Відповіді: Стр.74 (6-7)

6. Запиши слова, уставляючи пропущену букву, де це потрібно.

Плавання, шиття, гілля – іменники середнього роду між 2 голосними, земля.

Життя - іменник середнього роду між двома голосними, каченя – назви малих істот без подвоєння, знання, дозвілля - іменники середнього роду між 2 голосними.

Стаття - виняток, зілля - іменник середнього роду між 2 голосними, перехрестя - іменник середнього роду між приголосним і голосним, вугілля - іменник середнього роду між 2 голосними.

Підкресли орфограми у словах і обґрунтуй написання.

7. Утвори і прочитай прислів’я. Як ти їх розумієш?

Знання красить, а незнання смішить.

Вчення — світ, а невчення — тьма.

Найвища школа — саме життя.

Я розумію ці прислів’я так, що потрібно завжди вчитися, не зупинятися на досягнутому, адже з нерозумними людьми нецікаво.

Випиши за абеткою слова з подовженими приголосними звуками.

Вчення, життя, знання, невчення, незнання.

Стор.75 УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Що ти знаєш про будову слова?

Будова слово - те, з чого складається слово. Слово складається з префікса – це значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм; кореня - головна значуща спільна частина споріднених слів, що виражає їхнє лексичне значення; суфікса - значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм; закінчення - змінна значуща частина слова, що стоїть переважно в його кінці та виражає граматичне значення.

Коли пишемо у словах префікс пре-, а коли при-?

Префікс пре- пишемо для вираження найвищого ступеня ознаки в прикметниках і прислівниках.

Префікс при- пишемо у таких випадках:

слова означають наближення, приєднання: привести, прилетіти, пришити, приліпити;

слова означають неповноту дії чи ознаки: призупинитись, прилягти, припечений, прикопчений;

слова означають знаходження біля чогось: Приморськ, Прилуки, прибережний, приміський, прикордоння, припічок.

Коли пишемо апостроф після префіксів?

Це відбувається тоді, коли префікс закінчується на твердий приголосний. При цьому корінь повинен починатися на букву «я», «ю», «є» або «ї». Апостроф пишеться після префіксів з кінцевим твердим приголосним перед «я», «ю», «є», «ї».

Як відрізнити однозвучний префікс від прийменника?

Щоб відрізнити прийменник від префікса, треба спробувати вставити прикметник між їхніми частинами. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то маємо справу з прийменником і пишемо окремо, якщо ні — то це префікс і пишемо разом:

Що ти знаєш про вимову і правопис слів із ненаголошеними [е], [и] в корені слів?

Слова, які містять у корені ненаголошені голосні [е] або [и], під час письма треба перевіряти наголосом. Корінь в усіх споріднених словах повинен бути однаковим (окрім випадків чергування). Значить у коренях споріднених слів завжди треба писати одні й ті ж букви, не звертаючи увагу на те, як вони чуються.

Що ти знаєш про правильну вимову і написання слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слів, складів?

В українській мові в кінці слів і складів дзвінкі приголосні треба вимовляти дзвінко. Якщо виникає сумнів, яку букву писати, слід змінити слово чи дібрати таке споріднене, щоб після невиразного приголосного був голосний.

Що ти знаєш про правильну вимову і написання слів із сумнівними приголосними?

Щоб не помилитись у написанні, слово із сумнівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (донечці – донечка).

Що ти знаєш про правильну вимову і написання слів із подвоєними м’якими приголосними звуками?

Продовжуються у вимові, а на письмі передаються подвоєними буквами м’які приголосними між голосними:

1) в іменниках середнього роду на я: гілля, насіння, життя. Подвоєні буквами зберігаються і в словах із цими самими коренями: гіллястий, насіннєвий, життєвий;

2) в іменниках жіночого роду у формі орудного відмінка (ці іменники в називному відмінку закінчуються на приголосний): сіллю (сіль), маззю (мазь), ніччю (ніч);

3) у словах Ілля, суддя, стаття, рілля, спросоння, зрання, навмання, ллється, ллє.

У словах Ганна, бовваніти, овва, ссавці. Подовжено вимовляються на письмі передаються двома буквами тверді приголосні.

Немає у вимові подовження і не пишемо подвоєних букв:

1) в іменниках середнього роду на – я, що означають, назви малят тварин: зайченя, порося,

2) в іменниках середнього і жіночого роду, в яких перед закінченням спостерігається збіг різних приголосних звуків радістю, вістря, передмістя.

Письмово розбери слова за будовою. Які з цих слів утворено за допомогою префіксів, а які — за допомогою суфіксів?

Серпик, хлібець, слоненя, жабка, квіточка. – за допомогою суфіксів

Прадід, недруг, премудрий, прибіг. – за допомогою префіксів

Спиши, розкриваючи дужки. Поясни правопис слів з апострофом.

Об’їсти, заїзд, без’язикий, роз’єднання, приїхати, під’їзд, з’їсти, доїсти, з’явитись.

Слова пишуться з апострофом, бо префікс закінчується на твердий приголосний. При цьому корінь починається на букву «я», «ю», «є» або «ї». Апостроф пишеться після префіксів з кінцевим твердим приголосним перед «я», «ю», «є», «ї».

Запиши по три слова з ненаголошеними [е], [и], які можна перевірити наголосом і які перевірити не можна.

Вели՛кий - ве՛лич, держу՛ - оде՛ржати, несу՛ - прине՛сений.

Апельси՛н, бензи՛н, меда՛ль.