Відповіді до підручника: Стр.222

Митець і суспільство

8

Драма любові Марусі Чурай у тому, що вона кохає Гриця глибоко й самовіддано, а він не доростає до її почуття, роздвоюється між щирим коханням і прагматичним шлюбом із багатою Галею, що приводить до зради, отруєння та суду над Марусею. Вислів про «нерівню душ» означає, що їхні духовні рівні й уявлення про любов різні: Марусина душа висока, цілісна, здатна до жертви й вірності, а Грицева — буденна, компромісна, схильна до вигоди, тому вони не можуть бути по-справжньому щасливі разом.

9

Основні сюжетні лінії роману такі:

1. Любовна: історія кохання Марусі й Гриця, його зрада, стосунки з Галею Вишняківною, роль Бобренчихи, підтримка Івана Іскри.
2. Історично-патріотична: визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, походи полтавського полку, облога Полтави, боротьба українців за волю.
3. Родинна: минуле Гордія Чурая, образ матері, дитинство й виховання Марусі, формування її характеру.
4. Лінія «митець і суспільство»: доля піснетворки Марусі, ставлення громади й влади до її таланту, значення пісні для народу.
5. Філософсько-історична: мандрівка Марусі з дяком («Проща») й роздуми про історію України, книжку та слово.

10

Найповніше образ Марусі розкриває розділ ІІІ «Сповідь», де героїня у в’язниці веде внутрішній монолог, згадує дитинство, батьків, історію свого кохання й осмислює провину та долю.
Композиція роману дев’ятичастинна й побудована не суворо хронологічно: суд над Марусею («Якби знайшлась неопалима книга», «Сповідь», «Страта») становить композиційний центр, а розділи про війну й подорож («Полтавський полк виходить на зорі», «Гінець до гетьмана», «Проща», «Дідова балка», «Облога Полтави», «Весна, і смерть, і світле воскресіння») розширюють масштаб оповіді до історії всієї України. Таке чергування особистісних і загальнонаціональних епізодів дозволяє показати головну героїню на тлі епохи й підкреслити єдність її долі з долею народу.

11

У проблемі вини Марусі Чурай у смерті Грицька Бобренка важливо розрізняти юридичний і моральний аспекти. Формально дівчина винна: саме вона підлила отруту в кухоль, з якого пив Гриць, і суд, спираючись на закони свого часу, змушений був засудити її до страти.
Однак із морального погляду ситуація складніша. Марусю до відчаю довела подвійність Гриця: він кохав її, але обрав вигідний шлюб із Галею Вишняківною, не маючи мужності чесно розірвати стосунки. Дівчина діяла в стані глибокого душевного потрясіння, не плануючи навмисного вбивства, а Гриць сам узяв і випив ту чашу, попри її попередні вагання і власну провину перед нею.
Виступ Івана Іскри на суді показує, що громада має справу не лише з підсудною, а й із митцем, «голосом» народу; він наголошує на значенні її пісень і на тому, що карати Марусю як звичайну злочинницю — це зневажити духовні скарби України. Саме тому гетьман Хмельницький помилував дівчину: закон лишився в силі, але суспільство визнало особливість її провини.
Отже, на мою думку, юридично Маруся відповідальна за смерть Гриця, але з морального й християнського погляду її провина зменшується: справжня причина трагедії — «нерівня душ», зрада й слабкість Гриця, а також жорстокість тогочасних звичаїв. Тому Марусю радше можна вважати трагічною жертвою обставин, ніж холоднокровною убивцею.

12

Я б частково погодився з такою думкою. Як жінка Маруся зазнає великого нещастя: зрада коханого, суд, смертний вирок, хвороба й самотність не дають їй звичайного людського щастя сім’ї та спокою.
Проте як митець і як особистість вона щаслива, бо має великий дар творити пісні, що стали «голосом» народу й переживають її власне життя. Вона народжена від великої любові, зберігає внутрішню гідність, уміє глибоко любити Батьківщину й людей, а її пісні підтримують козацтво в боях. У цьому вищому, духовному сенсі Маруся справді щаслива, бо її життя наповнене змістом і залишає по собі безсмертний слід.

Домашнє завдання 1

Завдання передбачає особистий вибір тексту для заучування. Як зручний варіант можна обрати для вивчення напам’ять вірш Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…» або один із поданих у підручнику уривків з роману «Маруся Чурай» у зазначених межах і відпрацювати виразне читання вголос.

Домашнє завдання 2

Приклад добору цитат:

• Маруся Чурай: «Я — навіжена. Я — дитя любові. / Мені без неї білий світ глевкий.»; «Навпомацки з підлоги підвелася… Стіна. Стіна. І ґрати. І стіна.»
• Галя Вишняківна: «Такі пухкі у Галі рученята, / коса білява, куча і товста.»; «А може, саме таку дружину треба козакові, — / до печі і до городу, до коней і до свиней…»
• Бобренчиха: «Бобренчиха постійно “воювала — за курку, за телицю, за межу”.»; «Вона сама Грицькові нав’язалась.»
• Грицько Бобренко: «Він народився під такою зіркою, / Що щось в душі двоїлося йому.»; «Вся Україна полум’ям горить, / він і на цьому теж нагріє руки.»
• Іван Іскра: «Я, може, божевільним тут здаюся. / Ми з вами люди різного копа.»; про нього з уст Гриця: «В нас на кутку його не люблять наші. / Шляхетний дуже і чолом не б’є.»

Домашнє завдання 3

«Позачасовість» лірики Ліни Костенко полягає в тому, що її вірші говорять про вічні людські цінності, які не старіють: гідність особистості, любов і зраду, відповідальність за рідну землю, силу слова й пам’яті. Поетеса поєднує конкретні історичні обставини (шістдесятництво, цензуру, воєнні й повоєнні роки) з філософськими узагальненнями, тому читачі різних поколінь упізнають у цих текстах свої переживання.
Її мова афористична й точна («Поезія — це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі»), образи ґрунтуються на глибоких культурних асоціаціях, а форма — вишукана й водночас проста для сприйняття. Саме тому лірика Л. Костенко однаково актуальна і для її сучасників, і для теперішніх школярів, і, ймовірно, для майбутніх читачів: вона вчить мислити самостійно, зберігати людяність і любов до України незалежно від епохи.

Домашнє завдання 4

Анонс (зразок):
«Запрошуємо на прем’єру вистави “Маруся Чурай” за однойменним історичним романом у віршах Ліни Костенко. На сцені оживе Полтава XVII століття, де трагічна історія кохання Марусі та Гриця переплітається з боротьбою українського народу за волю. Глядача чекають яскраві характери — від гордого козака Гордія Чурая й самовідданого Івана Іскри до суворої Бобренчихи та господарської Галі Вишняківни. У виставі звучатимуть народні пісні й поезія Ліни Костенко, що розкриває силу митця й пісні в житті України. Приходьте, щоб разом замислитися над ціною кохання, честі та свободи.»