Вправи: 139

139. Спишіть, уставляючи пропущені літери й розкриваючи дужки.

Я тільки тепер побачив село. Його обняли й здушили зелені руки, що простяглися під самі хати. Воно заплуталось у ниві, як у павутинні мушка. Навіть сліди людини затерті й закриті: поле сховало стежки й дороги. Воно лиш котить та й котить зелені хвилі й хлюпає ними аж у краї неба. Над усім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності.