Відповіді до підручника: Стр.111
Готова відповідь до завдання Стр.111 з ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Гісем.
Всесвітня історія, 8 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§15. Річ Посполита та Московське царство
Судження про розвиток Речі Посполитої та Московської держави
Сформулюйте судження про: 1) особливості розвитку Речі Посполитої в XVI—XVII ст.; 2) зміни, що відбулися в цей час у Московській державі.
- Річ Посполита в XVI—XVII ст. була великою шляхетською республікою з виборним королем, пануванням магнатів і фільварковою економікою, де посилилася панщина й зросла роль католицької церкви та Контрреформації.
- У Московській державі в цей час утвердилося самодержавство: влада царя стала майже необмеженою, відбулися реформи управління й війська, значні територіальні розширення на схід, але й посилення репресій через опричнину.
1
Навчальна гра «Поясніть термін (поняття»). За правилами гри учитель записує на картках терміни й поняття за вивченою темою, а команди учнів по черзі пояснюють ці слова, не називаючи їх прямо; команда-суперник відгадує термін.
Приклад пояснень термінів для гри:
- Річ Посполита — держава, утворена Люблінською унією 1569 р. шляхом об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського з одним виборним королем і спільним сеймом.
- Фільварок — велике панське господарство, що виробляло товарну продукцію (передусім зерно) для продажу на ринку й ґрунтувалося на праці селян-панщинників.
- Шляхта — привілейований стан у Речі Посполитій, озброєна знать, яка мала політичні права, не платила податків і володіла селами.
- Магнати — найзаможніша частина шляхти, власники величезних маєтностей, що контролювали третину сіл і мали вирішальний вплив на політику.
- Самодержавство — форма монархії в Московській державі, за якої влада царя була майже нічим не обмежена й спиралася на дворянство та православну церкву.
- Опричнина — виділена в особисте управління царя територія та система каральних заходів Івана IV, спрямована на зміцнення його влади й придушення боярської опозиції.
- Стрільці — воїни регулярного пішого війська Московської держави XVI — початку XVIII ст., озброєні вогнепальною зброєю й утримувані на царській службі.
- Люблінська унія — угода 1569 р. між Короною Польською та Великим князівством Литовським, що створила єдину державу — Річ Посполиту й передала до її складу більшість українських земель.
2
Яких змін зазнало суспільне та економічне життя Корони Польської в XVI—XVII ст.?
У Короні Польській поширилися фільварки, панщина зросла до кількох днів на тиждень, що різко посилило залежність селян. Центр господарського життя змістився з міст до шляхетських маєтків, розвинулася торгівля зерном через Віслу, але міщанство й мануфактури занепали, а вирішальна роль у суспільстві перейшла до шляхти та особливо магнатів.
3
Назвіть основні зміни в житті Московської держави в період царювання Івана ІV.
За Івана IV Московське князівство стало царством і утвердилося самодержавство, оперте на дворянстві й православній церкві. Було проведено реформи: створено «Вибрану раду», Земські собори, запроваджено новий Судебник, ліквідовано систему «кормлінь», утворено прикази й стрілецьке військо. Держава територіально зросла за рахунок приєднання Казанського й Астраханського ханатів, початку освоєння Сибіру, але опричнина спричинила масові репресії, спустошення земель і послаблення країни.
4
Покажіть на картах (с. 106, 109), як відбувалися зміни територій Речі Посполитої та Московського царства в XVI ст.
За картою Річ Посполита після Люблінської унії 1569 р. розширилася на схід: до Корони Польської перейшли Волинь, Підляшшя, Київщина й Брацлавщина; пізніше вона тимчасово здобула частину Лівонії, але в XVII ст. втратила землі на користь Швеції та Московської держави. Московське царство в XVI ст. приєднало Казанський і Астраханський ханати, розпочало просування в Сибір, але зазнало поразки в Лівонській війні й змушене було відмовитися від частини захоплених територій у Прибалтиці.
5
Виконайте хронологічно-пошукове завдання. За курсами історії України та всесвітньої історії складіть перелік подій, що відбулися на українських землях та в інших регіонах світу в період між датами, зазначеними в рубриці «Працюємо з хронологією» (1547–1573 рр.).
Приклад переліку подій між 1547 і 1573 рр.:
На українських землях і в Речі Посполитій
- 1569 р. — Люблінська унія; більшість українських земель (Київщина, Волинь, Підляшшя, Брацлавщина) переходять до складу Корони Польської.
- 1573 р. — ухвалення рішення сейму Речі Посполитої про релігійний мир і гарантію віротерпимості (акти Варшавської конфедерації), що поширювалися й на руські землі.
У Московській державі
- 1547 р. — проголошення Московського царства, вінчання Івана IV на царство.
- 1552 р. — завоювання Казанського ханату.
- 1556 р. — приєднання Астраханського ханату й встановлення контролю над нижньою Волгою.
- 1564–1577 рр. — опричнина Івана IV (поділ країни на земщину й опричнину, масові репресії).
В інших регіонах світу
- 1562 р. — початок релігійних (гугенотських) війн у Франції (убивства гугенотів у Вассі).
- 1572 р. — Варфоломіївська ніч у Парижі, масова різанина гугенотів.
- 1571 р. — спалення Москви кримським ханом Девлетом I Гераєм.
6
Працюємо в парах. Складіть таблицю та порівняйте розвиток Речі Посполитої та Московської держави в XVI ст. за такими характеристиками: 1) кому належала влада в державі; 2) який орган влади обмежував або допомагав здійснювати владу; 3) державна релігія; 4) особливості внутрішньої політики; 5) особливості зовнішньої політики. Зробіть висновок.
Приклад порівняльної таблиці:
| Характеристика | Річ Посполита (XVI ст.) | Московська держава (XVI ст.) |
|---|---|---|
| 1) Кому належала влада | Виборний король, формально глава об’єднаної держави, але сильно залежний від шляхти й магнатів | Цар-самодержець з майже необмеженою владою |
| 2) Органи, що обмежують/допомагають владі | Сейм, сенат і місцеві сеймики шляхти, які ухвалювали закони та податки | «Вибрана рада», Земські собори, прикази; фактично дорадчі органи при царі |
| 3) Державна релігія | Католицизм; після 1573 р. — релігійна терпимість до інших віросповідань | Православ’я, підпорядковане царю; ідея «Москва — третій Рим» |
| 4) Особливості внутрішньої політики | Панування шляхти й магнатів, розвиток фільварків, зростання панщини; Реформація та Контрреформація, посилення впливу церкви | Централізація влади, укріплення самодержавства, Судебник 1550 р., ліквідація «кормлінь», створення стрілецького війська, опричнина й масові репресії |
| 5) Особливості зовнішньої політики | Боротьба за Лівонію зі Швецією й Московією, протистояння з Османською імперією й Кримським ханатом; розширення за рахунок українських земель | Завоювання Казанського й Астраханського ханатів, спроба вийти до Балтійського моря (Лівонська війна), початок колонізації Сибіру, війни з Кримським ханатом |
Висновок: Річ Посполита розвивалася як шляхетська республіка з відносно обмеженою владою короля й сильною роллю станів, тоді як Московська держава перетворилася на централізовану самодержавну монархію з жорсткою владою царя та активною експансією на схід.
7
Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Порівняйте процеси поширення Реформації і Контрреформації в Речі Посполитій та інших країнах.
У Речі Посполитій Реформація поширилася обмежено, переважно серед частини шляхти, а вже з кінця XVI ст. посилилася католицька Контрреформація (діяльність єзуїтів, обмеження прав протестантів), хоча сейм 1573 р. проголосив релігійний мир. У Німеччині та Швейцарії Реформація мала масовий характер і призвела до створення лютеранських та кальвіністських церков, а Контрреформація проходила через Тридентський собор і орден єзуїтів; у Франції гостре протистояння католиків і гугенотів спричинило довгі релігійні війни, що завершилися Нантським едиктом 1598 р. з обмеженою терпимістю до протестантів.
8
Працюємо разом. Дайте оцінку місця та ролі Речі Посполитої та Московської держави в перебігу подій Ранньомодерної доби.
Річ Посполита була однією з провідних держав Центрально-Східної Європи: вона контролювала великі території, у тому числі більшість українських земель, брала участь у війнах за Лівонію та протистоянні з Османською імперією, впливала на баланс сил у регіоні. Московська держава в цю добу швидко зростала територіально, утвердила сильну царську владу, розширилася на Волгу й у Сибір, перетворившись на важливий чинник європейської та азійської політики.
9
Працюємо в малих групах. Метод «Барометр». Оберіть позицію щодо питання: чи можна вважати Річ Посполиту вагомою силою в розвитку Центрально-Східної Європи в XVI ст. Наведіть п’ять аргументів на користь своєї думки.
Позиція: Річ Посполиту можна вважати вагомою силою в розвитку Центрально-Східної Європи в XVI ст.
Аргументи:
- Вона об’єднала під своєю владою величезні території від Балтійського моря до Дніпра, у тому числі більшість українських земель.
- Через Люблінську унію 1569 р. Річ Посполита визначила політичну долю Литви й України та створила нову велику державу-республіку.
- Її участь у Лівонській війні, конфліктах зі Швецією та Османською імперією впливала на контроль над Балтійським і Чорним морями.
- Сеймовий устрій і шляхетські вольності стали важливим прикладом станово-представницької політичної системи для регіону.
- Річ Посполита була значним культурним центром (розвиток освіти, літератури, поширення Реформації та Контрреформації), що впливало на сусідні народи, зокрема українців і білорусів.
10
Напишіть промпт і згенеруйте за допомогою штучного інтелекту ілюстрацію за однією з тем (на вибір): «Утворення Речі Посполитої», «Лівонська війна», «Становлення самодержавства в Московському царстві». Перевірте отриманий результат на наявність історичних неточностей.
Приклад промпта (тема «Утворення Речі Посполитої»):
"Створити історичну ілюстрацію Люблінської унії 1569 року: зал засідань сейму в місті Люблін, король Жигмунт II Август у центрі проголошує унію між Короною Польською та Великим князівством Литовським. У залі присутні шляхтичі в польському та литовському вбранні, на столі лежить акт унії з печатками. На щитах і прапорах — герби Польщі (білий орел) та Литви (вершник), атмосфера урочистого засідання XVI ст., без сучасних предметів."
Перевірка результату: з’ясуйте, чи немає сучасної техніки або одягу, чи правильно передані місце (Люблін, сейм), час (XVI ст.), герби Польщі й Литви та чи не зображено подій, що не стосуються Люблінської унії.