Нерозпізнані: §9 (7)

7. Перепишіть текст, знявши риску.

СОЛОВ’ЇНІ СПІВИ

— Хіба ж можна солов’їв знати? — не втримався Микола.

— Усіх острівних солов’їв знаю, — відповів дідусь. — Торік було сорок п’ять. Скільки цього року — ще не лічив. Дорога в них неблизька. Кажуть, в Африку на зиму літають.

— Дідусю, хіба солов’ї неоднаково співають? — усе ще не могли хлопці збагнути.

— Авжеж, неоднаково. Котрий молодий, у того й колін менше в співі, і не такі вони довгі, як у старших.

Одноліток більше п’яти–шести колін не потягне, а в чотирилітка й за двадцять буває. Та й талант неоднаковий.

Як у людей. Ось прислухайтеся.

Здавалося, саме повітря дзвеніло чарівним щебетанням цих неперевершених співаків.