Вправи: 462

462.

З апострофом: П’яченца, П’ємонт, В’єтнам, комп’ютер, фортеп’яно, кур’єр, сек’юриті

Без апострофа: Мюнхен, бюст, мюслі, рюш, бюро, купюра, бязь, манікюр, бюрократ

463. 1. А розум лишає все менш таємничого, і ширша комп’ютерний наш Інтернет. 2. Інтерв’ю нагадувало гру в піддавки, тому що запитання підказували відповіді. 3. То Лісовик іде поміж дерев чи браконьєр з рушницею крадеться? 4. «Прохання у фіналі не плескати»,— усім оголосив конферансьє. 5. Найбільш хижа з усіх прісноводних риб — піранья.

Речення з прямою мовою: 4. «П», — с.

464. Тонна, лібрето, бароко, піанісимо, бравісимо, інтермецо, манна, нетто, брутто.

465. Назви країн: Голландія, Андорра; назви міст: Лісабон, Аддис-Абеба, Ніцца; назви річок: Міссісіпі, Міссурі, Уссурі.

467. Апетит, колектив, алея, панна, хокей, ванна, басейн, сироко, масаж, каса, клас, манна, Калькутта, Філіппіни, Голландія, Марокко, Ізабелла, Жанна, Мюллер, Хоккінс.

468. Слова з подвоєнням літер: Джонні, Стелла, Андорра, Аполлон, голландський, бонна (нянька)

Без подвоєння: професор, сума, горила, акорд, група, суфікс, шосе

470. 1. Мовчить Дитя в Мадонни на руках. 2. Біла панна зима тихо ступала назустріч. 3. Українські діти мають можливість насолоджуватися казками братів Грімм у чудових перекладах рідною мовою. 4. Тролейбус ліворуч звертає за ріг: розлогий Хрещатик попереду ліг. 5. Щось чував дідусь про Магеллана, про далекі землі і моря. 6. Якось мили ми ворону, мила витратили тонну.

Імена героїв мультфільму про черепашок ніндзя: Рафаель, Донателло, Мікеланджело, Леонардо.

471. Кінь

План.

1. Улюблена тварина наших предків.

2. Атрибут обрядів.

3. Козацький побратим.

4. Любов до коней.

5. Дитячі іграшки

6. Мужні воїни.

Кінь — улюблена тварина наших предків. Ця Тварина була символом вірності, відданості, швидкості й витривалості.

Кінь був атрибутом обрядів, на конях їздили давньослов’янські слов’ян.

Кінь був побратимом для свого господаря, він віщував майбутнє, рятував воїна від ворогів, тому що міг літати над хмарами. За допомогою кінської шерстинки козак міг перетворюватися на різних тварин.

Козаки любили різних коней: вороних, буланих, сірих. Вони захоплювалися їхньою силою, милувалися красою, у казках зображували вогненними та крилатими.

Коней малювали на предметах побуту, дитячих іграшках. Під час розкопок було знайдено прикраси у вигляді коників.

Наші предки ховали загиблих бойових коней в степу й насипали над ними високі кургани, тому що поважали їх як мужніх воїнів.

60. Булавою – імен., заг. назва, неістота, ж.р., одн., Ор.в., І в.; (У) ноутбуці – імен., заг. назва, неістота, ч.р., одн., М.в., ІІ в.

62. 1. Натхнення. 2. Задоволення. 3. Сором. 4. Тривога. 5. Здивування Подані слова є іменниками, всі вони мають категорії роду, числа, відмінка.

63. Предмет — галявина, гайка, гриб (іменники); ознака — гідний (прикметник); дія — говорити (дієслово).

64. Щирі (мн.від «щирий») - щирий, а, е.1. Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. Серцями (мн.від «серце») - серце, я, сер.1. Центральний орган кровоносної системи у вигляді м’язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини — з лівого боку грудної порожнини). Цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань і т. ін.

Зближує (п.ф. «зближувати») зближати, аю, аєш і зближувати, ую, уєш, недок., зблизити, зближу, зблизиш, док., перех. 1. Переміщаючи, зменшувати відстань між чимсь, наближати що-небудь одне до одного. 2. до кого — чого і без додатка, розм.

Народу (від «народ») - народ, у, чол. 1. Населення держави, жителі країни. 2. Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем’я).

65. 1. Іспит з державної мови складають у всіх навчальних закладах. 2. Школяр має навчитися користуватися словниками і довідниками. 3. Я вважаю, що відвідувати книжковий магазин потрібно якнайчастіше.

67. Текст із підручника – 1. Текст художнього твору – 2.

69. Науковий стиль - 3. Художній стиль - 2. Розмовний стиль - 1.

79. I - науковий; II - художній.

80. 1. Олівець

Мій олівець тоненький і легкий, синього. кольору. Складається із графітного стрижня, котрий вміщено в дерев’яну оправу. З одного боку він гостро заструганий, а з іншого має невеличку білу гумку. Якщо випадково зроблю зайву лінію, то зможу швидко стерти її. Таким олівцем зручно і малювати, і креслити. Без олівця не може обійтися жодний учень, бо це необхідна річ.

83. 2. Згасає день за синіми лісами. Пливуть рожеві хмари небесами. 3. А хмари бігли, бігли і спотикалися об грім. 5. Тьохнула перша дощина. Защебетала дощем.

Слова із переносним значенням найчастіше уживаються у художньому стилі і збагачують мовлення яскравими образами.

Пливу́ть — пли́в; небеса́ми — не́бо; защебета́ло — ще́бет.

473. Байрак – імен., заг. назва, неістота, ч.р., одн.; кмітливий – прикм., чол..р., одн., Н.в.; мріяти – дієсл., І дієвідм.; чепурний – прикм., чол.. р., одн., Н.в.; ятрити – дієсл., ІІ дієвідм.; випадок – імен. заг. назва, неістота, ч.р., одн.

474. Клен — дерево, що має лапате листя з гострими кінцями й глибокими вирізами. Іменник, неістота, заг. назва, ч. р., одн., Н. в.

Князівський — той, що належить князеві, притаманний князеві. Прикметник, відносн., ч. р., одн., Н. в.

Коїти — робити щось недобре. Дієслово, недок. в.

475. 1. Джура є у кошового, шабель — п’ять, пістолів — сім, коня має вороного, булава завжди при нім. Коник добре доглянутий, збруя сонцем сяє. Юний джура кошовому на бандурі грає. 2. Нуртують соки у сивій калині, й вона молодіє, вона устає. Людина людині, людина людині хай сонце із серця свого дістає. 3. Слон купив собі краватку у велику жовту цятку, а маленьке слоненя приміря її щодня.

Джура — зброєносець у козацької старшини. Вороний — чорний. Сяє — виблискує. Кошовий — отаман козаків на Запорозькій Січі. Нуртують — вирують. Краватка — зав’язана під коміром сорочки вузька смужка тканини.

476. Непорозуміння спричинило те, що батько говорив про проміжок часу, на який відвезе сина до бабусі. А хлопчик зрозумів це, як про місце, куди батько хоче його відвезти. Адже слово «місяць» має не одне значення, а є багатозначним словом.

72. 1. Голова – частина тіла людини або тварини. 2. Голова – основне, головне в чомусь. 3. Голова – орган мислення; мозок. 4. Голова – орган мислення; мозок. 5. Голова – керівник установи, організації, товариства та ін.. 6. Голова – перші ряди, передня частина чогось. 7. Голова – орган мислення; мозок. 8. Голова – продукт харчування у вигляді кулі або конуса.

478. 1. Навіть пташка має рідну землю (Батьківщина). 2. Земля (країна) багата — народ багатий. З, Без сім’ї — нема щастя на землі (світ). 4. Землю (природа) красить сонце, а людину праця. 5. Родить не земля (ґрунт), а руки. 6. У Землі (планета) супутник — Місяць, у людини — книжка. 7. Золото добувають із землі (надра), а знання — з книжок.

73. Однозначні: Дніпро, Київ, лексикологія, диктант.

Багатозначні: голова, урюк, душа, темний, префікс, ручка.

Щоб вирішити домашнє завдання з математики мені потрібна буде ручка. На вхідних дверях в школу нова ручка

74. Мама використовувала для своєї сукні бісер. Мені подобається гумор Сергія. У нас в класі повісили нові жалюзі. Діма запросив мене пограти на комп'ютері.

481. Пряме значення: гарячий чай, дитина йде, медовий пиріг, крила сокола, м’який клімат, пливе думка. Переносне значення: гарячий прийом, сніг іде, медовий погляд, крила пісні, м’який клімат, пливе думка.

84. Сонечко почало з-за гори випливати, воно грало, усміхалося. Як легенькі блискавочки, забігали по землі його промені, кришталем заіскрилася роса на зеленій траві. Легенький вітерець скрізь розносить тепло раннього літнього ранку. Хороше так, весело!

85. 3олоте слово; живильне слово; чаруюче слово. Ніби скеля з плечей зсунулася – означає відчуття полегшення.

86. Гостре словечко коле сердечко. І від солодких слів буває гірко. Шабля ранить голову, а слово ятрить душу. Не бий дубцем, а карай слівцем. Людину в’яжуть не мотузком, а словом. Мовчанка гнів гасить.

За словом в кішеню не полізе - легко і невимушено спілкується з іншими людьми; про те, хто дотепний в розмові, жвавий на мову, для кого не викликає труднощі відповісти на будь-яке питання.

87. Барвінкове слово Тараса Шевченко дивує мене своєю щирістю. Солов’їна мова наша найспівучіша у світі. Золотосяйні поля моїх знань щодня сповнюються новими плодами. Смарагдові ліси мого дитинства позаду лишились в моїх думках.

88. Холодний вітер осінню дихнув. 2 Хмара заблудилася на небі і розплакалась. 3. Після бурі та грому в’ється стежка додому. 4. До землі вже прихилився зоряний вечір. 5. Підіймається місяць над мостом, заглядає до мене в вікно. 6. І сміються у серці дзвіночки.

89. Осінній парк

Навколо нашої школи розкинувся старий міський парк. Він настільки заріс старими деревами, що здається нам справжнім Чарівним лісом з казки. Золотий дощ його до стиглого листя повільно зсипається на наші портфелі, недбало розкидані навсібіч. Сріблястий осокір притулився обабіч тротуарів, крізь щілинки плиток яких вистовбурчилася ледь прижовкла травичка, прибита першими заморозками. Сумний він, цей осокір, сумний і парк. Сіється крізь крони дерев осіння холодна мжичка, ллється багрянодишучим дощем зжовкле листя, сердиться і завиває вітерець-грабіжник, відбираючи у парку його сумовиту осінню красу.

485. Хочеться теплим словом зворушити когось. Слова її щебетали соловейками на калинових губах, пурхали по всій хаті, витьохкували й виспівували. О рідне і вільне, незраджене слово, завзято і весело грай! Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.

486. Світлий день, світла людина. Срібний ланцюжок, срібний голос. Рожевий фламінго, рожеві окуляри. Гірська вершина, вершина успіху. Морська глибина, глибина знань. Спати вночі, спати на уроці. Мовчати на уроці, мовчати як партизан.

487. 1. Одяглися у срібло каштани, день шумливий давно одгорів. І по вулицях білих туманно бродить січень в огні ліхтарів. 2. Сад зимовий посивів і в інеї сивий стоїть. 3. У білих снігах потонули гори, степи і долини. 4. Хуртовина то витягувала з себе вовче виття, то притихала й несподівано озивалася джмелиним смутком.

489. Сивий ліс потонув у срібному океані снігу. Крижаний вітер сердиться і намітає все нові кучугури. Сіється колючий сніг. Звеселяють зимовий ліс лише зграйки снігурів. Ллється їх радісний дзенькіт. Хоч вони розраджують це суворе зимове царство.

491. Розплющити очі. Зачинити вікна. Розгорнути книжку. Гортати сторінки. Відповісти правильно. Надсилати лист. Наступного дня.

92. 1. За правильну відповідь на уроці математики я одержав гарну оцінку. 2. Моє ставлення до прочитаного оповідання я висловив у своєму творі.

493. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України. Людство перебуває на стадії переходу до інформаційних технологій. Батьку, батечку, татоньку, татку, де ж піде твоє рідне дитя? Могутній у тебе батько! Роботяга. Чеснюга.

494. Будинок, бібліотека, дівчина, дорослий, висновок, брат, честь, вулиця, щирість, житло, говорити, сміливість, книжка.

495. 1. Не встигнеш вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе і називають лоботрясом. 2. Отже, помилилися наші сільські балакухи. 3. Набундючений індик геть усіх лякати звик.

94. Розумний, мудрий, розважливий, розсудливий.

Сміливий, хоробрий, відважний, доблесний, безстрашний, мужній.

Плечистий, кремезний, коренастий, жилавий, дебелий, опасистий.

Жорстокий, безжалісний, немилосердний, безпощадний, нещадний, лютий.

Веселий, життєрадісний, бадьорий, мажорний.

Ввічливий, чемний, гречний.

Сміливий кіт заліз на самий верх даху. Хоробрий солдат той хто не боїться ворога. Капітан корабля був дуже відважною людиною. Доблесні захисники України стали для нас прикладом. Горобець безстрашно напав на кішку, захищаючи своїх дітей. Андрій виріс і став мужнім юнаком.

95. Не лукав, не хитруй, а добре працюй. Де багато шуму й гамору, там мало толку. Диво – як сито, а чудо – як решето. З пустого в порожнє переливати нічого. Куций безхвостого не дожене. Де можна в лантух, там мішка не треба. Хвалився горщик, що розіб’є казана. Хто збився з дороги, той радий і стежині. Глузд за розум завернув. З нього ні діла, ні роботи.

96. До поданих слів доберіть синоніми, утворені синонімічні ряди запишіть. Які з дібраних вами синонімів абсолютні?

Абетка — алфавіт, азбука (абсолютні синоніми).

Оселя — житло, хата, будинок.

Жовтогарячий — оранжевий, апельсиновий, помаранчевий.

Цуценя — песеня, щеня.

Рухатися — прямувати, простувати, іти, переміщатися.

97. Прочитайте, визначте синоніми. Якими частинами мови вони є? Поясніть відмінності у відтінках лексичного значення кожного із синонімів (якщо вони е).

Ой говори (дієсл., нейтрал.), балакай (дієсл., забарвл.), розмовляй (дієсл., нейтрал.). Ви можете белькотіти (дієсл., забарвл.) щось собі під ніс, теревенити (дієсл., забарвл.) з друзями, балакати (дієсл., забарвл.) з сусідами чи вести переговори (дієсл., забарвл.) з партнерами. І всі вони вас будуть слухати. Ти з матір’ю погомони (дієсл., забарвл.), Іване. Не триндич (дієсл., забарвл.). Сказав (дієсл., нейтрал.) – значить роби.

Яка роль синонімів у мовленні? Відповідь проілюструйте прикладами.

98. Перепишіть, уписуючи пропущені літери. Визначте синоніми. Якими частинами мови вони е?

1. Мужність і відвага ведуть до перемоги. 2. Справжня людина хоробра, смілива. 3. Бував у великому решеті і в малому ситі. 4. Хиткого чоловіка від лукавого часом не відрізниш. 5. Ворог лише вади й недоліки помічає. 6. Буря, біда і війна не тривають вічно й безкінечно.

Укажіть речення з однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.

100. Перепишіть незграбно перекладені англійські прислів’я, замінюючи, де потрібно, іншомовні слова українськими відповідниками, поставивши їх у потрібній граматичній формі.

1. Підробна доброта не варта подяки. 2. Якби заздрість була заразна, цілий світ був би хворий. 3. Заздрощі цілять в інших, а шкодять собі. 4. Щоб судити про запіканку, треба її покуштувати.

501. 1. Будь, Україно, сильна, могутня (прикм.). 2. Дай Боже мужність бути ніжним, ласкавим, добрим, нелихим (прикм.). 3. Він при зустрічі завжди вклоняється ввічливо, гречно (присл.). 4. Ярина не витримала й засміялась, а за нею захихотіли, зареготали, заіржали (дієсл.) дівчата 5. Вони побігли навпростець, навпрямки, напролом (присл.).

Речення, ускладнені звертаннями: 1; однорідними членами: 1, 2, 3,4,5.

101. І. Процент — відсоток, аргумент — доказ, лайнер — літак, адвокат — захисник, лексикон — словник.

ІІ. Пілот — льотчик, контроль — перевірка, аплодисменти — оплески, імітація — наслідування, лаконічність — стислість.

503. Українська пісня — це частина духовного життя нашого народу. Вона ніколи не залишала його ні в радості, ні в тузі. Із щирою піснею на вустах українці не лише відзначали свята чи проводили народні обряди, а й уславлювали свої перемоги над ворогами. Пісня правдиво розповідає історію українського народу. Саме народні пісні звеселяли сірі будні наших предків, втіхою лунали у скрутні часи, полегшували важку працю. Наш народ має багату скарбницю чарівних пісень, які є свідченням його життєлюбності та життєрадісності. Деякі з них звучать крізь віки й до сьогодні зачаровують нас своєю красою. Той, хто доторкнувся серцем до життєдайного джерела чудової народної пісні, відчуватиме потребу в ній протягом усього життя.

102. За роботою (імен.) добро (імен.) ходить, а за лінощами (імен.) – зло (імен.). Де гірка (прикм.) праця (імен.), там солодкий (прикм.) відпочинок (імен.). Ледар як їсть (дєсл.), так нагріється (дієсл.), а як працює (дієсл.), то змерзне (дієсл.). Брехня (імен.) тільки доти стоїть (дієсл.), доки правда (імен.) не прийде (дієсл.). Від одного (числ.) берега відстав (дієсл.), а до другого (числ.) не пристав (дієсл.). Запряг прямо (прися.) то поїхав криво (прися.).

103. Працьовитий – ледачий, хоробрий – полохливий, правдивий – брехливий, розумний – дурний, великий – малий, день – ніч, сварились – мирились, перший – другий, будував – руйнував, високий – низький, товстий – худий, білявий – чорнявий, огрядний – худорлявий, сумний – веселий, тендітний – дебелий.

105. Будень — свято (іменники); сумний — веселий (прикметники); забути — пригадати (дієслова); брехливо — правдиво (прислівник).

Є в коханні і будні, і свята. Не забудьте прийти на консультацію, пам’ятайте, що інформація, одержана на консультації перед ДПА, буде корисною для вас.

104. Що руками будується, те руками й руйнується. Чужа дорога не приведе до рідного дому. Ревуть Дніпрові береги – занурення і виринання. Через літа в душі несу і перемоги, і поразки. У житті, як у метро: одні піднімаються, інші опускаються. В землі кроти за всякої погоди для себе риють виходи і входи.

106. Правда — неправда, сходитись — розходитись, журливий — безжурний, кореневище — корінчик, вовчик — вовчисько, ведмедисько — ведмедище, заселитись — виселитись, славний — безславний.

107. 1. Ухиляйся від зла і твори добро (іменники). 2. І гірко (присл.), й солодко (присл.) мені пригадувать минулі дні. 3. Правди в брехні (іменники) не розмішуй. 4. Життєві істини прості, неначе батькові поради. Не все можливо у житті купити чи продати (дієслова). 5. Я хочу радості і світла, іти вперед (присл.), а не назад (присл.)!

Речення, ускладнені однорідними членами: 1, 2, 5.

109. Світлий піджак — темний піджак, світла голова — дурна голова; глибока річка — мілка річка, глибокі знання,— поверхневі знання; старий чоловік — молодий чоловік, старий журнал — свіжий журнал; холодний вечір — теплий вечір, холодний колір — теплий колір; недалека відстань — далека відстань, недалека людина — розумна людина.

За дурною головою нема рукам спокою. — До чого ж у вас мудра й світла голова!

108. 1. Цей уміє з чорного зробити біле. 2. Чи будень чи свято — усе йому безділля. 3. В очі співає, а позаочі лає. 4. Гнів у нього крокує попереду, розум — позаду. 5. Вічно пхає свою ложку в чужу миску. 6. На ньому далеко не поїдеш — де сядеш, там і встанеш.

Чого навчають нас прислів’я

Як відомо прислів'я це народна мудрість накопичена людством за довгі довгі роки. І чому ж вони можуть навчати? Звичайно ж мудрості і досвіду в безлічі сфер, де люди стикалися з труднощами, бідами і невдачами.

Вони нам підказують в тій чи іншій ситуації, де за нас вже хтось відчув складності. Тепер нам потрібно тільки вирішити, скористатися тим самим старим досвідом чи ні.

111. — Добридень!

— Доброго дня! Чим можу допомогти?

— Якщо ваша ласка, дайте мені десять зошитів у клітинку і п’ять — у лінію.

— З радістю, але уточніть, будь ласка, свій вибір. У нас є зошити з малюнками на обкладинці і без, у цупкій обкладинці і м’якій, на 12, 18 і 24 аркуші. Вам які?

— Давайте без малюнків, у м’якій обкладинці на 12 аркушів.

— Зрозуміло. Будь ласка.

— Дякую.

— На все добре. Заходьте ще.

— До зустрічі.

112. — Привіт!

— Привіт! Класно, що я тебе зустріла. Я тут уперше, а ти, бачу, почуваєшся тут, як удома.

— Це правда. Рада допомогти. Спочатку треба записатися. Ходім.

— Перепрошую. Що значить записатися?

— Тебе зареєструють як читача цієї бібліотеки і в тебе буде власна картка, куди записуватимуть всі книги, що ти братимеш і повертатимеш.

— Ось тут треба вписувати свої ім’я, прізвище та по-батькові? А потім ще адресу і нашу школу?

— Так. Дописуй і я розкажу тобі, як підбирати літературу.

— Хвилинку... Готово.

— На стелажах і у шафах стоять книги за певною темою, в межах якої вони розташовані в алфавітному порядку. А якщо виникнуть проблеми, то відразу звертайся до бібліотекаря, бо він знає тут кожну книжку і порадить тобі щонайліпше.

— Щиро тобі дякую. А покажи мені, будь ласка, як, наприклад, знайти книжку Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо».

— Зараз покажу. Шукаємо тему «Зарубіжна література». За алфавітом знаходимо Дефо — і ось потрібна тобі книжка.

— Так. Дуже легко. Дякую. А що тепер?

— Тепер беремо книжку і йдемо до бібліотекаря. Він впише її тобі в картку.

— Гаразд. Спасибі за допомогу.

— Будь ласка. Бувай.

— Дякую, на все добре.

512. Старт — фініш, епілог — пролог, симпатія — антипатія, егоїзм — альтруїзм.

513. План.

1. Парубок Гриць.

2. Пропала коза.

3. Русалка в підземному царстві.

4. Чарівна палиця.

5. Мертва царівна.

6. Вбивство Змія.

7. Дорога додому.

8. Весілля.

118. Де лисички (тварини) бродили, там лисички (гриби) вродили. Був холодний місяць лютий (назва місяця), лис ходив голодний, лютий (злий). Лящ зустрівся із лящем (риба) і вгостив його лящем (удар). В таксі спитала такса (собака): «Яка в вас нині такса (ціна)? «В годівничку до вівсянки (пташка) ми насипали вівсянки (крупа).

119. Я темна як над очима брівка, подумала у дороги брівка. Автомобіль в гараж не потрібно заводити, сказала мама, наш тато його намагається заводити щоб поїхати в магазин.

117. Хлопець отримав грамоту. – Вона навчається грамоті. На будівництві працювали лебідкою. – В озері плавали лебідь і лебідка. Шотландка проводила екскурсію. – Жінка пошила костюм із шотландки. Він вміє добре вити мотузки. – На вулиці вили собаки. Дівчина підкочувала штані. – Ми підкочували камені до паркану. На конверт наклеїли марку. – Це була нова марка авто.

116. І. Мул1 — дрібна земля, що відкладається на дні водойм. Мул2 — свійська тварина, помісь коня та осла. Літній2 — старечий, який починає старіти. Вити1 — видавати протяжні жалібні звуки. Вити2 — суручувати щось; влаштовувати (гніздо).

II. Нота1 — музичний знак. Нота2 — офіційне звернення однієї держави до іншої. Полька¹, -ки, ж. національність. Я не полька, а українка. Полька² — танець. Полька — веселий парний танець. Такт¹, -у, чол. Метрична музична одиниця. З перших т актів ця музика викликає неймовірне піднесення. Такт² — почуття міри, що підказує пра­вильне розуміння, культура поведінки. Вроджений такт підказав хлоп­чику не докучати втомленому таткові питаннями.

114. 1. Кувати1 — б’ючи молотом по металу, надавати йому потрібної форми. Кувати2 — видавати звуки «ку-ку». 2. Балка1 — яр із пологими схилами. Балка2 — дерев’яна колода або залізний брус. 3. Ірис – квітка, ірис – солодощі. 4. 5. Крона1 — верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок. Крона2 — грошова одиниця деяких європейських країн.

120. Гриф гітари, хижий гриф; перлове намисто, перлова каша; фаянсова чашечка, колінна чашечка; ключ від кімнати, журавлиний ключ.

121. Журавлиний в небі ключ відімкнув весну, мов ключ (омоніми). Я не скрипковий ключ, а журавлиний тобі над полем в небі напишу (омоніми). Осіння пошта вчора принесла кленовий лист, що ходить без конверта (омоніми).

122. Омоніми: ключ, коса, бабка, пара, півники. Синоніми: молодий – юній, гарячий – пекучий, випадок – подія, визволяти – виручати. Антоніми: великий – малий, починає – закінчує, гіркий – солодкий, чорний – білий.

123. 1. Розцвітає людина в щасті, а не в журбі, в світлі, а не в темряві, в сім’ї, а не в розлуці (Антоніми: щастя - журба, світло - темрява. Речення з однорідними додатками). 2. Справжнє свято — це лад у душі, уміння бачити чарівне в звичайному, небесне в земному (Антоніми: чарівне - звичайне, небесне - земне. Речення з однорідними присудками і додатками). 3. Вертався я з річки, ішов я помалу, і сонечко разом зі мною чвалало. Побіг я прожогом, аж вітер у вухах, і сонце за мною помчало щодуху! (Синоніми: вертався, ішов, чвалало; прожогом, щодуху. Речення з однорідними присудками). 4. Сіє квітки Маргаритка. Звуться квітки — маргаритки (Омоніми: Маргаритка¹ — ім'я, маргаритка² — назва квітки.).

Вислів «бачити небесне в земному» значить бачити щось дуже гарне, надихаючі, в звичайних речах.

Почуття: щастя, журба, лад у душі.

125. Національна валюта України — гривня. 2. Старовинна металева прикраса у формі обруча звалася гривна. 3. Справжній друг вірний, а не зрадливий, щедрий, а не корисливий. 4. Тлумачний і перекладний словники корисні для навчання. 5. Перед контрольною роботою друзі бажають одне одному удачі. 6. З людьми веселої жартівливої вдачі приємно спілкуватися.

126. 1. У нас на роботі дружний колектив. У мене з Сергієм дружні стосунки. 2. Проходячи повз магазину, ми мимохідь подивилися в його вітрину. Мені не подобатися мити посуд, але я це роблю мимохіть, щоб допомогти мамі.

127. 1. Опанувати державну мову — важливе завдання кожного школяра. 2. Молодь має шанувати заповіти старших поколінь. 3. Надзвичайно важливим для нас є особистий приклад героїв. 4. Під час обговорення важливих питань необхідно зважати на чужу думку.

131. 1. Громадські доручення потрібно виконувати вчасно і якісно. 2. На зборах директор оголосив мені подяку. 3. Першим мене привітав колишній однокласник. 4. Від здивування розплющив очі. 5. Ніколи не слід втручатися в чужі справи.

132. Калина (іменник ж.р., одн., Н. в.), сосна (іменник ж.р., одн., Н. в.), стрункий (прикметник чол.р., одн., Н. в.), високі (прикметник множ., Н. в.), ростуть (дієслово 3 ос. множ., тепер, ч, І дієв.), височіли (дієслово З ос., множ., минул. ч., II дієв.).

134. Краса (іменник ж. р., одн., Н. в.), синій (прикмет ник чол. р., одн., ії. в.), веселка (іменник ж. р., одн., Н. в.), цвітуть (дієсл., 3. ос. множ., тепер, ч, І дієвідм.), небесний (прикметник чол. р., одн., Н. в.), питала (дієслово 3 ос. одн. минул. ч., І дієв.), казали (дієслово 3 ос. множ., минул. ч., І дієв., рік (іменник чол. р., одн., Н. в.).

523. 1. У моїм садку витають пахощі густі. Приберіг я любим друзям груші золоті. І дідусь поважно скаже дітям у гурті, що у мене, у онука, руки золоті. 2. «Тепер головне — свіжа сорочка і чиста совість», — усміхнувся тато. 3. Душа моя летить за клином журавлиним.

1. Золоті (груші) — тут: кольору золота. Слово багатозначне, вжите в переносному значенні. Синоніми: жовті, жовто-гарячі, блискучо-жовті. Антонімів, омонімів немає.

2. Золоті (руки) — тут: дуже цінні, варті поваги, роботящі. Слово багатозначне, вжите в переносному значенні. Синоніми: вмілі, працьовиті, роботящі. Антонімі невмілі, ледачі, коряві. Омонімів немає.

3. Свіжа (сорочка) — тут: чиста. Слово багатозначне, вжите в переносному значенні. Синоніми: чиста, випрана, нова. Антоніми: брудна, невипрана, стара. Омонімів немає.

4. Чиста (совість) — тут: незаплямована, невинна, безгрішна. Слово багатозначне, вжите в переносному значенні. Синоніми: чиста, випрана, нова. Антоніми: незаплямована. Омонімів немає.

5. Клин (журавлиний) — тут: ряд живих істот або однорідних предметів, які рухаються один за одним, утворюючи кут. Слово багатозначне, вжите в переносному значення. Синонім: ключ, трикутник. Омонімів немає.

526. Звідки походить назва «слов’яни»? Мовознавці довели, що корінь -слов- (-слав ) дуже давній і первинно означав «текти, литися, зрошувати». Лінгвісти вважають, що назва «слов’яни» означає «мешканці місць, де багато річок, озер чи боліт».

Справді, свої поселення слов’яни будували там, де багато води. Про це писали мандрівники.

Із назвою «слов’яни» пов’язано Чимало географічних назв, особливо назв водойм.

Карта України рясніє незвичайними історичними назвами, які приховують багато таємниць. Найменування міст, селищ, гір, височин, морів, озер, річок звуться топонімами.

527. План

1. Вепр-ріка.

2. Вепр у міфах різних народів.

3. Син слави.

4. Річка української слави.

528. Дуб[ ], лип[а], березов[ий], струнк[а], висок[і], ріс[ ], височі[ють].

Дуб — іменник, ч. р., одн., Н. в. (або 3. в.); липа — ім., ж. р., одн., Н. в.; березовий — прикм., ч. р., одн., Н. в. (або 3. в.); струнка — прикм., ж. р., одн., Н- в.; струнка — ім., ж. р., одн., Н. в.; високі — прикм., мн., Н. в. (абй 3. в.); ріс — дієсл., мин. ч., ч. р., одн.; височіють — дієсл., теп. ч., мн., З ос. множ.

Граматичне значення слова виражає закінчення. Основа слова складається зі всіх значущих частин слова (суфікс, префікс, корінь), крім закінчення.

529. Душ[а] торкнулася душ[і] і забриніла. Душ[ею] я рвуся у даль. З глибин душ[і] моєї промінь лине. Душ[і] душ[ею] усміхнувся. В моїй душ[і] сьогодні сніг пішов. Світлиці душ нам любі – не підвали.

530. Небесн[ий], сонячн[і], веснянк[а], свят[о], солов’ят[о], під’їхал[і] , співа[ють]

Небесний — прикм., ч. р., одн., Н. в. (або 3. в.); сонячні — прикм., мн., Н. в. (або 3, в.); веснянка — ім., ж. р., одн., Н. в.; свято — ім., с. р., одн., Н. в. (або 3. в.); солов’ятко — ім., с. р., одн., Н. в. (або 3. в.); під’їхали — дієсл., мин. ч., мн.; співають — дієсл., теп. ч., мн., З ос.

135. Син — сина, любов — любові, ніч - ночі, місяць — місяця,

стіл - столи, політ – полетіти.

Слова із нульовим закінченням: прочитав, піч, кров, сіль, ліс, відданість, помітив, вік, джміль.

Син — сина, сину, синові, сином, сине, сини, синів, синам, синами, на синах.

136. 1. Грім натрусив зі сливи слив , щоб легше було сливі. 2. При дорозі, де тополя, синій льон зацвів у полі, біля льону синя річка, в небі синьому — синичка. 3. Слухає зелена трава, зелене поле і зелений гай зелену пісеньку зеленого коника. 4. Там тиша, тишу лагідно колише.

Золотиста пшениця колоситься на золотистому полі золотистим промінням сонця.

137. 1. Орел до орла летить. 2. Тигр і в клітці залишається тигром. 3. Пес пса по хвостові впізнає. 4. Лаяв заєць на вовка, тільки вовк того не чув. 5. Собака женеться за зайцем, а заєць спішить за волею. 6. Знайся кінь з конем, а віл з волом. 7. На те кішка мишей учить, щоб самій голову миші не об’їли. 8. Мавпи мавпами лишаються, хоч і в шовках пишаються.

Подібні за змістом: 1 з 6; 2 з 8.

139. 1. Пихатий виїжджає на коні, а вертається пішки. 2. Добре ім’я легше втратити, ніж здобути. 3. Тримайся гідно, навіть якщо твій ворог - мурашка. 4. Спільна радість збирає людей докупи. 5. Ні в яку погоду не лізь у глибоку воду.

140. 1. По радіо знову веснянку співають. 2. Найкраща їжа до капучино - наш український пиріжок. 3. У гаражах сплять авто, як кроти. 4. Екологічно чисті вітер і сонце є джерелом енергії для ТЕЦ. 5. Спитати хочу я маестро, як скрипку на свій лад навести.

Радіо - електроприлад, що транслює звук. Капучино - різновид кави. Авто – машини. ТЕЦ - тепло електростанція. Маестро – скрипаль.

141. 1. Шимпанзе. 2. Ему. 3. Ківі. 4. Кенгуру.

142. Із закінченням: Дніпро, хвиля, вода, швидкий, кермо, гарячий. буря, телеграма, перепливуть, люди, місто, столиця, вулиця.

із нульовим закінченням: вітер , берег , зустріч , пароплав , човен .

без закінчення (незмінювані): усюди, спритно, інтерв’ю, швидко, метро, поні.

533. Неб[о], хмар[а], радість[ ], офіс[ ], щаст[я], співа[ють], звук[ ], дощ[ ], промінн[я], птах[ ].

Незмінювані слова: високо, бюро, кіно, улітку, колібрі.

143. 1. Нам сонце пісню заспіва, заграє соло (незм.) вітер. 2. Скільки мелодій в людському житті! І пам’ять про них — в піаніно (незм.). 3. За оцінками ВООЗ (незм.), 70 % населення Землі постійно дихає нездоровим повітрям. 4. Обробка волосся плойкою гофре (незм.) стала неймовірно популярною. 5. Ту саму страву не слід включати в меню (незм.) щодня.

144. 1. Крізь жалюзі пробивалося сонячне проміння. 2. У театрі ми придбали програмку з текстом лібрето опери. 3. У фойє можна причепуритися перед високим і зручним трюмо. 4. В універмазі відбудеться розпродаж дитячих пальт.

145. 1. Учись не мед їсти, а бджіл шанувати. 2. В українській мові — слова медові. 3. Було з ким медок смакувати, та нема з ким працювати. 4. Від лежання не буде медування. 5. Немає хліба, то їж медівник.

146. 1. Квіти синіють над синім струмком. 2. Березень березовим віником зиму вимітає, а від березневих дощів земля квітне. 3. Срібний дощик над ставом веселу веселку малює. 4. Лис не спить, не спить лисиця, й лисеняткові не спиться.

147. Лелека —лелечий, лелеченька, лелеченя; батьківський — батько, батьків, Батьківщина; гніздо — гніздитися, гніздечко; повертатися — вивертати, перевертати; що року — рік, річниця.

Дібрані спільнокореневі слова належать до різних частин мови: 1 рядок — усі іменники; 2 рядок — прикметник, іменник, прикметник, іменник; 3 рядок — іменник, дієслово, іменник; 4 рядок — дієслова; 5 рядок — прислівник, іменник, іменник.

Лелека з лелечатами сидять у гнізді. Треба поважати своїх батьків і любити Батьківщину.