Вправи: 425 (1)

425. І. Прочитайте текст. Поясніть, які дві протилежні життєві позиції автор висвітлив у тексті. Чи доводилося вам бути свідком або учасником подібних життєвих ситуацій?

ПОСМІШКИ НІКОГО НЕ ОБРАЖАЮТЬ

Я сів на лавку в скверику й посміхався деревам, сонцю, пошматованим хмарам і перехожим. Потім поруч зі мною сіла дівчина. Вона, теж радіючи всім єством, жадібно впивала очима красу надвечір’я...

II. Розгляньте репродукцію картини Пабло Пікассо. Якими емоціями наповнена ця робота? Як ви розумієте її зміст? Продовжте закладену в картині думку про взаємодоповнення і підтримку одне одного. Поміркуйте, чи є щось спільне між прочитаним текстом і полотном художника.

На картині зображена тоненька тендітна дівчинка, яка намагається утримати рівновагу, стоячи на кулі. За нею уважно спостерігає чоловік з мускулистою спиною та міцною фігурою. Дві фігури – тендітна дівчинка та сильний чоловік – доповнюють один одного, врівноважують картину. Хоча їх погляди не перетинаються, існувати в рамках цього сюжету вони можуть тільки разом, вони пов’язані однією долею: прибери дівчинку-гімнастку і присутність силача буде позбавлене всякого сенсу, а прибери атлета – дівчинка в ту ж мить втратить рівновагу.

Сюжет картини доповнено ще деякими фігурами, конем, жінкою з дітьми і собакою. Ці герої доповнюють картину, роблять її ще більш глибокою та цікавою.

На мою думку, взаємодоповнення між людьми – це надто важливо, особливо під час спілкування або відносин. Риси характеру однієї особи можуть прекрасно доповнювати характер іншої, тим самим балансуючи взаємодію між ними та покращуючи спілкування. Саме завдяки підтримці та взаємодоповненню модна уникнути конфліктних ситуацій.

На мою думку, між текстом та полотном художника є щось спільне. У тексті образ хлопця та дівчини доповнював чоловік, який вважав, що посміхатися незнайомцям – це негарно.

III. Сформулюйте за текстом 5-6 запитань. Використовуючи ці запитання, складіть і запишіть діалог (10-12 реплік) за змістом прочитаного.

Чому та кому посміхався хлопчик?

Хто сів поруч з хлопчиком?

Які емоції переживали хлопчик та дівчинка?

Якими емоціями був переповнений перехожий?

Як аргументи посмішки наводили хлопчик та дівчинка?

Чи були знайомі хлопчик та дівчинка?

Ганна: Привіт! Чи дозволиш ти сісти поруч з тобою? Ти виглядаєш радісно.

Петро: Привіт! Так, звісно, сідай. Розділи мою радість зі мною.

Перехожий: Чому ви посміхаєтеся? Вам нічого більше робити?

Ганна: Ми радіємо життю, адже воно прекрасне. Ви лише погляньте, яка чарівна погода!

Перехожий: Але навіщо показувати всім оточуючим своє щастя? Це не дуже правильно.

Петро: Чому ви так вважаєте? Посмішки ще нікого не образили, вони навпаки здатні покращити настрій.

Ганна: Так, я також вважаю, що чим більше посмішок – тим більше позитиву.

Перехожий: Ви так добре знайоме, що можете сидіти і посміхатися один одному?

Ганна: Ні, ми зовсім не знайомі. Петро – приємна людина.

Петро: Необов’язково треба бути знайомим, щоб розділяти радість.

Перехожий: Ось яка безсоромна сучасна молодь!

Петро: Нехай буде так, як ви вважаєте, проте ми дійсно радісні та готові дарувати посмішки один одному.