Відповіді: Стр.104 (9)

9. Розділившись на дві групи, підготуйте розповідь про три дні кохання в Альпах від імені Івана Терешка та від імені Джулії.

Іван: Зустріч із Джулією стала для мене несподіванкою. І, насправді, несподіванкою не дуже приємною: я думав, що німці помітять мене через її дитячу поведінку. Але все обійшлось, а вона рушила за мною.

Наступного дня я став уважніше придивлятися до Джулії. У неї дуже гарне обличчя. Воно нагадує мені щось казкове. Вона струнка та непосидюча. Втім, це виявилося навіть корисним, бо нам потрібно знаходити сили, щоб іти далі. Я відчуваю, що сильно прив'язався до неї. Це так дивно, так несподівано.

Я бачу в її очах взаємний потяг. Чи добре, що така гарна дівчина закохалася так: у бігах серед небезпеки? Можливо, для неї було краще залишитися біля батька, хоч він і фашист? Я не дозволю, щоб її катували, знущалися над нею. Краще смерть, ніж нові страждання.

Джулія: Я побачила дивного чоловіка, що теж ховався від фашистів у скелях. Він не був заляканим, збожеволіти, як більшість у такій ситуації. Мене вразила його цілеспрямованість та рішуча воля, що ніби випромінювали очі. Не знаю, що змусило мене підійти до нього: я розуміла, що удвох нас помітять швидше. Але пройти повз нього я не змогла.

Іван був дуже злий спочатку, нервував. Але його добра душа взяла гору, і він дозволив мені іти з ним. Я не бачила ніколи таких сильних та мужніх чоловіків. Здавалося, що це не просто полонений, а справжній воїн, що ніколи не здається. Він як міг на намагався полегшити моє пересування з ним.

Я знала це одразу, але тепер знаю це остаточно, що закохана. Неможливо було уявити таку ситуацію навмисне. Але так сталося. Я вдячна долі, що звела нас навіть у таких обставинах.