Вправи: 433

433. Спишіть текст. Підкресліть головні й другорядні члени речення, ставлячи до кожного члена речення питання за зразком.

Київ — найвідоміше українське місто.

1. Київ (є що?) — місто.

2. Місто (яке?) українське.

3. Місто (яке?) найдавніше і найвідоміше.

Київ — не тільки сучасна столиця нашої країни, а й центр середньовічної Русі-України.

1. Київ (є що?) — столиця.

2. Столиця (яка?) – сучасна.

Київ завжди був відомий своїми церквами й монастирями, палацами та бібліотеками.

1. Київ (що робив?) був відомий.

2. Був відомий (коли?) завжди.

Відомий (чим?) церквами, (чим?) монастирями, (чим?) палацами, (чим?) бібліотеками.

4. Церквами й монастирями, палацами та бібліотеками (якими?) своїми.

Сюди йшли люди вчитись і молитися, служити й торгувати.

1. Люди (що робили?) йшли.

2. Йшли (куди?) сюди.

3. Йшли (з якою метою?) вчитись, молитися, служити, торгувати.

Далеко за межами держави лунала слава про Київ.

1. Слава (що робила?) лунала.

2. Лунала (де?) далеко за межами.

3. За межами (чого?) держави.

4. Слава (про що?) про Київ.

До нього можна було дійти, навіть не знаючи дороги, а тільки розпитавши про неї.

1. Можна було дійти (до кого?) до нього.

2. Можна було дійти (що роблячи?) навіть не знаючи дороги.

3. Можна було дійти (що зробивши?) тільки розпитавши про неї.

У народі казали: «язик до Києва доведе».

1. Казали (де?) у народі.

2. Казали (що?) язик до Києва доведе.

434. На правому березі Десни (Р. в.) розкинулося стародавнє місто Чернігів. Воно засноване в сьомому столітті. Чернігівці та гості міста (Р. в.) милуються його Спаським і Борисоглібським соборами (Ор. в.), Іллінською і П’ятницькою церквами (Ор. в.).

435. Наш край (Н. в.) — це квітуча Галичина. — Ми любимо наш рідний край (Зн. в.). Моє рідне місто (Н. в.) — Львів. — Я хочу відвідати стародавнє місто Львів (Зн. в.). Село (Зн.в), у якому народилася моя бабуся, називається Суженка. — Я бачу з вікна поїзда мальовниче українське село (Н.в.).

436. Головні члени речення: звемо - присудок, ми – підмет, не звать – присудок, хлопець – підмет, Любить, обіцять – присудок, він – підмет, забуває - присудок.

Другорядні члени речення: Олексійка - додаток, в школі й дома - обставини, обіцяльником - додаток, Його - додаток, одразу – обставина.

437. Назву міста Житомир (ім.) пов’язують з давньою (прикм.) легендою (якою?) про дружинника (ім.) київських (прикм.) князів. У дев’ятому (числ.) столітті воїн, якого звали Житомир, заснував на високому (прикм.) березі річки Кам’янки (ім.), притоки (ім.) Тетерева (ім.), поселення. Відтоді й веде свій (займ.) лік місто Житомир (ім.). У часи монгольської (прикм.) навали місто було дощенту зруйноване. Та Житомир знову постав у новій (прикм.) красі.

Примітка. У випадках міста Житомир, річки Ком’янки слова Житомир і Кам'янка є прикладками (різновид означення).

438. У тринадцятому столітті галицько-волинський князь Данило заснував місто на річці Полтва і назвав його ім’ям (чиїм?) сина Лева. З Високого Замку видно всю панораму Львова.

Примітка. Високий Замок — це географічна назва і розбирається як один член речення (тут: обставина: звідки? — з Високого Замку).

439. На узбережжі (ім.), завжди (присл.), навесні (присл.), влітку (присл.).

Прислівники завжди, багато, навесні, влітну пишуться разом, тому що утворені поєднанням прийменника та іменника.

440. Київ – моє рідне місто. Воно вражає своєю рукотворною красою. Перлиною міста є вулиця «Хрещатик». Сюди завжди приїжджають туристи. Їх радо зустрічають київляні. Вони – гостинні, приємні та добрі люди.

441. 1. Весна прийшла. 2. Чорний грак сидить на дереві. 3. До школи прийшла я вчасно. 4. Лев сумирно сидів у жалюгідній клітці.