарського корпусу.
- Усе це свідчить, що структура влади, розподіл земель і податковий устрій були організовані насамперед для задоволення військових потреб імперії.
5
Покажіть на карті (с. 116) території, завойовані Османською імперією в XVI ст., і місця битв, у яких вона брала участь.
За картою й текстом параграфа в XVI ст. Османська імперія завоювала й контролювала:
1512–1520 рр., Селім I: Сирія, Палестина, Єгипет.
1520–1566 рр., Сулейман I: значна частина Угорщини, Родос, території в Месопотамії та Північній Африці.
Основні місця битв: Могач (1526 р.), Відень (облога 1529 р.), Превеза (1538 р.), Лепанто (1571 р.).

6
За додатковими джерелами створіть перелік із десяти історичних фактів і десяти міфів про Роксолану. Результат роботи обговоріть у класі.
Приклад переліку.
Історичні факти про Роксолану:
- Була родом із українських (руських) земель, найімовірніше з околиць Рогатина в Галичині.
- У дитинстві потрапила в татарський полон під час набігу й була продана в рабство до Османської імперії.
- Потрапила до султанського гарему в Стамбулі й стала фавориткою султана Сулеймана I Пишного.
- На відміну від більшості наложниць, стала законною дружиною султана (було укладено шлюб за мусульманським обрядом).
- Народила Сулейману кількох дітей, зокрема майбутнього султана Селіма II.
- Мала значний політичний вплив при дворі: листувалася з правителями Європи, брала участь у дипломатичних кроках.
- Заснувала благодійні комплекси (мечеті, лікарні, лазні, притулки) в Стамбулі та інших містах за рахунок власних вакфів.
- Сприяла просуванню свого сина Селіма на престол у боротьбі з іншими претендентами.
- Померла 1558 р. й похована в мавзолеї біля мечеті Сулейманіє в Стамбулі.
- Її постать започаткувала тривалий період помітного впливу жінок гарему на османську політику.
Поширені міфи про Роксолану:
- Що вона свідомо прагнула зруйнувати Османську імперію як «помсту» за полон.
- Що Роксолана особисто наказувала катувати й убивати всіх суперниць у гаремі.
- Що тільки вона відповідальна за страту великого візира Ібрагіма-паші (насамперед це рішення султана, хоча вона могла впливати).
- Що саме вона одноосібно наказала вбити спадкоємця престолу Мустафу й особисто керувала стратою.
- Що через Роксолану Османська імперія нібито одразу втратила військову могутність і почала занепадати.
- Що вона була «відьмою» й використовувала магію або отрути, щоб зачарувати султана.
- Що вона була польською шляхтянкою високого роду; достовірних підтверджень цьому немає.
- Що вона жила розкішно й нічим не займалася, хоча джерела говорять про її активну благодійницьку діяльність і участь у політиці.
- Що в гаремі всі ненавиділи її без винятку; насправді поряд із ворогами вона мала й союзників.
- Що образ Роксолани в художніх фільмах і серіалах повністю відповідає реальній історичній особі (насправді це художня інтерпретація з великою кількістю вигадок).
7
Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». За додатковими джерелами проаналізуйте зовнішню політику султанів Селіма I Грізного та Сулеймана I Пишного.
Приклад заповнення (словесні «Кола Венна»).
Політика Селіма I Грізного:
- Головний напрям — завоювання на сході й півдні (Іран, Закавказзя, Сирія, Єгипет).
- Розгромив мамлюцький Єгипет, підпорядкував священні міста Мекку й Медіни, отримав титул халіфа.
- Зосередився на контролі за караванними й морськими шляхами на Близькому Сході.
Політика Сулеймана I Пишного:
- Активний наступ у Центральній Європі: Угорщина, облога Відня 1529 р.
- Зміцнення панування в Середземному морі, створення великого флоту; війни проти християнських держав, зокрема битва біля Лепанто 1571 р.
- Союз із Францією й підтримка протестантів у боротьбі з Габсбургами.
Спільні риси:
- Обидва султани проводили наступальну завойовницьку політику й прагнули розширити імперію.
- Мета — контроль над важливими торговими шляхами та стратегічними територіями.
- Обидва використовували війни для посилення авторитету султана й утвердження Османської імперії як однієї з провідних держав свого часу.
8
Працюємо разом. Висловіть думку щодо ролі й місця в розвитку Османської імперії визвольної боротьби підкорених нею народів. Наведіть аргументи.
Визвольна боротьба підкорених народів послаблювала Османську імперію й гальмувала її подальший наступ у Європі.
Аргументи:
- Повстання (Прилепське, Тирновське тощо) та рух гайдуків змушували владу тримати великі гарнізони, витрачати кошти на придушення виступів замість нових завоювань.
- Завдяки підтримці православної церкви народи Балкан зберегли свою культуру, мову й релігію, що врешті унеможливило повну османізацію цих територій.
- Постійні виступи підривали авторитет султанської влади, посилювали кризу імперії та сприяли її поступовому ослабленню в ранньомодерний період.
9
Працюємо в парах. Створіть сторітелінг від імені української полонянки, яка опинилася на невільницькому ринку.
«Мене захопили восени, коли ми з батьком поверталися з ярмарку. Над селом налетіла татарська орда, дим заглушив крики, і я встигла лише схопити хрестик на шиї. Нас зв’язали й погнали в степ, де не було ні дерев, ні хат, тільки вітер і чужі голоси.
Після довгих днів дороги ми опинилися в порту на березі теплого моря. Я вперше побачила високі кам’яні мури, мінарети та кораблі з великими вітрилами. На невільницькому ринку нас вишикували рядами. Торговці роздивлялися, торкалися волосся, зубів, питали про вік, ніби ми були худобою, а не людьми.
Я чула різні мови: турецьку, грецьку, італійську. Хтось плакав, хтось мовчав від страху. Я повторювала пошепки молитви, щоб не забути рідну мову й Бога. Мені здавалося, що з кожним ударом молота по ланцюгах я віддаляюся від дому, але в серці жила надія: колись я повернуся або хоча б розповім дітям про своє село над Дністром, про українську пісню й зелені луки.
Коли мене купив новий господар і повів вузькими вуличками великого міста, я пообіцяла собі: де б я не була, залишуся українкою й збережу пам’ять про свій дім.»
10
Підготуйте навчальний проєкт, у якому презентуйте результати міні-дослідження за темою «Історія яничарів: загроза для Європи та жах для султанів».
Приклад структури навчального проєкту.
- Тема й мета: дослідити походження, розвиток і роль корпусу яничарів, показати, чому вони були водночас загрозою для європейських держав і для самих султанів.
- План дослідження:
- Походження яничарів: система «девширме» (відбір християнських хлопчиків), їх виховання й ісламізація.
- Військова роль: участь у завоюваннях Османської імперії в Європі й Азії, озброєння, дисципліна, чому європейці їх боялися.
- Привілеї та вплив у столиці: платня, окремі квартали, можливості кар’єри.
- Перетворення на політичну силу: повстання проти султанів, втручання у призначення великих візирів, участь у переворотах.
- Ліквідація корпусу: реформи XIX ст. і «кривава розправа» над яничарами (чому султани вважали їх небезпечними).
- Джерела й матеріали: підручник (розділ про Османську імперію), історичні карти, фрагменти мемуарів і хронік (за можливості), науково-популярні статті, ілюстрації яничарів.
- Форма презентації результатів: мультимедійна презентація або стінгазета з хронологічною стрічкою, схемою устрою корпусу, короткими цитатами джерел і висновками.
- Основні висновки (коротко): у ранній період яничари були ударною силою імперії й сприяли її військовим успіхам, через що Європа сприймала їх як велику загрозу; з часом вони перетворилися на привілейовану, погано контрольовану корпорацію, схильну до бунтів, що робило їх небезпечними вже для самих султанів і гальмувало оновлення Османської імперії.