Досліджуємо на уроці та вдома: Стр.124

Стор.124

ДОСЛІДЖУЄМО НА УРОЦІ ТА ВДОМА

Дія гідроген пероксиду на сирі та відварені овочі, м'ясо.

Що робили	Спостереження
Завдання 1. Одночасно нанесли по кілька крапель гідроген пероксиду на свіжі зрізи сирих та варених овочів; картоплі, моркви, буряка.	На поверхні сирих овочів виділяються бульбашки газу, тому що під дією каталізаторів відбувається розклад гідроген пероксиду: 2Н2О3 = 2Н2О + 2О3
Завдання 2. Одночасно нанесли по кілька крапель гідроген пероксиду на шматочок сирого (яке не було заморожене) та шматочок відвареного м’яса.	На шматочку сирого м’яса виділяються бульбашки газу, тому що під дією каталізаторів-ферментів відбувається розклад гідроген пероксиду: 2Н2О3 = 2Н2О + 2О3На шматочку вареного м’яса не виділяються бульбашки газу, тому що під дією температури при варенні м’яса відбулося порушення структури каталізаторів-ферментів і розклад гідроген пероксиду не відбувся.

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 1

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ФІЗИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ РЕЧОВИН.

Завдання 2. Назви виданих речовин: натрій хлорид (кухонна сіль), цукор-пісок, вода, олія, сірка, залізо, крейда.

№	Ознака	Речовина
		Кухонна сіль	Цукор-пісок	Вода	Олія
1	Температура плавлення	801 °С	185 °С	0 °С	від -16 °С
2	Температура кипіння	1465 °С	-	100 °С	від 120 °С
3	Колір	безбарвнікристали	безбарвнікристали	безбарвна	жовтуватий
4	Запах	немає	немає	немає	має запах
5	Прозорість	прозорі кристали	прозорі кристали	прозорі	прозорі
6	Твердість	тверді	тверді	рідка	рідка
7	Густина	2,17 г/смЗ	1,59 г/смЗ	1 г/смЗ	0,95 г/смЗ
8	Теплопро-відність	погано проводитьтепло	погано проводитьтепло	погано проводитьтепло	погано проводитьтепло
9	Електро-провідність	розчини тарозплавидобрепроводитьструм, сухасіль-погано	поганопроводить струм	поганопроводить струм	поганопроводитьструм
10	Розчинністьу воді	добре розчиняється	добре розчи-няється	-	нерозчинна
11	Здатність притягу-ватисямагнітом	не магнітиться	не магні-титься	не магні-титься	не магні-титься

Порівняльна таблиця (частина 2)

№	Ознака	Речовина
		Сірка	Залізо	Мідь	Крейда
1	Температура плавлення	112,85°С	1539°С	1083°С	-
2	Температура кипіння	444,61°С	2870°С	2543°С	-
3	Колір	жовтий	сірий з металічним блиском	червону-ватий	білий
4	Запах	немає	немає	немає	немає
5	Прозорість	непрозора	непрозоре	непрозора	непрозора
6	Твердість	крихка	тверде, пластичне	тверда, пластична	крихка
7	Густина	2,07 г/смЗ	7,87 г/смЗ	8,96 г/смЗ	2,71 г/смЗ
8	Теплопро-відність	погано проводитьтепло	добрепроводитьтепло	добре проводитьтепло	погано проводитьтепло
9	Електро-провідність	поганопроводитьелектрич-ний струм	добрепроводитьелектрич-ний струм	добрепроводитьелектрич-ний струм	поганопроводитьелектрич-ний струм
10	Розчинністьу воді	нерозчинна	нерозчинне	нерозчинна	нерозчинна
11	Здатність притягу-ватисямагнітом	не магнітиться	магнітиться	не магні-титься	не магні-титься

Завдання 3. Речовини зі спільними фізичними властивостями:

— за температурою плавлення: легкоплавкі

— цукор-пісок, вода, олія, сірка;

тугоплавкі — кухонна сіль, залізо, мідь;

— за температурою кипіння: висока — залізо, мідь, кухонна сіль; середня — сірка; відносно низька — вода, олія;

— за кольором: мають колір — залізо (сірий з металічним блиском), сірка (жовта), мідь (червонувата з металічним блиском), олія (жовтувата), крейда (біла); безбарвні — кухонна сіль, цукор,

вода;

— за запахом: без запаху — вода, кухонна сіль, цукор, сірка, мідь, залізо, крейда; має запах — олія;

Висновок:

Знання фізичних властивостей досліджених речовин надають можливість використовувати їх найбільш ефективно.

Наприклад, сіль, олія та цукор застосовуються для приготування їжі завдяки своїм смаковим властивостям. Крихкою білою крейдою можна писати на темній шкільній дошці. З міцного заліза — виготовляти деталі машин. З міді — дроти для проведення електричного струму.

— за прозорістю: прозорі — олія, вода, цукор (окремі кристали), кухонна сіль (напівпрозорі окремі кристали): непрозорі

— крейда, сірка, залізо, мідь;

— за твердістю: рідкі — вода, олія; тверді та пластичні — залізо, мідь; крихкі — цукор, кухонна сіль, сірка, крейда;

— за густиною: легкі — цукор, кухонна сіль, вода, олія, сірка, крейда; важкі — залізо, мідь;

— за теплопровідністю: добре проводять тепло — залізо та мідь, погано всі інші;

— за електропровідністю: добре проводять електричний струм — залізо, мідь, розчини та розплави кухонної солі; погано

— суха кухонна сіль, вода, крейда, цукор, олія, сірка;

— за розчинністю у воді: розчинні — цукор, кухонна сіль; нерозчинні — олія, сірка, залізо, мідь, крейда;

— за здатністю притягуватись магнітом: магнітиться — залізо; всі інші не магнітяться.

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 2

ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ ЗРАЗКАМИ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧОВИН

Завдання 1. Назви і формули речовин:

натрій (Na), мідь (Сu), цинк (Zn), сірка (S), йод (І₂), кисень (O₂), кухонна сіль (NaCl), харчова сода (NаНСO₃), сульфатна кислота

(Н₂SO₄), цукор (С₁₂Н₁₀О₁₁), оцет (СН₃СООН), глюкоза (С₆Н₁₂О₆).

Завдання 2. Прості речовини, метали: натрій (Nа), мідь (Сu), цинк (Zn).

Прості речовини, неметали: сірка (S), йод (І₂), кисень (O₂).

Складні неорганічні речовини: кухонна сіль (NаСl), харчова сода (NaHCO₃), сульфатна кислота (Н₂SO₄).

Завдання 3. Ознайомся з фізичними властивостями (колір, прозорість, запах, блиск) зразків металів і неметалів. Перевір, чи розчиняються вони у воді.

Завдання 4. Ознайомся з фізичними властивостями зразків складних неорганічних та органічних речовин, згрупуй їх за якісним складом. Перевір, чи розчиняються вони у воді.

Група	Назва	Фор-мула	Властивості
			Колір	Про-зорість	Запах	Блиск	Розчин-ність
Метали	Натрій	Na	світло-сірий	непро-зорий	немає	є	нероз-чинний
	Мідь	Cu	цегляно-червоний	непро-зора	немає	є	нероз-чинна
	Цинк	Zn	блакитно-сірий	непро-зорий	немає	є	нероз-чинний
Неметали	Сірка	S	жовтий	прозо-ра	немає	від-сутній	нероз-чинна
	Йод	I2	темно-фіолето-вий	нерозо-рий	різ-кий	від-сутній	мало-роз-чинний
	Кисень	O2	безбар-вний	прозо-рий	немає	від-сутній	мало-роз-чинний
Складні неорганічні	Кухон-на сіль	NaCl	здається білим	напів-про-зорі	немає	від-сутній	роз-чинна
	Сода	NaHCO3	білий	непро-зора	немає	відсутній	роз-чинна
	Суль-фатна кислота	Na2SO4	безбар-вна	прозо-ра	немає	відсутній	роз-чинна
Органічні	Цукор	С12Н10О11	здається білим	прозо-рі	немає	відсутній	роз-чинний
	Оцтова кислота	СН3СООН	безбарв-на	прозо-рий	різ-кий	від-сутній	роз-чинна
	Глю-коза	С6Н12О6	білий	непро-зора	немає	від-сутній	роз-чинна

Висновки:

1. Речовини поділяються на прості і складні. Прості речовини — на метали та неметали. Складні речовини — на неорганічні та органічні.

2. Причина багатоманітності речовин полягає в тому, що склад та властивості речовин залежать не тільки від якісного складу молекул, але і від кількості атомів в молекулі.

Результати спостережень

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № З

ПРОВЕДЕННЯ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ

Що робили	Спостереження	Висновки
Завдання 1. До блакитного розчину купрум (ІІ) сульфату долили безбарвний розчин натрій гідроксиду NaOH.	В пробірці утворився синій осад	Відбулася хімічна реакція, про це свідчить випадання осаду.
Завдання 2. До безбарвного розчину натрій натрій гідроксиду NaOH додали кілька крапель розчину фенолфталеїну. Спостерігали за змінами. Після цього до вмісту пробірки краплинами підлили розчин етанової кислоти.	Безбарвний розчин натрій гідроксиду NaOH після додавання розчину фенолфталеїну набув малинового забарвлення. Після додавання етанової кислоти розчин став безбарвним.	Відбулася хімічна реакція, про це свідчить зміна забарвлення.
Завдання 3. Взяли грудочку крейди й краплями з піпетки нанесли на неї етанову кислоту	На поверхні крейди з’явилися бульбашки газу.	Відбулася хімічна реакція, про це свідчить утворення газу.

Висновки:

1) Хімічні реакції призводять до утворення нових речовин. За фізичних явищ хімічний склад речовин залишається без змін.

2) Ознаки хімічних явищ, що відбулися під час виконання дослідів: утворення осаду, зміна забарвлення та виділення газу.

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД 5

ВИГОТОВЛЕННЯ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ ІЗ ЗАДАНИМИ МАСОВИМИ

ЧАСТКАМИ РОЗЧИНЕНИХ РЕЧОВИН

Розрахунки.

Завдання 1. Виготовити розчин цукру масою 50 г з масовою часткою розчиненої речовини 10%.

Дано:Маса розчинуm = 50 гМасова частка цукруω = 10% = 0,1	Розв’язання:ω = mсоліmрозчинуВизначимо розчиненої речовини:mрозчин. речов. = ω ∙ mрозчину = 0,1 ∙ 50 г = 5 г.Визначимо масу розчинника:mрозчинника = 50 г – 5 г = 45 г.
mцукру = ?mводи = ?

Відповідь: mцукру = 5 г, mводи = 45 г.

Завдання 2. Виготовити водний розчин цукру з масовою часткою розчиненої речовини 8 % , взявши для цього воду об’ємом 184 мл.

Дано:m(води) = 184 гω(цукру) = 8 %	Розв’язання:Маса цукру: х г або 8%, тоді маса води: 184 г або 92%.Складаємо пропорцію:х г : 8% - 184 г : 92%х = 184 г ∙ 8%92%
Знайти:m(цукру) - ?

Відповідь: для пригодовування розчину з масовою часткою 8% потрібно взяти 16 г цукру.

Висновки:

1) Виготовлення розчинів потребує проведення математичних розрахунків.

2) Для виготовлення розчину порції твердих речовини зважують на терезах.

3) Для відмірювання порції розчинника використовують мірний посуд.

4) Під час виготовлення розчину ретельно перемішують його компоненти.

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД 6

ВИПРОБУВАННЯ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ КИСЛОТ І ЛУГІВ ІНДИКАТОРАМИ

Натрій гідроксид	Етанова кислота	Вода	Речовина
малиновий	безбарвний	безбарвний	Фенолфталеїн	Індикатор
жовтий	рожевий	оранжевий	Метилоранж
синій	червоний	фіолетовий	Лакмус
синій	червоний	жовтий	Індикаторний папір

Висновки:

1) У воді (нейтральних розчинах) індикатори мають такі забарвлення: метилоранж — оранжевий, лакмус — фіолетовий, універсальний індикаторний папір — жовтий, фенолфталеїн — безбарвний.

2) Кислоти можна виявити за допомогою індикаторів: метилоранжу, лакмусу та універсального індикаторного паперу (за присутності кислоти індикатори стають червоними). За допомогою індикатору фенолфталеїну виявити кислоти неможливо (у кислотах та нейтральному середовищі він не змінює колір, залишається безбарвним).

3) Луги можна виявити за допомогою індикаторів: метилоранжу (у присутності основи стає жовтим), фенолфталеїну (за присутності лугу стає малиновим), лакмусу та універсального індикаторного паперу (за присутності лугу стають синім).

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

ПРИЙОМИ ПОВОДЖЕННЯ З ЛАБОРАТОРНИМ ПОСУДОМ, ШТАТИВОМ

Звіт з виконання роботи:

Завдання 1. Прийоми поводження з лабораторним штативом.

1. Роздивись мал.18 на с. 24 підручника. Знайди: підставку з отвором (1), стержень (2), муфту (3), металевий тримач (лапку) (4), кільце (5). Вкрути стрижень у підставку.

2. Розглянь муфту, лапку, кільце. При відкручуванні гвинта муфти, можна переміщувати муфту по штативу, а також замінювати лапки чи кільця.

3. Закріпи муфту на стрижні, а в ній лапки і кільця за допомогою лапки і гвинтів (див. мал.18 на с. 24 підручника).

4. Будова штатива:

1 — підставка (забезпечує стійкість штатива):2 — стрижень (на нього кріпляться металеві тримачі й кільця);3 — муфта, або затискач (за допомогою муфт кріпляться металеві тримачі (лапки) або кільця);4 — тримач, або лапка (у лапках нерухомо закріплюють пробірку або колбу);5 — кільце (на кільця можна ставити хімічні стакани або колби з термостійкого скла, порцелянові чашки для випарювання).

5. Закріпи у вертикальному та похилому закріпленні пробірку в лапці штативу. Зверни увагу, що гвинт не мас надто міцно стискувати пробірку - адже скло може тріснути.

Завдання 2. Назва і призначення скляного лабораторного посуду

Зовнішній вигляд	Назва	Призначення
	Пробірка	Проведення дослідів з невеликою кількістю реактивів
	Хімічнасклянка	Приготування розчинів та проведення реакцій
	Мірнийциліндр	Вимірювання об’єму рідин
	Крапельниця	Зберігання до дозування розчинів
	Холодильник	Охолодження та конденсація пари
	Колба круглодонна	Проведення хімічних реакцій, нагріванняречовин
	Колбаконічна	Зберігання, відстоювання рідин
	Кристалізатор	Кристалізація речовин та випарювання
	Лійка	Переливання рідин у посудини з вузькими шийками, фільтрування розчинів через паперові фільтри
	Газовивідна трубка	Відведення газоподібних речовин
	Піпетка	Відмірювання точних об’ємів рідин

Завдання 3. Назва і призначення порцелянового лабораторного посуду.

Зовнішній вигляд	Назва	Призначення
	Ступка і товкачик	Подрібнення та змішування твердих речовин
	Порцеляновачашка	Випарювання, кристалізація, сушіння речовин
	Порцеляновийтигель	Нагрівання, висушування, спалювання речовин за високих температур

Завдання 4. Проведіть розділення суміші кухонної солі і води.

8. Доки триває нагрівання розчину солі у чашці, розглянь полум’я спиртівки. Знайди у ньому кожну з трьох зон:

1 — найхолодніша зона; 2 — середня зона; 3 — найгарячіша, зовнішня зона.

10. Уважно розглянь внутрішню поверхню чашки — на ній помітні залишки солі. Сіль не є леткою сполукою. Тому вона не випарилася, як вода.

11. Правила безпеки, яких дотримувались під час виконання цього завдання:

— під час підпалювання спиртівку неможна нахиляти, оскільки спирт може вилитися зі скляного резервуару;

— спиртівку не можна підпалювати від іншої, вже підпаленої, оскільки при цьому спирт може розлитися і спалахнути;

— неможна дути на полум’я спиртівки і переносити її під час використання;

— нагрівати хімічні речовини слід тільки в тонкостінному скляному або порцеляновому посуді;

— предмет, який необхідно нагріти, слід поміщати у верхню частину полум’я, оскільки ця зона є найгарячішою;

— під час нагрівання рідини не заглядайте у посудину для запобігання травм внаслідок розбризкування нагрітої рідини;

— гасити спиртівку треба, накриваючи полум’я ковпачком.

Завдання 5. Висновок.

1. Для запобігання травм та нещасних випадків під час виконання дослідів слід дотримуватися правил безпеки при роботі в хімічному кабінеті.

2. Вміння нагрівати, випарювати речовини та користуватися лабораторним штативом допомогли розділити суміш води та розчиненої в ній кухонної солі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

РОЗДІЛЕННЯ НЕОДНОРІДНОЇ СУМІШІ

Звіт з виконання роботи:

Завдання 2. Приготуй суміш піску та води. Способи розділення виготовленої суміші:

Фізичні властивості речовин
Вода	Пісок
Прозора речовина, рідка, Добре розчиняє речовини	Жовтого кольору, твердийНе розчиняється у воді
Способи розділення суміші
Відстоювання	Пісок — тверда речовина, що практично не розчиняється у воді
Фільтрування	Пісок — тверда речовина, що практично не розчиняється у воді

Завдання 3. Приготуй суміш залізних ошурок і тирси. Способи розділення виготовленої суміші:

Фізичні властивості речовин
Тирса	Залізні ошурки
Тверда. Не тоне у водіНе притягується магнітом	Тверді. Тонуть у водіПритягуються магнітом
Способи розділення суміші
Відстоювання	Тирса має меншу густину, ніж вода, залізні ошурки — більшу, тому вони осядуть на дно, а тирса спливе.
Фільтрування	Залізні ошурки притягуються магнітом

Висновки:

1. Методи розділення сумішей основані на різних фізичних властивостях їх компонентів:

— пісок є нерозчинним у воді;

— тирса легша за воду;

— залізо притягується магнітом.

2. Речовини в суміші зберігають свої індивідуальні властивості.

3. Завдяки збереженню індивідуальних властивостей речовин у складі суміші їх можна розділяти на окремі компоненти фізичними методами.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № З

ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНИХ І ХІМІЧНИХ ЯВИЩ

Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Завдання 1.
1. В одну пробірку насип ½ чайної ложки харчової соди, в іншу пробірку налий вапняну воду об’ємом 2 см і закріпи їх на штативі для пробірок ближче до отвору пробірки.2. Спрямовуй отвір пробірки вбік від себе та інших учасників експерименту. Газовідвідну трубку закріпи в лапці лабораторного штативу під кутом так, щоб її кінець ледь торкався вапняної води в іншій пробірці.3. Спочатку прогрій усю пробірку, увесь її вміст.4. Як тільки відчуєш поштовхи рідини в пробірці, припини нагрівання й загаси полум’я	1. При нагріванні харчової соди утворюється газ.2. При пропусканні газу крізь вапняну воду в пробірці утворюється білий осад.	Відбуваються хімічні явища. Ознаки: виділення газу, утворення осаду.

Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Завдання 2.
1. В пробірку насип 1/2 чайної ложки кухонної солі, нагрій її.	Сіль нагрівається, інші зміни відсутні.	Нагрівання кухонної солі - це фізичне явище, тому що не відбувається зміна її хімічного складу, не утворюються нові речовини.
Завдання 3.
1. Одну пробірку на третину наповнити розчином купрум (ІІ) сульфату, іншу - водою.2. У кожну пробірку помістити по залізній скріпці.	У пробірці з розчином купрум(ІІ) сульфату відбулася зміна забарвлення: на залізній скріпці виділилася мідь. У пробірці з водою змін не відбулося.	Ці зміни свідчать про те, що відбувається хімічне явище.

Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Завдання 4.
1. Одну пробірку на третину наповнити розчином купрум(ІІ) сульфату, іншу - водою.2. У кожну пробірку помістити по пластмасовій скріпці.	В обох пробірках змін не відбулося.	Хімічних явищ не відбулося. Садівникам слід котувати та тримати розчин купрум(ІІ) сульфату у пластмасовому посуді.
Завдання 5.
1. У порцеляновій чашці приготуй суміш ошурок заліза й кухонної солі.2. Подій магнітом на суміш.3. Розчини суміш у воді.	1. Суміш стала сірого (проміжного) кольору.2. Залізні ошурки притягуються магнітом.3. Кухонна сіль розчиняється у воді, а залізні ошурки спускаються на дно пробірки.	Приготування суміші - це фізичний процес. В цьому випадку зміна кольору не є свідченням хімічного явища.Суміш складається з 2-х компонентів, кожний з котрих зберігає свої властивості. Залізо притягується магнітом, не розчиняється у воді. Кухонна сіль розчиняється у воді.

Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Завдання 6.
Подрібни невеличку грудочку крейди у порцеляновій ступці товкачем. Перенеси крейду у пробірку, долий 2 мл води і розмішай.	Крейда не розчиняється у воді. Через кілька хвилин частинки крейди осіли на дно пробірки.	Це фізичне явище, тому що не відбувається зміна хімічного складу речовин, не утворюються нові речовини.
Завдання 7.
Грудочку крейди вдвічі меншого діаметра, ніж діаметр пробірки, обережно помісти у пробірку і долий 1 см3 хлоридної кислоти.	При дії хлоридної кислоти на крейду почали виділятися бульбашки газу.Крейда розчиняється та зникає.	Дія хлоридної кислоти на крейду - це хімічне явище, тому що відбувається зміна хімічного складу, утворюються нові речовини, відбувається хімічна реакція, яка супроводжується зовнішнім ефектом - виділення газу.

Послідовність дій	Спостереження	Висновок
Завдання 8.
Помісти у пробірку невелику кількість парафінової стружки і розплав її, скориставшись спиртівкою (або сухим пальним) та пробіркотримачем.	При нагріванні парафіну він плавиться - переходить до рідкого стану.	Нагрівання парафіну - це фізичне явище, тому що не відбувається зміни його хімічного складу, не утворюються нові речовини, змінюєтьмя лише агрегатний стан (перехід з твердого стану до рідкого).
Завдання 9.
Запали парафінову свічку і залиш її горіти хвилину-другу.	Парафін плавиться, піднімається гнітом і згоряє у полум’ї.	Відбувається два явища одночасно: фізичне - плавлення парафіну (зміна агрегатного стану без зміни складу) і його горіння (утворення з парафіну двох нових речовин - вуглекислого газу та води).

Висновки:

1) Явища бувають фізичні та хімічні.

2) При фізичних явищах не відбувається зміни хімічного складу речовин, не утворюються нові речовини, тільки змінюється їх форма, агрегатний стан.

3) При хімічних явищах відбувається зміна хімічного складу речовин, утворюються нові речовини, що супроводжується зовнішніми ефектами — виділенням газу, зміною забарвлення, появою запаху,

поглинанням або виділенням енергії.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

Одержання кисню лабораторним способом

Звіт з виконання роботи:

Завдання 1.

Послідовність дій	Спостереження	Висновки
1. Закрий пробірку, в яку наливатимеш розчин гідроксид пероксиду, газовивідною трубкою і перевір прилад на герметичність.	Якщо зігріти пробірку у долонях, з кінця газовивідної трубки, що занурено у воду, починають вивільнятися бульбашки газу.	Прилад зібрано герметично.
2а. Закріпи пробірку вертикально в лапці лабораторного штативу так, щоб кінець газовивідної трубки майже торкався дна посудини-приймача кисню. Потім відкрий пробку та обережно налий в пробірку 2 мл гідроген пероксиду і внеси на кінчику шпателя каталізатор. Швидко закрий пробірку пробкою.	Після внесення каталізатора - манган(IV)оксиду - розпочинається швидке розкладання гідроген пероксиду з утворенням бульбашок кисню.	Каталізатор значно пришвидшує розкладання гідроген пероксиду на кисень та воду.
2б. Перевір тліючою скіпкою, піднісши її до кінчиків газовивідної трубки, чи все повітря з пробірки та газовивідної трубки витіснило кисень.	Тліюча скіпка у кінчика газовивідної трубки загорається.	Кисень, що утворився під час реакції, витіснив повітря з пробірки та газовивідної трубки.
3. Опусти газовивідну трубку в посудину-приймач. Час від час перевіряй рівень наповнення посудини киснем.	Тліюча скіпка у посудині загоряється, вказуючи на рівень її заповнення киснем.	Кисень, що утворюється під час реакції, збирається у посудині та витісняє більш легке повітря.
4. За наповнення посудини киснем, внеси в неї тліючу скіпку й тримай, доки весь кисень не витратиться на горіння.	Тліюча скіпка у посудині з киснем ярко спалахує.	Горіння в кисні відбувається більш інтенсивно, ніж у повітрі, оскільки до повітря лише 1/5 частину складається з кисню.

Завдання 2.

При фільтруванні суміші, вода та залишки гідроген пероксиду, що не розклався, проходять крізь паперовий фільтр. А тверді частинки каталізатору манган (IV) оксиду затримуються фільтром, оскільки їх розмір більших за розмір пор фільтру. Кількість каталізатора залишилася така сама, як і до реакції. Тобто під час реакції каталізатор не витрачається.

Завдання З.

A) Процес розкладання гідроген пероксиду відбувається постійно, але дуже повільно. Присутність каталізатора значно пришвидшує цей процес.

Б) Добування кисню:

MnO2

2Н₂O₂ → 2Н₂O + O₂

Горіння вуглецю: С + О СO₂

B) Знання про те, що кисень трохи важчий за повітря — зібрати його в посудині-приймачі, розташованої дном донизу.

Г) Фізичні явища: нагрівання, витіснення з посудини однієї речовини іншою.

Хімічні явища: розкладання гідроген пероксиду; горіння скіпки з

утворенням.

Д) Експериментальні вміння: складання приладу для добування й збирання кисню; нагрівання речовин; розділення неоднорідних сумішей (фільтрування); розпізнавання наявності кисню за підтримкою ним горіння.

Завдання 4. Висновок:

1) В лабораторії кисень можна добути розкладанням гідроген пероксиду.

2) Присутність каталізатора значно пришвидшує процес розкладання гідроген пероксиду.

3) Каталізатор бере участь в реакції, але сам не витрачається. Його кількість до реакції та після її завершення залишається

без змін.

4) Кисень можна збирати у посудину-приймач шляхом витіснення повітря, оскільки кисень трохи важчий за нього. Посудину при цьому слід тримати дном донизу (а в разі збирання газу, легшого за повітря, — дном догори).

5) Наявність кисню можна виявити за його здатністю підтримувати горіння.