Вправи: 72

72. І. 1. Ой коню мій, коню, та золота (епіт.) грива, возьми мене, коню, де дівчина мила (епіт.). 2. Шовкова (епіт.) трава на покоси лягає, козак дівчину та и про життя питає. 3. Стояла тополя край чистого (епіт.) поля. Стій, тополенько, стій, не розвивайсь, буйному (епіт.) вітроньку не під давайсь. 4. Чи я в лузі не калина була, чи я в лузі не червона (епіт.) була? Взяли ж мене поламали і в пучечки пов’язали — така доля моя! Гірка (епіт.) доля моя!

II. 2-е речення — складне.