Відповіді: Стр.214 (9)

9. Прокоментуйте останні два рядки вірша «Ніжні осінні пісні тиходзвонні!». Пісні тиходзвонні – це слуховий образ, який доносить до читача, що вітер тихо шумить в осінньому листі дерев, а «Ніжні осінні пісні тиходзвонні» - епітет, який показує що вітер та листя наповнюють ніжними піснями осінній ліс.

10. З чого видно, що М. Рильський у своїх віршах захоплюється природою, її красою? Поезії М. Рильського притаманна багатогранність образів, висока емоційність і художня витонченість. Пейзажна лірика поета розвиває високі естетичні смаки, вчить людину бути спостережливою, серцем і розумом сприймати природу. Він для опису природу використовує епітети: палітрою пишною; красою розкішною; роси сріблисті; шати барвисті; кольорами дивними; цілунками переливними; фарби рожеві, злотисті, червоні; срібно-блакитне повітря; ніжні осінні пісні тиходзвонні 11. Яких кольорів не вистачає в ілюстрації до вірша «Осінь-маляр із палітрою пишною.»? Не вистачає рожевого та червоного кольорів.

12. Напишіть невеликий роздум на тему «Чому природу треба берегти?» (4-5 речень). Люди здавна самі вирощують собі їжу, добувають воду з джерел. Але без природи цього, як і людини, не існувало б! Не існувало б нічого. І чим брудніше природа, тим слабкіше вона стає. Тим гірше жити на Землі людині. Якщо і далі забруднювати, та не берегти нашу єдину, безцінну природу, то життя на Землі буде неможлива. Ось чому природу треба берегти. Стр. 221

1. На уроці малювання Олесь зобразив

В - дятла.

2. Словами «Завзяття в тебе обмаль. А треба — в людях. Та отак побіля них, отак... Того — ліктем, того — почотом... Гульк — уперед вийшов» Олеся повчає

Г - дід Прокіп.

3. Прочитайте речення. Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся.

Синонімом до виділеного слова є прикметник

Б - гострий.

4. Розкажіть про дитинство Гр. Тютюнника. Дитинство Григора Михайловича Тютюнника проходило нелегко. Батька несправедливо репресували, хлопчик жив деякий час у родині дядька на Донбасі, потім, коли почалася війна, він, бачачи, що тітці важко стало годувати своїх трьох дітей, вирішив поверну-тися на рідну Полтавщину. Одинадцять днів ішов Григір додому. Різні люди траплялися йому. Зустрічався й з фашистами, та й свої інколи були не кращі. Однак доля все ж таки посилала йому більше людей добрих. Вони часто рятували знесиленого довгою, дорогою обірваного підлітка од смерті та голоду, ділилися шматком хліба, обігрівали, давали одежину. Пізніше цю історію Григір Тютюнник опише в повісті «Климко». Діставшись додому, жив, як усі, в окупованому німцями селі, напівголодному й морально пригніченому. Допомагав по господарству, мерз, голодував. Про якісь розваги не могло бути й мови. Так минуло більше року. А як німців вигнали з села, пішов у п'ятий клас, після закінчення якого вступив до Зіньківського ремісничого училища. З того часу і почалося його самостійне трудове життя, адже в училищі більше працювали, ніж училися. Про своє і всього повоєнного покоління учнів ремісничих училищ життя Григір Тютюнник згодом напише гірко правдиву повість «Вогник далеко в степу».

5. Доведіть, що твір Гр. Тютюнника «Дивак» є оповіданням. Оповідання — невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу. «Дивак» написане прозовою мовою, невелике за обсягом. У ньому розповідається про дві події (урок малювання і поїздку з дідом Прокопом у поле по солому), які відбулися за короткий проміжок часу (один день). Героїв в оповіданні небагато (Олесь, дід Прокіп, Федько Токайло. 6. Знайдіть у тексті оповідання вислови вчитися через пень-колоду та їхнього полку прибуде. Поясніть їх значення. Вислів вчитися через пень-колоду означає вчитися аби як. Вислів їхнього полку прибуде означає збільшення кількості.

7. Що вказує на любов Олеся до природи, коли описується його дорога до школи? Вказує бажання допомогти старій сосні, хлопець «нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько»; він навшпиньки крадькома підходить подивитися на дятла, щоб не сполохати птаха; «ляснув долонею по льоду» і врятував пліточку. Повертаючись додому з дідом Прокопом, Олесь дбає про коня, чи не заважку ношу вони з дідом готують для нього. Така поведінка хлопчика свідчить про співчуття, піклування, любов до тварин. 8. Чи справедливо, на вашу думку, учителька повела себе з Олесем?

Мабуть ні, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Скоріш за все, вона поводилась з ним так тому що вона його не зразуміла.

9. Знайдіть описи природи в оповіданні «Дивак». У бору снігу мало. То там, то сям проглядає крізь порошу(перший сніг) трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром із верховіття. Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк, — дятел порається. Аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ба! Ще одна впала. Ось де він, дроворуб! Олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір. Повітря пахне торф'яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками, — там б'ють джерела; а праворуч, на мілині, де лід міцніший, гасає ватага школярів. Лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні. З проломин цівками цебенить вода і заливає плесо. Епітети: лід тоненький, молодий; трава з зеленими чубчиками; стара сосна; бульбашки білі круглі; яскравим променем; дерева біжать, кружляють, ховаються; Метафори:лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою, у вузенькому дуплі; дим угору тополиними стовпами; дно з мулистим пилком; промайнула чорна блискавиця й завмерла осторонь довгастою плямою – щука. Персоніфікація: дятел порається, здригнувся; помирає сосна; дно тьмарилося, пускало бульбашки; мостом бився об палі вихор, згортав до купки сухий очеретяний лист і гнав його в берег; в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном; сонце пробило в хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади; ліпив мокрий сніг, повітря пахне торф'яним духом; загули на морозі сосни й закричали півні на горищах. Порівняння: низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах; мов хмизок у лісі, потріскував лід; бульбашки, як воляче око; дерева ховаються одне за одного, немов у жмурки грають. Гіпербола: гартованим дзьобом. Протиставлення: у селі ледь вечоріє, а в сосні вже крони зімкнуло пітьмою.

10. Чи згодні ви з тим, що Олеся називали диваком?

Ні, не згоден. Якщо хлопець, не хотів жити за хижими законами, або не любить псувати молодий лід, коли дятел шишки їсть; боляче йому, коли щука пліточку впіймала; так любить природу, що передає свою любов до неї на уроці малювання, забувши завдання вчительки намалювати горщечок; жаліє коней, коли дід б’є їх батогом; жаліє стару сосну, то це не означає що він дивак.

11. Поділіть оповідання на чотири частини, доберіть до кожної з них заголовки й запишіть їх. 1. Дорога до школи зимою. 2. Бійка. 3. Зустріч з дідусем. 4. Сни та мрії. 12. Складіть план характеристики Олеся, використавши в ньому слова: вік, портрет, вчинки, ставлення, уява, поведінка та ін. 1. Вік хлопця. 2. Портрет Олеся.3. Творча уява. 4. Ставлення хлопця до природи. 5. Вчинки Олеся. 6. Поведінка на уроці.

Стр.222 Домашне завдання.

1. Напишіть власне закінчення оповідання Гр. Тютюнника «Дивак» (до 1 с.).

Хлопець виросте та стане лісником. Тоді ходити лісом, слідкувати за порядком, допомагати лісовим мешканцям, дбати про дерева - усе це буде його найулюбленішою справою. Він стане бажаним гостем у своїй сільській школі, де пройшли дитячі роки, розповідатиме учням про життя лісу, прививатиме любов до природи.

Тільки людина, яка тонко відчуває та любить її, не дозволить бездумно вирубувати ліси, оголяючи гірські схили. У лісі подорожнього зустріне таблиця з правилами поведінки у лісі. З односельчанами облаштують затишне місце на галявині для відпочинку.

Стр. 242 1. Установіть відповідність.

1. «Перша колискова» - Б - За вікном хлюпочеться плавба

Твоїх літ і долі гомінливої.

2. «Бабунин дощ» - Г - Хто він такий в залатанім кожусі, В кожусі, а хапає дрижаки?...

3. «Сама собою річка ця тече…» - В - Вона тече в городі в нас під кленом, І хата наша пахне їй борщем.

2. В поетичних рядках Я річечку оцю в городі в нас під кленом, Як тата, й маму, і як мед, люблю, Вжито

Б - порівняння.

3. У вірші «Бабунин дощ» кінь був

Г - у торбі.

4. Який казковий герой із вірша «Бабунин дощ» прийшов до бульбохати, а потім пішов у степи? До бульбохати підходив казковий герой - світ. 5. Як ви розумієте вигадані М. Вінграновським слова стежкояблуката й бульбохата з вірша «Бабунин дощ»? Вигадане слово стежкояблуката стежка говорить нам, що вже дозріли яблука і видався багатим урожай. Бульбохатою автор називає звичайну сільську хату, біля якої росте бульба на городі. 6. З яких слів видно, що у вірші «Сама собою річка ця тече.» до річки ставляться з теплом і ніжністю? Випишіть ці слова. Ця річечка тече для клена і для мене, Її й тоді я бачу, коли сплю. Я річечку оцю в городі в нас під кленом, Як тата, й маму, і як мед люблю.

7. Що таке патріотизм? Як це почуття виявляється у вірші «Сама собою річка ця тече.»? Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. У вірші «Сама собою річка ця тече…» любовь до Батьківщини може починатися з тієї маленької річечки, яка бере свій початок на звичайному городі і несе свої води до могутнього Дніпра. Мільйони таких річечок, віддаючи свої води величному Дніпру, додають йому сили, а як відомо, усе-велике починається з маленького. Від любові до найріднішого зростає і'любов до Вітчизни.

8. Кого названо донею в рядку Ця річечка Дніпра тихенька синя доня? Донею Дніпра автор назвав маленьку річку біля хати. Так батьки кличуть своїх маленьких діточок-дівчаток. Річка набуває людських рис, вона, наче жива. Тому це персоніфікація. 9. Що ви знаєте про колискові пісні? Колискові пісні – ліричні пісенні твори, які виконуються матір'ю (рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати. В колискових згадуютьсся тотемні тварини - гулі, кіт, чайка, зозуля. Вона написанна не для малої дитини, тому що центральним є образ матері. Вони сповнені мрій, думок матері про майбутню долю дитини.

10. Поміркуйте, чому всі звертання у вірші «Перша колискова» ужито в кличному відмінку, а в останній строфі — у називному. На початку вірша автор присипає дитину добрими словами: Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. А в останній строфі звертається до неї з просьбою любити Україну. 11. Знайдіть у вірші «Сама собою річка ця тече.» слова, що позначають смак і запах. «солодкими хмаринами з дощем», що позначають смак. Слова «і наша хата пахне їй борщем» позначають запах. Вони маленьку річку роблять домашньою та рідною, вказують що вона тече по українській землі.

12. Знайдіть у «Першій колисковій» епітети й персоніфікації та запишіть їх. Епітети: в теплих снах, зоря висока, гіллячка голуба, доля гомінлива, сонна яворина, маленький чоловік, сон сріблястий. Персоніфікації: тривога кароока, ідуть в поля жита, зоря йде, спи, моя гіллячко, тіні сплять і сонна яворина. Стр. 235 1. По ночах Сашкові снилися

В - айсберги.

2. У селі головою колгоспу був

Б - Олександр Степанович.

3. Установіть відповідність.

1. Сашко - Б - А як сніг упаде, стане видно твої сліди, що тоді? Живи в глинищі й нікуди не виходь.

2. Олександр Степанович - В - Ви б... краще подумали, шо нам ро­бити з дикими кабанами! Розплодилося їх. як не знати чого...

3. Василь Чепіжний - А - Сіроманця зачули, герої? Чи, може, безталання своє, аби ви мені ви здихали всі підряд!

4. Надія Петрівна - Д - ...держава посилає таких людей, ну, наприклад, в Одесу, у знамениту на весь світ лікарню імені Філатова.

4. З яких слів Василя Чепіжного під час першої зустрічі із Сіроманцем стає зрозуміло, що він недобра людина? «Старе і хворе! — подумав про свого коня Чепіжний. — Чом він тебе не з'їв, коли ти ще було молоде!.. То вже лежи, а прийде — на цей раз я його неодмінно укохкаю!» Я перебив твою зграю і вовченят перебив, я! 5. З чого видно, що тварини відчувають добрих і лихих людей, ставляться до них по-різному? Сіроманець заганяє дядька Чепіжного, який на нього ями копає по лісосмугах, у болото, а Сашкові допомагає знайти портфель, захований раніше під листям, тому що вони відчувають добрих та злих людей.

6. Про вдачу Сашкового батька читач дізнається з описів зовнішності й учинків чи з його розмов?

Справедливий, любить тварин, відповідальний, має організаторські здібності. Олександр Іванович співчуває старому вовку, переконаний у спритності тварини: «та не знайдуть вони Сіроманця, синочку. Сіроманець найхитріший вовк у світі. Не впораються вони із Сіроманцем. Доки вони там гомонять у конторі, Сіроманець накивав п'ятами — не то вертольотом, ракетою його не доженеш». Коли Чепіжний просить дозволу у лісі викопати яму на вовка, батько Сашка заперечує: «Ви б, Василю Дмитровичу, краще подумали, що нам робити з дикими кабанами! Розплодилося їх, як не знати чого, картоплю в полях риють, а що з кукурудзою вони роблять? А лосі сосняки нівечать! А вашому Товариству очі муляє Сіроманець!»

7. Знайдіть опис Сіроманця й прочитайте його.

Тоді він підняв лапу й лапою вмився. Промив очі, потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом. Звали його Сіроманцем, і він був найстарішим вовком у світі. Усе своє Сіроманче життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти в нього бойову вовчу стратегію й тактику. Він снився молодим вовчицям. Тепер, на старість, вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по світу, і кашляти вже почав. Сіроманець поволеньки на старих своїх лапах рушив за ними. Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима. Сіроманець плакав. Великі срібні сльози котилися по його морді й падали на пісок під лапи. Цей опис характеризує вовка як старого та сліпого, напевно, позитивного героя. Адже тепер він міг наздогнати тільки кволу тварину, не міг причинити багато шкоди.

8. Прочитайте інтерв’ю Василя Чепіжного для районного радіо й газети.

Чепіжний узяв мікрофон, подивився на нього, як на недоспілий баклажан, і сказав: — Зловлений у тернових чагарях за Івановим яром останній у нашому районі, а незабаром і у світі вовк Сіроманець. — Чепіжний набрав повітря. — Це не казка і не легенда. Сіроманця спіймано. Ми можемо лише пожалкувати, що його спіймано так пізно. Тепер ми й наші кози з кіньми можуть бути спокійними. Вовк Сіроманець ще під час свого дитинства був лютим звіром, він водив тьму-тьмущу зграй, перевів сотні тисяч нашого поголів'я, а в останні часи почав підкрадатися до наших посівів, толочив, припустімо, ячмені й пшеницю... — Василю, і тобі не стидно отаке городити, — жалісно подивилася на Чепіжного сторожиха баба Маня. — Так я ж для газети, — швидко, пошепки проговорив Чепіжний. — Ідіть і краще підметіть у конторі... Звиняйте, так-от: гадаю, що Сіроманець віднині й навіки житиме в обласному звіринці, тобто в зоопарку. Я особисто зобов'язуюся, якщо треба, двічі на рік — на Восьме березня і на сьогодні, у ніч його злову, — яке там у нас сьогодні число? — неважно, завозити Сіроманцеві на мотоциклі в область у зоопарк стільки м'яса, скільки він з'їсть за добу... Я знову жалкую про пригнічений теперішній вовчий стан, але що поробиш? Усіх його, Сіроманчиних, ще не вловлених товаришів, чекає нерадісне майбутнє як на наших земних материках, так і на інших планетах!.. Усе, виключайте. Тепер — до кузні! Напевно, справедливе зауваження йому зробила баба Маня. Адже тепер вовк був сліпий, він вже не завдавав такої шкоди селянам, а Чепіжний свідомо говорив неправду.

9. Який момент у прочитаній частині повісті найбільш емоційний і напружений? Дуже емоційним є епізод порятунку вовка, читаємо такі рядки: «Кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося снігу». Сашко «засунув шапку у кишеню», «скинув на сніг кожушину», «махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг». Автор не зазначає, що хлопчикові було страшно чи холодно. Відтак можемо зробити висновок, що Сашко був ладен на все, аби врятувати

друга, навіть зважується йти в Одесу разом із Сіроманцем, щоб показати його кращим лікарям. 10. Який художній твір із світової літератури розповідає про хлопчика, який не боявся хижих звірів, а, навпаки, дружив із ними? Це дуже відомий твір «Мауглі» Кіплінга, в якому розповідається про хлопчика, котрий маленьким опинився у джунглях серед диких тварин, та жил у волчій зграї. В цьому творі теж є люди, подібні до Василя Чепіжного, котрі полювали за тваринами.

11. Сцена зустрічі Василя Чепіжного та Сіроманця.

Вовк звівся на лапи.

Не встиг Чепіжний ойкнути, як вибита з його рук рушниця полетіла в кущі, і Сіроманець задихав йому в покраплену дощем горлянку.

Скочив на ноги кінь, хилитнув сосною, заіржав, відірвався, повалив один кущ, другий — Сіроманець побіг було за ним, проскочив галявину, але повернувся до Чепіжного. Чепіжний світив сірник по сірникові, задкував лісом від Сіроманця, відмахнувся патронташем, ускочив у болото, у воду, у мочарі — Сіроманець спокійно ішов за ним.

— На, на, усе, що хочеш, на! — викидав під ніс Сіроманцеві Чепіжний із торбини хліб, бринзу, патрони викидав. Сіроманець загнав Чепіжного по шию в озеро і сам сів на березі.

Перед оком Чепіжного на воді тихенько кипів осінній дощ, за осокою сірів Сіроманець.

— Замерзаю! — кричав Чепіжний крізь дощ над водою. — Пропаду! Пропадаю! Гав! Гав! Гав! — загавкав Чепіжний до Сіроманця й люто рушив з води на нього. — На мене — їж! Жери мене! Зжери мене, як ти з'їв мою козу Восьмого березня! Я перебив твою зграю і вовченят перебив, я!

Сцена зустрічі Сашка із Сіроманцем.

Перед Сашком стояв вовк. Сіроманець. Сашко задерев'янів. Сіроманець тим часом обнюхав його з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя. Сашко потроху відторопів, прийшов до тями і сам сів навпочіпки біля Сіроманця. Вовк потягнувся до нього мордою й ще раз лизнув Сашкове коліно.

— Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець, — сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом. Сіроманцеві це, видно, дуже сподобалось, ніхто його так приємно не лоскотав, і він по-вовчому сказав Сашкові: «Ще!»

— А за тобою ж погналися по степах на вертольоті — даром бензин палять! — засміявся Сашко. — А ти ось тут, біля мене! Ти і не подумав тікати, бо ти в мене розумний, вовчику.

12. Випишіть із першої частини повісті найкрасивіший опис природи (пейзаж) і визначте в ньому порівняння, епітети й персоніфікації. У яру нічого не росло — боялося весняних вод: з полів саме цим яром летіла весняна вода і могла забрати не те що деревину або кущ, а навіть і п'ятеро вертольотів, коли б вони їй стали на дорозі. Тому яр порожнів і влітку, і восени. Дріботіли по ньому вівці та кози, скубли під молочаєм присохлу траву та боялися Сіроманця. У яру пахло овечим і козячим духом, хоч їх самих давно вже перегнали в інші, ситіші місця. Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками. Тихо пливло павутиння, і тоненька хмарина лежала над яром, наче капустяний листок. Епітети: весняних вод, весняна вода, присохлу траву, овечим і козячим духом, ситіші місця, перецвілими будяками, тихо пливло, павутиння, тоненька хмарина, капустяний листок. Порівняння: весняна вода могла забрати не те що деревину або кущ, а навіть і п'ятеро вертольотів; тоненька хмарина лежала над яром, наче капустяний листок. Персоніфікація: усе боялося весняних вод, летіла весняна вода, яр порожнів, пахло овечим і козячим духом, яр дихав будяками, пливло павутиння, хмарина лежала.) Стр. 248 1. У реченні використано

Г - персоніфікацію.

Сашко забіг за Галею Грушецькою додому, і дорога до школи в цей день сміялась на сонці досхочу .

2. Піратом польових просторів у повісті названо

Г - Сіроманця.

3. Установіть відповідність.

1. Сашко - Д - намагається вилікувати Сіроманця

2. Галя Грушецька - В - збирає харчі в дорогу для друга й Сіроманця

3. Василь Чепіжний - Г - позбувається купленої собаки

4. Петро Лях - А - рятує в снігу Сіроманця

4. Чим повість відрізняється від оповідання? Оповідання — це невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу. Повість — великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу. Повісті бувають казковими, історичними, соціально-побутовими та іншими. Тобто повість на відміну від оповідання велика за обсягом, багато героїв, події відбувають на протязі довшого часу. Це повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». 5. Як Сіроманець поневірявся на чужині в снігах?

Голодний і змерзлий Сіроманець поневірявся на чужині в снігах. Мені було дуже шкода старого вовка, приємно, що він давав собі раду, прикро, що з’їдав зайців.

6. Як військові поставилися до Сіроманця? Військові миролюбно поставилися до Сіроманця, нагодували, зробили житло біля лісосмуги. Андрійко близький до Сашка, адже теж дитина. Тому сприймає вовка без упередження, не має страху, співчуває і допомагає старій та незрячій тварині, і Сіроманець віддячує добром: рятує Андрійка. 7. Як ви вважаєте, які Сашкові риси вдачі сподобалися Галі Грушецькій? Галі Грушецькій не могли не сподобатися Сашкові риси вдачі. Особливо сміливість, коли вони з Галею зустріли Сіроманця на лісовій стежці. Також хлопець був добрим, співчутливим, цікавим, переживає за подругу в лісі, допомагає. Галя – звичайна дівчина, відмінниця. Вона товариська, щедра, ділиться яблуками з Сашком, хоче показати, що смілива, разом з хлопцем вирішила повертатись додому через ліс, у дівчинці Сашко зустрів однодумця, вона готує харчі в далеку дорогу для друга.

8. Чим близький вам Сашко?

Сашко близький тим, що любить тварин, цікавий, хоче багато знати. Я не можу схвалити вчинок, коли хлопець сказав, що на фотографії Сіроманець, адже Чепіжний продовжить полювати на тварину. Також, напевно, недобре, що Сашко пропускає уроки.

9. Завершіть прислів’я: «Скільки вовка не годуй.». Хто частину цього прислів’я промовляє в повісті?

«Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться». Частину цього прислів'я в повісті промовляє дядько Чепіжний. Так не можна сказати про Сіроманця, оскільки старий вовк не причиняв більше зла людям, повернувся до Сашка. 10. Чого навчає читачів повість М. Вінграновського «Сіроманець»? навчає читачів любити природу, гуманно ставитися та допомагати беззахисним тваринам, бути добрим.

11. Охарактеризуйте Сашка й Василя Чепіжного за таким планом: Хлопця звати Сашком. Він звичайний школяр, йому дванадцять років. Допитливий, непогано вчиться, не забуває виконувати домашнє завдання. Він виділяється тим, що любить ходити до школи лісовою стежкою, спостерігати за природою, прислухатися до лісових звуків. Має світлу душу, співчуває та допомагає беззахисному вовкові, переживає. Дуже сумує, навіть вчитися почав гірше, місця собі не знаходив, бачив сумні сни, коли Сіроманець змушений був далеко втікати від переслідування. Відстоює справедливість, говорить правду про дядька Чепіжного, котрий повбивав усіх вовків і переслідує Сіроманця. Хлопчик робить сміливі вчинки. Сашко невеликого зросту, але спритний, у мороз „засунув шапку у кишеню”, „скинув на сніг кожушину”, „махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг” не звертає увагу на холод і пролазить у кузню, розрізає зав’язки і сприяє Сіроманцю звільнитись з полону. Ставить тварину в один ряд з немічною старою людиною, подався у далеку дорогу, щоб вилікувати незрячого вовка. Мова героя наповнена лагідними словами: вовчику, лизунчику, Сіроманчику. Сашко розмовляє з твариною як із другом. У багатьох розмовах вчувається розсудливість„…і що, його треба, виходить, убивати”,„так він живий і йому треба жити”, смуток за поведінку дорослих, що не хочуть зупинити дядька Чепіжного„ це ж нечесно – він один, а їх онде скільки ”. Сашко подобається своєю сміливістю, чесністю, добротою, щирістю. Це відчув, навіть, вовк, який став його другом і не раз повертався до Сашка. Дядько Чепіжний виступає негативним персонажем. Він старшого віку, житель села, працює у колгоспі. Та часто ухиляється від роботи. «Поробиш ці дні і за мене, — сказав Чепіжний жінці. — Я довго не буду. Туди і назад». Він бездушний, погано відноситься до тварин : «Кінь крутився під ним, харапудився, але Василь бив його прикладом рушниці по заду, і кінь віз його далі». Брехливий, всі збитки спирав на вовка. Не один раз вночі крав «у полі солому на мотоциклі». Повбивав вовчиху і вовченят, «премій за вовків получив стільки, що аж чорного мотоцикла купив”, ями копає по лісосмугах на звірів. Любить говорити неправду, навіть сторожиха баба Маня дала зауваження перед кореспондентами: «І тобі не стидно отаке городити». Користолюбний, «премій за вовків получив стільки, що аж чорного мотоцикла купив», шукає від всього зиск, не вміє пробачати : «А збитки за козу? Я своє дарувати «за так» не звик!». А ще він злий і затаїв зло на вовка, постійно переслідує його, хоч Сіроманець вже старий і незрячий та не причиняє зла людям. Вовк відчував небезпеку від дядька, тому й «загнав Чепіжного по шию в озеро і сам сів на березі». У словах Чепіжного багато ненависті, люті та неправди:" жри мене", "я сам би перегриз йому горло", "зуби не зуби, а метрові кілки затесані, язичище горить, як черінь, і пахне від нього кров'ю, почав підкрадатися до наших посівів, толочив, припустімо, ячмені й пшеницю". Мені не подобається дядько Чепіжний, бо він поганий, злий та жорстокий, не любить тварин, говорить неправду.

12. Який фрагмент другої частини повісті найромантичніший? На мою думку з другої частини повісті дуже романтичний епізод: Сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв Сіроманець! Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима. — Здрастуй... — самими губами сказав йому Сашко. Сіроманець плакав. Великі срібні сльози котилися по його морді й падали на пісок під лапи. Сашко обійняв його за шию Вовк плаче, немов людина, справдилися сподівання Олеся, повернулася надія.

Стр.249 Домашнє завдання. 1. Напишіть власне закінчення повісті «Сіроманець» Сашко ще довго думав, як вилікувати Сіроманця та зробити його життя щасливішим. Несподівано біля лісу зупинилося авто, з якого вийшов статний чоловік і звернуся до хлопця:

- Як доїхати до Черемошного села, хлопче?        -         

- Ой, дядьку, вам ще кілометрів зо сорок трасою їхати, - віповів Сашко, ховаючи Сіромація, щоб чоловік не злякався вовка.           Проте чоловік помітив, але не злякався та не втік. А навпаки підійшов до вовка та взяв його обличчя рукою:

- Ой, господи,

його ж необхідно лікувати... Я можу допомогти, якщо ви не маєте лікаря. Згодом вияснилось, що цей чоловік – ветеринар, що їхав до Черемошного у справах. Проте це була людина, яка натхненно і надзвичайно сумлінно любила і знала свою справу. Лікар не зміг пройти повз чужого горя і охоче допоміг

вилікувати Сіроманця.

2. Знайдіть прислів’я та приказки про вовка, випишіть їх. 1. Аби вовк ситий і баран цілий. Буває порою, що і вовк лежить горою (близьки). Вовка боятися — в ліс не ходити (близьки). Вовк старий не лізе до ями (близьки).

Стр.279 Повторення 1. Установіть відповідність.

1. Іван Франко - В - «Фарбований Лис»

2. Степан Васильченко - Д - «У бур'янах»

3. Василь Королів-Старий – Г - «Хуха-Моховинка»

4. Микола Вінграновський - Б - «Сіроманець» 2. Установіть відповідність.

1. Євген Гуцало - В - «Лось»

2. Григір Тютюнник – Б - «Дивак»

3. Олександр Олесь – А. «Микита Кожум'яка»

4. Галина Малик - Д «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

3. Установіть відповідність.

1. Тарас Шевченко - Б - «За сонцем хмаронька пливе...»

2. Леонід Глібов - Г - «Що за птипя?»

3. Павло Тичина - Д - «Гаї шумлять»

5 Василь Симоненко – А - «Цар Плаксій та Лоскотон»

6 Євген Гуцало - В - «Чарівники» 4. Установіть відповідність.

1. Максим Рильський - В - «Люби природу не як символ...»

2. Євген Гуцало - Б - «Журавлі високі пролітають...»

3. Микола Вінграновський - А - «Бабунин дощ»

4. Павло Тичина - Д - «Блакить мою душу обвіяла...»

5. Установіть відповідність.

1. «Берегиня» - А - міф

2. «Правда і кривда» - Б - казка

3. «Білгородський кисіль» - Д - переказ

4. «Чому в морі є перли і мушлі» - В – легенда

6. Установіть відповідність.

1. «Повість минулих літ» - Д - літопис

2. «Микита Кожум'яка» - Б - драма

3. «Химерний, маленький...» - Г - акровірш

4. «Дивак» - А – оповідання

7. Установіть відповідність.

1. «У бур'янах» - Д - Тарас

2. «Сіроманець» - Г - Сашко

3. «Дивак» - В - Олесь

4. «Лось» - А – Шпичак

8. Установіть відповідність.

2. «Цар Плаксій та Лоскотон» - Д - капітан Макака

3. «Сіроманець» - В - Петро Лях

4. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» А. Недождень

5. «Дивак» - Б. Матильда Петрівна

9. Установіть відповідність.

1. літопис – В - розташовані в часовій послідовності ко­ротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події.

2. загадка – Д - короткий і дотепний опис людини, тварини чи предмета, які треба розпізнати.

3. легенда - А - розповідь фантастичного характерупро незвичайну подію або життя й діяльність якоїсь реальної особи.

4. приказка - Б - образний вислів, що влучно характеризує людину або її вчинки.

10. Установіть відповідність.

1. «Дощ» - В - Золотий вечірній гість, Впав бадьоро, свіжо, дзвінко, На закурені будинки, Зголоднілих передмість.

2. «Садок вишневий коло хати...» - Б Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає.

3. «Бабунин дощ» - Д - Одне — сов'яче око, друге — вовче, Рука — крило, друга рука — весло, Упівобличчя день, а півобличчя з ночі..

4. «Чарівники» - А - Ранок — все відчарував: сині квіти поміж трав, і метелика, і бджілку, і в цвіту вишневу гілку...

11. Установіть відповідність.

1. «МикитаКожум'яка» - В - визволення рідного краю від Змія

2. «У бур'янах» - Д - подорож до місця, де стовпи підпирають небо

3. «Берегиня» - Б - перемога над темними силами Чорнобога

4. «Лось» - Г - визволення тварини з крижаного полону.

12. Установіть відповідність.

1. персоніфікація - Д - світло поволі заповзає в хату

2. порівняння - Б - граціозно йде, мов пава

3. гіпербола - А - купатися в морі сліз

4. епітет - Г - теплі й щемливі спогади