Вправи: 364

364. І. Складіть усно твір­роздум за одним із тверджень (на вибір), попередньо склавши план висловлення.

Пропускати уроки без поважних причин не можна

План

1. Прохання пропустити уроки.

2. Пояснення мами про ритм життя.

3. Психологічний дискомфорт.

4. Зменшення шансу на обсяг знань.

— Мамо, можна я сьогодні в школу не піду, уроки легкі, я перепочину вдома? — звернувся Максимко до мами.

— Ти це серйозно? Тоді послухай. Найперше — це порушує певний ритм життя, адже режим дня для дітей дорослі не вигадали просто так. Вважаю, що з давніх часів люди жили саме таким ритмічним життям, яке зараз називають «дотримання режиму дня».

— Мамо, то ж було колись...

— Максимку, — продовжила мама, я ще скажу й інші причини: по-друге, це психологічний дискомфорт. Кожен, хто просто прогуляв урок чи всі уроки, все одно переживає й почувається дуже незатишно, правда ж?

— Взагалі-то так, — погодився Максим.

— І, по-третє, пропущені уроки зменшують шанс отримати необхідний обсяг знань у школі. Затямив? Тож збирайся до школи.

Готуємося до тематичного оцінювання (стр.133)

1. Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка.

Б. сіль, сюїта, сьомга.

2. Апостроф на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка.

В. арф’ярка, зв’язківець, бар’єр.

3. Знак м’якшення на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка.

Б. бриньчати, сільський, внученьці.

4. Подвоєні букви треба писати в усіх словах рядка.

В. аквареллю, подорожжю, миттю.

5. Букву н на місці пропуску потрібно писати в обох словах рядка.

Г. районний, мільйонний.

6. Букву й на місці пропуску потрібно писати в обох словах рядка.

Б. бульйон, мільйон.

7. Орфографічну помилку допущено в реченні.

Г. Люблю довкілля степове безкрає, могутні м’язи рідної землі.

8. Правильну вимову відображає звуковий запис слова.

Б. в’ється [вйец':а]

9. Доберіть слово з подвоєними буквами та складіть з ним речення.

Іван Фірцак вразив мене своєю міццю.

10. Запишіть іменники любов, юність, сіль в орудному відмінку однини.

любов'ю, юністю, сіллю

56. План

1. Гартування волі.

2. Червоний «ферарі».

3. Геніальне відкриття.

59. Опис весни: танути, краплі, зграї, пташки, гілочки, пуп’янки , листочки, зелені, квіти, білі, рожеві, ожина, шипшина, зацвіли, фіалки.

Пуп’янки — маленькі плоди рослин, які тільки зав’язуються (імен., чол. рід, мн., Н. в.). Дикі — які ростуть у природних умовах, без догляду (іїрикм., множ., Н. в.). Шипшині — кущ із колючими гілками та листям, червоними плодами, які мають лікувальні властивості (імен., жін. рід, одн., М. в.).

60. 1. Голова людини — частина тіла, голова поїзда — початок; там, де знаходиться тепловоз, електровоз; де машиніст; голова зборів — той, хто керує зборами.

Глибоке провалля — провалля, яке мас велику глибину; глибока осінь — пізня осінь; глибокі знання — міцні, широкі; ґрунтовні знання. Летіти на літаку — перебувати в літаку під час його польоту; летіти на велосипеді — швидко їхати, мчати на велосипеді; летіти з дерева — падати з дерева.

61. І. Однозначні: банкомат, медсестра, ноутбук, помідор, підмет, Десна. Багатозначні: ручка, зірка, посіяти, журавель, крило, соловейко, теплий, перо, весна, ходити, корінь, корабель, холодний.

II. Небо було всіяне зірками. Святослав Вакарчук — українська рок-зірка.

62. 1. Колодязний. 2. Голкою їжака. 3. На полях зошита, книги. 4. Стрілка рослини. 5. Граматичного або квадратного. 6. Залізничного.

63. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Місяць (небесне тіло, період часу) на небі, зіроньки (небесні тіла, видатні люди) сяють (випромінюють світло, радіють). 2. До доброї (хорошої) криниці стежка протоптана. З. Іди (лийся, пересуватися); іди, дощику, зварю тобі борщику у новому горщику. 4. Гонор голову (частина тіла, розум, керуючий) ломить, а холод (стан байдужості, температура) душу. 5. Ой у полі озеречко, там плавало (пересуватися на воді, держатися на воді) відеречко, там козаки молодії кониченьки напували.

ІІ. Підкресліть багатозначні слова й поясніть лексичне значення, у якому вжито кожне з них. Які ще значення вони мають?

64. Спишіть, вибравши з дужок потрібне слово. Ви можете скористатися поданими вище прикладами.

Увімкнути лампу, переписати правильно, розгорнути книжку на 35 сторінці, вимкнути телефон, відчинити двері навстіж, наступна сторінка, брати участь.

66. Слова з переносним значенням: міряти крилами, по шовковій траві, сріблилася вода, стрельнув шиєю, потягнувся поглядом в глибоких небесах.

110. 1. Особливо людні площі й вулиці міста у свята. 2. Найважче лікувати душу людини. 3. Софія та Максим навчаються в музичній школі. 4. У Маринки музикальний слух.

67. Глибокі знання, вершина знань, зерно істини, солодкі слова, ллється музика, пливе думка, м’який характер, сяє обличчя.

ІІ. З відчиненого вікна ллється прекрасна музика, і перехожі зупиняються, щоб послухати її.

68. II. Золота душа, золота голова, золоте серце, золотий майстер, золота дитина, золота людина, золотий керівник.

69. М’яка подушка, м’який характер. Теплий вітер, тепле слово. Вершина гори, вершина досягнень. Сіяти пшеницю, сіяти добро.

70. 1. Серед веселкових кольорів мені найбільше подобається колір трави — зелений, 2. Лікарі застерігають: в жодному разі не можна їсти зелені плоди. Тато розповідав, що він прийшов працювати в інститут зовсім зеленим (перен.), а нині він вже провідний фахівець закладу.

72. І. 1. Ой коню мій, коню, та золота (епіт.) грива, возьми мене, коню, де дівчина мила (епіт.). 2. Шовкова (епіт.) трава на покоси лягає, козак дівчину та и про життя питає. 3. Стояла тополя край чистого (епіт.) поля. Стій, тополенько, стій, не розвивайсь, буйному (епіт.) вітроньку не під давайсь. 4. Чи я в лузі не калина була, чи я в лузі не червона (епіт.) була? Взяли ж мене поламали і в пучечки пов’язали — така доля моя! Гірка (епіт.) доля моя!

II. 2-е речення — складне.

73. І. Спишіть речення. Підкресліть слова, ужиті в переносному значенні. Поясніть це значення в кожному реченні.

1. Гостре словечко коле сердечко. 2. І від солодких слів буває гірко. 3. Аж ось веселка над селом у небі грає, розквітає, вона барвистим рукавом із річки воду набирає. 4. Верби (ім.) кидали (дієсл.) на (прийм.) левади (ім.) широкі (прикм.) тіні (ім.), біля (прийм.) потічка (ім.) горобці (ім.) пили (дієсл.) воду (ім.).

ІІ. Визначте частини мови в останньому реченні.

74. І. Пробудити землю, весела річка, усміхнене сонце, пухнаста хмаринка, молоде листя, поважний ліс, юна весна.

II. Весна — дуже гарна пора року. Тане сніг, з’являється молода травичка. Усміхнене сонечко пробуджує землю. Воно зігріває все довкола. Бубнявіють бруньки, зеленіють листочки, квітнуть первоцвіти. Дзюрчить весела річка. Повертаються до рідної домівки перелітні птахи. На всі голоси вони вітають прихід весни. Природа пробуджується до нового життя.

75. А. Прочитайте речення й знайдіть слова­синоніми, які означають настання світанку, ранку.

1. Почало світати... Зорі меркли в синьому небі, само воно біліло. 2. Розвиднялось. Світлішало небо, бліднули зорі. 3. Іще надворі й не сіріє, а Клим уже до річки йде 4. Гості роз’їхались уже, як дніло надворі.

76. 1. Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте (прикм.), прозоре (прикм.) дитинство, свою горду юність? 2. Величезні (прикм.), гігантські (прикм.) кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах. 3. Місяць тихо (присл.), крадькома (присл.) викочується увесь на небо. 4. Небо гуготіло, ревло, клекотало, біснувалося, сліпуче розверзало (дієсл.) свої нетрі.

77. І. Сокіл-боривітер

Я йшов лугом і раптом помітив, що високо над травою, тріпочучи крилами, висить на одному місці птах. Я подивився у бінокль і побачив маленького сокола-боривітра... Він пильно дивився вниз і раптом, щось помітивши, каменем упав у траву. Одна мить — і в кігтях у нього було мишеня, що необережно визирнуло з нірки. Як же міг птах здалеку угледіти свою крихітну здобич? Справа в тому, що багато хижих птахів володіють дивовижно гострим зором. І помічає боривітер мишеня за десятки метрів.

ІІ. Помітивши — побачивши, уздрівши, розгледівши. Визирнуло — з’явилося, вигулькнуло, показалося. Крихітну — маленьку, невеличку, мізерну.

78. Говорити, балакати, гомоніти;

запашний, духмяний, пахучий, ароматний;

нещастя, лихо, біда;

гущавина, зарості, хащі, нетрі;

побачити, уздріти, угледіти.

79. Наступного року трудівники планують зібрати більший врожай, ніж попереднього року.

80. Складіть діалог етикетного характеру (5–7 реплік) з використанням синонімічних етикетних формул вітання, прохання, вдячності (у бібліотеці, музеї, магазині, спортзалі та ін.).

Так, я вас слухаю.

На якій полиці мені знайти книги Івана Франка?

Пройдіть, будь ласка, сюди.

Дякую. Це дуже люб’язно.

- Ось на першій полиці.

- Щиро дякую.

81. У II випадку глибокий — у переносному значенні — міцний.

82. Добрий обід — смачний. Добра людина — співчутлива, гуманна. Добрий урожай — великий, багатий. Добре слово — лагідне, приємне.

83. Іти — ходити, ступати, простувати, прямувати, крокувати, тупати, чимчикувати, спрямовувати свої стопи, рушати, бродити, брести, блукати, плентатися, волоктися, чвалати, чалапати, клигати, чапати.

Говорити — казати, мовити, вести річ (мову), висловлюватися, подейкувати, ректи, галаголити, цвенькати, обертати язиком, держати річ, балакати, розмовляти, гомоніти, гуторити, просторікувати, молоти.

Швидко — прудко, прожогом, стрілою, скоком, скоро.

84. І. Радісний — веселий, життєрадісний, оптимістичний. Ввічливий — вихований, тактовний, чемний. Думати — мислити, міркувати, метикувати. Завірюха — метелиця, віхола, заметіль. Повільно — поволі, неспішно, потихеньку.

ІІ. Вихована і тактовна людина завжди знайде друзів.

85. Скажи мені правду, мій добрий козаче. Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче. Як дуже без щастя воно защемить?

86. 1. Мама працювала в лікарні й пишалася своєю роботою. 2. Сніжна хуга замела все навколо. 3. Навіть у вихідний день до школи прийшло багато учнів. 4. Побачивши за вікном товариша, хлопець непомітно вислизнув з хати. 5. У повідомленні йшлося про новий кінофільм. 6. Учителі та учні провели флешмоб на шкільному подвір’ї. 7. Сьогодні ми гуляємо свято всієї родини.

87. здоровенну – малюсіньке; правий – лівий.

Антоніми вжито лише для чіткого розрізнення понять у другому реченні, в першому засобом створення образності.

88. Лісу – степу, тепле — холодна, літо — зима, менше — більше, дикорослих — культурних.

89. Поміркуйте, чому слова в першій парі є антонімами, а в другій – ні.

1. Північ - південь.

2. Північ - схід.

ПІВНІЧ .

1. Одна з чотирьох сторін світу, — протилежне південь. 2. Місцевість, край з холодним кліматом

ПІВДЕНЬ

1. Одна з чотирьох сторін світу; протилежне північ. 2. Місцевість, край з теплим кліматом

2. Північ - схід.

СХІД 1, сходу, чол.

1. Одна з чотирьох сторін світу; протилежне захід.

( Захід – схід, північ – південь).

90. І. Молоде дерево, новий велосипед, мілка річка, поверхові знання, голосне щебетання, тривожний сон, черствий хліб, квашений огірок.

II. У лісі росли молоді й старі дерева.

91. Складіть діалог­розпитування (5–7 реплік) на одну з поданих тем. Використайте антоніми.

Андрію, ми йдемо сьогодні до бібліотеки?

Так, ідемо. А ти вивчив правила користування шкільною бібліотекою?

Так, звичайно вивчив.

Ану розкажи!

У бібліотеці потрібно брати книгу чистими руками, не можна класти в книжку олівці та інші товсті предмети - вони її пошкоджують, не можна голосно розмовляти, щоб не заважати іншим.

Так , правильно. Ти молодець. Ходімо.

Ходімо швидше.

92. 1. Маленька праця краще за велике безділля. 2. Що ранком не зробиш, те вечором не доженеш. 3. М’яко стеле, але твердо спати. 4. Згода дім будує, а незгода руйнує. 5. Права рука не знає, що робить ліва. 6. Учений іде, а неук слідом спотикається.

93. Добери більше антонімів, за допомогою яких можна порівняти два малюнки.

День – ніч

Літом – зимою

Тепло – холодно

Вліво - вправо

Уперед - назад

Світлий – темний

Веселий – сумний

Уранці – ввечері

94.

Шановні дорослі, бережіть нашу рідну планету, бо вона нам не чужа.

Будь ласка, залишіть нам у спадок прозоре чисте повітря, а не брудні отруйні хмари, блакитні ріки, озера, джерела, величні ліси та квітучі гаї.

95. 1. Не несися високо (присл.), бо низько сядеш. 2. Хоч далеко, та ходить легко, а хоч близько (присл.), та ходить слизько. 3. Лучче з доброго (присл.) коня впасти, ніж на поганому (присл.) їхати. 4. Мудрого (імен.) шукай, дурного (імен.) обходь. 5. Дешеву (присл.) юшку надвір виливають, а дорогу (присл.) поїдають. 6. Праця (імен.) чоловіка годує, а лінь (імен.) марнує.

96. Родина збиралася на прогулянку в ліс. Мама визирнула у вікно і сказала:

— Небо чисте і сонечко світить, у лісі не дуже спекотна.

— Але вітер північний, мабуть, буде холоднувато, — зауважив тато.

Микола вигукнув:

— Так, це краще ніж південний!

Катруся запропонувала:

— Тоді, поїдемо вранці, як раз ввечері повернемося.

Мама радісно:

— Я згодна.

Тато рішуче сказав:

— У лісі нам не буде сумно, при будь якої погоди.

100. Поясніть, чому в першій парі речень виділені слова є омонімами, а в другій – ні.

1. В першій парі омоніми, бо слова не пов’язані між

собою лексичним значенням.

ВИХОР у степу - рвучкий круговий рух вітру.

Вихор - природно закручене витком пасмо волосся, яке стирчить догори.

2. Вихор війни - надзвичайно швидкий хід, розвиток чого-небудь.

101. Розподіліть між собою групи слів. Складіть і запишіть речення з омонімами своєї групи, уникаючи двозначності. Про результати виконання завдання розкажіть одне одному.

1. Діти активно працювали, піднімали руки на уроці, кожен хотів отримати високий бал з математики. Старшокласники довго і ретельно готувалися до випускного балу. Дощові ручаї стікалися до пологої балки. Раніше дитячі колиски підвішували до стелі, прикріпляючи їх до балки.

2. Лютий — другий місяць року. Надворі лютий мороз. Малят купають у відварі череди, щоб росли здоровими. Влітку я допомагав бабусі пасти череду корів.

102. Вила тваринка, вила, бо наступила на вила. Особовий склад гарнізону зайшов у склад, щоб завантажити боєприпаси. Лютий лютий розлютився, в чистім полі закрутився. Треба все брати – сказали брати. Скажи мені буд ласка, де сховалась ласка?

103. Омоніми: степова чайка, козацька чайка. Веселі діти, нікуди діти. Перлова крупа, перлове намисто. Вити гніздо, голосно вити. Склад будматеріалів, склад слова.

Багатозначні слова: теплий день, теплий погляд. Чиста совість, чиста тарілка. Чашечка квітки, чашечка для кави.

104. а) Тремтяча рука довго не могла попасти ключем у дірку, щоб відімкнути двері. Гайковий ключ — інструмент для загвинчування й відгвинчування гайок, болтів і гвинтів. Здається, вчитель знайшов ключі до сердець своїх учнів.

б) По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині, то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі. Високо десь гусиний лине ключ...

105. І. 1. Ой піду я в чисте поле (ім.), там дівчина просо поле (дієсл.). 2. Пам’ятаю, вишні доспівали (дієсл.), наливаючись сонцем в саду. Друзі тихо доспівали (дієсл.) свою пісню. 3. Журавлиний в небі ключ (ім.) відімкнув весну, як ключ (ім.).

106. І. На довгих ніжках ішов великий птах. Я впізнав у ньому лелеку, званого ще бузьком. Тільки чому він записався в пішоходи, замість того, щоб міряти крилами небесні простори? І чому йде по втоптаному сніжку так, як міг би йти по шовковій луговій траві?

108. 1. Стосується війська. 2. Стосується війни.

109. 1. Ось коли б молочка парного, молочка б я випив. 2. Захар потис довгі, трохи ніби пересохлі музикальні пальці піаніста. 3. Частина кінокартин Олександра Довженка безповоротно загинула в часи воєнного лихоліття. 4. Освітлена місяцем шхуна стояла непорушно на водній поверхні.

110. Людяний — який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чужих потреб; гуманний. 2. Лічити — називати числа у послідовному порядку. 3. Музикальний — обдарований здатністю точно сприймати музику, відчувати й виконувати музичні твори; мелодійний. 4. Музичний — який стосується музики як виду мистецтва; обслуговує потреби осіб, які пов’язані з музикою; прикметник до музика — мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах.

Відредаговані речення: 1. Особливо людні площі й вулиці міста у свата. 2. Найважче лікувати дуту людини людини. 3. Софія та Максим навчаються в музичній школі. 4. У Маринки музикальний слух.

111. 1. Людяне. 2. Освітлена. 3. Сусідський.

112. Пара «музичний-музикальний»:

1. Музичні інструменти стояли у кутку нашого гаража. 2. Музикальний слух Марійки не раз вражав наших викладачів сольфеджіо.

Пара «Тактичний — тактовний»: 1. Тактична стратегія моєї гри спрацювала. 2. Тактовна поведінка Олени Юріївни була доречною.

113. II. Однозначні: державний. Багатозначні: прапор, сотня, малиновий. Чиста совість — міцний сон.

Антоніми: фантастичний — реальний; чис­тий — брудний; небо — земля.

Синоніми: прапор — стяг; лан — поле; нива; земля — територія, терени.

114. Із чого, на вашу думку, починається Батьківщина?

Батьківщина, на мою думку, починається з рідної домівки, тихого й ніжного голосу матері, червоної калини за вікном, п’янкого аромату квітів на підвіконнях. Рідний край - це те місце, де пройшли найкращі роки твого дитинства.

115. 1. От як підріс Телесик, то й каже: «Зробіть, мені, тату, золотий човник та срібнеє (епітети) веселечко: буду я рибку ловити та вас годувати» (казка «Івасик-Телесик»). 2. Ой ти, коте-коточок, не ходи рано в садочок, не полохай дівочок, нехай зів’ють віночок із рутоньки, із м’ятоньки, з хрещатого барвіночку, з запашного василечку (епітети) (пісня «Ой ти, коте-коточок»). 3. А пан лупить своїх людей, як скажений (порівняння) (казка «Про правду і кривду»). 4. Цілі дні вони сиділи, голосили, та сопіли, та стогнали, та ревли, сльози відрами лили (синоніми) (казка В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»).

116. Кіоск не працює. Продавець перебуває на лікарняному. У продажу є соняшникова олія. Увага! Поїзд прибуде із запізненням на дві години. Вчасно і якісно виконаємо будь-яке ваше замовлення. Оголошуємо набір учнів до музичної школи.

117. 1. Мандрівка тривала два тижні. 2. По радіо звучала його улюблена пісня. 3. Наталка старанно ставиться до своїх обов’язків. 4. Сергійко правильно відповів на запитання вчительки. 5. Назар на уроках уважний, не заважає іншим. 6. Наступне заняття гуртка відбудеться через тиждень.

ІІІ. Поїхати на два тижні, повернуся за дві години, не заважайте слухати, замовити піцу, перекладіть текст, сьогодні тобі пощастить, найсмачніша страва, є знавцем мови, їздити на риболовлю, приходити в будь-який день.

Готуємося до тематичного оцінювання (стр.51)

1. В холодний погляд, спадає вечір, рожеві мрії

2. А музикальний слух

3. В гіллястий, крислатий, розкидистий

4. Б хитра лисичка — зібрати в кошик лисички

5. Г мішати вчитися

6. В. Робиш добро - не кайся, робиш зло - зла й сподівайся.

7. А корінь

8. 1-А; 2-В.

9. Ласкава — ніжна (синонім), сувора (антонім).

10. Пісок був таким гарячим, що не можна було ступати по ньому босими ногами. Батько мав гарячий, запальний характер, тому нерідко потрапляв у неприємні ситуації.

121. А. Прочитайте словосполучення. Визначте в них головні й залежні слова.

Що? Якого? Де?

х х х

Рвати яблука, вишневого варення, працювали за комп’ютером.

Б. У якому відмінку й числі вжито виділений іменник?

Яблука - Називний відмінок, множина.

У якому числі, відмінку й роді вжито виділений прикметник? Вишневого - однина, родовий відмінок, середній рід.

У якій особі й числі вжито виділене дієслово? Працювали - 3 ос. множини.

122. 1. Голова без розуму як ліхтар без свічки. 2. І сила перед розумом никне. 3. Що написано пером, не вивезеш і волом. 4. Їж борщ з грибами, держи язик за зубами. 5. Гарними розмовами гостей не наситиш.

123. Нульове закінчення: ніч , ночами, ночі, ніччю; картон .

Звукове закінчення: Біжимо, біжиш, біжу, біжать;

шелестимо, шелестиш, шелестять;

зеленій, зеленого, зелене, зелений;

ІІ. ніч - ночі, картон – картону.

124.

Н. веселка, веселки, веселковий, веселкові

Р. веселки, веселок , веселкового, веселкових

Д. веселці, веселкам, веселковому, веселковим

З. веселку, веселки, веселковий, веселкові

О. веселкою, веселками, веселковим, веселковими

М. у веселці, у веселках, на веселковому, на веселкових

Кл. веселко, веселки

125. Поясніть, чому в словах першої групи є закінчення, а другої – немає.

Далекий – іменник, а іменники мають закінчення. Гора - іменник, літо – іменник, вихід – дієслово, нульове закінчення.

Далеко, вгорі, влітку – незмінна частина мови прислівник

а незмінні слова не мають закінчень; ходити – неозначена форма дієслова ( інфінітив) , ти – суфікс, закінчення не має.

126. Узимку, журі, гортати, обідати, раненько, образно, далеко — Ужгород.

2. Улітку, жувати, голосно, обгородити, радію, опівночі, дивно — Ужгород.

127.

а) зі звуковим закінченням	б) з нульовім закінченням	в) без закінчення (незмінні)
лісникидалекийвисочинавчорашнійзебраходжуаренаосінній	лісникдалечвиськіньперехідмалюнокзоопарк	далековисоковчорапонівиходитималюватиметро

II. Ми поїхали на метро в зоопарк, щоб побачити поні.

130. Поясніть, чому слова першої групи є спільнокореневими, а другої – ні.

Слова пов’язані між собою за лексичним значенням.

Лексичне значення слів різне.

131. Барабан, земля, зелений, шість, книга, ходити, дуб.

шість – шести, книга – книжка.

132.

а) спільнокореневі зі словом читанка	б) форми слова читанка
читацькийчитатичитецьперечитатичитаночка	читанц[і]читанк[и]читанк[ою]читанок[ ]читанк[ами]

133. Прочитайте зашифровані слова. Який корінь їх об’єднує?

квітка, квітнути, квітник, розквітнути, заквітчати.

134. ІІ. Знайдіть у тексті спільнокореневі слова. Простежте, як вони допомагають зв’язати речення в тексті.

Спільнокореневі слова: екстрим — екстремальний — екстремал, парашутний — парашут, альпінізм — альпіністи.

ІІІ. Поясніть лексичні значення виділених слів. Доберіть до них спільнокореневі. За потреби скористайтеся тлумачним словником.

Сплав — переміщати плавом за течією річки. Сплавляти, плавець.

Екіпіровка — усе те, що потрібне для спорядження, обмундирування кого-, чого-небудь. Екіпірований, екіпіруватися

135. Морський, моряк , примор’я, море;

водяний, водичка, підводник , водянистий, підводний;

водити, заводити, наводити, водій ;

теплий, тепло́ (ім.) (або тепло) (присл.), теплесенький, теплінь ;

нарада, рада.

136. а) водяний — той, що стосується води, живе у воді, приводиться в рух водою (водяна лілія, водяний транспорт), водянистий — багатоводний, багатий на воду (водянистий виноград, водяниста весна);

б) земний — той, що стосується Землі (Земна куля, земний уклін), земляний — той, що стосується ґрунту (земляні роботи, земляні рови).

137. І. Спишіть слова, позначте корені та закінчення.

Птах , пташеня, пташиний, пташечка, радий, радість ,

радісна, висота, високий, превисокий, заморський, невеликий.

ІІ. До виділених слів доберіть по одному спільнокореневому слову. Складіть із дібраними словами одне речення.

Заморський – моряк, море.

Невеликий – невеличке, великан, велич.

Улітку ми поїдемо відпочивати на море.

Я живу в невеличкому селі на береза стародавньої річки Десни.

138. 1. Річні оцінки в мене найкращі. 2. Ми зробили паперових птахів. 3. Щодня я роблю ранкову зарядку. 4. Бабуся назбирала малини і зварила з неї варення. 5. Нові працівники швидко виконали роботу.

139. А. Розгляньте схему.

Б. Поясніть, які додаткові значення вносять префікси до лексичного значення дієслова бігти.

Префікси додатково уточнюють зміст кореня. Наприклад показують значення завершеності дії чи процесу цій дії, чи напрямок дії.

В. Зробіть висновок про роль префіксів.

Префікси виконують подвійну роль — словотворчу і граматичну.

140. І. Спишіть слова, позначте в них корені й префікси.

Невеликий, предобрий, добудувати, перебудувати, присипати,

передосінній, прочитати, безземельний.

ІІ. З одним поданим словом (на вибір) складіть і запишіть речення.

За нашим селом є невеликий ставок. Сьогодні останній передосінній день.

141. Утворіть за допомогою префіксів якнайбільше нових слів від дієслів клеїти, копати й запишіть. Позначте префікси.

Прикопати, закопати, відкопати, перекопати, скопати, підкопати,

обкопати.

Приклеїти, заклеїти, переклеїти, недоклеїти, склеювати, підклеїти,

наклеїти.

142. Розв’язаний — зав'язаний, відв'язаний — прив’язаний, вмикати — вимикати, вилізати — влізати, вдихати — видихати, відцвітати — зацвітати, прихилятися — відхилятися.

143. I. Співучасник, списати, примазати, протитанковий, міжміський, прочитати, надписати, передосінній, прабаба.

II. Співучасник — співрозмовник, списати — скопіювати, примазати — приклеїти, протитанковий — протиторпедний, міжміський — міжрайонний, прочитати — проспівати, надписати — надбудувати, передосінній — переджнивний, прабаба — прадід.

Сфотографувати лева дуже важко й небезпечно. Мені особливо запам’ятався передостанній день канікул, коли ми з родиною відвідали ляльковий театр.

144. Поясніть, чому в словах першої групи виділені букви входять до складу закінчень, а в словах другої – до складу суфіксів.

Слова відносяться до іменника, змінної частини мови, тому букви в закінченні, яке може змінюватися.

Слова глибоко, щоранку – прислівники, у яких немає закінчення , лише суфікси; читати - не означення форма дієслова, що не має закінчення, ти - суфікс.

145.

іменники	прикметники	дієслова
матуся дубок зубчик .шахтар .човникимудрість водичка	дрібненькийактивнийсушенийбетонний	перечитативідлітатизаписала

146. І. Спишіть слова, позначте в них корені, суфікси, закінчення.

Весняний, зимовий, літній, осінній, плазмовий, читач ,

сніжок , малесенький, легенький, одесит , херсонський.

ІІ. З одним поданим словом (на вибір) складіть і запишіть речення.

Який сьогодні гарний зимовий день.

Такий білий сніжок за вікном.

Теплий погожий літній день.

147. Прочитайте слова, знайдіть у них корені й суфікси. Поясніть відмінність у лексичному значенні слів. Які суфікси надають словам відтінку згрубілості, а які – пестливості?

Скрипка — скрипаль — скрипочка; вітер — вітерець — вітрище; ведмідь — ведмедик — ведмедище; квіти — квітень — квітник — квітувати.

Згрубілості: -ал-, -ищ-. Пестливості: -оч-, -ець-, -ик-, -увати-

Вітрище [в’ітри́шчеИ]. 7 б, 8 зв.

в [в’] — пригол., дзв., пом’якш.; буква в;

і [і] — гол.; буква і;

т [т] — пригол., гл., тв.; буква т;

р [р] — пригол., дзв., тв.; буква р;

и [и] — гол.; буква и;

ч ч - пригол., гл., тв.;шш - пригол., гл., тв.; буква щ

е [еИ] — гол.; буква е.

148. 1. Посіявся рясненький дощик. 2. Перед нами розкинувся лісок. 3. Вовчисько повільно підкрадався до села. 4. З-під торішнього листя пробилася перша травичка. 5. Вітрюган виє голодним вовком.

149. ІІ. Тетянка, стежинка, картопелька, огірочок, гарбузенятами – іменники зі зменшувально-пестливими суфіксами.

III. Руку, вигупують, гарбузиха.

150. ВАРІАНТ А. Складіть невелику казку, текст якої містить слова із суфіксами, що надають значень збільшеності та згрубілості.

Якось ще в сиву давнину, коли в лісі росли дубища, водилися вовчиська , звірі жили в злагоді та мирі трапилася ця історія. Іде собі заєць - сіромаха, іде й бачить, як під старезною каменюкою замерзає лисиця. Мабуть, вирвалася з лап мисливців, та далеко втекти не змогла, бо сил не стало. Нахилився заєць та й питає, чи може він їй допомогти? А бідолаха лежить та тільки головою киває, певно, замерзла дуже. Аж тут біжить ведмедисько, либонь, його теж полювання розбудило, і тепер шукає він собі новий барліг. Пожаліли вони лисицю й забрали її з собою. Під старою ялиною облаштували звірі собі домівку. І стали вони жити-поживати і добра наживати.

ВАРІАНТ Б. Доберіть фольклорний твір (колискову, забавлянку, утішку), текст якого містить слова із суфіксами, що надають значень зменшуваності й пестливості.

Цить, дитино, не плач, Принесе киця калач. Вже недалечко — на мостику, Несе калач на хвостику. Ой котику, котику, Мальований хвостику, Не ходи кругом хати, Не збуди нам дитяти. Дитятко маленьке, Спатоньки раденьке.

151. Варіант А. Яблучко, сливка, грушка, вишенька, картопелька, бурячок, цибулька, квасолька.

Яблучко в руках черниці було таке рум’яне, соковите, що Білосніжці одразу захотілося його з’їсти.

У краницю падали грушки й, охолоджуючись, ставали ще смачнішими. Темно-червоні вишеньки манили око, і ніхто не проходив байдуже мимо деревця. Картопелька цього року вродила добре. Цибулька попускала зелені стрілки й просилася в землю.

Варіант Б. Помідорчики, огірочки, бурячки, морквочка, картопелька, яблучка, сливки, грушки, абрикоски.

Червоні помідорчики достигли на грядці. Зелені огірочки дуже смачні в салаті. Картопелька з оселедцем — моя улюблена їжа. Мама зварила компот із грушками. Літом на базарі продаються солодкі абрикоски.

152. І. Прочитайте виразно текст, виділяючи найважливіші за змістом слова підвищенням голосу. Знайдіть речення, у якому виражено основну думку прочитаного.

Батьківщина – це дім.

ІІ. До яких частин мови належать виділені слова?

ІІІ. Виконайте усно й письмово розбір виділених слів за будовою.

виріс — дієслово, щоранку — прислівник, легко — прислівник, хатина — іменник, красень — іменник, великої — прикметник, далекій — прикметник.

154. Доберіть і запишіть слова за схемами.

1. Превеликий. 2. Кішечка. З. Прималенький.

155. Навушник , премудрий, Одеса, задніпровський, лісок , лісовий, пролісок , передосінній, сніжечок , пташиний.

158. І. Виберіть один з предметів, який є у вашому портфелі (будинку, квартирі, дворі, класі). Уважно роздивіться предмет, його частини, назвіть ознаки.

Пенал

ІІ. Складіть план твору­опису цього предмета.

План 1. Подарунок на день народження. 2. Довгувата форма пенала.

3. Рожевого з квіточками кольору. 4. З бавовняної тканини з мереживом. 5. Пенал з кишенями. 6. Я надзвичайно люблю користуватися своїм пеналом.

Цього року на день народження мене чекав незвичайний подарунок. Мій дядечко Василь привіз його аж із самої Англії. Такого пеналу немає ні в кого в класі. Цілу перерву ми з дівчатками роздивлялися його. Він продовгуватої форми, завдовжки 25 сантиметрів, зроблений із цупкої бавовняної тканини, прикрашений мереживом збоку, а сам рожевий з квіточками. У пенал уміщається дуже багато ручок та олівців, бо в нього з боків є кишені. Інколи здається, що варто лише відкрити блискавку, як красені-олівці вискакують і починають самостійно вимальовувати. Ось уже й сонечко з’явилося із-за хмаринок, строкаті дерева, кущики, а між ними скаче сполоханий зайчик.

Я дуже задоволена подарунком.

159. Чарівна-палочка.

Матеріалом чарівної-палички може служити дерево різних порід. Потім всередину поміщається перо фенікса, серцева жила дракона, волосся з хвоста єдинорога або інша серцевина, що несе в собі потужну магічну складову. Кожна чарівна паличка унікальна, на її магічні властивості впливає кожна деталь її зовнішності.

161. Прочитайте слова. Знайдіть орфограми та, пригадавши вивчене в по­чаткових класах, поясніть написання.

Український (суфікс –ськ- пишемо з м’яким знаком), під дощем

(- прийменники з іменниками пишуться окремо), осінній (подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву), весняний (ненаголошені е, и, перевірне - весни), надписати (префікси над-, під-, від-, од- завжди пишемо з буквою д), розказати (префікси роз-, без-, через- пишуться з буквою з) сказати (префікс -с пишемо перед буквами кафе «Птах») обличчя.

162. І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Виділені слова розберіть за будовою.

Підсадити, списаний, сказати, безтактний, здавати, відпочинок, відходити, пшениця, земельний, морський, під плащем, аркушем, надпилювати, віконний, узлісся, херсонський.

Списаний, аркушем, віконний, херсонський.

ІІ. З двома поданими словами (на вибір) складіть і запишіть речення.

Херсонський кавун вважається самим смачним в Україні. Я поділилася своїм аркушем з Оленою.

163. І. Запишіть слова під диктовку вчителя. Написане уважно звірте з надрукованим. Виділіть суфікси й обґрунтуйте написання в них ненаголошених голосних.

Палиця, гарнесенький, стрічечка, ніженька, промінчик, меншенький, корінчик, працівник, печиво, рівнесенький, ключик, тонесенький, доріженька.

ІІ. Доберіть і запишіть спільнокореневі слова до виділених слів.

Ніженька – ніжка, нога, підніжний. Ключик — ключ — ключник — ключниця.

164. ІІ. Вітер, велику, дерев, степу, тихенько, весняний.

ІІІ. Маленьких, травинок , тихенько.

302. 1. Не стримати хвилю Черемошу, коли він зануртує, скидаючи з себе зимову одіж. 2. Недалеко від печери крикнула сполохано сова, вдарила крильми, сколихнувши тишу. 3. Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева. 4. Сонце вже похилилося геть із полудня і стояло над вершиною лісу, купаючи своє скісне проміння в спінених хвилях потоку.

165. 1. Що нині утече, те завтра не зловиш. 2. Верба водою живе, верба воду і береже. 3. Тиха вода високі береги підмиває. 4. Набалакався — і в торбу не вбереш. 5. З ким поведешся, того й наберешся. 6. Під лежачий камінь вода не тече.

ІІ. Життєва ситуація: якщо спостерігати за спортивними змаганнями чи тренуваннями спортсменів, то сам сильним не станеш, треба багато працювати, а не лежати на дивані. Тому й кажуть, що під лежачий камінь вода не тече.

166. Поставте дієслова у формі другої особи однини теперішнього часу й запишіть у дві колонки: а) з буквою е в закінченні; б) з буквою и в закінченні.

а) писати — пишешмалювати — малюєшгукати — гукаєшчитати — читаєштелефонувати — телефонуєшстріляти — стріляєш

б) кричати — кричишзаходити — заходишпросити — просишвикосити — викосишзнаходити — знаходиш

168. а) наближення приєднання до чогось: пришити, прибудувати, прищеплювати, приземлитися, приїздити, приковувати; б) знаходження біля чогось: присадибний, придорожній, прибережний, привокзальний, прикордоння; в) найвищий ступінь ознаки: предовжелезний, презавзятий, презлий, премудрий, преніжний.

II. Ми вчилися пришивати ґудзики. На присадибній ділянці ростуть овочі. Пса посадили на предовжелезний ланцюг.

169. Привітати, прещедрий, прізвище, прелютий, припорошений, приправлений, прездоровий, пританцьовувати, пресолодкий, присісти, приземлений, предорого, пригальмувати, пригоріти, пречудово, прірва, пригірклий, прегіркий.

170. 1. Приєднати (прикрутити) за допомогою гвинта; приєднати (прибити) за допомогою молотка і цвяхів; приєднати (прив’язати) за допомогою мотузки; приєднати (пришити) за допомогою голки з нитками.

2. Ненадовго лягти (прилягти), ненадовго сісти (присісти), ненадовго встати (привстати).

3. Неповністю вкрити (прикрити), неповністю загасити (пригасити), неповністю закрити (прикрити), неповністю зачинити (причинити).

171. Дніпро — придніпровський, поганий — препоганий, солити — присолити, звати — призвати, колоти — приколоти, пудра — припудрити, дорога — придорожній, солодкий — пресолодкий, копати — прикопати, кропити — прикропити, святий — пресвятий, чудовий — пречудовий, лаштувати — прилаштувати, сьорбати — присьорбувати, чіпляти — причіпляти, зачиняти — причиняти, згадати — пригадати, старець — престарий, заховати — приховати, мудрий — премудрий.

172. Зібрати, безкозирка, розхитати, зшитий, скочити, премилий, прихорошувати, розставання. Прехороший, розклад, безтурботний, прихорошувати, скинути, зчепитися, схопити, зіштовхнути.

173. I.

прекраснопрезлющийприбережжяпрестрашеннийпредвічний

презентаціяпривілейпредківськийпріоритетпрестижпрем’єрапреамбула

II. Презент, презентація, президент, прелюдія, препарат.

174. Скадіть 2–3 речення­компліменти (для привітання з днем народження, святом) з використанням слів із префіксом пре­.

Рідна, дорога матусе, вітаємо зі святом, бажаємо, щоб кожен твій день був чудовий, прекрасний і неповторний.

Дорога Інно, вітаю тебе з днем народження, бажаю тобі щастя, здоров’я, наснаги, прекрасно відзначити це свято та отримати пречудові враження.

175. І. Спишіть слова, уставляючи на місці пропуску букву е, и або і.

1. Прикривати, пречисте, пресмачно, пригірклий, прикордонний, прірва, примотаний, прижовклий, престаранно, престол, приспущений, приярок, причерствілий.

2. Прибуток, пречудовий, прихворіти, презавзято, привабливий, приміський, прізвище, причорнілий, Придніпров’я, Прикарпаття, презирство, пригірок, преосвященний, прекрасний, прикрашений.

ІІ. З одним поданим словом (на вибір) складіть усно речення.

На весняних канікулах у нас буде подорож у Прикарпаття.

Король Артур зайшов на престол Англії.

Фермер отримав великій прибуток від продажі картоплі.

176. І. Спишіть речення, уставляючи в префіксах пропущену букву е або и. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Придорожні берези струшували холодну росу. 2. Ліс прибрався в іній та ожеледь. 3. А премудрим умам, роботящим рукам перелоги орать. 4. Стоять дерева, мов зелені коні, що в літо прискакали із весни. 5. Тихо сіяв на прив’яле листя, на присмажені трави і хліба дрібний, як роса холодний, дощ.

ІІ. Розберіть за будовою виділені слова.

Премудрим, прискакали

177. І. Прочитайте текст. Визначте його тему й мікротеми. Що нового ви дізналися?

Тема: українці зірки світового балету

II. Виконайте завдання до тексту.

1. Випишіть по три слова зі звуковим і нульовим закінченням. Які граматичні значення виражають ці закінчення?

Уродженці, Києва, стали (зі звуковим закінченням); Вацлав, бог, клас (з нульовими закінченнями).

2. Випишіть декілька слів, які стосуються музичного й хореографічного мистецтв. Доберіть до них спільнокореневі. Виділіть корені.

Балету — балетний, танцю — танцюрист, сцені – сценічний, хорі – хоровий, консерваторії – консерваторський.

3. Виконайте письмовий розбір виділених слів за будовою.

Думками, написати, світового, балету, стрибок .

4. Випишіть 3–4 дієслова з префіксами. Якого значення надали ці префікси словам?

Зависати — звисати, повисати, нависати; називали — прозивали, зазивали, відзивали; відвідував — завідував, провідував, навідував; написати — записати, підписати, приписати.

5. Доберіть дві форми іменника балет та два спільнокореневих слова до нього. З одним спільнокореневим словом (на вибір) складіть і запишіть речення.

Балет — балету, (на) балеті; балетний, балетки.

Балетна вистава «Лебедине озеро» відбудеться в Національній опері в жовтні.

178. 1. Прохолодний. 2. Приклади. 3. Лісочки. 4. Мати. 5. Гарно.

179. Ліс, лісок, лісник, лісистий. Хід, хода, вихід, перехід.

Готуємося до тематичного оцінювання (Стор.74)

1. Нульове закінчення мають усі слова в рядку

А вітер, кінь, плач.

2. Формами одного слова є всі слова рядка:

А день, днями, днем.

3. Спільнокореневими є всі слова в рядку

В переходити, ходулі, вихід.

4. З-поміж слів висота, високо, поні, вечір незмінними є

Б друге й третє.

5. Префікс пре- є в слові

Г прекумедний

6. Букву е на місці пропуску слід писати в кожному слові рядка

Б прекрасний, прехороший, претихий.

7. Г вечір, вечором, вечорами

8. Г відрізати, обкопати

9. В мислиння (мислення)

10. Суфікси є в обох словах рядка

Б гарбузик, книжка

183. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення.

ЛИСЕНЯ

Одного разу я (В) побачила в лісі лисенятко (Нове). Воно (Відоме) було невеличке, як кішка. (Н)

Лапки здавалися міцними, (Н) але тулуб був маленьким та. (Н) худеньким. (Н) Велика голова, з гострим носом і настороженими вухами, веселі, круглі, оченята і рухливий кінчик носа робили лисеня (В) дуже кумедним. (Н) Хутро рудувато-сіреньке з темнуватими плямами, шийка, щічки та живіт були білими.

Я із задоволенням спостерігала за лисеням. (В)

1.Художній стиль мовлення, тип мовлення - опис.

ІІ. Укажіть «відоме» й «нове» в реченнях опису.

ІІІ. Знайдіть використані в описі художні засоби (епітети й порівняння), антонімічні пари слів.

Порівняння:невеличке, як кішка;як ґудзики, оченята.

Епітети: насторожені вуха; тулуб маленький, худенький; хутро рудувато - сіреньке; лисеня кумедне; велика голова; міцні лапки; веселі оченята.

Маленький - великий.

184. Складіть план твору­опису вашої улюбленої тварини. За планом опишіть тварину в художньому стилі (письмово). Використайте порівняння й епітети. Не забувайте, що опис має викликати в читача інтерес до тварини. Скористайтеся орієнтовним планом, поданим нижче.

Кошеня

У нас живе кошеня Мурчик. Це невеличка пухнаста тваринка. Має в забарвленні три кольори — чорний, білий і рудий. Кажуть, що це на щастя. Очі в Мурчика сірі, вушка чорні, маленькі, гостренькі, на лапках — білі панчішки, хвіст чорний. Котик дуже любить гратися. Ласкаво, привітно мурчить до всіх членів родини, коли ті повертаються додому. Мурчик спритно залазить по шторі нагору, стрибає на шафу, потім звідти на стіл і диван. Його улюблене заняття — сидіти разом із нами й дивитися мультфільми.

Я люблю спостерігати за кошеням, навіть умію відгадувати його думки, особливо коли воно дивиться на рибок у акваріумі.

185. Складіть твір­опис песика чи кошеняти за однією з поданих картин (у художньому стилі)

Одного разу, коли я поверталася зі школи, то біля під’їзду побачила кошеня. Надворі йшов дощ , тому тваринка була така мокра та брудна, що не можна було й розібрати, якого вона кольору. Коли ми з мамою викупали знахідку, то виявилося, що це котик рудого кольору. Він був зовсім маленький, мав цікаву мордочку, коротенькі лапки та довгий-предовгий хвіст. Ще у Мурчика, так ми його згодом назвали, біленький животик , носик рожевенький, вуса довгі та білі. Тепер у мене є друг.

Я так вдячна мамі, що ми забрали котика додому.

529. II. 1. спонукальні — Лізь і зривай. Окличне речення — Таке диво!

2. Дідусю — ч. р., одн., кличний відмінок; іменник.

3. Дідусь пригощав онука смачними яблуками, грушами, медом.

Та Мишко не міг відірвати очей від великого-великого, білого й ніжного яблука, яке виросло аж на вершечку однієї яблуні.

Це яблуко буде тому, хто прийде в сад на світанку й попрацює часинку.

4. Малий Мишко часто приходив у сад до свого дідуся, який пригощав онука смачними яблуками, грушами, медом.

7. Малий Мишко, приходив часто, приходив у сад, приходив до дідуся, до свого дідуся.

Малий ЯКИЙ? МишкоХ (ім.), приходивХ КУДИ? у сад (дієсл.)

8. Малий Мишко часто приходив у сад до свого дідуся. (Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене.)

530. Вибачте мені, дякую вам, хворий на грип, сталося через неуважність; милуватися краєвидом, потребує допомоги, сподіватися на краще, турбуватися про дітей, контрольна з історії, чемпіон з тенісу, іти по хліб:

531. У громадських місцях не можна смітити, голосно розмовляти, вживати ненормативну лексику, лайливі слова. Треба завжди думати про те, щоб поряд із вами людям було безпечно і комфортно.

532. 1. Ходить (дієсл.) липень (ім.) під (прийм.) стіною (ім.) жита (ім.), шлях-дорогу (ім.) м’яко (присл.) вистеля (дієсл.). 2. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш. 3. Ніч пливе нечутно і широко, і розливаються сріблясті хвилі. 4. Холоне степ, і невкипілі зорі рогатий жук виймає рогачем. 5. Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

533. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи пропущені ділові знаки. Підкресліть члени речення.

1. Хто влітку (присл.) буде співати, той взимку буде танцювати. 2. За селом розлогі поля синіє ліс летять птахами хмаринки і хмаринками птахи. 3. Відвічний ліс шумів над ним тужливо (присл.) або стогнав, і плакав, і ревів. 4. Навшпиньки тиша ходить у саду, щоб гілку не труснути ненароком. 5. Нащо ж ти, (займ.) калино, губиш свою вроду, погляд ясноокий (прикм.) топиш в синю воду?

II. Визначте частини мови виділених слів. Слово влітку розберіть за будовою.

Влітку

534. І. Перебудуйте прості речення з однорідними членами на складні й запишіть. Розставте потрібні розділові знаки.

1. Із-за гір виглянуло сонце, яке швидко висушило росу на траві. 2. У саду росли гарні троянди, що радували серце маленької господині.

II. Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою і запишіть. Розставте потрібні розділові знаки.

У хаті батько урочисто сповіщає: «Святий вечір уже почався». 2. Пересміявшись і споважнівши, дід урочисто каже: «Лебеді полетіли на тихі води, на ясні зорі».

507. II. 2. Пам’ятка — будівля, річ, яка становить історичну, культурну цінність.

Поселення — місце спільного проживання людей. Макітра — великий глиняний посуд (як горщик із широким горлом) для тіста або зберігання зерна.

3. Пряме значення слова кремінь — камінь; переносне — дуже твердий, незламний. У тексті — пряме значення.

4. Племена, трипільська, каркас, знаряддя праці, витонченість форм, яскравий розпис.

5. Цей текст належить до наукового стилю, слова з переносним значенням у ньому недоречні.

6. Житла, помешкання, оселі.

7. Видатний — визначний, великий, відомий, знаменитий, славний. Споруджували — будували, зводили. Виготовляли — робили, майстрували, виробляли, продукували.

8. Знаряддя праці: сокири, серпи, свердла. Вироби: миски, горщики, макітри, глечики.