Текстова відповідь
411. 1. Родовідна пам’ять (імен.) — явище (імен.) в українському побуті унікальне. Кожний (імен.) мав знати (дієслово) поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Пам’ять (імен.) про своїх пращурів була в українців природною потребою (дієслово+імен.). Триматися (дієслово) свого роду, оберігати (дієслово) сімейні реліквії та традиції й передавати (дієслово) їх у спадок наступним поколінням було обов’язком (дієслово + імен.)
2. Пам’ять про своїх пращурів була природною потребою. Триматися свого роду, оберігати сімейні реліквії та традиції й передавати їх у спадок наступним поколінням було обов’язком.
