Відповіді: Стр.135

Бистресенько — хутко, прудко, прожогом, чимдуж, притьмом, умить, похапцем, швидко, жваво.

Стр.136 Загадка «ХТО РОЗМОВЛЯЄ?»

1. Хто веде розмову в акровірші?

Осока та сорока.

2. Поясни, що означає в акровірші вислів ніхто ніде ніяк.

Ніколи.

3. Чому про осоку всі забувають?

Тому що це трава яка вважається бур'яном.

4. На яку рису характеру сороки натякає оповідач у загадці?

Хвалькуватість.

5. Що означає вираз «От я славі догодила»?

Присвоєння плодів чужої слави.

6. Чи здогадався/здогадалася ти, на яку кашку натякає сорока? Відповідь  перевір за Словничком-довідничком. 

Так, це про кашку с пальчиковій ігри-потішки «Сорока, білобока. Кашу варила..»

7. Назви, які пестливі слова використано в акровірші.

Кашка, діточкам.

Стр.136 Збагачуй своє мовлення.

Хникать - нюниш, пхикала, ревіти, хлипала, ридай.

Стр.137 Загадка «ХТО СЕСТРА І БРАТ?»

1. Кого в акровірші названо братом і сестрою?

Гречку і просо.

2. Якими словами гречка описує свій зовнішній вигляд?

«Є у мене листячко, пахучії квіти». 

3. Чому гречка каже про себе «Аж до моря славонька про мене літає»?

Гречка дуже корисна крупа, набагато корисній проса. А ще її завезли до нас з Греції, по морю, тому вона має назву гречка.

4. На що натякає просо, коли говорить: «Рівна, сестро милая, нам доля з тобою»?

Що грачиху, що просо використовують у їжу, тому їх доля бути з’їденими. 

5. Яку страву має на увазі просо в реченні «Он і в полі, вітрику, кипить моя страва»?

Просо може з’їсти худоба на самому полі.

6. Порівняй народні загадки з літературними загадками Л. Глібова. Визнач, що в них спільного, а чим вони різняться.

Подібні тим що допомагають розвинути розум, кмітливість, а відрізняться: написані тільки віршованою мовою, акровірші містять розгадку.

7. Яким у твоїй уяві постає оповідач у прочитаних загадках?

Це – дядько з вусами, на голові соломина шапка, у простому одязі. Схожий на якогось казкаря.

8. Який настрій у тебе створюють загадки Л. Глібова?

Веселий та задумливий.

Стр.158 ПЕРЕВІР, ЧИ СТАРАННО ТИ НАВЧАЄШСЯ

І. Дай усну відповідь на запитання

1. Який твір називають міфом?

Міф (від грец. –  казка, переказ, оповідь) – це розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, які брали участь у створенні світу. Міф зберігав в усній формі накопичений людьми досвід, знання, культурні надбання.

2. Які українські міфи ти знаєш?

«Берегиня», «Дажбог».

Назви імена деяких язичницьких богів та обов’язки кожного з них.

Дажбог – бог сонця, покровитель Руської землі.

Стрибог – бог вітру.

Сварог – бог-коваль, навчив людей шлюбу, хліборобству і подарував їм пир.

Перун – бог грому і блискавки, бог війни і миру, їздив у хмарах колісницею.

Велес – покровитель скотарства та поезії.

Берегиня – богиня добра й захисту від усілякого лиха.

Чорнобог – бог темряви, ночі, зими, холоду, сну.

Мара (Марена) – донька Чорнобога, богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб, смерті.

4. Який твір називають легендою?

Легенда – усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна. Легенди люди творили, щоб пояснити незрозуміле навколо себе: чому так названо планети, дерева, квіти, як приручити тварин, як утворилися гори й моря. Наші предки вірили в те, що всі події, розказані в легендах, відбувалися насправді.

5. Які народні легенди ти знаєш?

«Як мати зозулею стала», «Легенда про Олексу Довбуша», «Легенда про місяць», «Легенда про щастя», «Легенда про калину», «Легенда про заснування Києва», «Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею», «Легенда про хліб», «Про зоряний віз», «Чому пес живе коло людини», «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».

6. У яких легендах пояснюється походження сузір’їв та гір?

«Про зоряний віз». 7. Який твір називають народним переказом?

Перекази – це твір усної народної творчості, в якому розповідається про історичні події та народних героїв.

8. Які перекази ти знаєш?

До нас дійшла невелика кількість переказів доби Київської Русі, найбільше – про запорожців, їхні подвиги. А ще є перекази про кріпаччину, народних бунтарів Устима Кармелюка, Семена Палія, Олексу Довбуша. Переказ про заснування Києва трьома братами Києм, Щеком і Хоривом та їх сестрою Либідь, переказ про смерть Олега від коня, перекази про загибель Ігоря від рук древлян та помсту його дружини Ольги, перекази про військові походи Святослава, хрещення Володимиром Русі, переказ про смерть Бориса і Гліба, переказ «Про Білгородський кисіль», «Як жінка окропом турків повбивала», «Як жінка втопила турка в росолі», «Як брат з сестрою татар в болоті потопили», «Про нашу дівку, що стала татаркою», «Про Івана і його сестру Олесю», «Як виникла Запорізька Січ», «Чим займались запорожці», «Як запорожці прізвища давали», «Козацька вдача», «Козацькі жарти», «Суд у запорожців», «Козацька сторожа в степу», «Як запорожці взяли Азов», «Звідки пішло ім'я і прізвище Богдана Хмельницького», «Хмельницький і Барабаш», «Герць Хмельницького», «Смерть Богдана і обох його синів», «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку».

9. Чим літературна казка відрізняється від народної?

Літературна казка створена одним автором, у більшості випадків відомо рік її створення, вона існує в єдиному варіанті – якщо автор сам не схоче її змінити. У народної казки автор - народ, неможливо визначити дату її створення, зазвичай пишуть, яке століття. Так як це усна народна творчість, кожен оповідач може щось змінити в своїй розповіді, одна і та ж казка може відрізнятись в різних місцевостях.

10. Наведи приклади українських народних казок.

«Ох!», «Цап та баран», «Коза-дереза», «Івасик-Телесик», «Про вірного товариша», «Про злидні», «Розум та щастя», «Дівчина-тростинка», «Котигорошко», «Колобок», «Пан Коцький», «Лисичка-сестричка і вовк-панібрат», «Звірі під пануванням лева», «Сірко», «Калинова сопілка», «Кирило Кожум’яка».

11. Хто з українських письменників писав казки?

Казки писали такі українські письменники, як Іван Франко, Леся Українка, Степан Руданський, Наталя Забіла, Оксана Іваненко, Платон Воронько, Марія Пригара, Василь Симоненко

12. Яка головна думка казки І. Франка «Фарбований Лис»?

Головна думка така: брехня ні до чого хорошого не приведе, бо все таємне і приховане завжди розкривається. А також казка вчить не бути занадто гордим, бо через це можна потрапити в халепу. Не потрібно вихвалятися і обіцяти те, чого не можеш виконати.

13. У якій літературній казці розповідається про життя добрих міфічних істот?

«Хуха-Моховинка».

14. У творі якого автора всі герої страждали від недороблених справ?

«Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

15. У якому творі утверджується думка, що треба бути оптимістом?

II. Вибери одну відповідь

1. Народною казкою є твір: а) «Берегиня»; б) «Летючий корабель»; в) «Неопалима купина»; г) «Як виникли Карпати»

2. Подвиг козака перед смертю оспівано у творі: а) «Білгородський кисіль»; б) «Прийом у запорожців»; в) «Ой Морозе-Морозенку»; г) «Неопалима купина»

3. Міфічні істоти можуть бути добрими й допомагати людям — така головна думка твору: а) «Дажбог»; б) «Берегиня»; в) «Хуха-Моховинка»; г) «Про зоряний Віз»

4. Прочитай твір.

Сидить хитра баба аж на версі граба. «Ой не злізу з граба! — дурить діток баба.— Вловіть мені тую курочку рябую, А я подарую грушку золотую».

Цей твір — а) прислів’я; б) приказка; в) акровірш; г) переказ

5. Недороль, Недорадник — це персонажі казки: а) «Фарбований Лис»; б) «Хуха-Моховинка»; в) «Цар Плаксій та Лоскотон»; г) «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

6. Героя перевиховують у підземному царстві у казці: а) «Ох»; б) «Мудра дівчина»; в) «Летючий корабель»; г) «Про правду і кривду»

III. Продовж речення

1. Л. Глібов написав такі акровірші: «Хто розмовляє?», «Що за птиця?», «Хто сестра і брат?», «Хто вона?», «Химерний Маленький».

2. Головна думка казки «Мудра дівчина» — «Мудрість – велике багатство» і «Не багатство красить людину, а розум».

3. Переказ «Білгородський кисіль» навчає мудрості, виховує інтерес до історії нашого народу, вчить поважати і шанувати старших людей.

4. У реченні Мов метелики сріблисті, сніжинки тихо стеляться до ніг використано художній засіб порівняння.

5. Прочитай портрет літературного персонажа.

Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями.

Що ти можеш сказати про характер героя за такою портретною характеристикою?

Хлопчик є соромливим, млявим, схожим на дівчинку, не може постояти за себе. Автор використовує багато пестливих слів для опису портрету персонажа.

Стр.140 ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ.

1. Який твір називають літописом?

Літопис— це твір, у якому розповідь велася за роками. 

2. Коли створено перші літописи?

Кінець Х століття.

3. Хто брав участь у написанні літописів у Київській Русі?

Над літописами в Русі-Україні працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. 

4. Чому давньоруські літописи є історичною та літературною пам'ятками нашого народу?

За літописами сучасні вчені дізнаються про те, чим жили наші предки у стародавні часи.

5. Що ти знаєш про «Повість временних літ» та його автора?

Він був написаний у Києві на початку XII століття. Це історична та літературна пам’ятка нашого народу. У ньому розповідається про діяння князів, а також використано народні перекази й легенди. Вважають, що над літописом «Повість минулих літ» працював талановитий чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Прізвище Нестора не відоме, тому поширене його ім’я нині — Нестор Літописець.

Стр.140 ТРИ БРАТИ — КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ

1. Хто за легендою заснував місто Київ?

Три брати – Кий, Щек, Хорив.

2. Як характеризує літописець Кия та його братів?

«Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею, а Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в ім'я старшого брата свого і нарекли його Київ.

3. Опиши місцевість довкола Києва. Прочитай опис природи в легенді.

Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір.

4. Назви два можливі заняття князя Кия. Яке з них є, на думку літописця, правдивіше?

Перевізник або князь. Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями. Тому правдивіше він був князем.

5. Назви один доказ того, що Кий був князем, а не перевізником. 

«Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями».

6. Як ти думаєш, історія про Кия, Щека, Хорива і Либідь правдива чи вигадана? Доведи свою думку.

Мені здається що це правда, тому що у Києві є вулиця Хорива, гора Щекавиця, тече річка Либідь.

Стр.143 «СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ»

1. Який приклад із біографії князя Святослава свідчить про його невибагливість у побуті?

У походах він ходив легко, мов пардус, і багато воював. Не возив він за собою в походах ні воза, ні казанів, не варив м’яса, а тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину, підсмажував на вогні і так їв. Не мав він і шатра, а спав, підстилаючи у голови пітник із сідлом, і такими ж були і всі його воїни.

2. Про яку рису характеру князя Святослава свідчили його слова Іду на ви?

Мужність, хоробрість, відважність, безстрашність.

3. Перекажи епізод із літопису, у якому князь воював із греками.

Було русичів десять тисяч… Повернувся князь на Дунай з дарами і великою славою.

4. Поясни, як ти розумієш слова князя Святослава: Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби.

Говориться про те, що за рідну землю Святослав готов ризикнути власним життям, вмерти за Руську землю, «кістьми лягти», як і його військова дружина.

5. Який приклад у бою показував князь Святослав своїм воїнам? І рушив Святослав на греків, а греки вийшли на руських. Коли ж руські побачили їх — вельми злякалися такої безлічі воїнів. І сказав тоді Святослав: — Нам нема куди відступати; хочемо чи не хочемо — треба битися. Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби. Якщо ж побіжимо — сором нам буде. Тож не побіжимо, а станемо твердо, а я піду попереду вас. Якщо моя голова ляже, то про свої потурбуйтеся самі.

6. Як загинув князь Святослав?

В літо 972, коли настала весна, поплив Святослав через пороги. І напав на нього Куря, князь печенізький. Убили Святослава, узяли його і зробили чашу із черепа, обкувавши його, і пили з черепа печеніги.

7. Продовж перелік рис характеру князя Святослава: хоробрий, невибагливий, мужній, відважний, безстрашний, є прикладом для наслідування для своєї військової дружини.

8. Правдиву чи вигадану історію переказав літописець?

Так, дійсно Святослав помер від нападу на нього печенізького князя Куря.

Стр.145 «ВОЛОДИМИР ВИБИРАЄ ВІРУ»

1. Представники яких народів приходили до князя Володимира й розповідали йому про свою віру?

Бояри з Волги, євреї, німці, греки.

2. З якою метою кожен із посланців розповідав про свою віру?

Щоб Володимир прийняв їхній закон.

3. Назви два докази, які переконали князя Володимира прийняти християнську віру.

І повели нас на святкову службу: запалили кадила і влаштували церковні співи і хори. Ми в подиві стояли і не знали, де ми, — на небі чи на землі, бо нема на землі такого видовища і пишноти такої, і не знаємо, як розповісти вам про те. Знаємо тільки, що служба в них краща, ніж у всіх інших землях.

4. Пригадай з уроків історії відомості про княгиню Ольгу та поясни слова.

Княгиня Ольга 20 років мудро правила, першою в Київській Русі прийняла християнство, помстилась древлянам за смерть чоловіка.

5. Продовж перелік рис характеру князя Володимира: розважливий, далекоглядний, розумний, тримає все під контролем, вислуховує кожну із сторін, хоча й має деякі сумніви і не швидко на щось наважується.

6. Правдиву чи вигадану історію переказав літописець?

Так, це дійсно правдива історія. Володимир прислухався до різних народів, та все ж таки вибрав і прийняв християнську віру.

Стр.146 «РОЗГРОМ ЯРОСЛАВОМ ПЕЧЕНІГІВ»

1. Перекажи, як у літописному оповіданні розповідається про бій русичів із печенігами.

Коли печеніги взяли в облогу Київ, Ярослав зібрав багато воїнів у Новгороді й прорвалися до обложеного міста. Виступив з військом з Києва, січ продовжилась аж до вечора, поки ворогів здолали. А було їх безліч…

2. Які споруди побудував у Києві князь Ярослав Мудрий після перемоги над печенігами?

Золоті Ворота, церква Святої Софії, церква на Золотих Воротах, монастир святого Георгія і святої Ірини.

3. Поясни слова з літопису: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її...

Мається на увазі, що Володимир зробив багато для Руської землі, зокрема найважливіше – просвітив християнством.

4. Якими справами Ярослав Мудрий продовжив ідеї князя Володимира?

Ярослав Мудрий засіяв Руську землю книжними словами. Любив сам читати, мав власну бібліотеку і в ній величезне зібрання творів, переклади з інших мов. Поширював це серед народу руського.

5. Перекажи, у чому літописець вбачає користь книг.

«Книги — мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах — бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони — узда для тіла й душі. В книгах — світило мудрості...»

6. Продовж перелік рис характеру князя Ярослава Мудрого: відважний, мудрий, начитаний, дбає про освіту серед народу, укріплює відносини з іншими державами (видає своїх сестер заміж за королів інших країн), далекоглядний.

Стр.147 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Які риси характеру є спільними для руських князів Святослава, Володимира і Ярослава Мудрого?

Мудрість, рішучість, відважність, далекоглядність, думають і дбають про народ.

2. Яке значення має літопис «Повість временних літ» для української культури?

Нестор пов'язав історію Руської держави зі світовою історією, надавши їй центральне місце серед історій європейських країн. "Повість минулих літ" повинна була нагадувати князям про славу і велич Руської землі, про мудру політику їх попередників, про святу єдність Руської землі.

Патріотичний пафос літопису, широта політичного горизонту, живе почуття народу та єдності Русі і створюють виключну особливість твору Нестора.