Відповіді: Стр.278 (3-4)

3. Утворіть пари між поняттями, яке стосується вищої нервової діяльності людини (1–4), та його визначенням (А–Д).

1 увага – Д фактор, що керує вибором інформації, яку може сприйняти або не сприйняти людина.

2 пам'ять – В здатність зберігати та відтворювати інформацію без зміни її характеру та змісту.

3 характер – А сукупність психофізіологічних особливостей людини, які проявляються в її поведінці.

4 мислення – Г низка розумових операцій, які пов'язані зі сприйняттям інформації, її обробленням та формулюванням висновків.

Залишається: Б сукупність нервових процесів, які відбуваються у корі великих півкуль та відображають реальну дійсність – це визначення психіки або вищої нервової діяльності загалом.

Компетентнісно орієнтоване завдання

1. Укажіть, де розташовані рецептори, сигнали від яких не доходили до головного мозку в героїні оповідання. Виберіть усі варіанти відповіді.

Правильні варіанти:

А. скелетні м'язи – містять м'язові веретена (рецептори розтягування).

Б. суглобові сумки – містять механорецептори положення суглобів.

В. сухожилля – містять органи Гольджі (рецептори натягу сухожиль).

2. Внутрішній образ тіла в людини в нормі створюється з урахуванням даних низки сенсорних систем. Розташуйте їх у порядку зменшення значущості, від найважливішої (1) до найменш включеної у процес (4).

1) пропріоцептивна – основна система для внутрішнього відчуття тіла, її втрата призвела до повної дезорієнтації.

2) вестибулярна – допомагає контролювати положення тіла у просторі та рівновагу.

3) зорова – стала компенсаторною системою після втрати пропріоцепції.

4) дотикова – найменш важлива для внутрішнього образу тіла, хоча Крістіна відчувала полегшення від дотиків вітру.

3. «…прогалину, що виникла на місці її несвідомого пропріоцептивного зв’язку з тілом, дедалі більше заповнював настільки ж несвідомий зоровий зв’язок, що сягав

автоматичності на рівні миттєвих рефлексів. Укажіть, формування якого елемента поведінки описано в цитаті.

У цитаті описано формування умовного рефлексу або навички – несвідомий зоровий зв'язок замінив втрачений пропріоцептивний зв'язок і досяг автоматичності на рівні миттєвих рефлексів.

4. Прочитайте міркування Крістіни: «Виходить, ця “пропріоцепція” – це наче очі для тіла – те, як тіло себе бачить. А коли відбувається те, що сталося зі мною, тіло стає ніби сліпим. Моє тіло не може себе “бачити”, бо воно втратило свій зір, правильно? Тож я маю сама стати його очима. Так?». Поясніть, чому вона порівнює пропріоцепцію саме із зором. Можна навести

декілька різних міркувань.

Крістіна порівнює пропріоцепцію із зором тому, що обидві системи надають просторову інформацію про розташування об'єктів, зір показує місцезнаходження зовнішніх предметів а пропріоцепція інформує про положення частин власного тіла, без пропріоцепції тіло стає невідомим для мозку як предмети у темряві, вона змушена покладатися виключно на зоровий контроль для координації рухів, відчуває втрату меж і кордонів свого тіла, потребує свідомого контролю за кожним рухом замість автоматичних реакцій.