Вправи: 303

303.

З и: щит, щирість, життя, число, шипучий, схибити, гиркатися, кипіти, закидати, вишивати, житній, ліщина, киснути.

З і: блакитний, щітка, вихід, кішка, кістлявий, кільцевий, шістнадцять, щілина, тхір.

304. І. Вивести на чисту воду — викрити. 2. Жити на широку ногу — розкошувати. 3. Викинути з серця — забути, розлюбити. 4. Стояти кілком у горлі — набридати, докучати. 5. Зазирати в чужу кишеню — заздрити. 6. Розбирати по кісточках — пліткувати. 7. Всипати по перше число — покарати.

В усіх виділених словах орфограма «літери и - і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів».

У школі знайшли крадія рукавичок і вивели його на чисту воду. Я приніс зі школи трійку, і мама всипала мені по перше число.

305. 1. Україна моя починається там, де доля моя усміхається. 2. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. 3. Добра віра, праця щира нам наблизять слушний час. 4. Спільні всім нам гідність і мета. 5. Над усе — чистота душі. 6. Ти душу лагідну свою в гарячу думу перелий.

Слушний — зручний, найбільш прийнятний, правильний, справедливий.

306. 1. Сварливість. 2. Брехливість. 3. Рішучість. 4. Упертість. 5. Безвідповідальність.

Яких людей потрібно уникати.

Ми намагаємось уникати спілкування з людьми нечесними, лицемірними та легковажними. На таких людей не можна покластися в жодній справі, вони здатні в будь-який момент обдури, підвести вас. Про них в народі кажуть: «Бреше, як шовком шиє». Не варто мати справу і з людьми занадто впертими, самовпевненими, які «упираються, як кілок в тин». Вони завжди керуються лише власного думкою, не дослухаються до міркувань і бажань інших. Уникати треба і тих, у кого «шия з намистом, а голова зі свистом». Так кажуть про легковажних людей. Неприємно спілкуватися з людьми невихованими та грубими. А при зустрічі з людьми неосвіченими, такими, що нічим не цікавляться, нам стає просто скучно.

347. План.

1. Ліниві сини.

2. Батьків спадок.

3. Настав голод.

4. Пошуки золота.

5. Гордість за свою працю

353. 1. На одній руці та не однакові пальці. 2. Не шукай грибів у ведмежому барлозі. 3. Короткий хвіст мусі не подобається. 4. Як до школи, Гриця в боці коле. 5. Краще хліб у коморі, ніж перо на капелюсі, 6. Мудрість — найлегша ноша в дорозі.

308. І. Юнак — юначе ([к] - [ч]), друг — друже, друзі ([г] - [ж] - [з']); рух — рушити, (у) русі ([х] - [ш] - [с']); відвага — відважний, відвазі ([г] - [ж] - [з']); дух — душа, (в) дусі ([х] - [ш] - [с']); зайчиха — зайчисі ([к] — [с']); око — оці, очі ([к] - [ч] - [ц']); плуг — плужок, (на) плузі ([г] - [ж] - [з']); потіха — потісі, потішний ([х] — [ш] - [с-]); місяць — місяченько, лелека — лелечий, лелеці ([к] - [ч] - [ц']); горох — горошина, (в) горосі ([х] - [ш] - [с']); сніг — сніжний ([г] - [ж]).

II. Молоко — молочний, молоці ([к] - [ч] - [ц']); крига — кризі, крижаний ([г] - [ж] - [з']); горіх — горішок, (на) горісі ([х] - [ш] - [с']); вік — вічний, (у) віці ([к] - [ч] - [ц']); пух — пушок ([х] - [ш]); берег — бережок, (на) березі ([г] - [ж] - [з']); щука — щучка, щуці ([к] - [ч] - [ц']), стріха — стрішенька, стрісі ([х]-[ш]-[с']); язик — язичок, язиці ([к] - [ч] -,[ц']); нога — ніжка, нозі ([г] - [ж] - [з']); мачуха — мачушин, мачусі ([х] - [ш] - [с']); осика — підосичник, осиці ([к] - [ч] - [ц-]); порох — Порошенко, (у) поросі ([х] - [ш] - [с'].

309. Книжка Маринки - Маринчина книжка. Олівець Ольги - Ольжин олівець. Любов матінки - матінчина любов. Стрічка Надійки - Надійчина стрічка. Слід мухи - мушиний слід.

312. 1. Терпи, хлопче, козаком будеш. 2. Не журись, козаче, нехай ворог плаче. 3. Не шуми, луже, зелений байраче! 4. Краще, жуче, утікай, бо настане тобі край. 5. Язиче, горе тебе смиче!

Байрак — ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником.

311. 1. Груша цвіте, наче скупана в молоці. 2. Проснулась на стрісі леле́ка (-еле-), дивиться чуло кругом. 3. У лепесі (ле́пех) сховався ше́рех (-ере-). 4. Хто це руки лама в завірюсі? 5. Конюшина падає під ноги, в тузі клонить голови черво́ні (че́рвень). 6. Життя в труді й напрузі проліта.

Речення, ускладнені однорідними членами: 2, 5, 6.

354. 1. — Де живеш, куличе?

— В болоті.

— Там же погано!

— Я звик.

2. — Їжаче, їжаче, чому вовчик плаче?

— Як мене боров, язика вколов.

3. Корж із маком — їжа з’їж.

— Сядь, їжаче, з нами їж. Скинь лише піджак-голчак!

— Я свій корж з’їм, вовче, й так.

313. 1. Лизати — лиже. 2. Різати — ріже. 3. Сікти — січе. 4. Берегти — бережи. 5. Чесати — чеше. 6. Чистити — чищу.

314. Носити – ношу, казати – кажу, кликати – кличу, лизати – лижу, берегти – бережу, летіти – лечу, чистити – чищу, лагодити – лагоджу, ходити – ходжу, сидіти – сиджу, водити – воджу, гордитися – горджуся.

315. 1. Береженого Бог береже, а козака шабля стереже. 2. Як напише дурень, то не розбере і розумний. 3. Вогонь пече, а вода студить. 4. Не поможе вороні шампунь, а крукові мило. 5. Буває, що й черепок блищить. 6. По одежі стрічають, по уму проводжають. 7. Вода очищає лише тіло, а сльоза — усе єство.

Проводжають [проводжайу́т’] - зустрічають, очищяє [очишчайе] - забруднює.

316. 1. У маминім садку вітрець гілки колише. 2. Я погладжу траву, наче теплого доброго звіра 3. А серце голубом воркоче. 4. Посмджу під кленом крислатим, нап’юся з криниці води. 5. Ходжу, сумую і питаю, за що я мушу сумувать?

317. 1. Колише (колихати) рідна пісня нашу долю. 2. Я нанижу (нанизати) з калиноньки намиста. 3. Ой піду я в гай зелений, посаджу (посадити) я руту. 4. Важкими росами трава намокла плаче (плакати). 5. Як все біжить, як міниться, тече (текти)! 6. Виходжу (виходити) на засніжене подвір’я. 7. Ненавиджу (ненавидіти) я слабкості свої. 8. А вітер не співає вже, а свище (свистіти).

319. Переїхав у Київ; жили в Умані; помандрував у Крим; завітали в Одесу; у рідному місті; збудував у Львові; у поштовій скриньці; найсильніший у команді; ввійти у воду; знову в школі.

320. Удень і вночі; місяць і зорі; річки й озера; каштани й осокори; жоржини й айстри; орел і сокіл; верх і низ; батько й мати; брат і сестра; Марина і Йосип; щастя й радість; любов і ненависть; Петро і Євген [пеитро́ і йеивге́н]; хто і як; фонетика й орфографія; синтаксис і пунктуація.

321. І. Заспівали вдвох, цілком імовірно, перейшов річку вбрід, зараз ідемо, завітала в гості, сам удома, поглянь угору, це трапилось удесяте, всіх увів в оману, розмістив упоперек, помітив удалині, сказав усе правильно.

ІІ. Прочитав уперше, зазирнули всередину, відразу впізнали, домовились іти, сказала впевнено, відоме ймення, охоче впорядкуємо, сидів упритул, автомат увімкнений, разом ублагали, голова йде обертом, у вуха внести, дивитися зверху вниз.

367. Прочитав уперше; зазирнули всередину; відразу впізнали; домовились іти; сказала впевнено; відоме ймення; охоче впорядкуємо; сидів упритул; разом ублагали; голова йде обертом (1. про стан запаморочення; 2. про втрату здатності розумно, тверезо міркувати); у вуха внести (повідомити комусь про що-небудь; донести); дивитися зверху вниз (дивитися зверхньо, з презирством).

324. Уранці, взимку, внести, упіймати, вмовити, вправа (управа), увічливий, вчитель, урок (врок), вразити, урочисто, врожай, усевладний, вслід, Влас, Власенко (Уласенко).

322. 1. У страху очі великі. 2. Не тикай пальцем у небо. 3. Зіркі очі бачать удень і вночі. 4. Плітку в одне ухо впусти, а в друге випусти. 5. І вухом не веде. 6. Як умієш помилятися, то вмій виправлятися (антоніми). 7. Не кожен у читанні силу знає.

323. Судження в прислів’ях і приказках висловлюються здебільшого у вигляді серйозних формулювань. Та найбільшою любов’ю й повагою користуються вислови дотепні. Уміння поставитися до своїх труднощів із гумором є ознакою морального здоров’я народу.

Український гумор вважають м’яким і добродушним. Навіть грубувате слівце українець уміє делікатно пом’якшити й замінити натяком.

Дотепні — оригінальний щодо свого розв’язання, зроблений майстерно, з витонченістю. Здібний, здатний.

Гумор — 1. Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному ви­гляді. 2. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури або мистецтва, що використовує цей прийом.

Делікатно — 1. Ввічливий, люб’язний, завжди готовий ви­явити увагу, зробити послугу. Витриманий, пристойний. 2. розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний. 3. розм. Який потребує обе­режного і тактовного ставлення. 4. розм. Надто кволий, неміцний. Який легко псується, пошкоджується.

Натяк — 1. Слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для здогадування. 2. перен. Те, що нагадує собою про кого, що-небудь або подібне до когось, чогось. 3. у знач, присл. натяками (рідше натяком). Не до кінця розкриваючи думку.

326. Зустрілися з товаришем, дізнався зі словника, вийняв із портфеля, узяв із шафи, лист зі Львова, виступив із пропозицією, сказав із радістю.

327. Зіштовхнути зіграність, зістригати, зігнутий, зіскочити, зірвати, зів’янути, зіпсувати, зіщулений, зішкребти, зітхнути, зістрибнути.

Зійшло з рук — пройшло безкарно, залишилося без поганих наслідків;, зігнути у баранячий ріг — примусити кого-небудь бути сумирним, покірним.

328. 1. Як не вклонишся, то ягідки не зірвеш. 2. Гарне створити важко, а зіпсувати легко. 3. Поки не впрієш, доти не зігрієшся. 4. Хитку лозину і снігур зігне, а міцну й лісоруб не подужає. 5. За один раз дерево не зітнеш. 6. Зробив на п’ятак, а зіпсував на гривню.

329. 1. Зі щастя та горя скувалася доля. 2. Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся. 3. Здоров’я маємо — не дбаємо, а стратимо — плачемо. 4. Глянув — як сфотографував. У сіні вогню не сховаєш.

330. 1. Я зриваю [зри^ева́йу] полин у долині над самим Дністром. 2. Хортице! В тобі легенди сховані. 3. Задивилася хмарка на сонце і вся зчервоніла 4. А вітер хмари позганяв, шугне на землю зараз злива 5. Зачарований вечір спливає [спли^ева́йе] у ніч. 6. Місяць над світом пахучим срібне обличчя схилив.

Слова з переносними значеннями: сховані - вказує на те, що багато що ми ще не знаємо про легенди Хортиці; задивилася; спливає - вщухає; срібне обличчя.

331. 1. Усяке діло здолаєш терпінням. 2. Вище себе не скочиш. 3. Мала мурашка, а гори сточує. 4. Добре зшиті чоботи добре й носяться. 5. Доки дійде, молоко скисне. 6. З чужого коня і посеред болота зсадять. 7. Сто раз пошкодуєш, що сказав, і лише раз, що змовчав.

Прислів’я, протилежні за змістом: 1, 2.

332. Зберегти, склеїти, зчіпляти, спрямувати, змолотити, змастити, сформувати, створити, стурбувати, сфанерувати, зсунутися.

333. 1. Здригнувся дуб, збудилася зо сну осика трепетлива. 2. Струшується сад, як парасолька. 3. Оксамитові зелені в став схилились береги. 4. На землю по зоряних сходах задуманий вечір зійшов. 5. Змарніє день, зіщуляться берези, замре коріння в сизій мерзлоті. 6. Може, стежку до тебе десь хрещатий барвінок сховав?

336. 1. Розійшовся. 2. Розізлився. 3. Розібрала. 4. Розігнав. 5. Розімнеш. 6. Розіб’єш.

337. Розіслати, розколоти, розігнутись, розминутися, розмістити, розлити, розімкнений, розтікатися, розірвання, розіскрювати, розірвати, розіспаний.

Розігнути спину — випрямитися. Розім’яти кісточки — фізично порухатися після тривалої без дії. Розірвати на шматки — поділити на нерівні частини.

338. 1. Дощ розійшовся, розгулявся. 2. А блискавка хмару роздирає. 3. Десь за Дніпром розсипались у небі вогні. 4. Вогонь розходився, розігнався. 5. Свіжий вітер розігнав гнітючу задуху. 6. Блискавки раз за разом розтинали темряву. 7. Вітри розігнали мряку й відкрили очам блакитне небо.

Якщо ви розпізнали по небу що наближається гроза, то потрібно негайно зайти в розташоване поблизу приміщення. Якщо гроза застала на природі, то потрібно відійти від високих дерев, так як розряд блискавки б'є в високі дерева або стовпи.

339. 1. Розквітне щедро наше рідне слово. 2. Із блакиті й колосків в небі прапор наш розцвів. 3. Не розірвать з життям мого єднання. 4. Розійшлися журні мислі, не туманять мого чола!. 5. Розіллявся тихий Дунай, ще й бистрая річка. 6 . І сивий дуб від жару розімлів.

342. Українська мова є однією з наймилозвучніших та найбагатших на слова мов світу. У ній налічується кілька сотень тисяч слів та словосполучень, значну частину яких складають фразеологізми, та крилаті вислови.

Українською можна висловити і найскладніші наукові поняття-терміки, і найтонші відтінки почуттів та переживань тощо.

Рідною мовою творили генії української літератури - Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. У перекладі українською мовою знайшли нове втілення шедеври зарубіжної літератури - твори Олександра Пушкіна, Адама Міцкевича, Вільяма Шекспіра та багатьох інших.

Мова - і чиста криниця, і життєдайне джерело, і сувій мудрості на знань.

Наша мова милозвучна й співуча. Недарма її називають солов’їною.

Тож бережімо красу й чистоту рідної мови!

377. [роскв´і́тне], [розв´і́йеш], [безме́ж´:а], [бес:ме́ртн´і].

378. 1. Моя ти земле, та течеш медами і розсипаєш [рос:иепа́йеиш] золото по нивах! 2. І вже туману пелена розтанула в безмежнім морі. 3. Розквітла веселка в просторі, в ній сонце промінням горить. 4. Через сині перевали ми летіли на вітрилі, гнались чайки, не догнали і попадали безсилі!

379. Роздивлятися, розпрямлятися, безнасінний, безощадний, розклеювати, розчервонілий, безкінечний, безшелесний, розкущений, розжитися, безмірний, безсмертний, безшумний, безжальний.

[роздиевл'а́тиес'а]; [розпр'амл'а́тиес'а], [роспр'амл'а́тиес'а]; [беизнас'і́н:ией]; [безоща́днией]; [розкле́йуватие]; [рожчеирвон'і'лией]; [безк’іне́чнией], [беск’іне́чнией]; [беижшеиле́снией]; [розку́шчеинией], [роеку́шчеинией]; [рож:и́тиес'а], [безм’і́рнией]; [беизсме́ртнией], [беис:ме́ртнией]; [бежшу́мнией], [беж:а́л'нией].

380. Розгорнути, розшукати, розсідлати, безхмарний, безчесний, розсекретити, розцвітання, безкінечний, безпам’ятний, безцементний, безхребетний, розщебетатися, розчарований, безсумнівний, безхитрісний, розхлюпати.

Розжувати і до рота вкласти — дуже детально пояснити; розсипатися бісером — марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути.

Учителька математики розжувала нам весь матеріал і до рота поклала. Класна керівничка розсипала бісер перед учнями, але її ніхто не слухав.

381. 1. Розпались [розспа́лиес'] кайдани, минула зима, розвіялись хмари, розтанула пітьма 2. Колишися, калинонько, колишися зеленими листочками розпишися сонячними променями, розмалюйся з дужим вітром буйнесеньким розцілуйся. 3. Викурюй із себе все погане слабодухість безхребетність [беизсхреибе́т'н'іст'] і безпам’ятство!

382. Грамотний — безграмотний, сідлати — розсідлати, платний — безплатний, зав’язка — розв’язка, талановитий — безталанний, зустрітись — розпрощатись, захоплений — розчарований, забуття — безсмертя.

За одного грамотного сім безграмотних дають. Ми зустрілись уранці, а розпрощалися вже пізно ввечері.

383. 1. Розквїта й добрішає душа 2. Усмішка материнська світ розвеснює. 3. Зоря в траві розсипала дукати. 4. Тривожиться птиця у плавнях безсонних. 5. Юне віття на сивих розшумілось деревах. 6. Щось чисте й беззахисне чути в природі.

385. Розіслати, розігнутись, розісланий, розіграш, розізлити, розімкнений, розірвання, розічхатися, розіскрювати.

Розім'яти кістки — за допомогою рухів, зміни положення тіла позбуватися відчуття втоми, скутості, оніміння суглобів; розривати на шматки — звертатися до когось із проханням, дорученням тощо, не даючи й хвилини спокою.

343. син – синь, бузки – бузьки, мала – маля.

344. Мить [ми́т’], п’ять [пйат’], радість [рад’іст’], гідність [г’ідн’іст’], українська [украйн’с’ка], листя [лйс’т’а], щастя [шчаст’а], сніг [сн’іг], пісня [п’існ’а], сьогодні [с’огодн’і].

В усіх поданих словах є літера, яка передає на письмі пом'якшення двох попередніх приголосних.

346. Зна-йо-мий, йорж, дзьоб-ну-ти, сьом-га, кра-йо-вий, ма-йо-рі-ти [майор’іти], трьох, міль-йон [м’іл’йо́н], Во-роб-йов. Ко-раб-льов.

347. 1. Помилки друзів ми повинні виправляти або прощати, коли вони не серйозні. 2. Працьовитість українців викликає повагу в інших народів. 3. У порожньому житті немає втіхи. 4. А ти розбий сонливості льодок! Розправляй свої крила в польоті! 5. Сьогодні я такий бадьорий! 6. І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони «я».

Серйозні [серйо’зн’і], працьовитість [прац’ови’т’іс’т’], сьогодні [с’ого’дн’і].

Порожне – це життя яке немає мети, сенсу, в якому немає почуттів, життя заради інших людей.

Розправити крила в польоті - означає розкрити всі свої здібності, свій потенціал, почати діяти на повну силу.

348. Синій — синього, край — крайовий, пень — пеньок, сім — сьомий, лід — льодяник, воювати — войовничий, бій — бойовий, рубець — рубцьований. колір — кольоровий.