Вправи: 53

53. І. Прочитайте текст БІЛКА-ПАРАШУТИСТ. Визначте його тему й основну думку. Доведіть, що це висловлення є розповіддю. Свою відповідь звірте з міркуванням, поданим нижче.

Тема: у тексті розповідається, як білка тікає від куниці.

Основна думка: хвіст у тварини може бути парашутом.

Розповідь - це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна структура розповіді наступна: початок, розвиток, кінець події.

ІІ. Знайдіть займенники, спільнокореневі слова й повтори, які допомагають зв’язати речення в тексті.

1. Парашутист – парашут (спільнокореневе).

Вона - займенник.

Повтори - хвіст, хвоста; білка, куниця, ялини.

54. Кульбаба — це багаторічна трав’яниста рослина. Стебло в неї безлисте, світле, усередині порожнє.

На верхівці стебла красується одна велика жовта квітка, схожа на кошик. Увечері її пелюстки згортаються, а вранці розкриваються.

Листочки цієї рослини видовжені, зубчасті. Ростуть вони від самого кореня. Кульбаба належить до лікарських рослин і є дуже корисною.

55. Складіть невеликий роздум (3–5 речень), розпочавши його одним з наведених фрагментів.

Я люблю малювати, тому що це приносить мені найбільше задоволення. Коли випадає вільна хвилинка, то я вже й малюю. Мені подобається підбирати та змішувати фарби, дивитися, як пензлик виводить дивні візерунки на папері. Найбільше, мабуть, подобається зображувати квіти, бо вони такі барвисті та різнокольорові.

58. І. Поміркуйте, чому слова вишня і слива мають по два лексичних значення, а жолудь і яблуня – лише по одному.

Вишня – назва дерева.

Вишня - ягода, яка росте на вишні(дереві).(Багатозначне)

Слива - назва дерева і назви плода.(Багатозначне)

Жолудь – назва плода дерева дуба( однозначне).

Яблуня - назва дерева (однозначне слово).

ІІ. Поміркуйте, чому носом назвали частину чайника, літака, пароплава. Ніс чайника, човна, літака - це метафора. Метафора - перенесення рис з одного предмета на інший на основі подібності.

******************************

Як слова можуть набувати нових лексичних значень?

У період свого виникнення слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово - однозначне, а здатність виражати різні значення ним набувається з часом. Суть полісемії( багатозначності) полягає в перенесенні назви на інший предмет. Залежно під того, на якій підставі відбувається перенесення назви, розрізняють такі типи виникнення багатозначності: метафора, метонімія, синекдоха. В основі метафори лежить подібність за формою (дзвоник — прилад для подавання звукових сигналів і ботанічна назва, голка — стрижень для шиття і тверда колючка на тілі їжака, чашечка — посудина і частина квітки), за розташуванням (ніс тварини і човна, рукав одягу і річки), за кольором (золотий браслет і сніп, смарагдовий перстень і ліс), за виконуваною функцією (двірник — працівник, що стежить за чистотою подвір'я, і стрілка для очищання вітрового скла автомашини). При метонімії перенесення відбувається на підставі суміжності, тобто тісного зв'язку понять: випив кухоль (посудина та її вміст), читаю Драча (автор та його твори), столове срібло (матеріал і виріб), гомоніла Україна (народ і країна), захист грав добре (люди і дія) тощо. Синекдоха передбачає заміну частиною цілого, вживання однини замість множини, рідше навпаки: троянда — багаторічна кущова рослина і квітка цієї рослини; риба не може жити без води (замість «риби не можуть жити без води»).

366. І.

II. Мій брат Петрик схожий на батька. Михайлик бігає швидше за всіх.

III. Я дружу з дівчинкою з Болгарії.

367. І. Розподіліть словосполучення на три групи й запишіть: а) з головним словом дієсловом; б) з головним словом іменником; в) з головним словом прикметником. Поставте усно питання від головного слова до залежного.

а) з головним словом дієсловом: добре вчитися, зустрітися з товаришем, вирощувати гриби, виходити з хати, пишатися успіхами; б) з головним словом іменником: висока нагорода, нетлінна краса, працелюбні мурашки, останній місяць;

в) з головним словом прикметником: вищий за брата, схожий на матір, красивий у роботі.

II. Виберіть з кожної групи по два словосполучення і накресліть їхні схеми.

Добре вчитися - , зустрітися з товаришем - .

Висока нагорода - , нетлінна краса - .

вищий за брата - , схожий на матір - .

368. Поміркуйте, чому поєднання слів у першій колонці є словосполученнями, а в другій – ні.

1. У словосполучення обов’язково одне слово головне, а інше залежне.

як? коли?

Пиши красиво, писатиму завтра.

2. Пишу й малюю – синоніми, нема головного і залежного.

3. Брат пише – речення, а речення ніколи не може бути словосполученням.

369. Будинок, цегла — будинок із цегли, цегляний будинок; дні, осінь — дні осені, осінні дні; комп’ютер, програма — програма для комп’ютера, комп’ютерна програма; витвір, природа — витвір природи, природний витвір; економіка, розвиток — розвиток економіки, економічний розвиток; земля, Україна — земля України, українська земля; сік, яблука — сік з яблука, яблучний сік; хвилі, Дніпро — хвилі Дніпра, дніпрові хвилі; берег, море — берег моря, морський берег.

370. І. Спишіть текст, замінюючи виділені словосполучення синонімічними. Простежте, чи допомогла така заміна посилити виразність, образність та емоційність.

Культурний набуток українського народу давно ввійшов до скарбниці цивілізованого світу. Одне з найпочесніших місць у ньому належить писанкарству, у якому розкрився небуденний народний талант.

У писанках Наддніпрянщини переважає рослинний орнамент; на Поділлі використовують геометричний орнамент; у Східних Карпатах малюють тонкими жовтими й білими контурами.

Писанка випромінює радість, красу, тепло людських рук.

ІІ. Випишіть усі можливі словосполучення з першого речення тексту. Визначте усно в цьому реченні частини мови.

Культурний набуток; українського народу; набуток народу; давно ввійшов; ввійшов до скарбниці; скарбниці світу; цивілізованого світу.

371. Утворіть за 1 хвилину якомога більше словосполучень з поданих слів і запишіть. Форму слів можна змінювати.

Сонячний день, сорочка хлопчика, ходить повільно, великий дім, пізній вечір, велике село, вчорашній день, червона сорочка, плавати у річці, робота в мене, ходити зі мною, ходити над річкою, піти зі мною, великий хлопчик, вчорашній вечір, великий клас, плавати повільно, повільна річка, заходити до села.

372. І. Спишіть, добираючи з дужок таке слово, щоб утворився стійкий вислів – фразеологічне словосполучення. Поясніть значення кожного фразеологізму.

Накивати п’ятами, пекти раки, скласти руки, народитися в сорочці, вовчий апетит, зарубати на носі, підставити ногу.

II. Складіть і запишіть речення з двома фразеологізмами.

Після гри у волейбол у мене завжди вовчий апетит. Мама каже мені: «Зарубай собі на носі — без труда не буде плода».

373. Виправте словосполучення, користуючись таблицею «Культура мовлення» на с. 141. Відредаговані словосполучення запишіть за зразком.

Дякую (кому?) тобі, зламав через (що?) неуважність, подякувати (кому?) однокласникам, вибачте (кому?) мені, потребує (чого?) допомоги, хворий на (що?) ангіну.

З двома словосполученнями (на вибір) складіть і запишіть речення.

Коли твій товариш потребує допомоги, ти не маєш права його залишати. Опанувати нову техніку важко, але дуже цікаво.

374. II. Випишіть усі можливі словосполучення. Виконайте письмово синтаксичний розбір чотирьох з них (на вибір).

Ходить між деревами, стає навшпиньки, стає біля черешні, кожної черешні, тягнеться до листя, густого листя, тягнеться до ягід, торкається до них, торкається промінням, промінням сонця, липневого сонця.

де? до чого? чим?

Ходить між деревами, тягнеться до листя, торкається промінням

(дієсл.) (ім.) (дієсл.) (ім.) (дієсл.) (ім.)

якого?

липневого сонця

(прикм.) (ім.)

У словосполученні ходить між деревами головне слово — ходить, залежне — деревами. Ходить (де?) між деревами.

Головне слово виражене дієсловом, залежне — іменником.

Залежне слово пов’язане з головним за допомогою прийменника між та закінченням.

Стає навшпиньки — головне слово — стає, залежне — навшпиньки. Стає (як?,) навшпиньки.

Головне слово виражене дієсловом, залежне — прислівником. Залежне слово пов’язане з головним за смислом.

Стає біля черешні — головне слово — стає, залежне — черешні. Стає (біля чого?) біля черешні.

Головне слово виражене дієсловом, залежне — іменником.

Залежне слово пов’язане з головним за допомогою прийменника біля та закінчення.

Тягнеться до ягід — головне слово — тягнеться, залежне — ягід. Тягнеться (до чого?) до ягід. Головне слово виражене дієсловом, залежне — іменником.

Залежне слово пов’язане з головним за допомогою прийменника до та закінчення.

Торкається до них — головне слово — торкається, залежне — них. Торкається (до чого?) до них. Головне слово виражене дієсловом, залежне — займенником.

Залежне слово пов’язане з головним за допомогою прийменника до та закінчення.

375. Складіть висловлення (4–5 речень) з використанням опорних словосполучень: улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаю назавжди.

У мене на полиці стоять мої улюблені книжки: "Пригоди Тома Сойєра", "Робінзон Крузо" та інші. Я їх періодично перечитую, так як вони мені дуже подобаються. У них, герої дуже сміливі, вони знаходять вихід з різних ситуацій. Я знаходжу в цих книгах відповіді на питання які виникають у мене в житті. Я думаю що розповіді про цих героїв я запам'ятаю назавжди.

376. ІІ. Не обминула радість старого дуба. Летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку, а тут дупло. Далі бджоли не полетіли, оселилися в ньому, швиденько почистили його. Затишно стало, сухо. Невдовзі бджоли обжилися, меду наносили. Довго їм дупло за вулик було.

377. Не брудни криниці, бо схочеш водиці (десь на природі відпочивав — залишай місце чистим; якоюсь справою займався — прибери після себе). Посієш вчасно — хліб будеш мати рясно (усе треба виконувати вчасно, не відкладати на потім, бо невчасно зроблена справа може виявитися марною).

378. І. Прочитайте. Доведіть, що підкреслені слова становлять граматичні основи речень. Охарактеризуйте склад граматичної основи в кожному реченні. Яке речення з одним головним членом?

Київ...(Односкладне речення. Називне, бо є тільки підмет). Усі захоплюються його прекрасною історією. (Речення двоскладне, бо

є підмет і присудок, присудок, виражений дієсловом, відповідає на питання - що роблять?). Проходили над містом століття, приносили горе й радощі, залишали свої сліди на його обличчі. (Речення двоскладне з однорідними присудками, вираженими дієсловами, один підмет, виражений іменником, і 3 присудки) На честь перемоги над печенігами в Києві Ярослав Мудрий спорудив собор Святої Софії.

(Речення двоскладне, один підмет, один присудок) Це диво - архітектурна окраса й слава Київської Русі. (Речення двоскладне, підмет, виражений іменником, однорідні присудки - іменниками, відповідають на питання що воно таке?).

379. І. 1. І ось уперіщив дощ, зашумів над полями, над пасікою. 2. Мерзнуть зорі в небі сірім. 3. Признаюсь у любові лісам, полям, заплавам рік. 4. Прилетіли ластів’ята, сіли край віконця, принесли у нашу хату весняного сонця. 5. Травневе сонце в травах спочивало.

ІІ. 3-е речення з одним головним членом

III. Зашумів над полями, зашумів над пасікою. (Граматична основа не є словосполученням.)

380. Софійський собор у Києві — пам’ятка української архітектури 11-18 століть. Собор Святої Софії є окрасою Києва, його найстарішою спорудою. Дзвони Софії лунають над древнім Києвом.

Софійський собор — визначна пам’ятка української архітектури, окраса Києва і святиня для всього народу. Її золоті бані вилискують здалека й привертають увагу перехожих, нагадуючи про древній Київ, його легендарне минуле. Дзвони Софії доносять подих століть через відлуння душ.

382. Кілька днів замітало (дієсл.) колючим снігом, («снігом» не може бути підметом, бо вжитий у формі Орудного відмінка, а підмет має бути в формі Називного відмінка).

Кілька днів замітав (дієсл.) колючий сніг.

383. 1. Пахло скошеною травою. — Пахла скошена трава. 2. З моря повіяло холодом. — З Моря повіяв холод. 3. Водою залило дороги. — Вода залила дороги. 4. Пахне барвінком нічним. — Пахне барвінок нічний.

384. I. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи.

1. На протилежному боці долини чорнів безлистий ліс. 2. Соснові шишки, великі й короткі, котилися під ноги. 3. Невісточками в народі називають ромашки. 4. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно. 5. З порожнього відра води не черпай. 6. Сонько лежить, а життя біжить.

II. Доберіть синоніми до виділених слів, а також по два спільнокореневих слова.

Просвіт — отвір, щілина. Біжить — скаче, несеться, рухається, чвалає.

385.

1. Повіяв вітерець.

2. Він розганявся, дужчав

З. Переполох.

4. Котились втікачі.

5. Стрибали вони, зупинялись й припускалися.

6. Гналися клубки.

7. Вони бігли й ховались.

386. І. Спишіть. Підкресліть граматичні основи.

1. Гарними розмовами гостей не наситиш. Я матусі поцілую сивину. 3. У плавнях затривожилася дика птиця... 4. Без першої ластівки весна не приходить. 5. Юрко і Петрусь весело побігли до зеленого килима поля.

II. Складіть і запишіть два речення так, щоб в одному з них підмет був виражений іменником, а в іншому – займенником.

Моя мама любить вишивати. Вона вишила мені сорочку.

Місто запрошує гостей у свої тінисті парки, прекрасні алеї та сквери. Воно зранку наповнюється шумом і гомоном.

387. II. Розповідні: перше, друге, третє.

Питальні: четверте - Правда, мамо, то все душі, А не зорі там горять?.

390. II. Запишіть речення в такій послідовності – розповідні, питальні, спонукальні. Підкресліть граматичні основи в розповідних реченнях.

Розповідні: Доцвіли й осипалися квіти в кришталевій вазі на столі. Зірваний з клена останній листок тихо сідає на воду.

Питальні: Чому не спить верба в прозору осінь? Чуєш, як шумить, як шелестить, кипить травнева злива?

Спонукальні: Не стелись, туманне, не шуміть, тополі. Витри піт солоний і трудись.

III. Складіть і запишіть три речення, різні за метою висловлення.

Діти залюбки читають казки. (Розповідне) Чи потрібно дітям читати казки? (Питальне) Діти, читайте казки! (Спонукальне)

391. І. Прочитайте поради Василя Сухомлинського. Як ви їх розумієте? Чи потрібно їх дотримуватися? Сформулюйте усно ці поради у формі спонукальних речень.

Не залишай товариша в біді і небезпеці. Не ховайся за чужу спину. Не відступай перед небезпекою, не будь боязким. Не обманюй, не лицемір, не обмовляй товариша. Не давай нездійсненні обіцянки. Не перебільшуй особисте горе і страждання. Не будь байдужим до іншої людини.

ІІ. Сформулюйте у формі спонукальних речень дві власні поради, яких, на вашу думку, мають дотримуватися п’ятикласники.

1. Завжди поважайте своїх однокласників, ніколи не залишайте їх у біді! 2. Ніколи не обіцяйте своїм друзям того, що ви не можете виконати.

392. І. Відновіть прислів’я, поєднуючи за змістом частини правої та лівої колонок. Запишіть відновлені прислів’я. Усно поясніть їхнє значення. Визначте види речень за метою висловлення.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить (розп.).

Праця чоловіка годує, а лінь марнує (розп.).

Вір своїм очам, а не чужим речам (спонук.).

На світі все минеться, одна правда останеться (розп.).

Доброго не бійся, а поганого не роби (спонук.).

II. Пригадайте прислів’я або приказку у формі спонукального ре чення.

Книжку читай — розуму набирай.

393. Напишіть для веб­сайту або газети вашого навчального закладу повідомлення про цікавий випадок із життя класу з використанням різних за метою висловлення речень (6–15 речень).

Одного разу в нашому класі стався кумедний випадок. Втім, смішно було не всім, але все ж було.

Почалася перерва! Що робити ви на перерві? Так, ми вискочили на вулицю і стали грати в сніжки. Сніг був липкий і сніжки так і свистіли, пролітаючи біля вуха. А іноді точно потрапляли в ціль.

Комусь прийшла така думка: потрібно кожному зліпити сніжок, вишикуватися всім перед входом в школу і по команді зробити залп по вхідних дверей.

Зліпили і на рахунок «раз-два-три» зробили залп. І хто б міг подумати, що після рахунку три двері відкриються і з неї вийде шкільний директор.

У той день нам усім сильно попало, та ще й довелося залишатися після уроків прибирати ганок школи. Ось такий випадок був з нашим класом. Так що, перед тим як щось зробити, думайте!

394. Які то були блаженні дощі! Усього лише раз! І сталося диво! В середині вересня каштан зацвів!

395. 1.

- Дозвольте, будь ласка , пройти. (Спонукальне)

- Вибачте, ви виходите на цій зупинці? (Питальне)

2. Іване, поверни, будь ласка, мій диск, який я тобі позичив минулого тижня. (Спонукальне речення)

396. Я українець і люблю свою батьківщину за те що в ній красива природа, багато розумних і хороших людей.

А ви знаєте щось про Україну? Україна розташована в східній частині Європи. На півночі вона межує з Білоруссю, Польщею та Словаччиною, а на південному заході з Угорщиною, Молдовою та Румунією.

Більше 500 міст були засновані понад 900 років тому, а столиці - Києву вже більше 1500 років! Але це дуже сучасні міста, яких ніде немає в усьому світі. Країна вразить вас не тільки красою пшеничних полів, небесної синяви неба і величними Карпатами, а й самобутніми традиціями, народною творчістю і широтою душі українців. Україна по праву пишається як природою, так і історією.

Україна це моя батьківщина і я її дуже люблю!

399. План.

1. Давним-давно.

2. Природа залежить від людини.

3. Земля - великий корабель.

4. Збереження природи залежить від нас

Давним-давно людина цілком і повністю залежав від природи. Людей на землі було дуже мало в порівнянні з теперішнім часом, і вони не володіли всією тією технікою, яка є у нас тепер.

Сьогодні вже не людина залежить від природи, а природа залежить від людини. Якщо колись первісний наш предок виготовив кам'яну сокиру і зрубав товсте дерево, це, мабуть, вважалося великим подвигом. Зате сьогодні будь-яка слабенька людина, навіть жінка, може купити бензопилу і повалити за цілий день величезний гай.

Ви можете собі уявити ситуацію: пливе по морю корабель, на ньому люди спеціально отруюють свої запаси їжі от251руйними речовинами, свої вітрила вони спалюють і дихають цим задушливим димом, потім прорубують пробоїни в днище свого корабля. Ось так і наша Земля нагадує величезний корабель, що пливе по безкрайньому простору Космосу. А все наше людство – як люди на тому кораблі.

Не тільки уряди несуть відповідальність за збереження навколишньої природи. Дуже багато природно залежить і від кожного з Нас!

400. І. Поміркуйте над поданими темами висловлень.

Чого не можна купити за гроші.

Гроші - це не просто купа заліза та паперу, вони мають велике значення у житті людини. Гроші дають нам змогу купувати предмети, які необхідні для нашого комфорту та задоволення, проте, немає в них цінностей, які не можна купити за гроші.

Що не можна купити за гроші? По-перше, це родинне щастя та кохання. Гроші не замінять душевного затишку, який можна відчувати у колі сім'ї та близьких людей. Гроші не забезпечать нас любов'ю, яку можна відчувати тільки у взаємодії з іншою людиною.

По-друге, гроші не забезпечать нам здоров'я та довголіття. Хоча ми можемо купити кращі медичні послуги та ліки, гроші не можуть гарантувати нам здоров'я.

Цінність - це не тільки матеріальна річ, але й моральні якості, знання та навички. Гроші не можуть купити цінність, оскільки вона набувається через життєвий досвід, самовдосконалення, навчання та взаємодію з іншими людьми.

Значення нематеріальних цінностей у житті людини є безцінним. Це може бути кохання, дружба, здоров'я, мир, свобода, взаєморозуміння, знання, релігія, духовність, сімейні відносини і т.д.

Отже, можна зробити висновок, що гроші не можуть купити те, що дійсно важливе у житті.

ІІ. Складіть план твору­роздуму на одну із зазначених тем. За планом напишіть цей твір.

І. Значення грошей.

ІІ. Що не можна купити за гроші?

ІІІ. Чому гроші не можуть купити цінність?

IV. Значення нематеріальних цінностей у житті людини.

401. Б. Схарактеризуйте виділені в них додатки за такими критеріями: а) що означає (предмет, ознаку предмета чи ознаку дії); б) якою частиною мови виражено; в) на яке питання відповідає.

Насіння — а) предмет, б) імен., в) що?

їм — а) вказує на предмет, б) займ., в) кому?

Деревця — а) предмет, б) імен., в) чого?

В. Зробіть висновок про особливості додатка як другорядного члена речення.

Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного.

402. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. Правильність написання перевірте за орфографічним словником.

1. Миттю перехопився через скошений перелаз (ім.), перебіг невеличке подвір’я (ім.). 2. Ту калину (ім.) давно посадили батьки і криницю в саду по собі залишили. 3. Звозить осінь своє збіжжя (ім.), по стерні бреде лелека. 4. У ледачого господаря (ім.) і чоботи (ім.) з ніг украдуть.

ІІ. Підкресліть граматичні основи та додатки як члени речення. Над кожним додатком надпишіть частину мови, якою він виражений.

403. І. Спишіть речення, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібному відмінку. Підкресліть ці іменники як члени речення.

1. Сьогодні на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. 2. На городі цибатий соняшник голову крутить весь день. 3. Теплий вечір у сивих туманах вже останню зорю погасив. 4. Вечірні сутінки на землю раптом сіли і засмутили воду голубу.

II. Знайдіть речення з одним головним членом. Перебудуйте це речення на речення з підметом і присудком.

Сьогодні на ставку скошуватимуть рогіз та комиш. — Сьогодні на ставку люди скошуватимуть рогіз та комиш.

405. Розподіліть між собою запропоновані слова. Скла­діть і запишіть по два речення з кожним обраним словом так, щоб в одному з них слово було підметом, а в іншому – додатком. Форму слова можна змінювати. Обміняйтеся зошитами й перевірте одне в одного правильність виконання завдання.

Берізка (імен.) пишається (дієсл.) своїми білими шатами. Невеличка галявина (імен.) поросла (дієсл.) білокорими берізками (імен.). Повновода Десна (імен.) несе (дієсл.) свої вода до Дніпра. Крізь вікна каюти ми (займ.) милувалися (дієсл.) Десною (імен.). Листок (імен.) останній впав (дієсл.) на землю. Жовтим кольором пофарбувала (дієсл.) осінь (імен.) кожний листок на дубі. Андрій навчається (дієсл.) у першому класі. Батьки (імен.) купили (дієсл.) Андрію (імен.) новий портфель.

406. I. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи й додатки.

1. Цю сорочку мені вишила материнська ласкава рука. 2. Пахне вітром і землею вогкий вітер-срібнокрил. 3. Замело снігами полтавські села та хутори. 4. Додає і наснаги, і сили нам любистковий подих землі. 5. Сові сонце очі ріже.

II. Доберіть антоніми до виділених слів, а також по два спільнокореневих слова.

Ласкава — груба; ласка, ласкаво; вогкий — сухий; вогко, вогкість.

404. І. Вітер

Вітер носиться, літає. Топче луки (імен.) і поля (імен.), Жовті трави (імен.) пригинає, Лист (імен.) зриває із гілля. То скирти (імен.), стоги (імен.) розносить. То у сурми (імен.) загуде, То в безсиллі заголосить І до скелі (імен.) припаде.

II. Скирта, стіг — великі купи сіна, соломи. Скирта більша, часто прямокутної форми; стіг — круглої.

407. Вечірнім — а) ознаку предмета, б) прикм., в) яким? Величезним — а) ознаку предмета, б) прикм., в) яким?

Наше — а) вказує на ознаку предмета, б) займ., в) яке?

Означення — це другорядний член, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? котрий? чий?

408. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Правильність написання перевірте за орфографічним словником.

1. Топився зимовий (який?) сніг і болотними (якими?) швидкими (якими?) струмками збігав до сумного (якого?) потоку. 2. За широкою (якою?) долиною, за березовим (яким?) У ліском із розквітлою (якою?) калиною розмовляв вітрець баском. 3. На обрії червоно сходило сонце, його проміння торкнулося жайворонкових (яких?) крил і запалило їх золотистим (яким?) вогнем. 4. Бджола летить на всякий (який?) цвіт.

II. Підкресліть означення. Напишіть над ними питання, на які вони відповідають. Які із цих означень є епітетами?

Епітети: зимовий сніг, швидкими струмками, до сумного потоку, широкою долиною, розквітлою калиною, жайворонкових крил, золотистим вогнем, всякий цвіт.

409. Перша група. 1. І на хмарах смаглявого (якого?) вересня спочивають ключі (які?) журавлів. 2. Над Дніпром пливе поволі пісня (яка?) журавля. Друга група. 1. Хтось (кого?) вересня веде по ниві на золотому поводу вечірніх променів. 2. Високо в осінньому небі ми побачили (кого?) журавля.

410. Я люблю слухати соловейка. Пісня соловейка лунала в гаю. Соловейко — співочий птах.

411. 1. Осінь жовтокрила небесами голими вже несе пташиний розставальний плач. 2. А степ уже вгортавсь у прозелень, сонно зітхав утомлений вітрисько, із-за стовпів на шляху сходив круглий червоний місяць. 3. Луна в дібровах пісня солов’їна, чарує світ дніпровський зореграй.

II. Дві граматичні основи мають складні речення — 2 і З.

412. Люба моя бабусю! Вітаю тебе з днем народження. Бажаю щастя, міцного здоров’я, радості. Нехай для тебе завжди усміхається лагідне сонце, щебечуть співочі пташки, колосяться розкішні жита.

413. Свій голос, кожне дерево, округлі листки, тьмяно-зелені листки, листки осики, сильний вітер, осиковий лист, свою долю, березове листя, легкий голос, приємний голос, м’який лист, лист липи, могутній дуб, при тихому вітрі, деренчливим голосом, легкий вітерець, мовчазну ялину, в її вершині, в гострій вершині.

414. І. Розгляньте й порівняйте художні фото Нілли Шарафан та Івана Маляренка.

ВАРІАНТ А. Напишіть опис (5–7 речень) на тему «Стихія». Використайте епітети, підкресліть їх як члени речення.

«Стихія»

Стою на березі сумовитої Десни. Навколо сіро, похмуро — сонечко сховалось за хмарами.

Самотній човен із надламаним весельцем насторожено спостерігає за розбурханими хвилями: ось-ось вони долетять до нього.

Вітер стає дедалі сильнішим, хвилі загрозливо рокотять, налітаючи на обривистий, піщаний берег.

ВАРІАНТ Б. Напишіть розповідь (5–7 речень) на тему «Гроза». Використайте епітети, підкресліть їх як члени речення.

«Гроза»

Як же спекотна стало у степу! Ніщо не шелехне, ніщо не стрепенеться потужним криком степового птаха.

І раптом звідкись починає дути вітер. Він такий пекучо-гарячий, що мені здається, ніби я стою біля бабусиної пічки.

Ось із-за обрію викочується величезна темно-сіра хмара. Вона наливається чорно-фіолетовою фарбою і стає схожою на велетенський роздутий баклажан. І ось зриваються перші холодні краплини.

415. І. Спишіть речення, підкресліть означення.

І пізній ранок, і короткий день — усе зими окреслені прикмети. 2. Повлягалися літні тумани на духмяні вечірні покоси. 3. Шипшина вбралась у коралове намисто, і літо бабине вплелось між намистин. 4. Вже вийшов місяць, і сова гукала, і тепла скирта уві сні зітхала, і дуб дрімав у срібному плащі. 5. Сосновий ліс перебирає струни, рокоче тиша на глухих басах.

ІІ. Знайдіть орфограми у виділених словах, поясніть написання. Запишіть ці слова фонетичною транскрипцією.

духмяні [д у х м' а н' і], вечірні [в е ч' і р н' і], вплелось [в п л е л о с']

416. Через хмари вечорові ходить місяць навпрошки, (обставина способу дії, присл., як?) Я так люблю, як дощ приходить в місто (обставина місця, імен, з прийм., куди?) умити світ, дерева напоїть.

417. І. Вітри безжально (присл.) рвали (дієсл.) тендітне вбрання на берізці. Сердитий вітер після (прийм.) зливи (імен.) трусив (дієсл.) щосили (присл.) вишню й сливу. Журавель зітхає (дієсл.) потихеньку (присл.). Чутки про подвиги Сагайдачного невдовзі (присл.) дійшли (дієсл.) до Польщі. Зерно нап’ється (дієсл.) сонця в полі (імен.).

Рвали (як?) безжально, трусив (коли?) після зливи, трусив (як?) щосили, зітхає (як?) потихеньку, дійшли (коли?) невдовзі, нап’ється (де?) в полі.

II. Безжально — сильно, злісно; потихеньку — помаленьку, нешвидко; невдовзі — незабаром, швидко.

418. ІІ. Запишіть речення під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Чи правильно ви написали виділені прислівники?

ІІІ. Підкресліть обставини як члени речення. Напишіть над ними питання, на які вони відповідають. Які з обставин протилежні за значенням?

Чого вранці (коли?) не зробиш, того ввечері (коли?) не здоженеш. Вода, що витекла, назад (куди?) не повернеться. Хто влітку (коли?) пісні співає, той узимку (коли?) сльози проливає. На рідній землі (де?) тепло (як?) і вдень і вночі (коли?). Восени (коли?) — багач, а на весні (коли?) — прохач. Хто в четвер (коли?) скаче, той у п’ятницю (коли?) плаче. Гірко (як?) поробиш, солодко (як?) з’їси.

419. І. Прочитайте текст. Визначте його тему, мікротеми. Свою відповідь аргументуйте.

Тема: найпопулярніша гра – футбол.

II. Випишіть з тексту щонайменше п’ять обставин разом з дієсловами присудками, від яких вони залежать. Поставте питання від головного слова до залежного. Поясніть роль обставин у тексті.

Виникла (де?) в Англії, виникла (коли?) давно,

грали (коли?) спочатку, грали (де?) на площах,

було заборонено (де?) в королівстві, (коли?) у 166З році було знято.

III. Спишіть останнє речення. Підкресліть члени речення.

Сьогодні важко уявити життя будь-якого народу без футбольних матчів.

421. І. Прочитайте фразеологізми. Як ви розумієте їхнє значення? Доберіть до кожного фразеологізму синонімічний прислівник з довідки.

Наче грім серед ясного неба — несподівано, за тридев’ять земель — далеко, від усієї душі — щиро, за сімома замками — надійно, просто неба — надворі, куди оком не глянеш — скрізь.

II. Складіть і запишіть три речення з дібраними прислівниками (на вибір). Прислівники підкресліть як члени речення.

Несподівано настала зима. Діти щиро привітали вчительку зі святом. Надворі було холодно.

422. Поширте кожне подане речення щонайменше однією обставиною, означенням і додатком. Утворені речення запишіть. Поясніть роль другорядних членів речення.

1. Нарешті настав тихий вечір для всіх. 2. У школі пролунав гучний дзвінок для учнів. 3. Над Дніпром зірвався холодний вітер з дощем.

423. Складіть і запишіть речення за поданими схемами.

1. В Україну завітали французькі артисти. 2. Налякане цуценя тихесенько сиділо в будці. 3. Матуся сьогодні наварила вареників.

424. І. Спишіть речення, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібному відмін ку. Яку синтаксичну роль виконують ці іменники? На яке питання вони відповідають?

Опівночі (коли?) айстри (де?) в саду розцвіли... 2. (Де?) На пустищі дикім росте бузина, сіріє (де?) край поля хатина сумна. 3. Десь (де?) у полях і лісах танули сніги. 4. (Де?) На березі річки зібрався гурт людей. 5. Івана Айвазовського захоплено приймали (де?) в Петербурзі, Римі, Парижі, Лондоні.

ІІ. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Укажіть обставини, виражені іменником з прийменником.

Обставини, виражені іменником з прийменником: опівночі в саду; на пустищі; край поля; у полях і лісах; на березі; в Петербурзі, Римі, Парижі, Лондоні.

425. Спишіть речення, підкресліть присудки й обставини. З’ясуйте, на яке питання відповідає кожна обставина.

1. Тільки шелестіло яблуневе листя й (як?) невиразно чорніли стовбури дерев. 2. А журавлі летять собі (куди?) додому (як?) ключами. 3. Зайду (куди?) в траву і ляжу (як?) горілиць. 4. Метелик (який?) білий (куди?) в маки залетів. 5. (Коли?) Ніколи не повертаються (куди?) назад (скільки?) три речі: час, слово, можливість. 6. Добре діло роби (як?) сміло.

426. А. З’ясуйте, чи на те саме питання відповідають виділені однорідні члени речення. І чи обидва вони стосуються того самого слова – душа?

Душа, немов калина, росте і цвіте від тепла.

Душа (що робить?) росте, (що робить?) цвіте.

Б. У якому реченні є однорідні члени?

У густому лісі посплітали віти дуби, берези й осики. (Однорідні члени речення).

В. Зробіть висновок про особливості однорідних членів речення.

Однорідними називають члени речення, які рівноправні між собою, стосуються того самого слова в реченні, виконують однакову синтактичну роль і відповідають на те саме питання.

Готуємося до тематичного оцінювання (Стр.158)

1. – А; прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч

2. – Г; Дерева в лісі нагинало до самої землі.

3. – Г; Діти матерям цілують руки.

4. – Г; Дітям подарували книжки й фотоальбоми.

5. – В; Запам’ятав дідусеві слова.

6. Підкресліть члени речення.

У небі вітер кучерявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить.

427. І. 1. Теплом дихала [настояна] на квітах і травах земля. 2. Вода гоготіла, гурчала струмками. 3. Легко й радісно зітхнув густий парк із столітніми дубами.

ІІ. О і О; О,О; О і О.

428. І. І птахам, і звірятам цікаво було дивитися на людей, [і О, і О].

Тече вода в синє море, та не витікає. [ О, та (= але) О]. Сосни немов розступилися і обгорнули поляну. [ О і О]. На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає. [О та (= і) О].

Друга група. 1. Сосни немов розступилися і обгорнули поляну. 2. На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає. о і о; о та = і о.

429. І. Спишіть речення, розставте пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їхнє вживання. Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

1. Теплий дощ застав і птахів, і людей серед поля. 2. Досі кожному сниться домівка колишня і лелече гніздо на дуплистій вербі. 3. Мати дала нам і сонце, і долю. 4. Тут живуть мої старі батьки і мене у гості виглядають. 5. Молодь вийшла у сад погуляти, поспівати та пожартувати (з якою метою?).

ІІІ. Накресліть схеми розташування однорідних членів двох речень (на вибір).

1. і О, і О. 2. О і О.

430. І рослини, і тварини раділи весняному сонечку. Родина вирішила поїхати на відпочинок у Болгарію або у Францію.

Миколка, Іванко та Назар стали переможцями спортивних змагань.

431. Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушники й пісня супроводили людину все життя.

II. Тут три ряди однорідних членів, не об’єднаних між собою.

432. Повновода ріка

Дніпро — славетна ріка, символ України, оспівана в народних піснях, уславлена поетами. Від північних кордонів нашої країни Дніпро стає широкою, глибоководною рікою. Довжина Дніпра на території України — близько 1000 км. Це головна водна артерія країни. На його мальовничих берегах розташувалася не лише столиця — Київ, а ще чотири обласні центри — Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон та інші великі населені пункти, серед них шанований усіма українцями Канів.

433. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

1. Ранкові поля стрепенулися, перехлюпнулись за іскристий обрій, чітко заворушились на тлі золотого лиття хмарин і вмилися сонцем. 2. Мороз хапав зубами калюжі і землю і так тримав їх, доки міг. 3. Легенда починається з кохання, із подвигу і мужності людської, з джерельця чистого води живої, із сонячного дивного світання. 4. Так пахне осінь листям, грибами, печеною картоплею, медами і вогкістю, що із долини йде.

434. Як ми садили сад

Недавно наш клас вирішив посадити сад. Яких ми яблунь насадимо, яких груш, абрикосів, слив, вишень! Навколо саду вирішили посадити захисну смугу з акацій, кленів, беріз. Уже місяць ми воюємо з пустирем, звільнили від бур’янів і терну величезну площину.

У жовтні привезли до школи саджанці яблунь і груш. Ми руками розправляли корінці, присипали їх пухкою землею, заступами біля кожного корінця робили лунки.

Яка була радісна робота!

435. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки, розкрийте дужки.

1. Моя Полтаво, ти благословенна минулим і майбутнім, і віках. 2. Сплять і лошата, і корови, і бджоли, і оси. 3. Люблю довкілля степове безкрає, могутні м’язи рідної землі і запах чебрецю, і жайворонів крик, і ластівок тривогу. 4. Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо. 5. Додає і наснаги, і сили нам любистковий подих землі.

ІІ. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

Довкілля — [довкі́л':а], безкрає — [бе^искра́йе].

437. Дерева, квіти, трави — усе навколо благало дощу. На клумбі зацвіли різні квіти: ромашки, майори, півонії. Весняне небо грало всіма кольорами: синім, блакитним, світло-сірим. Значні площі займають баштанні культури: гарбузи, кавуни, дині. У лісі, у полі — скрізь буяє весна.

438. І. ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в першому реченні при виділених однорідних членах речення ставимо тире, у другому – двокрапку, а в третьому не ставимо ні тире, ні двокрапки.

1. Земля, і вода, і повітря — все поснуло. 2. До віночка вплітають різні квіти: ромашки, волошки, незабудки, чорнобривці. 3. Я спішу до землі, до зеленого дива, до свого джерела, до живої води.

В першому та другому реченні є узагальнювальне слова, в третьому узагальнювального слова немає.

ІІ. Спишіть перше речення. Підкресліть члени речення.

439. І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно до їхньої синтаксичної ролі в реченні. Обґрунтуйте вживання тире або двокрапки.

1. У наших лісах ростуть хвойні дерева: ялини, сосни, кедри, смереки, тис. 2. Баба Марина довгий свій вік трави сушила у хаті: м’яту, любисток, липовий цвіт. 3. Все усміхалося Ганнусі: і небо, й квіти, й дерева, і озера блакитні води. 4. Майже одночасно все дозріло: пшениця, овес, огірки й помідори. 5. Рідний дім, вишні у цвіту, журлива річка і запашний луг — усе це пов’язано з образом матері. 6. Усе ніби поменшало і звузилося: і дорога, і гори, і стежка в березі, і круча над Россю.

II. Накресліть схеми розміщення однорідних членів у трьох реченнях (на вибір).

1. Δ: О, О, О, О, О. 2. Δ: і О, й О, й О, й О, і О. 3. Δ: і О, й О, й О, і О. 4. Δ: О, О, О й О. 5. О, О, О і О — Δ. 6. Δ: і О, і О, і О, і О.

ІІІ. Вимовте звуки і назвіть букви у виділених словах.

Стежка — [сте́шка], Россю — [ро́с':у].

440. Розгляньте схеми речень з однорідними членами та узагальнювальним словом. Розкажіть про особливості вживання розділових знаків у кожному реченні. Складіть і запишіть речення за кожною схемою.

1. Δ: О, О, О. Я люблю польові квіти: ромашки, маки, волошки. Осінь розфарбувала листя дерев у різні кольори: жовті, багряні, коричневі.

2. О, О, О — Δ. Сороки, граки, гави, галки — усі ці птахи є зимуючими. Нафта, вугілля, залізна руда, марганець — усі ці корисні копалини є в Україні.

3. Δ: О, О та О. Я люблю різні кінофільми: фантастику, пригоди та комедії. У мене є улюблені предмети: математика, українська мова та малювання.

4. О, і О, і О — Δ. Півники, і мальви, і півонії — усі ці квіти ростуть перед вікнами бабусиної хати. 4. Хвилювання, і радість, і побоювання — усе разом відбилося на маминому обличчі.

441. І. Прочитайте текст (розділові знаки пропущено). Що з прочитаного ви вже знали, а що виявилося для вас новим?

Антарктида — найхолодніший материк на Землі. На більшій його частині немає нічого: ні рослин, ні тварин. Лише в прибережних районах є мох, лишайники й нижчі водорості.

Мертві береги Антарктиди оживляють пінгвіни. Поблизу колоній пінгвінів часто можна побачити різних тварин: сніжного буревісника, голубоокого баклана, поморника.

Усе життя тварин Антарктиди пов’язане з океаном.

ІІ. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть та поясніть вивчені пунктограми.

442. На змагання прийшли всі: студенти, учні шкіл, працівники заводів.

443. 1. Усі: і родина, і школа, і мисливці — повинні піклуватися про охорону нашої чарівної природи. 2. Усе: рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки — миготить в очах, у голові думки будить... 3. Скрізь: і на столі, і на полицях — були папери. 4. Усе в неї сміється: карі очі, чорні брови.

444. Прочитайте речення. Знайдіть у них змістові та пунктуаційні помилки. Поясніть суть допущених помилок. Зачитайте речення правильно.

1. Мама помила весь посуд: тарілки, чашки, виделки. 2. На пероні вокзалу були чоловіки, жінки, діти. 3. У саду ростуть різні дерева: вишні, груші, горіхи. 4. На уроках літератури ми ознайомилися з творчістю Панаса Мирного, Івана Франка, Михайла Коцюбинського. 5. У зоопарку ми не побачили багатьох тварин: бегемотів, бізонів, антилоп.

В реченнях з однорідними членами речення підкреслені узагальнювальні слова які об'єднують їх в одну групу. Після узагальнювального слова ставиться двокрапка.

445. Будь ласка, пані аптекарю, дайте мені такі ліки: сироп від кашлю, вітамін С, жарознижувальний засіб та розчин для інгаляцій.

446. Складіть висловлення (4–6 речень) на одну з поданих тем з використанням узагальнювальних слів при однорідних членах речення. Теми: «Мої улюблені квіти», «Шкільний сад», «Що ми побачили в лісі».

Мої улюблені квіти

Ось уже й серпень місяць добігає кінця. Достигають у садках яблука, груші, висить важкими синіми китицями виноград попід будинками. Усі городи вкриті строкатими квітами: палахкотять червоногарячими плямами чорнобривці, посіяні мамою, пишаються своїми маківками гладіолуси, яскравими вогниками спалахують мої улюблені айстри між грядками цибулі. Усе таке яскраве навколо. Я так люблю цей останній літній місяць саме за красу та незвичайність квітів.

Шкільний сад

Шкільний сад - це місце, де діти можуть не тільки насолоджуватися природою, але й навчатися важливим життєвим навичкам. У цьому саду є багато корисних рослин: овочі та фрукти, дерева та кущі які діти можуть доглядати та допомагати вирощувати. Крім того, шкільний сад може бути чудовим місцем для проведення уроків з біології та екології, оскільки діти можуть вивчати життя рослин та їхню взаємодію з навколишнім середовищем. Отже, шкільний сад - це важлива складова освіти, яка може мати користь для дітей та їхнього розвитку.

Що ми побачили в лісі

У лісі ми побачили багато цікавих речей. Перш за все, були помітні величезні дерева, що тягнуться до неба. Також, ми бачили різноманітні рослини: квіти, гриби та ягоди, які прикрашали ліс своєю красою та відтінками. У свою чергу, тварини також були присутні в лісі: ми спостерігали за бігаючими зайцями, літаючими птахами та тихесенькими білками. Усе це разом створювало неймовірну атмосферу та дарувало багато позитивних емоцій та вражень.

447. І. Спишіть речення, розставте пропущені розділові знаки. У якому реченні немає узагальнювального слова?

1. Всі кольори я душею прийму: білі, рожеві, блакитні, червоні. 2. Яблуні дихають цвітом росяно, червоно, біло. (немає узагальнювального слова) 3. Діти кинулися один перед одним рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки. 4. Обважніле листя дерев, зелень кущів картоплі — усе ніби порозбухало водою. 5. Усміхнися всім навколо: небу, сонцю, квітам, людям.

ІІ. З виділених слів випишіть окремо дзвінкі й глухі приголосні.

Гвоздички — дзвінкі: [г, в, з, д]; глухі: [ч, к]. Дзвіночки — дзвінкі: [дз, в']; глухі [ч, к].

450.

Звертання поширене

Яке чудове твоє вологе повітря, березнева ноче! (Окличне речення) Неначе здоров’я ллється в груди, очищає розбухлу голову од нестерпного болю і спеки.

Звертання поширене

Яка чудодійна ти, водо студена! (Окличне речення) Ніколи в житті ти не була такою доброю і живущою.

451. І. Спишіть речення, виділяючи звертання розділовими знаками. Чи є звертаннями виділені слова? Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією.

1. Скажи ж мені, Дніпре, які вітровії все кличуть тебе крізь степи і гаї!.. (спонук.) 2. Ти ж дивися, Тарасику, не бігай від діда. (спонук.) 3. Не плачте, мамо, не треба, і ви не журіться, тату. (спонук.) 4. Не стелись, тумане, не шуміть тополі, (спонук.) 5. Розпрягайте, хлопці, коні та лягайте спочивать. (спонук.) 6. Кораблі! Шикуйтесь до походу! (спонук.)

ІІ. Підкресліть в останньому реченні головні та другорядні члени.

454. Складіть текст вітальної листівки з нагоди Дня матері з використанням звертань.

Матусе! Щиро вітаю тебе з Днем матері!

Бажаю тобі, моя люба нене, міцного здоров'я, щастя, радості й достатку! Я завжди буду вдячна за твою материнську любов, турботу й тепло. Дуже тебе люблю! Цілую!

Твоя донька Наталочка.

455. І. Знайдіть звертання та з’ясуйте, які з них поширені (розділові знаки пропущено). Спишіть, розставляючи потрібні розділові знаки.

1. Благослови мене, рідна земле, як мати в дорогу. 2. Привіт тобі, зелений саду! 3. Не сумуй, вербо моя похила, що багряним листям одшуміла осені пора. 4. Горнусь до тебе, Україно. 5. Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов. 6. Спасибі, земле, за твої щедроти!

II. Складіть і запишіть спонукальне речення з поширеним звертанням.

Шановні батьки п’ятикласників! Завітайте, будь ласка, на Свято рідної мови. Друзі, не забувайте про важливе завдання, яке треба виконати завтра! Шановні студенти, не забувайте про збори на благодійний фонд, які відбудуться наступного тижня. Шановні колеги, будь ласка, відправте мені свої звіти до кінця дня.

452. І. Перебудуйте усно речення так, щоб підмети в них стали звернями. У якому реченні звертання буде поширеним?

1. Оленка не забуває допомагати своїй мамі. — Оленко, не забувай допомагати своїй мамі. 2. Розганяє хмари вітер. — Вітре, розжени хмари. 3. Зачарувала пісня мою душу. — Пісне, зачаруй мою душу. 4. Музика рідного краю летить хвилями Дніпра. — Музико рідного краю, полети хвилями Дніпра. (звертання поширене)

ІІ. Запишіть подані й утворені речення. Підкресліть граматичні основи. Порівняйте речення за такими критеріями: а) вид за метою висловлення; б) склад граматичної основи; в) розділові знаки.

453. Зустріч після канікул

— Добридень, Оленко!

— Привіт, Олю! Я так рада тебе бачити. Ти так гарно засмагла! Де ви відпочивали?

— Ми з мамою та татом два тижні провели на Азовському морі, чудово відпочили.

— А ми з батьками цього року відпочивали у Карпатах, відвідали музей у містечку Яремче та водоспад. А ще піднімалися на Говерлу.

— Тобі, мабуть, дуже сподобалось?

— Так, я отримала величезне задоволення! Приходь до мене в гості, я тобі покажу фотографії.

— Дякую, обов’язково прийду.

456. А. Іванко, які книжки ти любиш читати? (пит.) Я люблю читати фентезі. (розп.) Іванко, будь ласка, обов’язково прочитай роман-трилогію Джона Толкіна «Володар перснів». (спонук.)

Б. Люба бабусю! Наша Тетянка збирається на канікулах приїхати до

вас у гості. Будь ласка, зустріньте її, вона їхатиме з однією нашою

знайомою вранішнім автобусом.

459. І. Прочитайте речення вголос, дотримуючись правильної інтонації. З’ясуйте, до якої групи належать виділені вставні слова та сполучення слів. Що вони виражають або на що вказують? Поясніть уживання розділових знаків.

1. Коли, бувало (указує на джерело повідомлення), затримувалися лелеки, сусіди сумно перепитували: «Чого не видно ваших буслів? Може (виражає невпевненість), лихо якесь трапилося в дорозі...» 2. Здається (виражає впевненість), гори перевертав би й не чув би втоми. 3. За словами Сергійка (указує на джерело повідомлення), вчора над містом ішов справжній тропічний дощ. 4. Не знайти, мабуть (виражає невпевненість), на земній кулі людей, яких би не чарувала світла музика квітів.

ІІ. Складіть і запишіть три речення із вставними словами, які належать до різних груп.

Я, сьогодні, захворіла (упевненість). За словами Сергійка, сьогодні гарна погода (джерело повідомлення). Вибачте, мабуть сьогодні буде дощ. (слова ввічливості)

460. Я вважаю, що вживання прізвиськ у колі спілкування навіть близьких друзів — це неприпустимо. По-перше, прізвиська — це демонстрація низької культури виховання. По-друге, прізвисько знецінює ім’я, дане нам батьками, а значить, принижує їх. По-третє, прізвисько — це те саме, що кличка для тварини. Але ж людина — істота мисляча. Тож давайте залишатися людьми й обходитися без цієї ганебної звички.

461. 1. Пробач мені, серпневий мій світанок, бо завинив, здається (мабуть), знов, і на побачення до тебе я не зібрався, не прийшов. 2. Мабуть (можливо), кожна дівчинка вміє плести віночок. 3. На жаль (на біду), деяких видів тварин залишилося дуже мало. 4. Того, можливо (мабуть), не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ. 5. Це, може (можливо), навіть і не вірші, а квіти, кинуті тобі.

462. Мені здається, що ти став гірше вчитися. — Сьогодні, здається, буде дощ. Видно, йому не судилося стати актором. — Попереду було видно село.

463. Один з вас має доповнити подані речення вставними словами (сполученнями слів), які вказували б на джерело повідомлення чи виражали б певне почуття. Інший – вставними словами (сполученнями слів), які вказували б на порядок викладу думок або виражали б упевненість, невпевненість. Утворені речення запишіть.

1. На жаль, весь день іде дощ і екскурсія не відбудеться. Екскурсія не відбудеться, тому що, по-перше, весь день іде дощ, а по-друге, шкільний автобус зламався. 2. Кажуть, Сергійко купив якусь дуже цікаву книгу. Сергійко, мабуть, купив таку цікаву книгу, що це може відірватися від неї цілий вечір. 3. Безперечно, Україна може пишатися досягненнями наших спортсменів. На щастя, Україна може пишатися досягненнями наших спортсменів. 4. За допомогою книжок ми, без сумніву, поповнюємо свої знання. За допомогою книжок ми, по-перше, поповнюємо свої знання, по-друге, духовно розвиваємося.

5. Багато птахів відлетіло у вирій, з дерев, на жаль, осипається листя — це вже осінь. Багато птахів, здається, вже відлетіло у вирій, з дерев осипається листя.

464. Напишіть для веб­сайту або газети вашого навчального закладу повідомлення про цікавий випадок з життя класу з використанням вставних слів і словосполучень (6–15 речень).

Незабутня зустріч з майстром слова.

Усім відомо, що на початку листопада в нашій школі відбулася зустріч із відомим українським письменником Дмитром Григоровичем Білоусом.

Щоб послухати гостя й поставити йому свої запитання, в актовій залі зібралися майже всі учні та вчителі. По-перше, Дмитро Білоус надзвичайно цікаво розповів про місцевість, де він народився, країни, у яких побував, про свою творчу працю. По-друге, поет прочитав вірші а популярних збірок «Диво калинове» та «Чари барвінкові», у яких майстерно розкривається краса й багатство українського слова. А потім поезії Дмитра Білоуса читали учні. Навіть коли зустріч офіційно закінчилася, діти ще довго спілкувалися з письменником, ставили багато запитань, брали автографи на пам’ять.

Ми вважаємо, що зустріч із відомим майстром слова залишила неповторні враження в душах учнів і вчителів.

465. Прочитайте речення. Які помилки у вживанні вставних слів ви в них помітили? Запишіть, уникаючи помилок, за потреби скористайтеся табличкою «Культура мовлення».

1. Завтра, здається, буде погана погода. 2. Напевно, я не встигну виконати домашнє завдання. 3. Будь ласка, сідайте на вільний стілець. 4. Таким чином, результати нашого дослідження були найбільш достовірними. 5. Вибачте, мені потрібно вийти.

466. І. Прочитайте речення. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і дібровах. (Розп., неокл., просте.). Граматична основа складається з підмета вересень та присудка запалив. З другорядних членів е означення осінні, додаток вогнища, обставини уже, в лісах, дібровах.

Однорідні члени в лісах і дібровах, кома не ставиться, бо з’єднані одиничним сполучником і.

2. Вечір висипав зорі на чорнющого неба чоло. (Розп., неокл., просте.)

Граматична основа складається з підмета вечір, присудка висипав. З другорядних членів є додаток зорі, означення чорнющого, обставина на неба чоло.

3. Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі, з-під зимової кори міцно вирвавсь Дніпр старий! (Розп., окл., просте.) Однорідні члени: Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі.

4. Ми полюбили і гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу. (Розп., неокл., просте.) Однорідні члени: і гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу. 5. Ми ходили в поле зранку: я, Богданчик і Оксанка. (Розп., неокл., просте.) Однорідні члени: я, Богданчик і Оксанка; узагальнене слово – ми. 6. Сплять і лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси. (Розп., неокл., просте.) Однорідні члени: лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси.

ІІ. Виконайте усно синтаксичний розбір речень. Розбір двох з них запишіть.

469. Дорога бабусю!

Пише Вам Ваша онука Світланка. Я жалкую, що так швидко проминув час канікул. Мені було дуже добре у Вас відпочивати, рада, якщо змогла Вам хоч трохи допомогти. Я тепер добре зрозуміла, якою важкою є праця в сільському господарстві, скільки зусиль треба докласти, щоб виростити курочку чи гусочку до нашого святкового столу. Тепер знаю, і скільки відер води щовечора треба віднести на город, щоб виросли огірочки та помідорчики, капустинка та морквинка.

У мене все добре. Оцінки маю хороші, ходжу на гурток шиття. Хочу сама пошити Вам, бабусю, хвартушок.

Як Ваше здоров’я, настрій? Учіться швидше користуватися мобільним телефоном, будемо частіше розмовляти.

Передавайте вітання моїм новим подружкам Оленці й Тетянці.

До побачення!

Світланка.

470.

Прості речення. 1. Десь вітер грає на віолончелі. (Одна граматична основа) 2. Сині очі волошок у полі задивилися в душу мені. (Одна граматична основа)

Складні речення. 1. І хоч січень січе, а мені за плечем журавлі журавлять. (Дві граматичні основи)2. На морозі явори поснули, хуртовини віють над полями. (Дві граматичні основи)

471. Сполучний зв’язок: 1. Ще тримались по садках пізні сливи, як раптово пішов сніг. 3. Наді мною вечір жменями засіває зорі, а біля мене арфами бринять підморожені верби, а під ногами голубі тіні бавляться із снігом...

Безсполучний зв’язок: 2. Шелестить пожовкла кукурудза, ніжиться під вересневим сонцем врунистими сходами озимина. 4. Туман над лугом колихався, кричали у гаю сичі. 5. Малу павутиночку вітер відносить, за неї чіпляється сивий бур’ян.

472. НАЗВИ ПОСЕЛЕНЬ УКРАЇНИ

Багато назв міст і сіл пов’язано з річками, криницями, озерами.

У назві міста Донецьк відбилося найменування річки Донець. Назву річці дали алани, ці давні мешканці цих країв усяку воду називали дон. (Складне речення)

Місто Кривий Ріг лежить на тому місці, де річки Інгулець і Саксагань, зливаючись, утворюють мис. (Складне речення)

Цей мис схожий на кривий ріг якоїсь тварини.

Цікаву легенду розповідають про назву села Колодяжне на Волині. Один з перших поселенців викопав тут колодязь, вода у якому була чиста й добра на смак. (Складне речення) Вона ще й була чудодійна, додавала людині сили, допомагала в здійсненні задумів і бажань.

З окремих назв поселень складається мозаїчна картина життя українського народу.

І. Основна думка : багато назв міст і сіл пов’язано саме з річками, криницями, озерами

473. З трьома гр. основами: 2. Достигають яблука ранети, рання осінь листя золотить, гарний хлопець з іншої планети, може, завтра в гості прилетить. 3 чотирма гр. основами: 4. Струмок дзюрчить, роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.

474. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та добираючи з довідки сполучник для зв’язку частин складного речення.

1. Молоденькому вітру здалося, що всі хмари він прожене. 2. Летить ворон із чужих сторін, бо він крила має. З. Спершу ти мене підвези, а потім я на тобі поїду. Для того є муха на світі, щоб ледарі не спали.

II. Складіть і запишіть одне складне речення із сполучниковим зв’язком й одне – із безсполучниковим зв’язком.

Сполучникове - Хоча був сильний дощ, а він все одно вийшов на пробіжку.

Безсполучникове - Він вийшов на пробіжку, сильний дощ його не зупинив.

475. Не копай іншому ями, бо сам у неї впадеш (не вигадуй шкоди для іншого, бо сам від неї можеш постраждати). Синиця шкоду робить, а журавлеві перепадає (дехто свої погані вчинки може приписати іншому, і страждає невинна людина). Там правда мовчить, де сила панує (де тільки сила діє, а не діють ні закони, ні правила, нічого сподіватися на справедливість). Верба водою живе, верба воду і береже (спостереження: верба ростиме лише там, де є вода). Пішов би в гості, та ніхто не запрошує (чиясь поведінка не подобається громаді, люди уникають спілкуватися з поганою людиною). Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком сходяться (у найскладніших ситуаціях при великому бажанні люди можуть порозумітися). (Усі речення — складні.)

478. ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в одних випадках перед сполучником і є кома, а в інших – ні.

1. Знов весна настане, і квітки барвисті принесуть хвилини щастя і тепла. (Перша кома перед і, бо це складне речення, а між щастя і тепла коми нема, бо і неповторюваний сполучник при однорідних членах речення). 2. Ось вперіщив дощ і зашумів над полями, над пасікою. 3. Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля, і вони укрилися пахучою парою. 4. Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смачну рибу. В реченнях 2-4 коми нема, бо між однорідними членами речення перед неповторюваними сполучниками і, й, чи, або, та (в значенні і) кому не ставимо.

479. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і обґрунтуйте пунктограми. Як з’єднано частини складних речень?

1. Місяць в травах росяних купався, по степу світилась ковила (безсполучниковий зв’язок). 2. Із-за тину привітно, виглядає соняшник, а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан (сполучник а). 3. Пройшли перші травневі дощі, і розгорнулося листя київських каштанів (сполучник і). 4. Учені виявили, що в далекому минулому територію нашої країни покривав лід (сполучник що). 5. Не має спочинку ріка, бо течія річки стрімка (сполучник бо).

ІІ. Підкресліть члени речення в другому та третьому реченнях.

480. З кожної пари простих речень утворіть одне складне й запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки. Зверніть увагу, що в третьому й четвертому реченнях для уникнення повтору слів потрібно використати займенники.

1. У Черкасах ішов дощ, а над Львовом світило сонце. 2. Сестрички могли б піти погуляти, але Маринка вчасно не вивчила уроків. 3. Вітер зривав з дерев останнє листя, і воно повільно падало на землю. 4. Біля саду росте велика липа, на ній змостили собі гніздо лелеки. 5. Я тихо спостерігаю, як білочка ховає горішки в дупло.

481. А. Складіть і запишіть чотири складних речення, об’єднаних однією темою – історією вашого міста (села). Два речення мають бути із сполучниковим зв’язком.

Достеменно ніхто точно не знає, коли саме з’явилися на нинішній території міста перші поселенці. Одні історики стверджують, що це було ще в XIV столітті, інші наполягають, що це був початок XVI століття. Київ став вважатися містом з 954 року, і цей рік вважається роком заснування міста. Нині Київ — це столиця країни, із кожним роком він розширює свої межі.

482. І. Перепишіть спочатку складні сполучникові речення, а потім – безсполучникові. Розставте пропущені розділові знаки.

Складні сполучникові:

1. Оркестр дощу над Моршином замовк, і ноти листям сохнуть на березі. 3. Я тобі кажу про рибу, а ти розказуєш про рака. 4. Українці, захистім себе, щоби світ вважав нас українцями. 6. Казав він, що земля наша древня.

Складні безсполучникові:

2. Уже зовсім завесніло, уже жайворонки виспівували в полі. 5. На зеленій траві білі чайки сидять, білі свічі горять на тарелях латать.

ІІ. Перебудуйте усно перше речення на два простих.

Над Моршином замовк оркестр дощу. На березі сохнуть ноти листям.

483. І. Знайдіть і випишіть складні речення. Розставте пропущені розділові знаки та підкресліть граматичні основи. Назвіть види зв’язку частин складних речень.

1. Кричали десь над Ніжином сичі, і небо в сад обтрушувало зорі. (Розпов., неокл., складне, має 2 частини, сполучниковий зв’язок.). 2. Прийшла весна, шумить Десна та хвилі розганяє. (Розпов., неокл., складне, має 2 частини, безсполучниковий зв’язок.). 4. У бур’янах блукає літо, картопля квола там росте. (Розпов., неокл., складне, має 2 частини, безсполучниковий зв’язок.). 5. Мене водило в безвісти життя, та я вертався на свої пороги. (Розпов., неокл., складне, має 2 частини, сполучниковий зв’язок.).

ІІ. Складіть усно два складних речення, частини яких були б з’єднані сполучниками щоб, бо.

Прогорніть сторінку до кінця, щоб завантажити документ.

Відлітають у вирій журавлі, щоб назад повернутися додому.

Це найкраще оповідання в моєму житті, бо воно цікаве. Ми спали по черзі, бо хтось один повинен був стояти на охороні.

ІІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір виписаних складних речень.

487. І. Знайдіть у реченнях слова автора й пряму мову. Визначте, де стоять слова автора – перед прямою мовою чи після неї.

1. 1. «Дідусю, відпочиньте вже», – сказав Андрійко. «П», – а. 2. У кожній родині змалечку казали дитині: «Не кидайся хлібом, він – святий». А: «П». 3. Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!». А: «П». 4. «Що ти хочеш сказати, Галю?» – питає Ганна Олексіївна. «П?» – а. «У Марійки братик народився», – сповіщає Галя. «П», – а.

488. І. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при прямій мові. У якому реченні є звертання?

1. Кожен кущик і стежка мов говорять мені: «Ти у рідному домі, у своїй стороні». — А: «П». 2. Мені сказала мати: «Розцвіла ромашка біля хати». — А: «П». 3. «От і принесли нам лебеді на крилах життя», — говорить мій дід Дем’ян. — «П», — а. 4. Іду та людей питаю: «Де тут дорога до рідного краю?» — А: «П?» 5. Аж тут Зоя гукає: «Дивись, журавлі. Які ж вони гарні. Бачиш, Дмитрику (зв.)? — А: «П?»

ІІ. Зобразіть схеми речень з прямою мовою.

ІІІ. Обґрунтуйте написання сумнівних приголосних у виділених словах.

Сумнівні приголосні перевіряються іншою формою слова, щоб після сумнівної приголосної був голосний: стежка — стежина; ромашка — ромашечка.

489. 1. «Годуй мене до Купала Йвана, то зроблю з тебе пана», — каже бджола. 2. «Я люблю наш тихий сад і осінній листопад», — писав в одному з віршів Микола Сингаївський. 3. «Я зеленію, бо засіває мене праця людська», — каже поле. 4. «Здоровенькі були, пастушки!» — усміхнувшись, гукнув подорожній. 5. «Ти чому рогатий став?» — вовк у лося запитав.

ІІ. Свято Купала 7 липня, отже, у приказці йдеться про те, що до цьго часу треба вивозити бджіл туди, де найбільше квітів, бо до кінця місяця вже багато квітів відцвітуть, бджолам ніде буде збирати мед. Свято Івана Купала — це давнє дохристиянське свято, яке збереглося й донині. У його основі — очищення вогнем, тому молодь стрибала через вогнище. А ще це вшанування рослинності, для цього дівчата плели вінки і надівали на голови. І насамкінець — вшановували воду тим, що пускали спеціально сплетені вінки на воду річки та вгадували свою долю.

490. Складіть і запишіть два речення з прямою мовою про народні звичаї, обряди, вірування. Назвіть дієслова, з допомогою яких ви ввели пряму мову.

На свято Покрови дівчата молилися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку». На Різдво колядники ходять по оселях і співають: «...Ой перший же празник — то Різдво Христове, радуйся!»

491. Утворіть з поданих речень і запишіть речення з прямою мовою. Використовуйте наведені дієслова. Один з вас має ставити слова автора перед прямою мовою, а інший – після.

1. Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова». «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова», — писав Панас Мирний. 2. Г. Лаубе казав: «Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце». «Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце», — казав Г. Лаубе. 3. Т. Шевченко закликав: «Не цурайтесь того слова, що мати співала». «Не цурайтесь того слова, що мати співала», — закликав Т. Шевченко. 4. В. Сосюра стверджував: «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема». «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», — стверджував В. Сосюра.

І таке буває.

Учителька сказала Світлані: «Ставлю дванадцять балів Сергію, а тобі потрібно ще раз повторити матеріал параграфа».

492. Перебудуйте подані речення на синонімічні речення з прямою мовою. Перебудовані речення запишіть. Накресліть схеми двох речень з прямою мовою (на вибір).

1. Давня мудрість учить: «Не потрібно робити іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі». (С: «П».) 2. «Я з медом солодка», — хвалилася Калина. («П», — а.) 3. Обіцяв горщик: «Розіб’ю я казана». 4. Юрко радісно вигукнув: «Моя мама найкраща!»

493. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. У яких реченнях є звертання?

1. «Готові, капітане?» — ледь чутно запитав помічник. (звертання) 2. Ромка захоплено вигукнув: «От спасибі, що врятували!». 3. «Дружній череді вовк не страшний», — часто говорив батько. 4. Я нахилився до Тусі й запитав: «Слухай, а ти собак боїшся?». (звертання) 5. Я сказав: «Сонце, сонце! Уділи мені живущої води...». (звертання)

494. Складіть і запишіть розповідь (5–7 речень) на одну з поданих тем з використанням 2–3 речень, що містять пряму мову.

Теми: «Мудрі батькові поради», «Улюблені пісні моєї мами», «Чого навчив мене мій тренер».

Батько в моєму житті - особлива людина. Йому хочеться слідувати, до нього хочеться прислухатися.

Тато дуже часто зі мною розмовляє про різні речі, ми обговорюємо різні життєві ситуації, так він вчить мене спілкуватися з іншими людьми, не здаватися при труднощах і навіть просто ставити якісь правильні цілі і досягати їх.

Він мені постійно говорить: - Синку! Таки вади як мужність, завзятість, працьовитість, чесність, вміння любити і співчувати допоможуть тобі в житті. Вони зроблять тебе людиною.

І я йому, за це, вдячний.

496. Струмочок

Запитав мене синочок:

— Це ж куди біжить струмочок?

— Через поле у ярок.

— І зупиниться в ярку?

— Ні, звідтіль — в Десну-ріку.

— А з Десни-ріки куди?

— До Дніпрової води.

Попливе з Дніпром у море,

В море синє, неозоре.

499. І. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки при діалозі.

А що там за лісом?

Мені пригадується весняний день. Сяє сонце, ласкавий вітерець шепоче в листі дерев. Співають пташки...

Переді мною — зелені лани. На обрії — ліс. (Вступ.)

— А що там за лісом? — питаю старшого брата.

— Поля, села. А там знову ліс, — каже брат.

— А за тим аж лісом — що там?

— Дніпро. Велика наша ріка Дніпро.

— А за Дніпром що?

— Знову поля, села, ліси. (Основна частина.)

Це було для мене найбільше відкриття світу... Мене зворушило, що така велика, багата Україна. (Кінцівка.)

ІІ. Визначте зачин, основну частину й кінцівку тексту. Яка основна думка прочитаного?

Основна думка тексту: «Наша Україна велика і багата».

500. І. Розгляньте фото. Опишіть мовленнєву ситуацію, зображену на кожному з них.

1. Адресант – мати, адресат – син. Мати щось пояснює сину. У них довірливі стосунки.

2. Адресант – батько, адресат – син. Батько щось розповідає сину. У них довірливі стосунки.

ІІ. Складіть і запишіть невеликий діалог, можливий в одній із зображених на фото ситуацій (на вибір).

– Ну що, синку, як справи в школі?

– Добре. Сьогодні в нас був футбольний матч .

– А з ким грали?

– Була дуже сильна команда з сусідньої школи.

– І хто переміг?

– Ми старанно готувалися , тому перемога наша.

– Молодець, синку! Я за тебе дуже рада!

501. 1. Окличні речення. Радощам не було меж! Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя! Немає яблучок!

2. Речення із сполучниками і, й, та. Посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає. Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя! Яблунька стоїть край подвір’я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки. Сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не думав.

3. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька рожево-білих квіточок радували бабцю Марію. (Розпов., неокл., складне, має 2 частини, сполучн. зв’язок).

Побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. (Розпов., неокл., складне, має 2 частини, безсполучн. зв’язок).

4. Покотилися сльози... — 3 бабусиного обличчя покотилися скупі сльози. 5. На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце.

Любило (що?) сидіти; сидіти (де?) на яблуньці; на (Якій?) маленькій яблуньці; на (якій?) низенькій яблуньці.

6. Бабуся подумала: «Немає яблучок! Не поласують діти восени смачними плодами». (А: «П».)

502.

1. Столичний метрополітен – це велике підземне місто із швидкими, потягами.

2. Над горами розмахувала своїми розкішними крилами весна.

3. Ліси навколо села вигойдували своїми розлогими

кронами.

503. Василь і Ксеня пішли в ліс по ягоди. І хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. Тільки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому місці.

Дітям усюди ввижалися якісь страхітливі істоти. Звідусіль лунали незнайомі звуки. Десь углибині лісу пугикав пугач.

— Васильку, що нам робити? — запитала перелякана Ксеня.

— Не бійся, Ксеню, я тебе захищу, — як справжній чоловік, відповів Василь.

Василь назбирав хмизу і розпалив багаття. Вони трохи зігрілися і заспокоїлися. І

лише тоді хлопчик згадав, що в нього є мобільний телефон. Він хутко зателефонував батькам.

За годину діти почули гавкіт свого собаки Рекса. Він допоміг батькам знайти блукачів. Радості батьків і дітей не було меж. Брат із сестрою пообіцяли ніколи не ходити до лісу самі.

504. а) Окуляри, пляшка, книжка, черевик — усе стало просто величезних розмірів. б) На жаль, у реальному житті такого не побачиш, в) Жонглер виступає на гігантському черевику, а довгошиї жирафи заглядають у вікна будинків, г) «Чого це капелюх зробився такий великий?» — запитав пекар.

505. І. Виберіть із поданих вставних слів (сполучень) найбільш доцільні, якими можна заповнити пропуски в реченнях. Ви можете використати кожне із вставних слів (сполучень) лише один раз. Обґрунтуйте свій вибір.

1. А вдома, там, на Вкраїні, мабуть, зараз цвітуть вишні, сливи.

2. Справжній друг, по-перше, завжди вислухає, а по-друге, допоможе в біді.

3. Папороть, за повір’ям, цвіте раз на рік, купальської ночі.

506. ІІ. 1. На щастя, ми встигли сховатися від грози.

2. Заняття спортом, на мою думку, допомагають людині бути здоровою фізично і духовно.

Готуємось до тематичного оцінювання (Стр.187)

1. Звертання є в реченні: В Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни.

2. Однорідні члени є в реченні: Б “Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

3. Складним є речення: В На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж ними жовтіли голівки лілей.

4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні: А Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю. (Коми не потрібно, оскільки однорідні речення з’єднані сполучником і.)

5. — Мамо, як гарно дивитися на вогонь!

— Так, доню (синку), це одне з найгарніших видовищ на світі.

— А ще я люблю запах диму.

— Так, він дуже приємний. А особливо, коли ним пахне печена картопля.

— А давай, мамо, наступного разу спечемо ще й мисливські ковбаски.

— Гаразд, доню (синку), це буде дуже смачно.

6. Б Роман прислухається і до пісні, і до народження чогось нового.

7. Б Усе набуває особливого значення в цьому храмі зимового дня: і порожня дорога в полях, і самотня тополя.

8. В За легендою, колись давно в село прийшов бідний чоловік і попросив у заможного господаря хліба.

9. — Як добре, що ми приїхали сьогодні й допомогли бабусі викопати картоплю! — сказала мама.

— Так, — підтримав тато.

— А я, хоч і дуже втомилася, задоволена, — озвалася сестричка. — Ніколи не їла такої смачної картоплі, спеченої на багатті.

— Це тому, що добре попрацювала на свіжому повітрі, — озвався тато.

— От-от, — підтримала мама, — а то за своїм комп’ютером і світу білого не бачите.

— Ні, мамо, навпаки, з комп’ютером можна увесь світ побачити, і сотні друзів завести, — заперечив брат. — Але, звичайно, фізична праця теж необхідна. Коли б ми ще отак разом посиділи!

10. «Віталику, принеси, будь ласка, води з криниці», — попросила бабуся.

189. Бій — вій, мій, рій, буй, бай, бей, біг, біс; мак — май, маг, мат, гак, лак, сак, рак; мир — сир, жир, тир, мис; маса — каса, раса, мара, мана; каша — наша, ваша, каса, кара; ноша — нора, нога, ніша.

190. Люк — [л'ук]; льон — [л'он]; лінь — [л'ін']; лан — [лан]; лань — [лан'].

191. Побудуйте декілька слів з поданих цеглинок­звуків?

Раб, ноги, роги, Бог, рагу, гори, нора, бори, нуга.

192. І. Тема: морська трава. Основна думка: морська трава дуже корисна. Запитання: Що можна приготувати з морської трави?

II. Слова, що складаються з одного звука: у, з, і, в. Слова, що складаються з двох звуків: на, із, зі, та, по. Слова, що складаються з трьох звуків: ній, суп, що [шчо], як [йак].

III. Живуть: гол. — [ие], [у]; пригол. — [ж], [в], [т'].

Високий: гол. — [ие], [о], [ие]; пригол. — [в], [с], [к], [й].

Урожаїв: гол. — [у], [о], [а], [і]; пригол. — [р], [ж], [й], [в].