Вправи: 538

538. 1. І тихе щастя, і земне тепло приходять неквапливо у село. Прощавай усе: поля, діброви. Дніпро широкий, бір сосновий! Безперечно, мій брат хоче пишатися мною. Кажуть, обватніле листя дерев, зелень кущів, картоплі - все порозбухало водою. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини. У небі вітер кучерявий колише темную блакить. І на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить. Нині дістав би вам сонце, грів би долоні вам, нене. Стара верба вдягла сорочку, гаптовану блакиттю. Вона здавалася веселою завжди.

2. 1) 1, 5.

2) 3

3) а) 1, 2, 3, 4, 6 б) 3, 4, 7 в) 1, 5, 6, 7

4) 1, 2, 4, 5, 6

5) 2, 7

6) 3, 4

539. 1. Вода тече в городі в нас, під клевом, і хата наша пахне їй борщем. 2. Ще кілька десятків кроків і стежка бере праворуч, а за вигоном знову виринає місяць. 3. Було щось життєдайне у цьому сонячному дощі, і всі це відчули. 4. Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги. 5. Заплющив очі, а перед очима - рідна сторона. Уже кінець травня і садки відцвіли.