Вправи: 637 (1)

637. І. Розгляньте репродукцію картини Фотія Красицького «Гість із Запоріжжя». Здогадайтеся, куди саме ми потрапили - у минуле чи в сьогодення. Що саме вам допомогло зорієнтуватися?

Ми потрапили у минуле, про що свідчить козак, вбрання людей та будівля на задньому фоні.

II. Поміркуйте над запитаннями та виконайте завдання.

1. Хто ж він, цей загадковий гість із Запоріжжя? За якими ознаками його можна впізнати з-поміж зображених на картині людей? Чи допомагає яскрава колірна гама підкреслити, що козак - центральний персонаж картини?

На полотні зображений пасічник, колишній запорожець, який літнім днем ​​в саду, в тіні дерев, пригощає гостя – козака-запорожця.

Запорожець сидить з бандурою біля куреня і розповідає про свої походи. Перед ними на землі розстелена скатертина з частуванням. До козака дружина господаря привела дітей, щоб показати гостю.

Козака можна впізнати по характерному оселедцю на голові і вбранню. Яскравий одяг допомагають підкреслити, що козак-запорожець є центральним персонажем полотна.

2. Опишіть зовнішній вигляд козака: у що він одягнений, що тримає в руках, яка зброя звисає з лівого боку.

Козак одягнений в білу вишивану сорочку, сині широкі штани-шаровари та червону свитку. З-під пояса звисає гостра шабля. У руках він тримає бандуру.

3. Хто є господарями небагатої оселі? Придивіться до їхнього зовнішнього вигляду. Зверніть увагу, як виразно виписано вбрання дівчинки: червона стрічка на голівці, вишивана сорочка, плахта, намистечко на шиї.

Господарем є пасічник, колишній запорожець, який літнім днем ​​в саду, в тіні дерев, пригощає гостя – козака-запорожця. До козака дружина господаря привела дітей, щоб показати гостю. Дівчинка поводиться вже впевнено, а хлопчик у білій сорочці соромливо мне в руках шапку.

4. Чи щиро й гостинно селяни вітають шанованого гостя? Якщо так, то чому та з чого це видно? Чи згодні ви з тим, що гостинність, щедрість почуттів - невід’ємні риси українського народу?

Селяни гостинно вітають гостя. Перед ним скатертина з частуванням. Так, гостинність та щедрість – невід’ємні риси українського народу.

5. На кому зосереджено всі погляди? Як ви думаєте, чому зніяковів (навіть зашарівся) хлопчик? Якими словами його підбадьорює гість?

Вся увага зосереджена на хлопчикові, який соромився підійти до козака, бо козак – то дуже поважна людина. На мою думку, гість каже хлопчику, що той хоробрий, сміливий, мужній, розумний, що він також стане козаком у майбутньому.

6. Погляньте, який чудовий літній день видався на честь приїзду гостя: ніби сама природа вітає його. Чи помітили ви сад, вулики, солом’яний курінь пасічника?

Так, помітила.

7. Чи стає вам на душі радісно й затишно, коли ви дивитеся на картину?

Так, адже картина сповнена теплою атмосферою, гарними кольорами, які перебувають у контрасті, дружелюбністю. Цьому сприяє і чудова погода.

III. Складіть оповідання за картиною «Гість із Запоріжжя». Не забудьте наприкінці оповідання розповісти, що ви відчуваєте, коли дивитеся на це полотно. Скористайтеся лексичним матеріалом з довідки.

Гість із Запоріжжя

До пасічника – господаря подвір’я – прийшов гість – козак-запорожець. Він був одягнений у світле просторе та зручне вбрання: білу вишивану сорочку, червону свитку та сині штани-шаровари. З-під широкого поясу звисала гостра шабля, яка була символом козацтва. Пасічник приготував різноманітні частування для свого гостя, які були у розмальованих мисках та куманцях. Гість з господарем подвір’я сіли біля солом’яного куреня, здалеку виднілися вулики-дуплянки та городина.

Невдовзі до них підійшла дружина пасічника, вдягнута у плахту, з двома дітьми – хлопчиком та дівчинкою. На шиї дівчинки було гарне намисто, вона не боялася козака. А ось її молодший братик соромився навіть поглянути на козака-запорожця, бо така-то поважна людина сиділа навпроти нього. Гість казав хлопчику, що той хоробрий, сміливий, мужній, розумний, що він також стане козаком у майбутньому, аби підбадьорити його.

Господар з козаком ще довго розмовляли та насолоджувалися теплою погодою, фантастичною атмосферою. Козаку сподобалися всі частування, які приготували для нього господарі. Після довгої вечері козак вирушив далі у похід.