Відповіді до 2 ЧАСТИНИ: Стр.90

ПЕРЕВІРЯЮ СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

Знаю – 1 (вірші та автори)

Прочитані вірші й їх автори:

• «З чого починається весна» — Вадим Скомаровський;
• «Хто вона?» — Леонід Глібов;
• «Лічилка» — Анатолій Камінчук;
• «Грім» — Микола Вінграновський;
• «Дощик» — Андрій Малишко;
• «Мати» — Дмитро Павличко;
• «Що починається з малого?» — Федір Петрів.

Знаю – 2 (ознаки віршованої мови)

Віршована мова має рими, ритм і поділ на рядки, відрізняється особливою виразністю й образністю та потребує музичної інтонації під час читання.

Знаю – 3 (акровірш)

Акровірш — це вірш, у якому перші літери (іноді склади чи слова) кожного рядка зверху вниз утворюють нове слово або вислів.

Знаю – 4 (інтонація)

Інтонація передає настрій і почуття вірша, виділяє головні слова, допомагає слухачам краще зрозуміти зміст і красу поезії.

Розумію – 1 (вірш «Мати»)

Перше слово — «Мати», бо для ліричного героя мама — найрідніша людина і перше важливе слово в житті. Так поет показує, що любов до мами стоїть на першому місці й пов’язана з любов’ю до України.

Розумію – 2 (почуття у вірші «Грім»)

Вірш «Грім» написано з радісним, захопленим почуттям і доброю, лагідною любов’ю до весняної грози та пробудженої природи.

Розумію – 3 (що починається з малого)

Із малого починаються великі речі: з дрібної зернини — буйний колос, з бруньки — листя й квіти, з жолудя — могутній дуб, з немовляти — велика людина, з іскри — великий вогонь, з ручаїв — ріки.

Вмію – 1 (знаходити рими й образні вислови)

Наприклад, у вірші «З чого починається весна» є рими «весна — борозна», «клин — знову лин», а образні вислови: «пісні жайвора дзвінкої, мов струна», «вогку грудочку кмітливий селянин розминає в пучках». У вірші «Дощик» образні слова: «сині мелодії понапинав», «синіми стрілами закресав».

Вмію – 2 (визначати почуття у віршах)

У вірші «З чого починається весна» відчувається радісне очікування весни, у «Грім» — захоплення сильною, але доброю грозою, у «Дощик» — веселий, грайливий настрій, а у вірші «Мати» — ніжна любов і вдячність.

Вмію – 3 (виразне читання напам’ять)

Щоб читати вірші виразно, потрібно дотримуватися ритму, робити паузи в кінці рядків і речень, виділяти голосом головні слова та змінювати інтонацію відповідно до настрою твору (радісно, урочисто, спокійно).

Вмію – 4 (враження від прочитаного)

Мені сподобалися вірші цього розділу, бо вони яскраво й по-доброму змальовують весну, дощ, грім і маму, викликають радість, тепло й бажання ще раз перечитати поезії та роздивитися природу навколо.

Виявляю ставлення – 1 (улюблені вірші)

Особливо зацікавили вірші «Дощик», «Грім» і «Мати»: перші два — незвичайними, веселими образами дощу й грому та грою звуків, а «Мати» — щирою любов’ю до мами й України та теплим, лагідним настроєм.

Виявляю ставлення – 2 (природа як диво)

Так, погоджуюся, бо природа постійно змінюється, дарує красу, світло й життя, як у віршах про весну, грім і дощ, і кожна її дрібниця може вирости у щось велике й прекрасне.

Виявляю ставлення – 3 (ілюстрація до вірша)

Я хотів би намалювати ілюстрацію до вірша «Грім»: темну хмару над садом, що купається в теплому дощі, доброго «дядька грому», який струшує зі сливи плоди і грушу, та голубе небо після грози.

Виявляю ставлення – 4 (спостереження природи)

Я спостерігав весняну грозу з громом, сильний дощ, що раптово починається й усе очищає, перші проліски й зелені бруньки на деревах, гусиний клин у небі та річку, яка навесні звільняється від криги.

Додаткове завдання (власний «Дороговказ поетичного настрою»)

Мій «Дороговказ поетичного настрою»:

1. Перед читанням вірша знайди тихе місце й налаштуйся на спокій.
2. Прочитай вірш уголос двічі: спочатку повільно, потім із потрібною інтонацією.
3. Уяви картину природи або людей, про яких говорить поет.
4. Підкресли слова й образи, що створюють настрій, і спробуй пояснити, чому вони тобі подобаються.
5. Поділися своїми відчуттями від вірша з рідними чи друзями й послухай їхні враження.