Відповіді до підручника: Стр.151
Готова відповідь до завдання Стр.151 з ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Гісем.
Всесвітня історія, 8 клас · Відповіді до підручника
Текстова відповідь
§20. «Золотий вік» Нідерландів
1. Навчальна гра «Товсті й тонкі запитання для вчителя»
Навчальна гра «Товсті й тонкі запитання для вчителя (вчительки)». Учні об’єднуються в групи й мають скласти «товсті» й «тонкі» запитання до теми параграфа, на які відповідає вчитель (учителька).
Коротке пояснення: «тонкі» запитання — це прості, на відтворення фактів; «товсті» — на пояснення причин, наслідків, оцінку.
Приклади «тонких» запитань:
- Коли розпочався «золотий вік» Нідерландів?
- Який порт став головним торговельним центром країни у цей період?
- Як називалася головна торгова компанія Нідерландів в Азії?
- У якому році було засновано голландську Ост-Індську компанію?
- Як називали рік 1672 у Нідерландах?
Приклади «товстих» запитань:
- Чому саме Нідерланди стали однією з провідних торговельних держав Європи у «золотий вік»?
- Як діяльність голландської Ост-Індської компанії вплинула на становлення колоніальної імперії Нідерландів?
- Чому «тюльпаноманію» можна вважати прикладом фінансової бульбашки?
- Які наслідки для економіки та населення мали події «року лиха» 1672 р.?
- У чому полягали переваги рекрутської системи голландської армії порівняно з найманими військами інших країн?
2. Галузі економіки Нідерландів у «золотий вік»
Поясніть, які галузі економіки набули найбільшого розвитку в Нідерландах у «золотий вік» і в чому це проявилося.
Найбільше розвинулися:
- Морська торгівля: Амстердам став найбільшим портом Старого Світу, через нього проходили тисячі кораблів і світова торгівля прянощами, шовком, рабами та іншими товарами.
- Фінанси й банківська справа: Амстердам перетворився на європейський центр банківських операцій і кредитування торгівлі.
- Колоніальна торгівля та судноплавство: через діяльність Ост-Індської компанії й інших компаній налагодили широку мережу факторій та морських шляхів між Європою, Азією, Африкою й Америкою.
- Картографія й мореплавство: у 1570—1670 рр. настав «золотий вік» нідерландської картографії, що забезпечила точні карти для торгівлі й експедицій.
3. Роль голландської Ост-Індської компанії
Поясніть, яку роль відіграла голландська Ост-Індська компанія в розвитку Голландської колоніальної імперії.
- Компанія отримала монополію на торгівлю в Азії, організувала регулярні морські шляхи до островів Малайського архіпелагу, Індії, Китаю та Японії й забезпечила приплив до Нідерландів прянощів та інших товарів.
- Вона створила широку мережу факторій і фортець (Амбон, Батавія, факторії в Індії, база в Кейптауні), що стали ядром голландських колоніальних володінь.
- Витіснивши з ключових регіонів Португалію та послабивши Іспанію, компанія забезпечила Нідерландам провідне місце в колоніальній торгівлі й сприяла формуванню Голландської колоніальної імперії.
- Великі прибутки компанії посилювали економіку Нідерландів, розвивали флот, портову інфраструктуру й банківську справу.
4. «Рік лиха» 1672 р.
Поясніть, чому 1672 р. у Нідерландах називають «роком лиха», які країни тоді загрожували Нідерландам і до яких заходів вдалися голландці.
1672 р. називають «роком лиха», бо тоді Нідерланди одночасно опинилися під загрозою вторгнення Франції, Англії та німецьких князівств, що спричинило військові й політичні кризи. Щоб зупинити наступ французьких військ, голландці відкрили морські шлюзи на дамбах і затопили значну частину країни, уникаючи поразки, але зазнавши великих економічних збитків та політичних потрясінь.
5. Географічне положення Нідерландів
За картою атласу проаналізуйте місце розташування Нідерландів і визначте, як географічне положення країни вплинуло на її розвиток.
- Нідерланди розташовані на узбережжі Північного моря в дельтах великих річок (Рейн, Маас, Шельда), що дало зручні природні гавані й порти, насамперед Амстердам і Роттердам.
- Країна опинилася на перехресті важливих морських і річкових шляхів між Північною, Західною та Центральною Європою, що сприяло розвитку транзитної торгівлі й судноплавства.
- Обмеженість власних природних ресурсів стимулювала голландців активно розвивати торгівлю, фінанси, мореплавство та колоніальну експансію, перетворивши Нідерланди на одну з провідних торговельних держав Європи.
6. Контурна карта: території Ост-Індської компанії та Нові Нідерланди
Позначте на контурній карті: 1) території, які охоплювала голландська Ост-Індська компанія в XVII ст.; 2) території, які охоплювали Нові Нідерланди. Порівняйте їх із сучасними межами США.
1. Володіння Голландської Ост-Індської компанії у XVII ст. — торговельні пункти й колоніальні володіння на островах Ява, Молуккських островах, Цейлоні та Малаккському півострові.
2. Нові Нідерланди (1614–1664 рр.) — голландська колонія на східному узбережжі Північної Америки. Головне місто — Новий Амстердам (сучасний Нью-Йорк).
Порівняння із сучасними США: Нові Нідерланди охоплювали частини територій сучасних штатів Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Делавер і Коннектикут. Їхня площа була значно меншою за територію сучасних США.

7. Голландська армія й армії інших держав
Порівняйте голландську армію з арміями інших європейських держав того часу та визначте, які особливості вирізняли голландську армію. Результат роботи подайте у вигляді постера.
- В інших країнах (наприклад, Іспанії) переважали наймані війська й феодальні загони з нерегулярною підготовкою та слабкою системою навчання.
- У Нідерландах запровадили рекрутську систему: в армії служили власні піддані-громадяни, які отримували регулярну платню й проходили систематичне навчання.
- Моріц Оранський і Вільгельм Людвіг удосконалили озброєння, спорядження солдатів і артилерії, запровадили чіткий розподіл обов’язків, стройову підготовку й відкрили першу військову академію для офіцерів.
- Завдяки цьому голландська армія стала більш дисциплінованою, керованою й боєздатною, ніж типові наймані війська інших європейських держав.
8. Лінія часу тюльпаноманії
Створіть інтерактивну лінію часу, на якій відобразіть події тюльпаноманії від її початку до обвалу цін.
Послідовність основних подій тюльпаноманії:
- 1633 р. — перші ознаки тюльпаноманії: ціни на цибулини різко зростають, люди продають майно, щоб їх купити, поширюються ф’ючерсні угоди.
- 1636 р. — після битви під Віттштоком у ході Тридцятилітньої війни голландці втрачають один із ринків збуту; ціни на цибулини падають у кілька разів, заможні люди розпродають найкращі зразки, пропозиція рідкісних сортів зростає, а ціни знову різко підвищуються.
- Лютий 1637 р. — обвал цін на цибулини тюльпанів: багато покупців відмовляються платити за раніше замовлені цибулини, значна частина вкладників зазнає великих збитків і розорюється.
- Квітень 1637 р. — Генеральні штати скасовують усі ф’ючерсні угоди з тюльпанами й установлюють максимальну фіксовану вартість тюльпанової цибулини, чим фактично завершують тюльпаноманію.

9. Оцінка затоплення земель голландцями
Метод «ПРЕС». Обговоріть, чи вважаєте ви виправданими дії голландців, коли вони затопили свою землю, і сформулюйте аргументи, що підтверджують вашу думку.
Я вважаю дії голландців загалом виправданими, бо затоплення власних земель дозволило зупинити наступ сильніших армій Франції, Англії та німецьких князівств і врятувати незалежність країни. Наприклад, відкривши шлюзи на дамбах і зробивши значну частину території непрохідною, вони позбавили ворога змоги швидко захопити Нідерланди. Отже, хоча це спричинило великі економічні збитки й страждання населення, у воєнній ситуації це був вимушений і ефективний крок задля збереження держави.
10. Чи можна було уникнути тюльпаноманії
Обговоріть і висловіть спільну думку, чи можна було уникнути тюльпаноманії за умов суворішого державного контролю та як можна було запобігти фінансовій кризі.
Уникнути тюльпаноманії частково можна було б, якби держава раніше втрутилася в торгівлю цибулинами. Наприклад, влада могла б: 1) обмежити або заборонити спекулятивні ф’ючерсні угоди з тюльпанами; 2) установити верхню межу цін на цибулини й вимагати реальних поставок товару під кожен контракт; 3) попереджати населення про ризики вкладення всіх заощаджень у один товар. Такі заходи зменшили б розміри фінансової бульбашки й могли запобігти найглибшій кризі.
11. Лист голландського мореплавця
Працюючи в парах, напишіть листа від особи голландського мореплавця XVII ст., у якому він розповідає про роль Ост-Індської компанії в торгівлі та освоєнні нових територій.
«Дорогий друже!
Пишу тобі з далекої Батавії, де вже кілька місяців стоїть наш корабель Ост-Індської компанії. Завдяки цій компанії ми маємо змогу плавати туди, куди ще не так давно ходили лише португальці: на Яву, Молуккські острови, до берегів Індії й Китаю. Компанія дає нам кораблі, провіант і охорону, а найголовніше — право торгівлі прянощами, шовком, чаєм та іншими заморськими товарами від імені Сполучених провінцій.
Ми будуємо фортеці й факторії — у Амбоні, Батавії, на узбережжі Індії, маємо базу в Кейптауні. Звідси наші кораблі везуть до Амстердама вантажі мускатного горіха, гвоздики, перцю та інших прянощів. Прибутки величезні: з них утримують наш флот, збагачуються купці й зростає слава Нідерландів як морської держави. Кожна подорож важка й небезпечна, але я відчуваю, що разом з Ост-Індською компанією ми відкриваємо світ і закладаємо нові опори для могутності нашої батьківщини.
Щиро твій,
голландський мореплавець Ян»
Судження про Нідерланди у «золотий вік»
Сформулюйте судження про: 1) економічний розвиток Нідерландів у «золотий вік»; 2) колоніальну експансію Нідерландів; 3) роль особистих якостей підприємця в його професійній діяльності (на прикладі тюльпаноманії).
- Економічний розвиток Нідерландів у «золотий вік» ґрунтувався на потужній морській торгівлі, розвиненій фінансовій системі з центром в Амстердамі та високому рівні мореплавства й картографії, що зробило країну однією з найбагатших у Європі.
- Колоніальна експансія Нідерландів здійснювалася переважно силами торговельних компаній (передусім Ост-Індської), які створили мережу факторій і колоній в Азії, Африці й Північній Америці, витіснивши з багатьох регіонів Португалію й послабивши Іспанію.
- На прикладі тюльпаноманії видно, що особисті якості підприємця — уміння ризикувати, бачити можливості, але й зважати на реальні потреби ринку та небезпеку спекуляцій — визначають, чи приведе його діяльність до успіху й прибутків, чи до збитків і розорення.