Відповіді до підручника: Стр.37
Готова відповідь до завдання Стр.37 з ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Гісем.
Всесвітня історія, 8 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§ 5. Повсякденне життя населення Західної Європи
1
Навчальна гра «Продовжте розповідь». Пояснені правила гри: у парах учні по черзі одним реченням викладають зміст певного пункту параграфа; перемагає той, чиє речення буде останнім.
Зразок проведення гри за пунктом «Примхлива мода»:
- Перший учень: «У Ранньомодерну добу мода охопила всі сфери життя європейців і стала постійно змінюватися».
- Другий учень: «Заможні люди намагалися щороку оновлювати одяг, наслідуючи наймодніші фасони суконь і костюмів».
- Перший учень: «Спочатку зразком моди був пишний італійський костюм доби Відродження із широкими рукавами, золотим і срібним шитвом, парчею та оксамитом».
- Другий учень: «Потім поширився суворий чорний іспанський одяг, застебнутий до підборіддя».
- Перший учень: «На початку XVII ст. став популярним голландський стиль з великими мереживними комірами та високими капелюхами».
- Другий учень: «Згодом його витіснив французький костюм вільного крою з яскравого шовку, що став новим зразком європейської моди».
Такий ланцюжок речень відповідає правилам гри й відтворює зміст обраного пункту параграфа.
2
Кількість населення Європи наприкінці XVII ст. становила понад: А 100 млн осіб; Б 128 млн осіб; В 148 млн осіб; Г 195 млн осіб.
Правильна відповідь: Б — 128 млн осіб, бо в тексті зазначено, що до кінця XVII ст. в Європі налічувалося понад 128 млн осіб.
3
Поясніть, якими були основні причини міграцій європейського населення після Великих географічних відкриттів.
Основні причини міграцій: політичні — втеча від переслідувань; релігійні — утиски за вірою та переслідування певних народів; соціально-економічні — прагнення кращого життя й нових можливостей на освоєних землях.
4
Назвіть основні ознаки шлюбно-сімейних стосунків Ранньомодерної доби.
Шлюб був переважно церковним і укладався один раз на все життя, розлучення католицька церква майже не дозволяла. Сім’я залишалася патріархальною: чоловік мав владу над дружиною й дітьми, а жінка була матеріально залежною й слабко захищеною законами. До дітей, особливо в заможних родинах, ставилися як до спадкоємців родинної справи й намагалися дати їм освіту.
5
Опишіть житло та хатнє начиння європейського населення Ранньомодерної доби.
У селах будинки будували переважно з дерева на півночі та з каменю на півдні; дах був солом’яний або очеретяний, всередині часто була одна спільна кімната з вогнищем, небагато меблів (стіл, лави, скриня, один-два табурети) і простий посуд, з якого їли разом. У містах зростала кількість кам’яних будинків: у простих людей вікна затягували пергаментом або промасленим папером, у заможних — ставили скло, підлогу вкривали плиткою чи паркетом, дахи — дорогою черепицею, з’являлися паперові шпалери, окремі кімнати (вітальні, спальні, їдальні, робочі кабінети), більше меблів, орнаментовані скрині, шафи й коштовний посуд на полицях.
6
Поясніть, чому наслідування моди в Європі у XVI—XVII ст. перетворилося на стимул розвитку суспільства.
Мода вимагала постійного оновлення одягу, тому зростали попит на тканини й прикраси та обсяги їх виробництва. Це сприяло розвитку мануфактур, ремесел і торгівлі, створенню нових робочих місць і загальному економічному розвитку європейського суспільства.
7
Покажіть на карті атласу: 1) найбільші міста Європи на початку Ранньомодерної доби; 2) найбільші країни тогочасної Європи; 3) держави, у складі яких були українські землі наприкінці XVI ст.
До найбільших міст Європи цього часу належали Париж, Неаполь, Лондон, Амстердам, Венеція, Антверпен, Рим, Мілан, Генуя, Брюгге, Прага. Найбільші країни — Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Голландія та інші європейські монархії. Українські землі наприкінці XVI ст. переважно входили до складу Речі Посполитої.

8
Складіть таблицю «Повсякденне життя населення Західної та Східної Європи» з трьома колонками: «Сфера життя», «Які зміни відбулися», «Значення цих змін для життя населення».
Приклад заповненої таблиці:
| Сфера життя | Які зміни відбулися | Значення цих змін для життя населення |
|---|---|---|
| Населення і міграції | Зростання кількості населення Європи; масові переселення європейців на нові землі | Більше робочих рук, освоєння нових територій, зміна етнічного складу населення |
| Міста | Розростання великих міст Західної Європи; у Східній Європі міста зростали повільніше й залишалися менш численними | У містах Західної Європи зросла роль торгівлі, ремесел і міського способу життя; у Східній Європі більшість людей надалі жила селом |
| Селянство й господарство | На Заході частину селян звільнили, вони могли вести власне господарство й працювати за наймом; у Східній Європі посилилася залежність селян і панщина у фільварках | У Західній Європі з’явилися можливості соціального піднесення для селян; у Східній — зберігалися або посилювалися феодальні обмеження |
| Житло й побут | У містах Західної Європи поширилися кам’яні багатоповерхові будинки, скляні вікна, паркет, шпалери, більше меблів; сільські оселі змінювалися повільніше | Підвищення комфорту життя заможних верств, поява окремих кімнат, розвиток міської культури побуту |
| Сім’я, становище жінки й освіта | Зберігалася патріархальна сім’я, але у містах Заходу зростала роль освіти, поширювалися школи й університети; у Східній Європі освіта лишалася менш доступною | Освічені верстви Заходу мали більше можливостей для участі в суспільному житті; у Східній Європі довше зберігалася традиційна, малозмінна модель сім’ї й освіти |
| Мода й споживання | У Західній Європі швидко змінювалися модні стилі одягу, зростав попит на дорогі тканини й прикраси; у Східній зміни моди були повільнішими | Розвиток мануфактур і торгівлі, розшарування суспільства за рівнем достатку, посилення впливу міської культури на щоденне життя |
9
Працюємо в малих групах. Використовуючи штучний інтелект, згенеруйте картинку «У гостях у міському європейському будинку XVI—XVII ст.». Проаналізуйте створені зображення щодо наявності історичних неточностей.

Розкішне ліжко з балдахіном було характерне переважно для заможних родин, а не для звичайних містян.
Велика кількість скляних вікон була доступна не всім, оскільки скло коштувало дорого.
Одяг мешканців виглядає надто святковим і дорогим для повсякденного життя звичайної міської родини.
Відкриті кімнати без стін — умовний художній прийом, використаний для демонстрації внутрішнього облаштування будинку.
Надмірна чистота й охайність дещо прикрашають реальні побутові умови того часу.
Висновок: Зображення загалом відповідає побуту заможних європейських містян XVI–XVII ст., але деякі деталі ідеалізовані. Штучний інтелект поєднав історично достовірні елементи з художніми припущеннями.
10
За додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією про італійський, іспанський, голландський і французький стилі одягу в європейській моді XVI—XVII ст.
Зразок короткого повідомлення:
«У XVI — першій половині XVII ст. в Європі змінювалися кілька головних стилів одягу. Спершу зразком моди був італійський костюм доби Відродження: пишні сукні й камзоли з широкими рукавами, багато золотого та срібного шитва, парча й оксамит. Згодом поширився суворий іспанський стиль — переважно чорний одяг, щільно застебнутий до підборіддя, що підкреслював стриманість і офіційність. На початку XVII ст. моду задавала Голландія: з’явилися високі капелюхи й великі мереживні коміри, одяг став більш практичним, але охайним і елегантним. Пізніше провідним став французький стиль — костюми вільного крою з яскравого шовку, із багатими оздобами, що підкреслювали розкіш двору. Зміна цих стилів показує, як мода відображала політичну й економічну першість різних країн у Європі.»
Судження про зміни в повсякденному житті
Сформулюйте судження про масштаби, сутність і характер змін у повсякденному житті європейського населення в XVI—XVII ст.
У XVI—XVII ст. зміни в повсякденному житті європейців були масштабними: зросло населення й міста, змінилися житло, харчування, сімейні стосунки, мода й освіта. Їхня сутність полягала в поступовому переході від традиційного сільського, замкненого способу життя до більш урбанізованого й пов’язаного з ринковою економікою, за якого зростала роль грошей, освіти та особистої ініціативи. Характер цих змін був нерівномірним: найбільше вони відчувалися в Західній Європі й у заможних верствах, тоді як значна частина населення, особливо в Східній Європі, ще довго жила в умовах старих феодальних обмежень.