Вправи: 552

552. Доберіть тезу й доказ до одного з поданих висновків (на вибір). На основі цього матеріалу напишіть невеликий текст-роздум (5-7 речень). Доберіть до висловлення заголовок.

Висновок: Ось чому зима - улюблена пора року багатьох дітей.

Взимку вся земля вкрита снігом. Особливо гарно у сонячний день.

Машини, дахи будинків – скрізь блищить сніг. Взимку є багато активних ігор. Хтось катається на санчатах, хтось на ковзанах, хтось грає у сніжки. Тільки взимку можна зліпити сніговика, а потім мокрим прийти додому і з почуттям приємної втоми грітися біля батареї.

У цей час року особливо приємно пити чай і дивитися, як за вікном падають сніжинки. Тільки зимовим ранком можна потрапити до казки.

Ось чому зима - улюблена пора року багатьох дітей.

598. Напишіть листа другу (подрузі) або мамі (татові, дідусеві, бабусі).

Привіт, Оленко!

Я вже у своєї бабусі в Рівне. Канікули — це супер! Бабуся живе на околиці міста, тому тут усе так, як у селі: приватні будинки, паркани, тротуари вздовж будинків. Познайомилася з ровесниками, вони теж приїхали до своїх бабусів-дідусів із Харкова, Полтави, Києва. Я їм розповіла про наш клас, а вони мені теж про своїх однолітків. А ще я розповіла про тебе, що ти — мій справжній друг. Коли повернуся, ми в скайпі поговоримо з ними. Погода часом нас не радує, але в основному дні сонячні й теплі, тому багато часу я проводжу надворі, допомагаючи бабусі. Чекаю від тебе повідомлення. Та повинна була поїхати з батьками, то чи вдалося це здійснити?

Твоя Марійка

177. І. Установіть відповідність між словами та схемами до них.

1. премудрим 2. маленьких 3. навушники 4. ліса 5. ліс

179. Накресліть «східці» в зошиті та заповніть їх спільнокореневими словами.

181. І. Знайдіть речення, у якому виражено основну думку прочитаного.

Батьківщина – це дім.

II. До яких частин мови належать виділені слова?

виріс (дієслово), хатина (іменник), красень (іменник), великої (прикметник), далекій (прикметник)

III. Виконайте усний і письмовий розбір за будовою виділених слів.

виріс, хатина, красень, великої, далекій

182. Що, на вашу думку, означає любити рідну землю?

Любити рідну землю – це означає дбати про неї. Своїми справами та працею сприятиме процвітанню, розвитку країни та руху вперед. Любити Батьківщину означає любити свій народ та його історію, любити землю, на якій ти народився і все прекрасне, що з нею пов'язане.

190. І. Відтворіть і запишіть уривок вірша, уставивши пропущені букви на позначення голосних звуків. Які слова з вірша, на вашу думку, своїм звучанням немовби передають відчуття тепла, лагідності, доброти?

Пахне хліб,

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів,

І радістю земною,

І сонцем, що всміхалося весною,

І щастям наших неповторних діб.

Духмяно пахне хліб.

ІІ. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

Любов’ю — [л'убо́вйу]; трударя — [трудар'а́]

Складіть усно невеликий текст (3-5 речень) про працю хлібороба, використовуючи слова з вірша.

Для того, щоб духмяний хліб потрапив до нашої оселі, він проходить складний шлях. І допомагає йому в цьому людина благородної професії хлібороб.

Руки хлібороба золоті, адже працюють, проводячи на полях кілька тижнів. Долоні їхні засмаглі, обпалені сонцем. Від зорі до зорі трудяться, як бджілки, не дозволяючи собі хоч краплю відпочинку.

209. Запишіть речення, уставляючи на місцях пропусків одне зі слів з рамки в потрібній формі. Ви можете використати кожне слово лише один раз.

1. Для вирощування сільгоспкультур використовують верхній шар ґрунту завтовшки 30 см.

2. На фестивалі дівчина майстерно грала на барабанах.

3. Різьблені ґрати на вікнах прикрашали будівлю.

4. Ягоди аґруса багаті на солі кальцію, заліза, фосфору.

5. Борошно вищого ґатунку виготовляють із м’яких сортів пшениці.

215. І. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Підкресліть і вимовте дзвінкі приголосні. Які приголосні м’які?

Житомир [жито́мир], Харків [ха́рк’ів], Чугуїв [чугу’ив], дзвінок [дзв'іно́к], ґудзик [ґу́дзик], загадати [загада́ти], бджоляр [бджол'ар]

II. Випишіть зі слів: 1) губні приголосні; 2) шиплячі приголосні. Вимовте ці звуки.

1) Губні звуки: [м, в, в, в', б]. 2) Шиплячі звуки: [ж, ч, дж].

III. Виділені слова розберіть за будовою.

ґудзик, бджоляр

227. І. Спишіть речення. Підкресліть однією рискою слова, у яких звуків більше, ніж букв, двома - у яких букв більше, ніж звуків.

1. Щебечуть (у слові щебечуть однакова кількість звуків і букв, доже буква щ позначає 2 звуки [шч], а ь звука не позначає) і джерготять [джерґот'а́т'] пташки, та шурхотять [шурхот'а́т'] ящірки [йа́шч’ірки] в траві. 2. Шепче задумливо листя, в’яне [йа], жовтіє [йе], стріпує [йе] роси сріблясті. 3. Спадала сутінь [н'] м’яко [йа] з далини. 4. Мальви [л'] зоріють (у слові зоріють однакова кількість звуків і букв, адже буква ю позначає 2 звуки [йу], а ь звука не позначає) веселковими візерунками.

ІІ. Схарактеризуйте письмово за зразком звуки у виділеному слові.

зоріють — [зор'ійут'].

з [з] — пригол., дзв., тв., буква з;

о [о] — гол., буква о;

р [р'] — пригол., дзв., м’як., буква р;

і [і] — гол., буква і;

й [й]- пригол., дав., м’як.у [у] — гол. буква ю

т [т'] — пригол., глух., м’як., буква т.

ь —________

7 б., 7 зв.

239. Спочатку поділіть подані слова на склади, а потім - на частини для переносу (де це можливо). Запишіть слова парами (за зразком). Чи завжди збігається кількість складів у слові з кількістю частин, які можна переносити? Чому?

Одеса – О/де/са – Оде-са, мрія – мрі/я, зумію – зу/мі/ю – зу-мію, олівець – о/лі/вець – олі-вець, міський – місь/кий – місь-кий, п’ятнадцятий – п’ят/над/ця/тий – п’ят-над-ця-тий, Азія – А/зі/я – Азія, вишня – виш/ня – виш-ня, оберіг – о/бе/ріг – обе-ріг.

240. Б. З кожним словом однієї з пар (на вибір) складіть усно речення.

Дорога привела нас до лісу. Ця сукня занадто дорога. Кам’яний замок стояв на горі. Тато купив новий замок на двері. З ранку я займався бігом. Бігом! Прокричав тренер. Яблука коштували сорок гривень за кілограм. У дворі ми лякали сорок.

292. II. Випишіть з тексту чотири слова, у яких відбулося спрощення. Одне із цих слів (на вибір) запишіть фонетичною транскрипцією. Чи відповідає вимова цього слова його написанню?

Зловісний, жалісно, щаслива, радісно, безкорисливий.

Зловісний [злов’і́сниЕй], жалісно — [жа́л'існо].

III. Знайдіть у тексті речення зі звертанням.

— Гей, хлопці (зверт.), суньмо човен по льоду, впоперек ріки, до Гриня.

309. Прочитайте прислів’я, уживаючи подані в дужках слова в потрібній формі. Які звуки чергуємо в цих словах?

1. Мудрість – найлегша ноша в дорогу. 2. На язику медок, а на думки льодок. 3. Краще хліб у коморі, ніж перо на капелюхі.

312. Запишіть іменники у формі зазначеного відмінка. Вимовте звуки, які чергуємо.

1. У давальному: Ользі, Галинці, учительці.

2. У місцевому: на/у підлозі, на/у грядці, на/у футболці.

3. У кличному: друже, пароче, козаче.

366. І. Виберіть із «хмари» слів ті, що містять помилки. Запишіть ці слова правильно. Які дві орфограми об’єднано в цьому завданні?

цвірінчати, об’їзд, камінчик, колодязний, торф’яний, женьшень, ляльчин, Уляна, різдвяний

ІІ. Складіть свою «хмару» слів на правила написання м’якого знака або апострофа. Ви можете намалювати цю «хмару» на аркуші або створити за допомогою електронних засобів.

кавярня, зв’язок, підїзний, св’яткувати, різдвяний, духм’яний, лодовий, мальюнок, трох, колоровий

377. Чи правильним є твердження, що в слові віддзвеніти на межі префікса й кореня спостерігаємо збіг однакових приголосних? А подвоєння букв? Обґрунтуйте відповідь, доберіть аналогічні приклади.

У слові збігаються букви д і дз.

Віддзеркалювати.

393. І. Спишіть прислів’я, розкриваючи дужки. Підкресліть вивчені орфограми, поясніть написання.

1. Без нашого Гриця вода не освятиться. 2. Велике дерево поволі росте. 3. Під лежачий камінь вода не тече. 4. Хоч близько, та слизько. 5. Яке коріння, таке й насіння. 6. Лобом муру не проб’єш. 7. І будень, і неділя – все лінивому безділля.

409. І. Виконайте письмово синтаксичний розбір словосполучень.

які? про що? як?

Зимові розваги, пам’ятають про відпочинок, говорити голосно, (прикм.) (ім.) (дієсл.) (ім.) (дієсл.) (прикм.)

що?

гортати сторінки.

(дієсл.) (ім.)

ІІ. Складіть і запишіть по одному реченню з двома словосполученнями (на вибір).

У селі зимові розваги це катання на санчатах та створення фортець зі снігу. Вчителька попросила нас не говорити голосно на уроці.

413. І. Прочитайте вголос речення, намагаючись інтонацією передати красу природи, її загадковість, спокій.

Тиша ходить між деревами, стає навшпиньки біля кожної черешні, тягнеться до густого листя, до ягід, торкається до них промінням липневого сонця.

ІІ. Випишіть словосполучення. Виконайте письмово синтаксичний розбір чотирьох з них (на вибір).

Ходить між деревами, стає навшпиньки, стає біля черешні, кожної черешні, тягнеться до листя, густого листя, тягнеться до ягід, торкається до них, торкається промінням, промінням сонця, липневого сонця.

де? до чого? чим?

Ходить між деревами, тягнеться до листя, торкається промінням

(дієсл.) (ім.) (дієсл.) (ім.) (дієсл.) (ім.)

якого?

липневого сонця

(прикм.) (ім.)

424. І. Прочитайте речення. Чи з них відомо: 1) що дивилися; 2) що прочитав; 3) що обговорювали?

З речень не відомо: 1) що дивилися; 2) що прочитав; 3) що обговорювали.

ІІ. Доповніть усно речення словами так, щоб інформація була більш повною.

1. Учора ми дивилися мультфільм. 2. Максим прочитав вірша. 3. Дівчатка обговорювали ляльку.

425. II. Виконайте завдання до тексту.

1. Назвіть граматичну основу в кожному реченні. Із чого вона складається?

Усі захоплюються (один підмет і один присудок); проходили століття, приносили, залишали (один підмет і кілька присудків); Ярослав Мудрий спорудив (один підмет і один присудок); собор окраса (один підмет і один присудок).

2. Поставте усно питання від підметів до присудків (де можливо).

Усі (що роблять?) захоплюються; проходили (що робили?) століття, приносили, залишали; Ярослав Мудрий (що зробив?) спорудив; собор (що?) окраса.

3. Визначте, якими частинами мови виражено підмети й присудки.

Усі (займ.) захоплюються (дієсл.); проходили (дієсл.) століття (ім.), приносили (дієсл.), залишали (дієсл.); Ярослав Мудрий (ім.) спорудив (дієсл.); собор (ім.) окраса (ім.).

4. Складіть усно речення про Київ або про місто / село, де ви проживаєте, із присудком зеленіє.

Місто Київ зеленіє над Дніпром.

429. Прочитайте речення. Доберіть до них подібні за змістом речення

з одним головним членом і запишіть. Підкресліть граматичні основи.

1. Настає світанок. – Світає. 2. Накрапає дощ. – Дощить. 3. Мете сильний сніг. – Сніжить. 4. Після ночі проміння розганяє темряву. – Розсвітає. 5. Гуркотить грім. – Гримить. 6. Падають зірки. – Зорепад.

430. Поміркуйте, чому в першому реченні визначаємо лише один головний член, а в другому - два.

1. Кущі засипало пухким снігом. 2. Кущі засипав пухкий сніг.

Тому, що в другому реченні є підмет і присудок (сніг що зробив? засипав). В першому реченні є тільки присудок («снігом» не може бути підметом, бо вжитий у формі Орудного відмінка, а підмет має бути в формі Називного відмінка).

440. І. Прочитайте кожне питальне речення кілька разів, щоразу виділяючи більшою силою голосу інше слово. Озвучте ймовірну відповідь на кожне питання.

1. У річці піймали окунів? Так, ми поймали багато окунів. 2. «Шахтар» гратиме з «Динамо»? Так, вони будуть грати один з одним в суботу. 3. Ти мені допоможеш? Ні, вибач, я дуже зайнятий. 4. Володимир принесе книжки? Так, він сказав що принесе.

ІІ. Складіть і запишіть питальні речення, які починалися б словами коли, куди, навіщо.

Коли розпочинаються весняні канікули? Куди потрібно звернутися якщо зламав руку? Навіщо люді подорожують?

444. І. Знайдіть на офіційних сайтах державної адміністрації, Міністерства освіти і науки України, територіальної громади одне цікаве повідомлення про подію, яка сталася впродовж останнього місяця. Перебудуйте текст цього повідомлення (4-6 речень), використавши щонайменше одне питальне та одне окличне речення.

Чи входять українськи університети у рейтинг найкращих у світі? Так, ми можемо це стверджувати!

У рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings, увійшло 11 українських ВНЗ.

Перше місце зайняв Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна!

ІІ. Запишіть свій текст на телефон і прослухайте запис. Чи з правильною інтонацією ви озвучили кожне речення?

446. І. Прочитайте текст. Що нового для себе ви дізналися? Яка мета цього інформаційного повідомлення?

Навчити людей правильно збирати гриби. Це мінімальні правила які повинна знати людина, якщо хоче збирати гриби.

II. Випишіть спонукальні речення. Підкресліть у них граматичні основи.

Для збирання використовуйте плетені кошики або торбинки з натурального матеріалу. Зрізайте гриби ножем, щоб не пошкодити грибницю.

Ніколи не пробуйте сирі гриби на смак і запах. Не збирайте старі, перезрілі гриби. Удома ще раз уважно перегляньте кожен гриб, почистіть й відваріть.

III. Доберіть спільнокореневі слова до виділеного іменника. Позначте корені.

гриби – грибник, грибниця, грибний, грибковий

447. Що, на вашу думку, означає вислів як гриби після дощу?

Це означає, що щось з’явилося швидко й у великій кількості.

462. І. Прочитайте вголос текст, правильно наголошуючи виділені слова. Визначте тип мовлення. Яке речення виражає тему тексту?

Розповідь.

II. Випишіть із речень тексту означення. Які із цих означень є епітетами?

Свій голос, кожне дерево, округлі листки, тьмяно-зелені листки, листки осики, сильний вітер, осиковий лист, свою долю, березове листя, легкий голос, приємний голос, м’який лист, лист липи, могутній дуб, при тихому вітрі, деренчливим голосом, легкий вітерець, мовчазну ялину, в її вершині, в гострій вершині.

III. Складіть і запишіть речення з двома виписаними означеннями.

Приємний голос мами позвав мене снідати. Легкий вітерець підганяв човен до небокраю.

474. І. Доберіть до кожного речення одну з поданих у рамці обставин, яку можна поставити на місці пропуску. Кожну обставину можна використати лише один раз.

1. Троянди посадили в саду (присл.). 2. Верби ростуть біля річки (присл.). 3. Бузина зацвіла на пустищі (присл.). 4. Сніги танули на полях (присл.). 5. Виставку картин організували в Одесі (присл.). 6. Калину посадили край городу (присл.).

ІІ. Спишіть відновлені речення. Підкресліть обставини. Якою частиною мови виражено кожну обставину?

449. І. Уявіть, як широкою долиною тече повноводна річка. Неоднакова вона в різні пори року. Навесні - гомінка, улітку - могутня, восени - замріяна, узимку - мовчазна. На її берегах ростуть різні рослини, а в її водах ховається незвідане й таємниче царство риб.

ІІ. Складіть і запишіть твір-мініатюру (4-6 речень) на тему «Повноводна річка». Використайте в тексті речення з однорідними членами.

Дніпро — славетна ріка, символ України, оспівана в народних піснях, уславлена поетами. Від північних кордонів нашої країни Дніпро стає широкою, глибоководною рікою. Довжина Дніпра на території України — близько 1000 км. Це головна водна артерія країни. На його мальовничих берегах розташувалася не лише столиця — Київ, а ще чотири обласні центри — Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон та інші великі населені пункти, серед них шанований усіма українцями Канів.

509. Оберіть два речення, у яких на місці пропуску потрібно поставити кому.

1. Природо, я в полоні твого незвичайного зимового пейзажу.

2. Скільки таємниць ти приховуєш у собі, людино.

525. Виконайте завдання одного з варіантів.

Варіант А. Напишіть для вебсайту або газети вашого навчального закладу повідомлення (6-10 речень) про цікавий випадок із життя класу з використанням вставних слів (сполучень слів).

Незабутня зустріч з майстром слова.

Усім відомо, що на початку листопада в нашій школі відбулася зустріч із відомим українським письменником Дмитром Григоровичем Білоусом.

Щоб послухати гостя й поставити йому свої запитання, в актовій залі зібралися майже всі учні та вчителі. По-перше, Дмитро Білоус надзвичайно цікаво розповів про місцевість, де він народився, країни, у яких побував, про свою творчу працю. По-друге, поет прочитав вірші а популярних збірок «Диво калинове» та «Чари барвінкові», у яких майстерно розкривається краса й багатство українського слова. А потім поезії Дмитра Білоуса читали учні. Навіть коли зустріч офіційно закінчилася, діти ще довго спілкувалися з письменником, ставили багато запитань, брали автографи на пам’ять.

Ми вважаємо, що зустріч із відомим майстром слова залишила неповторні враження в душах учнів і вчителів.

526. І. Виконайте усно синтаксичний розбір поданих речень. Розбір двох із них (на вибір) запишіть.

Ми полюбили і гомін вулиці, і тишу Дніпра, і хащі лісу. 2. Вечір висипав зорі на чорнющого неба чоло. (розп., неокл., просте.) Граматична основа складається з підмета вечір, присудка висипав. З другорядних членів є додаток зорі, означення чорнющого, обставина на неба чоло. 3. Без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодоламі, з-під зимової кори міцно вирвавсь Дніпр старий!. Граматична основа складається з підмета Дніпр, присудка вирвавсь. З другорядних членів є однорідні обаставини без упину, без утоми, в бурі, в громі, в льодолам, означення зимової, старий, обставина кори міцно. 4. Сплять і лошата, і мальви, і корови, і бджоли, і оси. 5. Усе мене тішить: ліси і садки, озера, річки, глибокі ставки.

577. ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1. Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть свій варіант заголовка, який відображав би основну думку тексту.

Тема: подвиг легендарного українського богатиря Кожум’яки.

Основна думка: місто Переяслав закладено князем Володимиром на честь молодого Кожум’яки, що, перемігші печенізького велетня, перейняв собі славу.

Заголовок: Сила не в зрості.

2. Визначте мікротеми висловлення, тематичні речення та ключові слова.

1. Часті сутички українців з печенігами.

«На Україну часто нападали печеніги»

Україна, напади, печеніги, воїни.

2. Змагання двох богатирів за перемогу.

«Ватажок печенігів перека­зав князеві, щоб вислав воїна для змагання з його богатирем»

Змагання, воїн, богатир, супротивник, перемога.

3. Син старого воїна.

«У мене є син. Він такий дужий, що ніхто не може його побороти.»

Син, дужий, кожум’яка.

4. Миттєва поразка печенігів.

«Від удару велетень загинув. Печеніги кинулися навтьоки»

Борець, величезного зросту, ворог, велетень, загинув, печеніги, навтьоки.

5. Переяслав увічнює перемогу Кожум’яки.

«На цьому місці Володимир заклав місто»

Місце, місто, заклав, на­звав, Переяслав, перейняв славу.

5. Прочитайте поданий нижче план до тексту. Знайдіть у тексті частини, які відповідають кожному пункту плану. Складіть і запишіть свій варіант плану.

План

1. Поєдинок.

2. Могутній син.

3. Перемога Кожум’яки.

4. Виник Переяслав.