Відповіді до підручника: Стр.190

Готова відповідь до завдання Стр.190 з ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Гісем.

Всесвітня історія, 8 клас · Відповіді до підручника

Текстова відповідь

§25. Московська держава

Судження про Московську державу (5 пунктів)

Сформулюйте судження про: 1) загарбницьку політику Московської держави в XVII ст.; 2) «смутний час»; 3) форму правління в Московському царстві за Олексія Михайловича; 4) реформу Патріарха Никона і церковний розкол; 5) колонізацію Сибіру.

  1. Загарбницька політика Московської держави в XVII ст. була спрямована на постійне розширення територій, насамперед на схід і північ, що посилило державу, але супроводжувалося жорстоким підкоренням місцевих народів.
  2. «Смутний час» — це глибока політична й соціальна криза 1598–1613 рр., коли через боротьбу за владу й іноземне втручання країна опинилася на межі розпаду.
  3. За Олексія Михайловича у Московському царстві сформувався абсолютизм: влада царя стала майже необмеженою, а станово-представницькі органи втратили реальний вплив.
  4. Реформа Патріарха Никона прагнула наблизити богослужіння до грецьких зразків, але спричинила церковний розкол і появу старообрядців, яких переслідувала влада.
  5. Колонізація Сибіру була тривалим процесом підкорення й освоєння величезних територій заради хутра й ресурсів, що призвело до збагачення московської еліти та знищення чи підпорядкування багатьох місцевих народів.

1. Навчальна гра «Три на чотири»

Учні мають за визначений час заповнити пропуски в таблиці, встановивши співвідношення дат, подій та їхніх наслідків (1580 р.; 1598–1613 рр.; 1613 р.; 1652 р.).

Заповнена таблиця:

ДатиПодіїНаслідки
1580 р.Похід Єрмака, підкорення Сибірського ханатуПочаток активного загарбання та колонізації Сибіру Московською державою
1598–1613 рр.«Смутний час» у Московській державіГлибока криза й спустошення країни, інтервенція сусідів, загроза розпаду держави
1613 р.Початок правління династії РомановихЗавершення «смутного часу», відновлення єдності держави та зміцнення царської влади
1652 р.Початок церковної реформи Патріарха НиконаЦерковний розкол, поява й поширення старообрядських громад, посилення контролю держави над церквою

2

Чому за «смутного часу» в Московській державі з’явилися самозванці?

Самозванці з’явилися тому, що після припинення династії Рюриковичів не було законного спадкоємця, влада була слабкою, а населення прагнуло «справжнього царя», чим і користувалися претенденти на престол.

3

У чому полягала сутність церковної реформи Никона та розколу церкви в середині XVII ст.? Хто такі старообрядці?

Церковна реформа Никона полягала в наближенні обрядів Московської церкви до грецьких: змінилися правила хрещення (три персти замість двох), частина обрядів була скорочена, заборонили «неправильні» ікони, а всіх зобов’язали відмовитися від старих звичаїв. Ті віруючі й священники, які не прийняли реформи, утворили окремий напрям — старообрядництво; старообрядці зберегли давні обряди й через це зазнавали переслідувань від держави та офіційної церкви.

4

Що спонукало Московську державу до активної колонізації Сибіру?

Московську державу спонукали до колонізації Сибіру бажання здобути нові землі й багаті природні ресурси (насамперед хутро), посилити свою економічну могутність і контролювати торгові шляхи, а також прагнення поширити владу царя та православну віру на східні території.

5

Створіть «хмаринки слів» до понять «смутний час», «самодержавство».

«Смутний час» — ключові слова: криза, голод, повстання, самозванці, інтервенція Польщі й Швеції, розгром міст, спустошення країни, Семи­боярщина, обрання Романових.
«Самодержавство» — ключові слова: абсолютна влада царя, піддані‑«раби», Соборне уложення 1649 р., кріпацтво, відсутність правових обмежень монарха, опора на дворянство й військо, централізована держава.

Навчальний рисунок

6

За додатковими джерелами складіть хронологію ключових подій колонізації Сибіру. Скільки років, століть тривав цей процес? Чим це можна пояснити?

Приклад хронології колонізації Сибіру:

  • Друга половина XVI ст. — перші спроби проникнення за Урал за Івана III.
  • 1580 р. — похід загону Єрмака проти Сибірського ханату, початок завоювання Західного Сибіру.
  • Початок XVII ст. — просування козаків і промисловців углиб Сибіру, будівництво острогів.
  • 1620–1630‑ті рр. — оформлення царської монополії на торгівлю хутром, заснування Якутська (1632 р.).
  • 1689 р. — Нерчинський мир із Китаєм, закріплення Забайкалля за Московією.
  • XVII–XVIII ст. — подальше освоєння басейну Амура, Охотського узбережжя, вихід на Камчатку.
  • XIX — початок XX ст. — завершення включення Сибіру й Далекого Сходу до Російської імперії, розвиток міст і шляхів сполучення.

Колонізація Сибіру загалом тривала від другої половини XVI до початку XX ст., тобто близько трьох із половиною століть. Така тривалість пояснюється величезними відстанями, суворим кліматом, опором місцевих народів і обмеженими можливостями держави швидко освоїти ці території.

Навчальний рисунок

7

Метод «Фішбоун». Установіть причини й наслідки «смутного часу» і зміни династії в Московському царстві.

Причини «смутного часу» та зміни династії:

  • Припинення династії Рюриковичів (смерть царя Федора та загадкова загибель царевича Дмитра).
  • Посилення боротьби за владу між боярськими групами, змови й взаємна недовіра.
  • Господарська криза, голод 1601–1603 рр., зростання невдоволення селян і козаків.
  • Втручання сусідніх держав (Речі Посполитої, Швеції), підтримка ними претендентів на престол.

Наслідки «смутного часу» та зміни династії:

  • Спустошення країни, руйнування міст, скорочення населення.
  • Тимчасова втрата частини територій і посилення впливу іноземних держав.
  • Послаблення боярства й зростання запиту на сильну одноосібну владу.
  • Обрання на престол Михайла Романова в 1613 р., початок нової династії та зміцнення самодержавства.

Навчальний рисунок

8

Дослідіть життя та політичну діяльність Олексія Михайловича. Завдяки чому йому вдалося станово-представницьку монархію перетворити на абсолютну?

Олексій Михайлович зміцнив самодержавство насамперед ухваленням Соборного уложення 1649 р., яке посилило владу царя й остаточно закріпачило селян, позбавивши їх можливості вільно переходити до іншого господаря. Він спирався на розширений чиновницький апарат і постійне військо, поступово відсуваючи Земські собори й Боярську думу від реального впливу на рішення. Таким чином влада перейшла від станово‑представницької монархії до практично необмеженого абсолютизму.

9

Порівняйте процес і наслідки колонізації Америки європейськими державами та загарбання Московським царством Сибіру. Що було спільного та відмінного?

Спільне: в обох випадках метою було захоплення нових земель і ресурсів, створення опорних фортець і міст, підкорення або витіснення місцевих народів, поширення своєї релігії та порядків. Відмінне: у Америці колонізаторами були кілька західноєвропейських держав, що створювали заморські колонії, тоді як Сибір приєднував один центр — Московська держава — суцільною смугою суходолу. У Північній і Південній Америці швидко виникли міста‑портові центри океанічної торгівлі й плантаційне господарство, а в Сибіру головний інтерес становило хутро, опорою були остроги й ямська мережа, клімат суворіший, тому освоєння йшло повільніше.

Навчальний рисунок

10

Чи могла історія Сибіру скластися інакше, якби не було московської колонізації? Поясніть свою думку.

Історія Сибіру могла б скластися інакше: ці землі могли б залишитися під владою місцевих народів або потрапити під контроль інших держав (наприклад, Китаю чи європейських колонізаторів через узбережжя). Тоді темпи господарського освоєння, склад населення, поширення мов і релігій, а також масштаби винищення місцевих культур були б іншими, але все одно, ймовірно, пов’язаними з зовнішнім втручанням.