Вправи: 238

238. І. Прочитайте розповідь. Виділіть її складові (початок, розгортання та завершення дії). Доберіть заголовок.

Заголовок: Лікар-рятівник

Якось в одного тигра у звіринці заломився кіготь і вріс у лапу. (початок)

Це завдавало йому нестерпних мук. Треба було випиляти пазур.

Операція виявилася важкою, але мужній лікар усе-таки скінчив її. Минув рік, і той самий тигр загнав у лапу колючку. Цього разу він сам простягнув лікарю крізь грати зранену лапу й терпляче чекав, поки той порався біля неї. (розгортання)

Після цього тигр став стрибати по клітці, виказуючи радість і вдячність лікарю-рятівникові. (завершення)

ІІ. Укажіть слова, які передають послідовність дій.

Заломився кіготь і вріс у лапу, випиляти пазур, операція, скінчив її,

минув рік, загнав у лапу колючку, простягнув лікарю лапу, став стрибати, виказуючи радість.

Готуємося до тематичного оцінювання (стр.95)

1. А щирий, емблема (буква щ позначає два тверді звуки).

2. Б дуб, ґедзь.

3. Б дзвякає, яблунька, родючий.

4. В обруч, дочка.

5. Г хлібо-піч, баталь-йон, Дні-про.

6. А

7. Г

8. В

9. Дзвоник. Щодня у школі мене зустрічає веселий дзвоник.

10. Виконайте фонетичний розбір слова тюльпан.

Тюльпан — [т'ул'па́н]. 7 б., 6 зв.

т [т'] — пригол., глух., м’як.; буква т;

у [у] — гол., буква ю;

л [л'І — пригол., дав., м’який; букви ль;

ь —

п [п] — пригол., слух., тв.; буква п;

а [а́] — гол.; буква в;

н [н] — пригол., дав., тв.; буква н.

239. Вихідний у нашої сім’ї.

Не буду приховувати, вихідні я дуже сильно люблю і з нетерпінням їх завжди чекаю. Я розповім вам, як я проводжу вихідні зі своєю сім'єю. У п'ятницю я швидко і радісно біжу додому, їм, переодягаюся і можу відразу піти погуляти з друзями в футбол. Увечері я намагаюся зробити все уроки, щоб спокійно відпочивати в суботу і неділю.

На вихідних наша сім'я намагається проводити багато часу разом, ми виїжджаємо на пікнік до лісу, ходимо в парк розваг, катаємося на велосипедах, граємо в футбол чи баскетбол, ходимо в кіно.

Заради таких чудових вихідних, можна почекати і витерпіти багато. Але, на жаль не всі вихідні можуть так весело проходити, іноді просто немає настрою, або щось пішло не так, батьки можуть бути зайняті своїми справами або хтось може захворіти. Але якими б вихідні не були, вони мені дуже подобаються.

План.

1. В п’ятницю ввечері.

2. Вихідні з сім’єю.

3. Мені дуже подобаються вихідні.

241. Ненаголошєний [о]: тобі — [тоб'ї], голубко — [го^улу́бко], води — [води́], лихо — [ли́хо].

Ненаголошений [е]: джерела — [е^ире́ла], весни — [ве^исни́], слухайтесь — [слу́хайте^ись], мене — [ме^ине́].

Ненаголошений [и]: кришталевії — [кри^ештале́війі], мине — [ми^ене́].

242. Безземельний — зе́млі, селянин — се́ла, зупинитися — зупи́нка; поринати — пори́нути, весло — ве́сла, хилитися — хи́литься, липневий — ли́пень, вечірній — ве́чір, вишневий — ви́шня, теплиця — те́пло, стебло — сте́бла, широкий — ши́р, зимувати — зи́ми, стелити — сте́лять.

243. Півень — півня, вітер — вітру, терен — терну, рівень — рівня, тиждень — тижня, гривень — гривня, кашель — кашлю.

244. 1. Сплести — сплів, променистий — промінь, пекти — пік. 2. Затекти — затік, дзвеніти — дзвін, мести — мів.

245. І. Відважна полонянка.

ІІ. Потерпала; земля; зупинилися; степової; легенди; підвела; ширяли; степові; сестрою; землякам.

III. Легендарні запорозькі козаки залишили помітний слід у героїчній історії українського народу.

Минуле нашого народу сповнене героїчної боротьби з нападниками. Величні подвиги захисників рідної землі оспівані в легендах, думах та піснях.

246. І. Степовий, майстер, лелека, прибережний, звеселити, тривога, ведмідь, бриніти, мелодія, восени, дзвенить, черешня, гриміти, підземелля, зерновий, велетень, колисати, тиждень, далечінь, променіє, витирати, пшениця.

II. Під-земе-лля, під-земел-ля; про-ме-ніє.