Вправи: 386

386. Виконайте завдання.

А. Випишіть із текстів художнього, публіцистичного, наукового стилів 5–6 прикладів стилістичного застосування засобів словотвору.

1. Вітерець легенький дихнув (Панас Мирний).

2. Ми, наче у сні, їдемо з татом на стависько (М. Стельмах).

3. Наливає річки до краю, будить пагіння золоте (А. Малишко).

4. Одні з них антропологія, атмосфера, кіловат–година, мовознавство вживаються як терміни у книжних стилях, і насамперед у науковому, інші виражають найрізноманітніші емоційно–експресивні відтінки і переважають у художньому стилі.

5. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного слова чогось нового, якоїсь додаткової семантики, а з нею й певної експресивності, емоційності.

Б. Випишіть з українських народних дум 5–6 прикладів тавтології. Яка мета їх використання?

1. «Дума про козака Голоту».

До татарки словами промовляє:

«Татарко, татарко!…»

2. «Маруся Богуславка»

Та на тому білому камені,

Там стояла темниця кам’яная,

3. «Маруся Богуславка»

Гей, до козаків словами промовляє:

«Козаки, ви, бідні невольники!

4. «БУРЯ НА ЧОРНОМУ МОРІ»

Низенько голову склонив

Та жалібно квилить–проквиляє;

Повторення того самого кореня в різних словотворчих формах називається тавтологією. Однак тавтологія (повтор) часто використовується письменниками в художній літературі як стилістичний прийом підсилення значення одного слова його словотвірним варіантом. Це повертає слову його первісну образність, збагачує вислів додатковими нюансами — змістовими й експресивними.