Нерозпізнані: §.64 (2)

2. Перепишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риску. Про яку пору року й час доби йдеться? Які мовні засоби допомогли це з’ясувати? Визначте тип мовлення тексту. Які картини постають у вашій уяві? Що можна «побачити», «почути» з тексту?

Червоно–мідяне сонце викотилося на зелену гребінку пралісу так швидко, мовби чиїсь руки, прилаштувавши його на пружній дубовій гілці, пригнули ту гілку до самої землі й раптом відпустили. Білопері хмарки поодиноко прогулювалися в неосяжній височині, боячись присмалити лебединий пух своїх розчесаних вітром боків об мідну розпечену кулю.

І кожний кущ, кожне деревце має власний колір. Сосни — темно–зелені, молоді явірці й осокори прикрашені такою світлою зеленню, мовби листя їхнє вимите в розчині з небесної бірюзи та сонячних променів. А листя молодих кленів — червоне, ніби захлюпане соком ранкової зорі.

Опис.