Вправи: 293

293. I. Визначте мікро-теми, доберіть до них заголовки. Запишіть заголовки у формі плану.

1. Микола Сядристий — відомий українець.

2. Зацікавлення майстра.

3. Чудове гніздечко.

4. Найменший годинник і золотий сервіз.

II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть вставні слова (словосполучення, речення).

Українець, який здивував світ

У когорті відомих українців чільне місце, безперечно, посідає Микола Сядристий, роботи якого об’їхали весь світ.

Майстра здебільшого цікавлять природні матеріали: метали, мінерали, насіння трав і дерев. За словами умільця, будь-яка насінина, по-перше, є дуже гарною від природи, по-друге, довговічною.

З половини макової зернини, як це не дивно, маестро примудрився зробити чудове гніздечко для трьох золотих пташенят, а зі шматочка вишневої кісточки — портрет-барельеф Соломії Крушельницької.

Деякі його твори такі дрібні, що можуть загубитися серед порошинок. Наприклад, найменший у світі годинник, якого Сядристий уставив замість ока золотій бабці. Складається цей годинник, уявіть собі, зі ста тридцяти деталей. А золотий сервіз на цукровій піщинці навіть не можна покласти на хустинку, бо кавничок і бокальчики проваляться крізь волокна тканини.

301. Завжди у своєму селі (а також у лузі, в полях) приглядався до лелек.

(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неповне,ускладнене вставленим реченням).

302. І. Прийде, може, Денис (хоч би він зостався живий) та й розкаже вдома про Романа. Це не тому, що він не надіявся на своїх хлопців — він знав їх давно і вірив, як самому собі. Він ще довго не могла заспокоїтися, нарешті вирішив іти шукати Корнійчука з Василевською (вони в цей час теж були в Харкові). Стара княгиня Варвара Олексіївна (їй було тоді вже 65 років) майже зовсім осліпла і рідко з’являлася в салоні. Опукою згори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. До речі, наш мовник дав мені й чисто українське ім’я «Олесь» — доти я звався просто Сашком.

II. Заспокоїтися — [заспокойіти^ес’а]; Олексіївна — [оле^икс’ійівна].

303. Попід гінкою ліщиною (у її затінках прозоро-зелені шпичаки конвалій, кропива з-під торішнього листя) рибалки щоосені вудлища ріжуть. Відцвів воронець облетіли на вітрах маки польові (вони рано зацвітають і швидко гаснуть), зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур. Дід (звали його Макаром Семеновичем) був у піднесеному настрої. Вутанька цієї ночі булла біля моря (працювала вона в риболовецькій бригаді) і про те, що скоїлося, нічого не знала. Свято садіння столітнього дерева (так учні називають дуб) стало традицією.

305. Ліс — скарбниця нашої країни. Це потужний природний ресурс. Ліс дає господарству тисячі видів цінної сировини. Не даремно ліси вва­жають головним природним багатством України. Крім того, у лісах зна­ходяться величезні запаси, які можна використовувати для харчування і промислової переробки. По-перше, це плодово-ягідні рослини: горіхи, чорниці, суниці, ожина тощо. По-друге, хвойні ліси — джерело живиці, скипидару, смоли, що використовуються в промисловості. По-третє, ліси захищають людину від шуму: листя і хвоя поглинають звукові хвилі, що сприяє подоланню психологічного навантаження на людину. Особливу роль виконують ліси для оздоровлення людей. Отже, дійсно, ліс — найголовніше багатство нашої Батьківщини.

306. II. А може, в цьому є і кожного з нас провина? Вирушаючи до лісу, не всі пам’ятають, наприклад, таке священне правило: корінець боровика ні за яких обставин не можна виривати, а лише підрізати. Такі не вельми втішні приклади, на жаль, трапляються. Звісно, з нашої байдужості, нашої, м’яко кажучи, неосвіченості, нехлюйського ставлення до природи. А між іншим, культура людини складається з багатьох чинників, серед яких осібне місце займає наше ставлення до природи.

III. Пов’язуються, святий, священне, безпосередніми.