Відповіді до вправ: 14.4 (153)

14.4 Бланки для розв’язування задач № 153 – 168 підручника. У кожному бланку підпишіть номер задачі відповідно до інструкцій учителя/учительки.

Розв’язуємо задачу № 153

Відомо:Маса розсолу – 250 г;Масова частка солі –5% = 0,05;	Розв’язання:mсолі = W • mрозсолу;mсолі = 0,05 • 250 = 12,5 г.
Обчислити:

Маса солі – ?

Відповідь: маса солі – 12,5 г.

Розв’язуємо задачу № 154

Відомо:Маса розчину – 10 кг =10000 г;Масова частка солі – 0,9% = 0,009.	Розв'язання:1) mсолі = W • mрозчину;0,009 • 10000 = 90 г;2) mводи = mрозчину – mсолі;10000 – 90 = 9910 г.
Обчислити:Маса солі – ?,Маса води – ?

Відповідь: маса солі – 90 г, маса води – 9910 г.

Розв’язуємо задачу № 155

Відомо:Маса чаю – 200 г;Маса цукру – 2 • 4,6 = 9,2 г.	Розв'язання:Wцукру = mцукруmчаю+ mцукру • 100% = 9,2200+9,2 • 100% = 4,4.
Масову частку цукру – ?

Відповідь: W_цукру = 4,4%.

Розв’язуємо задачу № 156

Відомо:mогірків – 200г, вміст води – 95% = 0,95;mпомідорів – 150 г, вміст води – 94% = 0,94;mземлі – 50 г, вміст води – 90% = 0,90.	1) mводи в огірках = 0,95 • 200 = 190 г;2) mводи в пом. = 0,94 • 150 = 141 г;3) mводи в землі = 0,90 • 50 = 45 г;4) mводи = 190 + 141 + 45 = 376 г.
Обчислити:Загальна масса води (mводи) – ?

Відповідь: m_води – 376 г.

Розв’язуємо задачу № 157

Відомо:Масайогурту (mйогурту) – 150 г;Масова частка жиру (Wжиру) = 3% = 0,03.	Розв'язання:Mжиру = Wжиру • mйогурту = 0,03 • 150 = 4,5 г.
Обчислити:Маса жиру (mжиру) – ?

Розв’язуємо задачу № 158

Відомо:Масова частина сірчистого газу (WSO2) – 0,03% = 0,0003;Густина повітря (р) –1,2 кг/м3;Об’єм повітря (U) – 1 м3;	Розв’язання:1) mповітря = р • V = 1,2 кг = 1200 г.2) mSO2 = WSO2 • mповітря = 0,0003 • 1200 = 0,36 г.
Обчислити:Маса сірчистого газу (mSO2) – ?

Відповідь: m_SO2 – 0,36г

Розв’язуємо задачу № 159

Відомо:Маса води (mводи) – 1 кг = 1000 г;Масова частка солі (Wсолі) – 5% = 0,05;	Розв'язання:Mсолі = Wсолі • mводи = 0,05 • 1000 = 50 г.
Обчислити:Маса солі – ?

Відповідь: mсолі – 50 г.

Розв’язуємо задачу № 160

Відомо:Маса парацетамолу (mпарац.) – 200 мг = 0,2 г;Маса доп. речовини (mдопреч.) – 100 мг = 0,1 г;Загальна маса табл. (табл.) – 0,2г + 0,1 г = 0,3 г.	Розв'язання:Wпарац. = mпарацmтабл • 100% = 0,20,3 • 100% = 66,67%.
Обчислити:Масова частка парац. – ?

Відповідь: W_парац. – 66,67%.

Розв’язуємо задачу № 161

Відомо:Маса шампуню (mшамун.) – 250 г;Wпантенолу – 2% – 0,02.	Розв’язання:mпантенолу = Wпант. • mшамп. = 0,02 • 250 = 5 г.
Обчислити:mпантенолу – 5 г

Додаткове завдання: Пантенол в організмі людини перетворюється на пантотенову кислоту (вітамін В5).

Розв’язуємо задачу № 162

Відомо:Mсиропу – 500 г;W – 0,2% = 0,002;	mакт.речовини = W • mсиропу = 0,002 • 500 = 1 г.
Обчислити:Маса активної речовини – ?

Відповідь: m_{акт.речовини} – 1 г.

Розв’язуємо задачу № 163

Відомо:Маса активної речовини в препараті (mакт.реч) – 50 мг на 5 мл;Призначена доза (mдози) – 150 мг.	Розв’язання:Vпрепар. = 5 мл50 мг • 150 мг = 15 мл.
Обчислити:Об’єм препарату – ?

Відповідь: Vпрепар. – 15 мл.

Розв’язуємо задачу № 164

Відомо:Маса повітря (mповітря) – 1 кг = 1000 г;Масова частка вуглекислого газу (WCO2) – 0,04% = 0,0004.	Розв’язанняmCO2 = WCO2 • mповітря = 0,0004 • 1000 = 0,4 г.
Обчислити:Маса вуглекислого газу – 0,4 г

Відповідь: m_СО2 – 0,4 г.

Розв’язуємо задачу № 165

Відомо:Маса ґрунту (mґрунту) – 1 тонна = 1000 кг;Масова частка атомів Нітрогену (WN)– 0,1% = 0,001.	Розв‘язання:MN = WN • mґрунту = 0,001 • 1000 = 1 кг.
Обчислити:Маса Нітрогену – 1 кг

Відповідь: m_N – 1 кг.

Розв’язуємо задачу № 166

Відомо:Маса води (mводи) – 1 кг = 1000 г;Маса йонів Плюмбуму = (mPb) – 0,05 г.	Розв’язання:WPb = mPbmводи • 100% = 0,051000 • 100% = 0,005%.
Обчислити:Масова частка Плюмбуму – ?

Відповідь: W_Pb – 0,005%.

Розв’язуємо задачу № 167

Відомо:Маса табл. (mтабл.) – 200 мг;Масова частка вітаміну С (Wc) – 10%;Масова частка вітаміну D(Wb) – 5%;Масова частка допоміжних речовин (Wдоп.) – 85%.	Розв’язання:1) mc = Wc • mтабл. = 0,10 • 200 = 20 мг.2) mb = Wb • mтабл. = 0,05 • 200 = 10 мг.3) mдоп. = Wдоп. • mтабл. = 0,85 • 200 = 170 мг.
Обчислити:Маса вітаміну С – ?,Маса вітаміну D – ?,Маса доп. реч. – ?

Відповіль: m_c – 20 мг, m_o – 10 мг, m_доп. – 170 мг.

Розв’язуємо задачу № 168

Відомо:Маса цукру (mцукру) – 2 кг = 2000 г;Масова частка води(Wводи) – 0,0% = 0,002.	Розв’язанняmводи = Wводи • mцукру = 0,002 • 2000 = 4 г.
Обчислити:Маса води – ?

Відповідь: m води – 4 г.

Стор.61

Навчальне дослідження № 7 «Визначення вологості цукру

після зволожування» (для експериментування вдома)

Прочитайте опис дослідження в підручнику на с. 155.

Запишіть назви обладнання та речовин, з якими ви працюватимете.

Обладнання: широка невелика каструля, чашка, ваги.

Речовини: цукор, вода.

1. Підготуйте посудину та цукор. Запишіть результати зважування.

m (пустої чашки) = 150 г. m (чашки із цукром) = 250 г.

m (цукру) = 100 г.

Помістіть чашку із цукром на дно каструлі, у яку налито воду шаром

заввишки 1–2 см. Щільно закрийте каструлю кришкою та залиште

на ніч.

2. Уранці дістаньте чашку та визначте вологість цукру.

m (чашки з вологим цукром) = 270 г.

m (вологого цукру) = 120 г.

m (поглинутої води) = 20.

w (вологи) = 16,67 %.

3. Складіть графік, на який нанесіть свої результати та результати,

отримані вашими однокласниками / однокласницями.

Стор.62

Перетворіть графік на стовпчикову діаграму.

Обговоріть узагальнені результати. Запропонуйте гіпотезу щодо відмінностей результатів у різних виконавців

Відмінності зумовлені умовами експерименту, зокрема різною кількістю водяної пари в каструлі, щільністю кришки, а також масою початкового цукру.

Підбиваємо підсумки

1. Чому для дослідження рекомендують використовувати саме широку каструлю зі щільною кришкою?

Широка каструля забезпечує більшу поверхню випаровування води, а щільна кришка запобігає виходу пари, що дозволяє наситити повітря вологою.

2. Чи отримали б ви такий самий результат, якби воду налили не

на дно каструлі, а поставили склянку з водою в каструлю поряд із

чашкою із цукром?

Ні, випаровування було б повільнішим, тому цукор не поглинув би стільки вологи.

3. Чи отримали б ви такий самий результат, якби не закрили каструлю кришкою?

Ні, випаровування води було б неефективним, і більшість пари виходила б з каструлі.

Стор.63

4. Чому чашку потрібно ретельно витерти, діставши її з каструлі?

Щоб уникнути додавання зайвої маси від води на зовнішній стороні чашки, яка могла б спотворити результати зважування.

5. Чи можливе використання дослідженого ефекту нечесними підприємцями?

Так, підприємці можуть штучно зволожувати цукор, щоб збільшити його масу, і тим самим продавати менше продукту за більшою ціною.

Навчальне дослідження № 8 «Визначення вологості піску або ґрунту»

Прочитайте опис дослідження в підручнику на с. 159.

Запишіть назви обладнання та речовин, з якими ви працюватимете.

Обладнання: тигель, нагрівний прилад, ваги.

Речовини: ґрунт.

Підготуйте тигель та об’єкти дослідження.

У цьому дослідженні я буду визначати вологість ґрунту.

Виконайте дослід і занотуйте результати.

Маса пустоготигля	Маса тигля зі зразком до прожарювання	Маса тигля зі зразком післяпрожарювання та охолодження
		1	2	3	4
100	160	155	155

Стор.64

2. Обчисліть масову частку вологи в зразку.

m (вологого зразка) = 60 г.

m (сухого зразка) = 55 г.

m (вологи) = 5 г.

w (вологи) = (m води / m₃) • 100 = (5 г / 60 г) • 100 = 8,33.

3. Складіть графік, на який нанесіть свої результати та результати,

отримані вашими однокласниками / однокласницями.

Перетворіть графік на стовпчикову діаграму.

Стор.65

Обговоріть у групі узагальнені результати. Сформулюйте гіпотезу

для пояснення відмінностей результатів різних дослідників.

Відмінності в результатах зумовлені різними умовами забору зразків (вологість ґрунту чи піску на різних ділянках) або неточностями при виконанні нагрівання та зважування.

Підбиваємо підсумки

1. 3 якою метою зразок нагрівають кілька разів?

Щоб впевнитися, що вся волога випарувалася. Якщо маса зразка після кількаразового нагрівання не змінюється, можна вважати, що волога повністю видалена.

2. Про що свідчить відсутність зміни маси зразка після кількаразового висушування?

Відсутність зміни маси свідчить про те, що вся волога випарувалася, і зразок повністю висушений.

Стор.66

4 Моделюємо фізичні та хімічні явища

Навчальне дослідження № 9 «Дослідження хімічних явищ»

Прочитайте опис дослідження в підручнику на с. 167.

Запишіть назви обладнання та речовин, з якими ви працюватимете.

Обладнання: хімічні склянки, пробірки, нагрівний прилад, ложечка для спалювання речовин, скляна паличка.

Речовини: розчин фенолфталеїну, вода, харчова сода, флакон парфумів, цукор, пакетик із заваркою чаю, оцет.

1. Виконайте дослід із пральним порошком і чаєм. Запишіть свої

спостереження.

Дії	Спостереження
Налийте у дві хімічні склянки теплу воду об’ємом близько третинисклянки.
У першу склянку додайте засіб для прання: порошок масою 1 –2 г або рідину об’ємом 2 –3 мл. Перемішайте вміст склянки скляною паличкою до повного розчинення. До утвореного розчину додайте кілька крапель розчину фенолфталеїну.	У першій склянці після додавання фенолфталеїну розчин забарвлюється в рожевий колір (оскільки фенолфталеїн виявляє лужне середовище).
У другу склянку опустіть пакетик із заваркою чаю. Зачекайте пів хвилини. Пакетик вийміть, розчин перемішайте. Додайте кілька крапель оцту.	У другій склянці після додавання оцту розчин втрачає темний чайний колір (оцет нейтралізує дію).

2. Виконайте дослід із прожарюванням цукру. Запишіть свої спостереження.

Дії	Спостереження
У ложечку для спалювання помістіть цукор. Обережно нагрійте на нагрівному приладі до появи запаху.	Цукор починає плавитися, темніти і карамелізуватися, виділяючи характерний солодкий запах, супроводжуючись появою диму та зміною кольору на коричневий.

Стор.67

3. Виконайте дослід із содою та оцтом. Запишіть свої спостереження.

Дії	Спостереження
У суху пробірку наберіть харчову соду так, щоб заповнити дно пробірки. Долийте воду до чверті об’єму пробірки. Струсіть пробірку до повного розчинення соди. До утвореного розчину долийте оцет об’ємом 1 мл.	У пробірці починає виділятися газ (вуглекислий газ) з утворенням бульбашок, супроводжуючи це шипінням і піною.

4. Спостереження за процесом горіння.

Запаліть ґніт свічки. Запишіть свої спостереження: що відбувається

3 парафіном під час горіння.

Під час горіння парафін починає плавитися та випаровуватися, підтримуючи горіння ґнота. Свічка виділяє світло та тепло.

Загасіть полум’я. Що відбувається з ґнотом під час гасіння?

Після загасіння полум’я ґніт тліє, а парафін твердіє.

Підбиваємо підсумки

1. Висловіть припущення щодо явищ, які ви спостерігали: хімічні

вони чи фізичні?

Хімічні явища відбулися під час прожарювання цукру, реакції соди з оцтом і горіння свічки (відбуваються незворотні зміни речовин).

Фізичні явища включають розчинення прального порошку та зміни при заварюванні чаю (речовини не змінюють свою хімічну природу).

2. Під час горіння свічки і світіння лампочки виділяється світлова

та теплова енергія. Чи можна обидва ці явища назвати хімічними?

Горіння свічки — це хімічне явище, оскільки відбувається хімічна реакція окиснення парафіну. Світіння лампочки — фізичне явище, бо зміни зводяться до нагрівання провідника без хімічної реакції.

Стор.68

3. В одному з посібників із хімії зміну кольору, утворення осаду,

виділення газу, появу або зникнення запаху назвали ознаками лише

хімічних реакцій. Підтвердіть або спростуйте цю тезу.

Так, ці ознаки свідчать про хімічні реакції, оскільки при їхньому спостереженні відбуваються зміни речовин (як у випадку прожарювання цукру або реакції соди з оцтом).

15. Фізичні та хімічні явища