Вправи: 47

47. І. Спишіть, уставляючи пропущені букви, спочатку розповідні речення, потім - спонукальні, а потім - питальні. Правильність написання перевірте за словником.

1. З великим пензлем у великих капцях фарбує гном оранжевий дашок. (Розповідне, неокличне) 2. Ти від куща червоної калини свою пригаслу душу засвіти. (Спонукальне, неокличне) 3. 3 темного моря білявая хвилечка до прибережного каменя горнеться. (Розповідне, неокличне) 4. Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! (Спонукальне, окличне) 5. Дороги нищимо, завалюєм стежки, хоча ніхто за нами не женеться. (Розповідне, неокличне) 6. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів великих... (Спонукальне, неокличне) 7. Хіба є хто на Землі крилатіший за людину? (Питальне, неокличне, риторичне запитання) 8. Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! (Окличне, розповідне) Нащо стали на папері сумними рядами? (Питальне). 9. Не питайте мене, що я бачив щодня на війні (Розповідне, неокличне.)

ІІ. Визначте види речень за емоційним забарвленням. Яке з поданих речень є риторичним?

56. Двори стоять у хуртовині айстр (розп., неокл.).

Яка рожева й синя хуртовина (розп., окл.)!

Але чому я думаю про Вас (пит., неокл.)?

Я Вас давно забути вже повинна (розп., неокл.).

Це так природно — відстані і час (розп., неокл.).

Я вже забула (розп., неокл.). Не моя провина, —

То музика нагадує про Вас,

То раптом ця осіння хуртовина (розп., неокл.).

Це так природно — музика і час,

І Ваша скрізь присутність невловима (розп., неокл.).

Двори стоять у хуртовині айстр (розп., неокл.).

Яка сумна й красива хуртовина (розп., окл.)!