Вправи: 327

327. 1. Плели — плів, хмелю — хміль, ніжність — ніжності, молодість — молодості, вдячність — вдячності, сором’язливість — сором’язливості, роки — рік, сім — семи.

2. Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був вінок. І сьогодні, як і в давнину, з раннього дитинства кожна дівчина вчиться виплітати віночки з квітів. Їх в Україні плели з різного зілля від весни до пізньої осені. Кожний віночок служив не тільки окрасою голови дівчини, він був знахарем душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль знімає, і волосся береже.

328. Для свого віночка назбираю квітів,

Цілий оберемок цих земних дарів.

Голубих волошок, польових ромашок,

Та багряних маків теплих кольорів.

...З гордістю вдягну я цей вінок на себе,

Як же мені личать квіти польові!

І тепер я знаю, що усім нам треба

Берегти багатство рідної землі!

329. Ножах — ніж, коневі — кінь, віл — вола, ворота — воріт, семеро — сім, кіт — кота, камінь — каменю, словечко — слів, зріст — зростати, носа — ніс, воза — віз.

330. Оберіг, оберегу.

331. Чергування [о], [е] з [і] відбувається в усіх словах рядка:

А гора, нога, дорога.